Автор: News

Комплексна перевірка відбувається спільно з представниками Південно-Східного управління Державне агентство лісових ресурсів України та Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської ОДА. 

 

Під час інспекції фахівці звертають  увагу на ключові речі: чи справна пожежна техніка, чи достатньо обладнання для гасіння вогню, а також як укомплектовані лісові пожежні станції та пункти зосередження інвентарю. Адже саме від цих факторів залежить швидкість і ефективність реагування у разі виникнення пожежі.

 

Рятувальники відзначили роботу Дніпровського та Новомосковського надлісництв, де зосереджена основна частина протипожежного обладнання. ДП “Ліси України” підсилило філію сучасною технікою – автомобілями підвищеної прохідності, лісопожежними модулями, ранцевими вогнегасниками та дисковими протипожежними плугами. Усе це суттєво підвищує спроможність лісівників оперативно реагувати на загрози та локалізовувати пожежі ще на початкових етапах. 

 

Робота з посилення матеріально-технічної бази триває і нині. Цьогоріч планується додатково поповнити оснащення філії плаваючими мотопомпами, ранцевими обприскувачами, пожежними рукавами та професійним захисним одягом. 

 

Важливою складовою системи раннього виявлення загорянь є відеоспостереження. Під час перевірки фахівці ДСНС протестували роботу телевізійних систем моніторингу. 

 

Наразі у Східній філії функціонує 12 таких систем – вони розміщені на території Дніпропетровської області, де це дозволяє безпекова ситуація. Здійснюється безперервний контроль лісових масивів у режимі реального часу. Це дає змогу швидко виявляти осередки пожеж і оперативно передавати інформацію для реагування, значно скорочуючи час до початку гасіння.

 

Особлива увага прифронтовим лісництвам!

 

У Донецькій, Запорізькій областях та частині Дніпропетровщини лісогосподарська діяльність припинена. Пожежна техніка евакуйована. Але територію без нагляду не залишили. Лісівники Східної філії спільно з підрозділами ДСНС заздалегідь погодили та затвердили плани взаємодії, а також визначили графіки спільних рейдувань. Для оперативного реагування облаштовано два пункти зосередження пожежного інвентарю, де зберігається мінімально необхідна кількість техніки та обладнання на випадок загорянь.

 

Також де є можливість, лісівники виїжджають і влаштовують мінералізовані смуги вздовж узлісся та доріг.

 

З початку настання тепла у Дніпропетровській області вже проведено догляд за мінералізованими смугами загальною протяжністю 178 кілометрів, а також створено ще 15 кілометрів нових.

 

 

 

Висадка відбулася на Чернігівщині, філії “Північний лісовий офіс” та присвячена нашому колезі – воїну-лісівнику Андрію Трихлібу, який загинув у грудні 2023 року, захищаючи Україну від російського ворога. У висадці взяли участь керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець, члени наглядової ради підприємства Янне Харьюнпаа та Робертс Стріпніекс, а також родичі загиблого героя.

 

«Ліси памʼяті» – це проєкт відділу комунікацій ДП «Ліси України», який об’єднує живі символи вдячності та пам’яті про загиблих воїнів-лісівників. Перші такі ліси почали висаджувати ще у 2022 році. І щороку їх стає більше.

 

Сьогодні понад 190 працівників підприємства віддали свої життя за Україну. 135 – зникли безвісти. Понад 180 дітей залишилися без батьків. За кожною цифрою – історія, біль і пам’ять.

 

Ми створили єдину базу «Лісів памʼяті», щоб зберегти ці історії та зробити пам’ять про кожного видимою. Вона постійно поповнюється – і це наша спільна робота.

 

Водночас ми виходимо з цією ініціативою на міжнародний рівень. Ми звернулися до європейських державних лісових господарств із закликом підтримати проєкт і висаджувати «Ліси памʼяті» у своїх країнах на честь загиблих українських воїнів-лісівників. Уже маємо перші підтвердження.

 

Дякуємо міжнародним організаціям EUSTAFOR та Forest Europe за готовність інформаційно підтримати цю ініціативу.

 

Ліси ростуть, а пам’ять живе! У Міжнародний день лісів ми говоримо не лише про відновлення природи – ми говоримо про тих, завдяки кому маємо майбутнє.

 

Щороку 21 березня відзначають Міжнародний день лісів. Цей день — нагадування всім нам, що ліс — це легені нашої планети, які потребують дбайливого ставлення. ДП «Ліси України» щодня опікується охороною, захистом, відновленням та примноженням лісових насаджень. 

