Автор: News

Консервний цех існує понад 50 років. Наразі він входить у структуру Ківерцівського надлісництва філія “Поліський лісовий офіс”. Це унікальне місце нашого підприємства, де виготовляють екопродукцію. Основа виробництва – березовий сік, варення та джеми з малини, ожини, брусниці, журавлини, чорниці, мариновані гриби, а також сублімована продукція. 

За сезон ківерцівський консервний цех може переробити до 200 тонн соку, 5 тонн ягід та 3 тонни грибів.

А ще крім традиційних рецептур тут виготовляють крем-мед. На консервному цеху розробили технічні умови та власну рецептуру. Рідкий мед перетворюють на кремову консистенцію і додають туди висушені або сублімовані ягоди, горіхи зі спеціями. 

Найчастіше таку продукцію реалізують у наших “Лісовичках”. Також на неї є попит у дошкільних навчальних закладах, інтернатах, школах. Це дало значний потенціал для зростання. Тож, у Поліській філії вирішили розширювати ринок збуту. 

 “Це товари з доданою вартістю. Вони виготовлені з натуральної сировини. Така продукція викликає високу зацікавленість, як у великих торгових мережах, так і у західних споживачів. Тому в нас з’явилось обґрунтоване бажання вийти на більш широкі ринки і можливо на експорт. Тож цілі амбітні”, – ділиться завідувач сектору рекреації побічного користування та сертифікації філії “Поліський лісовий офіс” Ірина Остапчук. 

Аби реалізувати цю ідею працівники філії надали перевагу FSC. Наявність FSC-сертифікату підвищить довіру з боку покупців і партнерів, дозволить  маркувати продукцію знаком FSC та відкриє доступ до ширшого ринку збуту.

Впродовж півроку працівники Ківерцівського надлісництва ретельно готувались, щоб відповідати вимогам FSC – збирали документи, які підтверджують, що продукція походить із відповідально керованих лісів.

Днями продукція ківерцівського консервного цеху успішно пройшла сертифікаційну оцінку. 

“Для нас це дуже знакова подія. Це підтвердження, що походження нашої екопродукції відповідає усім вимогам, критеріям і основним принципам FSC. Також сертифікат засвідчує, що ягоди вирощуються без використання добрив, а продукція з них не містить хімікатів чи інших домішок ”, – каже Ірина Остапчук.

Тепер цех планує наростити заготівлю. Лісівники сподіваються, що вже цього року екопродукція Ківерцівського консервного цеху може з’явитись на полицях українських супермаркетів.

Це найбільша закупівля великої пожежної техніки за останні десять років. Оновлення автопарку дозволить суттєво посилити захист лісів Житомирщини та Київщини від вогню. Особливо важливо це в умовах кліматичних змін і воєнних дій.

Потреба в спеціалізованих авто залишається великою. Багато діючих машин уже відпрацювали свій ресурс та погано справляються з бездоріжжям. Без оновлення техніки гасіння пожеж стає дедалі складнішим завданням.

Умови війни суттєво збільшують територію, які потребують посиленого протипожежного захисту. Ворожі дронові атаки та падіння уламків минулого року регулярно спричиняли малі пожежі, які без контролю могли перетворитися на масштабні згарища.

Кожен з п’яти нових автомобілів матиме повнопривідне шасі з підвищеною прохідністю. 

Цистерни об’ємом від 4000 до 5000 літрів забезпечать тривалу автономну роботу. 

Сучасні електричні пожежні стволи дозволять подавати воду на відстань до 60 метрів. 

Захисні конструкції та посилена рама роблять техніку стійкою до складних умов експлуатації.

Закупівля охоплює не лише самі автомобілі, а й додаткове обладнання. Усе це комплектується разом, щоб екіпажі могли ефективно працювати з перших хвилин. 

Оновлення автопарку – це частина системної роботи ДП «Ліси України». Щороку зростає фінансування на протипожежні заходи та моніторинг. П’ять нових автомобілів – лише початок великого оновлення.