 

Сьогодні працівники філія “Слобожанський лісовий офіс” зробили свій внесок у відтворення лісів, висадивши понад 1 га сіянців сосни та берези на території Чалівського лісництва, що поблизу Полтави. До ініціативи також долучилися співробітники Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства. 

 

Для фахівців лісового господарства це звичний процес, проте були й ті, хто вперше долучився до посадки — діти працівників філії. 

 

Серед них і Марійка, якій ще немає трьох років. Сьогодні вона вперше висадила понад 10 сіянців сосни, роблячи це з великою цікавістю. Батьки дівчинки кажуть, що дитина цілий тиждень чекала на цей день, аби не лише побачити, де працює тато, а й спробувати власноруч посадити майбутні дерева.

 

Разом із мамою приїхав садити ліс і восьмирічний Артем. Хлопчик поділився, що для нього важливий результат роботи, адже він хоче колись побачити тут дорослий ліс. 

 

«Мені дуже цікаво спостерігати, як створюється ліс. Ніколи раніше не садив, але тепер постійно братиму участь у таких заходах. Це корисно для всіх нас: чим більше буде лісів, тим краще буде людям», — розповів Артем.

 

Лісівники зазначили, що погода наразі сприятлива: ґрунт достатньо зволожений, тож приживлюваність має бути високою. Під час садіння продовжують відходити від монокультур на користь мішаного лісу. Така методика зробить лісові масиви стійкішими до пожеж та шкідників.

 

Загалом цього року на Полтавщині та Харківщині працівники філії проводитимуть роботи з відтворення лісів майже в кожному лісництві. У пріоритеті — відновлення лісів після пожеж та бойових дій на безпечних територіях, а також створення нових лісових насаджень. 

 

Символічно, що саме у Всесвітній день лісів працівники Слобожанської філії дають старт весняній посадковій кампанії.

 

У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про воїна-лісівника, який нині відповідає за забезпечення свого підрозділу у нашій підшефній 71-й окремій аеромобільній бригаді. Це щоденна і непроста робота: викликів більшає, потреби ростуть, а часу на зволікання немає.

 

Життя Ігоря Дудки давно пов’язане з армією. Ще у 1994 році він проходив строкову службу –  у Горлівці на Донеччині та Рубіжному на Луганщині, де вперше відчув військову дисципліну й відповідальність. Тоді він і уявити не міг, що майже через два десятиліття знову повернеться до війська –  вже в умовах повномасштабної війни.

 

Повернувшись до мирного життя, він присвятив себе лісовому господарству. 

 

Розпочинав у Маневицькому лісництві. Працював на трелюванні деревини, а згодом, перед мобілізацією, тривалий час був лісорубом у Ковельському надлісництві філії “Поліський лісовий офіс”. 

 

День повномасштабного вторгнення йому, як і багатьом колегам, закарбувався в пам’яті надовго. Ігор разом з односельчанами пішов до ТЦК, де вже утворились великі черги з охочих стати на захист. 

 

“Мене відправили на навчання і згодом я опинився в Кременчуці де формувалась 71 окрема аеромобільна бригада, тоді ще єгерська. Разом зі мною було 22 земляки, серед яких і лісівники. Кожного відбирали за своїми вміннями. Я став сержантом матеріального забезпечення у ремонтній роті”, – розповідає Ігор Дудка.

 

Першим місцем служби був Покровський напрямок. Завдання було чітке – забезпечити побратимів усім необхідним. Але реальність виявилася значно складнішою.

 

 “Першу пошкоджену техніку хлопці ремонтували прямо у дворах. Замаскували її як могли. Їм не вистачало інструментів . Я звертався до знайомих із села за допомогою. Харчами та продуктами забезпечувала частина”. 

 

Згодом бійці бригади виконували задачі на Куп’янському напрямку. Роботи значно додалось. Ворог почав масово застосовувати FPV дрони. Тож крім, звичного ремонту доводилось обладнувати броньовану техніку протидронними решітками та сітками. 

 

Після переміщення на Сумщину ремонтна рота розташовувалась в приміщенні колишнього колгоспу. Приміщення без опалення, тож побратимів треба було забезпечити теплом.

 

“Я знаю, що ДП “Ліси України” та Спілка воїнів-лісівників України постійно підтримують підшефну бригаду. Ми поспілкувались з Володимиром Ковальчуком і мене обрали представником Спілки у бригаді. І це дійсно дуже зручно. Я не тільки передав потреби мого підрозділу, але ми змогли покращити координацію між керівництвом бригади, мобілізованими працівниками, Спілкою та підприємством. Це дозволило миттєво отримувати ту допомогу, яка необхідна прямо тут і зараз”, – говорить Ігор Дудка. 

 

Загалом така співпраця дозволила допомогти підшефній бригаді за останній рік на декілька мільйонів гривень – це десятки розвідувальних і ударних дронів з комплектуючими, РЕБи, зарядні станції. Окремо філії підприємства передавали автомобілі, які зараз є великим розхідником на фронті.

 

Ігоря також підтримують і колеги з Ковельського надлісництва. Передають необхідне обладнання для ремонту техніки. 

 

Не менша підтримка очікує на воїна-лісівника і після демобілізації. В ДП “Ліси України” діє ефективна програма соціальної підтримки, яка передбачена колективним договором. 

 

А поки Ігор робить свою справу – тихо і без зайвих слів. Забезпечує, організовує, допомагає. Робить усе, щоб його побратими мали необхідне і могли виконувати свої завдання. Ми продовжимо максимально цьому сприяти!

Як перетворити маленьку насінину на величний ліс? Про це дізналися учні Білоцерківського ліцею під час подорожі до Псільського лісництва на Полтавщині.

 

Разом із лісничим Владиславом Ковердою діти пройшли шлях від розсадника із крихітними соснами до ділянок із декоративними рослинами. Головний секрет лісівників простий, але важливий: знання, терпіння та щоденна турбота.

 

Учні Білоцерківського ліцею вже не перший рік співпрацюють з лісництвом. Раніше долучалися до висаджування лісу, а нині – прийшли почерпнути інформацію як вирощують сіянці для майбутніх лісових насаджень.

 

Дітям  показали, як вирощують і доглядають за сіянцями сосни звичайної. 

 

Продемонстрували різноманіття декоративних рослин в розсаднику. Також поділилися деякими секретами приживлюваності рослин. 

 

“Мені дуже сподобалася екскурсія. Люблю бувати в лісі та пізнавати різні цікавинки про нього. Це був ніби урок біології, але на свіжому повітрі, де можна побачити й навіть доторкнутися до різних рослин,” – поділилася враженнями Софія Селіна учениця 9 класу.

 

Попереду — найцікавіше. Натхненні побаченим, школярі готуються до справжньої висадки дерев. Тому далі буде. 

 

У філії “Слобожанський лісовий офіс” постійно підтримують зв’язок з підростаючим поколінням. Цікаві пізнавальні уроки, екскурсії, змістовні заходи на рекреаційних пунктах та практичні заняття в лісі – те, чим діляться працівники компанії з молоддю. Лісівники переконанні: діти – це наше майбутнє, і ми маємо навчати їх піклуватися про ліси України.

 

Розповідаємо про це у нашій щотижневій рубриці «Міжнародний дайджест лісових новин». 

 

Місяць проводиться щороку з 15 березня по 15 квітня згідно з Лісовим кодексом і, як правило, збігається з роботами, що виконуються під час весняної кампанії з лісовідновлення.

 

Кампанія стартувала із заходу в лісництві Букшань, в якому взяв участь керівник Національної лісової адміністрації «Ромсільва» (Romsilva) Жан Вішан.

 

Як і в Україні, румунських лісівників підтримують волонтери та учні місцевих шкіл. На площі понад 2 гектари, на місці лісу, що постраждав від висихання, висадили понад 10 тис. саджанців дуба та ясеня.

 

Під час цьогорічної весняної кампанії Romsilva відновить понад 7 тис. га лісового фонду державної власності: 4, 5 тис. га — шляхом природного відновлення та 2.6 тис. га — шляхом висадки лісових культур. Для всіх робіт із заліснення, доповнення та відновлення буде використано 22 мільйони саджанців.

 

 

Наші «Лісовички» – це спеціально облаштовані зони відпочинку в лісах, які мають інфраструктуру для безпечного і комфортного відпочинку людей. 

 

Вони обладнані місцями для розведення багаття, дитячими й спортивними майданчиками з необхідним інвентарем, вбиральнями та паркомісцями.

 

Ми поступово розширюємо їхню мережу. Починаючи з 2023 року ДП “Ліси України” облаштувало близько 150 нових рекреаційних пунктів та покращує 1000 існуючих.

 

“Лісовички” концентрують відвідувачів у спеціально визначених і контрольованих місцях, зменшуючи кількість стихійних багать у лісі. Це дозволяє суттєво знизити ризик виникнення пожеж, адже більшість загорянь спричинена людською недбалістю.

 

Тож перед початком сезону завдання лісівників – підготувати їх до великого напливу відпочиваючих. Догляд за рекреаційними пунктами відбувається досить комплексно.