Сьогодні в щотижневій рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про молодого воїна-лісівника, який між боями паралельно навчався, встиг одружитись у відпустці, а ще відчути мить, як це більше не побачити ворога. 

Ігор Мельничук виріс у лісівничій родині і вирішив піти шляхом батька. Спершу здобув лісівничу освітув Шацькому лісовому фаховому коледжі, а згодом у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Вже після строкової служби в армії , Ігор майже 5 років працював у Новозборишівському лісництві Володимир-Волинського надлісництва: спершу помічником лісничого, а згодом лісничим.

Та життя змінилося миттєво 24 лютого 2022 року.

«Коли зрозумів, що почалася війна, я набрав батька, і ми разом пішли до ТЦК. Батько раніше вже брав участь в АТО, але його одразу розвернули через старі поранення. Мене ж взяли і розподілили у 14-ту окрему механізовану бригаду», – пригадує Ігор.

У перші місяці повномасштабної війни на посаді сапера Ігор займався мінуванням основних шляхів поблизу білоруського кордону аби остаточно зламати ворогу логістику. Потім  Миколаївщина та Херсонщина, де доводилось працювати під щільним вогнем ворожої артилерії. 

«Згодом нас перекинули на Харківщину під час контрнаступу. Наша роль полягала у відволіканні ворога на кільцевій Харкова, щоб основні штурмові підрозділи могли просуватися вперед. Постійно йшли бої, але одного ранку ми побачили: росіян немає, залишилась лише покинута техніка й позиції. Це було неймовірно», –  з усмішкою пригадує Ігор.

Через кілька днів хлопців відправили на зачистку Куп’янська та околиць, які більше 8 місяців були під окупацією. 

 «У самому місті було важко: у магазинах – рублі, по радіо – російські новини, мобільного зв’язку немає. Добре, що я в школі гарно вчив географію й вмію орієнтуватися за паперовими картами та компасом. А досвід роботи в лісі теж дуже допоміг. Це нас врятувало», – пригадує Ігор.

Паралельно зі службою Ігор знайшов сили і на особисте життя –  він закінчив магістратуру за своєю спеціальністю. А ще зробив дівчині пропозицію та одружився.

«Я навчався через Вайбер, коли був зв’язок. Документи за мене подала дружина, а іспити я здавав під час відпусток. Служба навчанням не завадила. За цей час я встиг зробити коханій пропозицію, зіграти весілля… і навіть народився син», – ділиться Ігор.

Останні півтора роки Ігор виконував бойові завдання на Куп’янському напрямку – був майстром авіаційних комплексів. За цей час ворог ще раз встиг майже окупувати місто, а потім знову накивати п’ятами. 

«Це був важкий час. Нам дуже допомогли колеги з Поліського офісу. Завдяки їхній співпраці з латвійськими волонтерами до нас приїхали десятки авто, зарядні станції. Неодноразово приїжджали представники Спілка воїнів-лісівників України. Привозили комплектуючі до авто, електропічки, засоби для будівництва укріплень. Так і тримались».

Нещодавно воїна-лісівника перевели на посаду інструктора. Тепер він навчатиме новоприбулих військових азам ведення бою, передаватиме досвід, здобутий у найнебезпечніших умовах.

Ігорові ще немає й тридцяти, а він уже пережив те, що багатьом не доводиться бачити за все життя. Попри це, він мріє про день, коли війна закінчиться і він знову повернеться в ліс – слухатиме шелест дерев і спів птахів, а не свист ворожих снарядів. Це його просте, але щире бажання –  мир, спокій, природа і родина поруч.

Після років вогню та руйнувань на деокуповану Херсонщину повертається життя. Філія “Південний лісовий офіс” розпочала весняну кампанію з відновлення лісових масивів, знищених війною.