 

Проводимо впорядкування після зимового періоду. Насамперед ремонтуємо усе, що могло пошкодитися – альтанки, лавки, столи, навіси та інші тимчасові споруди, щоб ними було безпечно користуватися. Обов’язково прибираємо територію: вивозимо сміття, очищаємо місця відпочинку від гілок, листя та іншого непотребу, який накопичився. Лісівники зрізають сухі, пошкоджені або нахилені дерева й великі гілки, які можуть впасти та становити небезпеку для людей.

 

Створюємо мінералізовані смуги навколо “Лісовичків”. Вони працюють як бар’єр: не дають вогню або тліючому сміттю з місця відпочинку поширитися в ліс. 

 

Оновлюємо інформаційні стенди. Це таблички з правилами поведінки, попередженнями чи схемами. Якщо вони вигоріли, зламалися або застаріли, їх замінюють або приводять до ладу. 

 

Робимо наші “Лісовички” безбар’єрними та інклюзивними. При ремонті існуючих та облаштуванні нових рекреаційних пунктів враховуємо потреби маломобільних груп населення. Встановлюємо зручні пандуси, широкі підходи, тверде покриття доріжок, адаптовані місця для відпочинку та пікніків.

 

Захищаємо від вандалізму. При облаштуванні конструкції на рекреаційних пунктах надійно закріплюються  до бетонної основи за допомогою металевих елементів.

 

Таким чином, ми створюємо простір, де природа стає ближчою, а відпочинок – безпечним, доступним і свідомим.

Зростання цін на пальне має глобальні причини і пов’язане з війною на Близькому Сході та її наслідками для світових енергетичних ринків. Держава реагує на ці виклики, щоб захистити добробут громадян. 

 

Уряд ухвалив рішення про новий інструмент підтримки громадян — кешбек на пальне,  короткострокову програму на період різкого стрибка цін. Вона працюватиме в межах програми «Національний кешбек». У рамках програми тимчасової компенсації українці можуть отримати часткове відшкодування вартості пального, придбаного на АЗС-учасниках програми. Отримати кешбек можна буде починаючи з  20 березня. 

 

Завдання Уряду — забезпечити стабільні поставки пального і пом’якшити вплив зростання цін для найбільш вразливі категорії громадян.

 

Логіка прийняття рішення

 

Це програма, яка дає мільйонам людей можливість компенсувати частину витрат на пальне та підтримує внутрішню економіку.

 

Уряд проаналізував всі можливі опції підтримки тих громадян, які отримали найбільше фінансове навантаження внаслідок стрімкого підвищення цін на пальне, і обрав інструментарій, який є найбільш адресним, цифровим, і найменше викривлює конкуренцію.

 

Ця програма – компенсаційна, знижує тиск від підвищення цін на пальне саме для тих, хто найбільше від цього страждає зараз. Ця програма адресна: Вона таргетує тих, хто реально споживає пальне (працюючі люди, малі підприємці, аграрії).

 

Така компенсація важлива, адже далеко не в усіх громадян є можливість замінити поїздки на авто на поїздки громадським транспортом.

 

Ця програма є короткостроковою на період різкого стрибка цін (до 1 травня 2026 року). Кошти повертаються в українську економіку, оскільки кошти, які будуть надані громадянам в рамках цієї програми, можна буде витратити лише на товари і послуги українського виробництва.

 

Суть програми кешбеку на пальне 

 

Українці зможуть отримувати часткову компенсацію (кешбек) за купівлю пального на автозаправних станціях, які долучилися до програми.

 

Кожен українець під час купівлі пального на АЗС зможе отримати кешбек від держави: 15% на дизельне пальне, 10% — на бензин та 5% — на автогаз. Такий рівень кешбеку приблизно відповідає поточному зростанню ціни пального і дозволить частково компенсувати додаткові витрати громадян. 

 

За поточних цін це дозволить зменшити фактичну вартість пального приблизно на:

приблизно 11 грн за літр дизелю;

близько 7 грн за літр бензину;

близько 2 грн за літр автогазу.

 

Максимальна сума кешбеку за пальне становитиме до 1000 грн на людину на місяць. Загальний максимальний кешбек у програмі залишається без змін — до 3000 грн на місяць.

 

Програма діятиме тимчасово – до 1 травня 2026 року. 

 

Механіка програми

 

Для споживачів

 

Для користувачів програми «Національний кешбек» жодних додаткових дій робити не потрібно, для них кешбек на пальне нараховуватиметься автоматично. Для нових охочих приєднатися до кешбеку на пальне – алгоритм такий же, як для приєднання до «Національного кешбеку»:

 

1.Подати заявку через сайт або мобільний застосунок одного з банків-учасників програми.

 

2.Визначити картки для оплати покупок і надати дозвіл на передачу інформації про транзакції.

 

3.Відкрити картку Національний кешбек.

 

4.Обрати її для виплат у застосунку Дія.

 

Кешбек нараховується після покупки пального на АЗС, які беруть участь у програмі, за умови безготівкової оплати карткою, підключеною до програми «Національний кешбек».

 

Нараховані кошти відображаються в застосунку Дія. Виплата кешбеку здійснюється до кінця наступного місяця після покупки.

 

Для мереж АЗС

 

Участь у програмі для мереж автозаправних станцій є добровільною. До програми можуть долучитися всі АЗС, які здійснюють безготівкові розрахунки, працюють відповідно до чинного законодавства України. 

 

Для мереж АЗС, які вже інтегровані в інфраструктуру програми «Національний кешбек», додаткові технічні доопрацювання не потрібні.

 

У програмі братимуть участь мережі АЗС, які зареєстровані в “Національному кешбеку”. Це Укрнафта, OKKO, WOG, Amik Energy, BVS, KLO, Motto, Chipo, VostokGas, Autotrans, Mango, Parallel, Rodnik, БРСМ-Нафта. Також вже невдовзі доєднаються і UPG, Socar, Martin та Marshal, а згодом, можливо, і інші автозаправні станції, бо ми прагнемо, аби доступ до підтримки був у людей в найвіддаленіших громадах.

 

Станом на сьогодні у програмі  «Національний кешбек» зареєстровано 9,4 млн українців, з них понад 4 млн – активно користуються нею щомісяця. У програмі беруть участь 20 банків. 

 

На що можна витратити кешбек: 

– оплату комунальних послуг

– поштові послуги

– придбання продуктів харчування українського виробництва

– купівлю українських лікарських засобів та медичних виробів

– книги

– благодійність — донати на підтримку ЗСУ.

Більше про програму на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та сторінці Зроблено в Україні. Продукти українського виробництва за кошти кешбеку можна придбати в понад 20 торгових мережах, а також на онлайн-майданчиках. Перелік крамниць доступний за посиланням. 

З початку року ДП «Ліси України» відвантажило для війська майже 30 тис. м³ деревини. 

 

У середньому в день ми безоплатно відправляємо на фронт 17 вагонів з лісопродукцією. 

 

Загальна вартість переданої деревини – 123 млн грн. 

 

За останній тиждень ми наростили обсяг відвантажень до 700 кубів за добу. 

 

Найбільше відправляємо з ресурсних регіонів – Столичного, Карпатського та Поліського лісового офісів. Значні об’єми цього року також відвантажує Слобожанський лісовий офіс. 

 

Деревина спрямовується у прифронтові області – Сумську, Харківську, Донецьку та Запорізьку, де вона критично необхідна для облаштування ліній оборони.

 

Переважно відправляються хвойні породи. Найбільший попит на тонкомірні лісоматеріали. 

 

Всю деревину передаємо безоплатно. ДП «Ліси України» покриває витрати на заготівлю, транспортування до залізничних станцій, завантаження у вагони, а також сплачує всі податки та збори у бюджет. 

 

Від моменту створення підприємства для потреб ЗСУ вже відвантажено майже 500  тис. м³ деревини.

Навесні 2025 року фахівці філії “Південний лісовий офіс” розпочали амбітний експеримент: висіяти сосну кримську одразу у відкритий ґрунт, минаючи етап вирощування в розсадниках. Результати підтверджують — ризик був виправданий.

 

Станом на сьогодні на дослідній ділянці зафіксовано 63% приживлюваності однорічних сіянців. При стандартному показнику приживлюваності 70%, це непоганий результат. 

 

Попри складні кліматичні умови регіону, метод продемонстрував високу життєздатність культур. 

 

Завдяки відсутності фази пересадки, коренева система рослин формується природним шляхом, що підвищує їхню посухостійкість. 

 

Використання ручних сіялок дозволило точно розмістити насіння в ґрунті, забезпечивши молодим деревам надійний старт. 

 

Попереду — рік активного догляду за культурами та спостереження за їхнім розвитком.

 

Окрім біологічних переваг, метод має високий економічний потенціал, дозволяючи скоротити видатки на лісовідновлення у 3 рази. 

 

У перспективі південні лісгоспи планують поєднувати класичну посадку сіянців із прямим висівом. 

 

Такий гібридний підхід допоможе не лише зекономити ресурси, а й підвищити ефективність створення нових лісів у складних кліматичних умовах.