Масштаби втрат вражають. До 2022 року площа лісів області сягала понад 83 тисячі гектарів, проте більша частина масивів досі лишається під окупацією. Із майже 40 тисяч гектарів, прийнятих філією після реорганізації, практично кожен метр (39 241 га) вважається потенційно замінованим і чекає на розмінування.

Символом відродження стала ділянка у Заградіївському лісництві. У 2022 році тут панувало згарище – ліс вигорів внаслідок запеклих боїв. Сьогодні ж на цих 1,8 гектарах висадили молоді саджанці сосни кримської у поєднанні з листяними породами. До лісівників приєдналися і місцеві жителі  – ті самі люди, які у 2022-му під обстрілами, власноруч намагалися приборкати полум’я, рятуючи рідну землю.

На цьому місці лісівники символічно висадили «Ліс пам’яті» у рамках проєкту відділу комунікацій ДП “Ліси України”. Висадку присвятили герою-лісівнику Владиславу Васильченку, який змінив професію на зброю і віддав життя за свободу України. У цей знаковий день разом із лісівниками саджанці висаджували дружина та донька загиблого воїна.

Відновлення лісів Херсонщини – це довгий шлях. Під час поточної весняної кампанії планують засадити перші 4,5 гектари, а загалом протягом 2026 року на місці знищених окупантами масивів постане 13 гектарів нового молодого лісу.

Лісівники Східної філії працюють в умовах підвищеної небезпеки через близькість до зони бойових дій. За останній рік зона вогневого контролю ворога суттєво розширилася. 

У Донецькій, Запорізькій областях, а також у Межівському, Великомихайлівському, Покровському, Нікопольському, Марганецькому та Петропавлівському лісництвах Дніпропетровської області лісогосподарська діяльність повністю припинена. 

Пояснюється це тим, що працювати в умовах постійного ризику артилерійських і мінометних обстрілів та ударів FPV-дронів – пряма загроза життю і здоров’ю працівників. Безпека людей залишається для нас найвищим пріоритетом.

Саме тому, цього року заплановані площі для садіння та доповнення лісу будуть меншими. Під лісорозведення та лісовідновлення виділено 1 тис га (понад 450 га будуть залісені та доповнені цієї весни). Роботи відбудуться у відносно безпечних лісництвах Дніпропетровської області. 

Весняне садіння розпочнеться вже з наступного тижня, адже у регіон прийшло справжнє тепло. У цьому році лісівники Східної філії використають 4 млн. сіянців, вирощених у власних лісорозсадниках. 

Які особливості матиме цьогорічна лісокультурна кампанія на прифронтовій Дніпропетровщині?

Відмова від монокультур

Лісівники висаджують мішані ліси. Сосна – головна порода, вона добре приживається на місцевих ґрунтах. В якості додаткової  породи – дуб, який стійкий до посух, шкідників та пожеж. Дубові ліси мають густу підстилку з листя, яке горить повільніше, ніж хвоя. Тому вони часто виступають природним бар’єром для вогню, особливо біля хвойних масивів. Також в якості доповнення лісівники використають сіянці ясена та абрикосу. 

Використання сіянців із закритою кореневою системою.

Вже другий рік поспіль на Сході лісівники використовуватимуть сіянці із ЗКС. У цій лісокультурній кампанії їх кількість складе 1,5 млн шт. Такі сіянці мають високий рівень приживлюваності та потребують менше доглядів.

Створення нових лісів

На площі 350 га лісівники висадять абсолютно нові ліси. Це деградовані сільськогосподарські землі раніше передані місцевими громадами. Ліси на такаих ділянках покращують екологічний стан території, захищають ґрунти від ерозії та створюють захисні пояси для навколишніх земель. Спеціалісти філії спільно з представниками громадських організацій та екологами проводили обстеження цих  ділянок.

Більш того, минулого року Східна філія оформила речові права на понад 900 га переданих самозалісених земель. Після проведення первинного базового лісовпорядкування лісівники зможуть належно проводити охорону і захист цих лісів.

Впродовж півроку навчання пройдуть 278 лісничих та помічників лісничих  із Карпатської та Подільської філій на базі Малотур’янського та Людвиківського лісництв Вигодського надлісництва. Заняття проводитимуть фахівці філії «Лісовий навчальний центр».

Програма складається з 45 годинного навчання і передбачає як теоретичний курс, так і практичні заняття в лісі на закладених ділянках (мартелоскопах).

У теоретичній частині курсу слухачі опрацюють технологію проведення рубок переформування – процесу, під час якого одновікові чисті штучні насадження поступово перетворюються на різновікові та змішані, що за структурою нагадують природні ліси. 

Вивчатимуться методи відбору дерев до рубки, інтенсивність втручання та способи сприяння природному поновленню, щоб ліс міг відновлюватися самостійно без масових посадок.

Окремий блок буде присвячений технічному забезпеченню та плануванню робіт. Курс охоплює питання екологічно безпечної заготівлі деревини, з використанням мобільних канатних установок та сучасних лісових машин, які мінімально пошкоджують ґрунт, що особливо важливо для гірських умов Карпат. 

Практичні заняття відбудуться на спеціальних демонстраційних ділянках.

Минулого року три такі ділянки заклали працівники філії «Лісовий навчальний центр» Микола Чернявський, Вікторія Кашуба, Роман Фалько разом із лісничим Віталієм Штукою та начальником надлісництва Ігорем Лазорком. На ділянках проведені перші прийоми рубки переформування у смерекових і буково-ялицевих деревостанах. 

Наших фахівців навчать моделювати майбутній ліс та  визначати цільові параметри — бажані показники складу, густоти та будови для конкретного типу деревостану.

Під час практичних польових занять учасники відпрацюють навички відбору дерев у рубку. Замість суцільної рубки лісівники вчитимуться вилучати лише хворі, стиглі та перестійні дерева, звільняючи місце для появи наступного молодого покоління. Головний критерій успіху – збереження 60–75% життєздатного підросту, який має забезпечити відновлення лісу природним шляхом.

Наступним буде контроль якості виконаних робіт. Лісничі працюватимуть з технологічними картами та оцінюватимуть стан ділянок після втручання.

По завершенню навчань слухачі складуть іспит – нададуть свої пропозиції з проведення рубки переформування, представлять відомість відібраних дерев у рубку на першому етапі робіт з переформування насаджень.

У Карпатському регіоні весна вже впевнено нагадує про себе плюсовою температурою та сонячними днями. Однією з її найяскравіших ознак стало масове цвітіння шафрану Гейфеля у дендропарку «Березинка», за яким доглядають лісівники Берегівського надлісництва філії “Карпатський лісовий офіс”.

Цими днями триває пік цвітіння квіток: на площі понад 20 гектарів розквітли десятки тисяч фіолетових первоцвітів, які ще називають крокусами. Щовесни їхнє цвітіння перетворює парк на справжній фіолетовий квітковий килим.

Щороку «Березинка», що неподалік міста Мукачево, приваблює тисячі відвідувачів з різних куточків України. І це не випадково – на Закарпатті саме тут можна побачити шафрани у таких масштабах. За словами лісівників, для цієї ранньої рослини тут склалися ідеальні природні умови: шафран добре почувається на підзолистих ґрунтах під буковими насадженнями.

Лісівники нагадують: шафран Гейфеля занесений до Червоної книги України, тому зривати ці квіти заборонено. За незаконний збір, продаж або пошкодження червонокнижних рослин передбачена адміністративна відповідальність – штраф від 510 до 3655 грн з можливою конфіскацією рослин (ст. 88¹, ст. 90 КУпАП).

Тож, відвідуючи дендропарк «Березинка», варто пам’ятати просте правило: шафрани краще фотографувати й збирати враження, а не зривати квіти. Нехай ці фіолетові вісники весни щороку розквітають у карпатських лісах і тішать усіх, хто приходить помилуватися їхньою красою.

«Ми пройшли цю зиму, найбільш складну за всі роки війни. Росіяни хотіли перетворити цю зиму на знищення України й українців. Але Україна не зламалась», – заявив Президент України Володимир Зеленський.

ДП «Ліси України» ще з минулого літа ретельно готувалось до складної зими. Створювало склади, контролювало наявність дров у кожному лісництві. Збільшувало обсяги заготівлі.

У січні-лютому на попит суттєво вплинули масовий переїзд мешканців міст у сільську місцевість та тривалі морози.

Запасів дров, створених домогосподарствами та об’єктами соцсфери, почало не вистачати.

Але завдяки роботі лісівників дефіциту палива не виникло!

Вже під час опалювального сезону ДП «Ліси України» поставило населенню та соцсфері понад 1,1 млн м³ дров.

Найбільші обсяги розкуплені населенням у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській Волинській, Рівненській, Кіровоградській, Черкаській та Вінницькій областях.

Найчастіше населення обирало дрова твердих порід (дуб, граб, клен, ясен, бук) – реалізовано 841 тис м³. Менший попит був на сосну/вільху – 214 тис м³ та дрова м’яких порід – 118 тис. м³.

Протягом усього опалювального сезону ДП «Ліси України» не підвищувало ціни на дрова для населення та соціальної сфери. Вони залишились на рівні минулого сезону, удвічі нижче ніж ринкові!

Середня ціна реалізованих під час опалювального сезону  дров – 1,2 тис. грн за м³ (ринкова 2,5 тис.м3).

На даний час складах підприємства ще доступно 215,4 тис. м³ деревини. Всі заявки задовольняються.

А ще цієї зими колектив підприємства за власною ініціативи підтримав заклади соціальної та освітньої сфери, наукові установи, багатодітні родини та інші вразливі верстви населення, які залишились без тепла. У найхолодніші місяці зими ми разом змогли не тільки вистояти, а і зберегти найважливіше – людяність та взаємопідтримку.

Лише деякі приклади нашої допомоги:

У Києві ми допомогли з дровами для польової кухні, яку розгорнули ДСНС на Троєщині. Тисячі мешканців, які на тривалий час залишились без опалення та електрики, мали змогу зігрітись та поїсти гарячої їжі.

У столичному ботанічному саду імені М.М. Гришка допомогли врятувати цінні види флори в оранжереях передавши машину дров для опалення.

На Харківщині завезли дрова для потреб кухні Ржавецького психоневрологічного інтернату. Це дало можливість забезпечити безперебійне 4-х разове харчування для мешканців інтернату в умовах тривалої відсутності електроенергії.

На Чернігівщині передали дрова для опалення спортивній школі в місті Городня, де тренуються й навчаються 240 дітей.

На Сумщині забезпечили теплом обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей.

На Кіровоградщині відвезли машину твердолистяних дров багатодітній сімʼї Шмуратових з с. Петрове. У родині зростає 10 дітей, троє з них – усиновлені малюки, а а старший син захищає Україну у війську.

На Черкащині лісівники забезпечили дровами сімʼю двох захисників і енергетика.

На Рівненщині підтримали зоопарк, в якому перебуває близько 140 видів тварин. Крім дров, передали сіно та кормові віники.

На Івано-Франківщині передали 20 кубометрів твердолистяних дров Оздоровчому центру соціально-психологічної допомоги «Тепло крилатої душі», де лікуються військові.

У Чернівецькій області допомогли дровами соціальному центру, де проживають люди похилого віку.

Процес виготовлення техніки у Словаччині оглянули представники Карпатської філії під час офіційного візиту до словацьких колег-лісівників.

Невдовзі машини працюватимуть у надлісництвах зі складними умовами високогірного рельєфу. Зокрема скідери надійдуть у Брустурянське, Бродівське, Рахівське, Ужгородське, Болехівське, Надвірнянське, Коломийське, Івано-Франківське, Вигодське, Осмолодське та Верховинське надлісництва.

Скідер – спеціалізований трелювальний трактор для транспортування деревини від місця рубки до верхнього складу. Наразі у Карпатській філії експлуатується 350 тракторів, із яких 285 – переважно техніка 80–90-х років. Вона потребує постійних ремонтів, а запчастини часто дефіцитні або дорогі через імпорт. До того ж значну частину машин переобладнано із сільськогосподарських тракторів, потужності яких недостатньо для ефективної роботи в горах. За один рейс вони перевозять лише 2–3 м³ деревини, що подовжує строки заготівлі та збільшує витрати пального.

Нові скідери мають посилену раму, повний привід, високий кліренс і потужні двигуни, що забезпечує високу прохідність у гірській та важкодоступній місцевості. Більшість моделей оснащені шарнірно-зчленованою рамою для кращої маневреності. Лебідки забезпечують значно більше тягове зусилля, мають міцніше кріплення та часто двобарабанну систему, що підвищує продуктивність. 

За один рейс скідер здатен транспортувати до 12 м³ деревини – це суттєво скорочує тривалість робіт і зменшує витрати пального. Техніка також оснащена системами дистанційного керування та плавного регулювання швидкості, що підвищує безпеку й комфорт оператора.

Такі трактори не потребуватимуть значних витрат на обслуговування та одразу зможуть повноцінно працювати. Підприємство й надалі планує оновлювати парк техніки, поступово замінюючи застарілі машини сучасними та надійними, що відповідають реальним умовам роботи в Карпатах.

Торік «Лісам України» вдалося зменшити площу лісових пожеж у 2 рази. Втім, кліматичні та військові ризики лише загострюються, тож до сезону 2026 готуємось ще більш завзято та ретельно.  

Розкажемо про плани, інвестиції та пріоритети на цей рік.  

Матеріально-технічна база

Значного прогресу у її оновлені досягнуто ще торік: підприємством закуплена велика партія лісопожежних модулів, тисячі ранцевих обприскувачів, сотні мотопомп. Вперше розпочало закупівлі сучасної великогабаритної пожежної техніки.

Цього року інвестиції збільшуємо втричі до 400 млн грн. Плануємо придбати ще 16 великогабаритних автомобілів українського виробництва; майже 2 тисячі пожежних рукавів, більше сотні стволів, близько 700 ранцевих обприскувачів та десятки лісопожежних установок.

Пріоритет – підтримка прифронтових лісництв, які працюють в умовах найбільших військових ризиків.

Плануємо влаштувати 29 нових 48-метрових спостережних щогл з телевізійними системами спостереження. 18 щогл капітально відремонтуємо.

Протипожежна інфраструктура

В планах 31 тис км нових мінералізованих смуг, відновлення 140 тис. км існуючих. Для виконання робіт закупаємо 42 спеціальні лісові плуги.

Доглядаємо за станом 3 тис. пожежних водойм. 

Залучення та підготовка персоналу

Понад дві тисячі співробітників пройдуть навчання за програмами “Керівник гасіння лісових пожеж” та “Лісовий пожежний”.

Навесні на Полтавщині, Черкащині та Львівщині відбудуться великі спільні навчання з ДСНС, поліцією, медиками, за участі місцевих громад та військових адміністрацій. 

Співробітники лісопожежних станцій отримають повний комплект захисного спецодягу та амуніції: вогнетривкі костюми, каски із термостійкими підшоломниками, спеціальне взуття, ізолюючі респіратори, захисні рукавиці тощо.

Розширення мережі рекреаційних пунктів

У місцях з потенційно високими ризиками виникнення пожеж та значним туристичним трафіком заплановано будівництво 50 рекреаційних пунктів для безпечного відпочинку у лісі. Найбільше їх з’явиться на Сумщині та Чернігівщині, у Карпатському регіоні, а також у Київській, Житомирській, Одеській та Миколаївській областях.