Автор: News
На цьому наголосив керівник ДП «Ліси України» Ігор Зубович під час круглого столу «Проблемні питання збільшення заготівлі деревини та проведення біржових торгів у 2026 році», організованого Федерацією роботодавців України спільно з Волинською ОВА та Українською асоціацією меблевиків.
За словами Ігоря Зубовича, з 2025 року спільно з бізнесом напрацьовано низку кроків щодо дерегуляції нормативної бази, що дало можливість підприємству переглянути планові обсяги виробництва.
Зокрема, на 2026 рік ДП «Ліси України» задекларувало збільшення заготівлі на 1 млн м³. Взяте зобов’язання підприємство виконує. За підсумками І півріччя заготовлено майже 6 млн м³ лісопродукції, що на 740 тис. м³ більше, ніж торік.
У результаті ДП «Ліси України» забезпечило країну паливними дровами під час надзвичайно складного опалювального сезону. У більшості сегментів ринку деревини збалансовані попит і пропозиція, поступово зменшується дебіторська заборгованість покупців за відвантажену продукцію.
Втім, не всі учасники ринку виконують зобов’язання за біржовими угодами в повному обсязі.
Саме тому, зазначив Ігор Зубович, лісівники і деревообробники мають працювати як єдиний механізм, забезпечуючи інтереси лісопромислового комплексу та країни в цілому.
Під час круглого столу економічна платформа Wood Industry презентувала дослідження, яке підтвердило, що, на відміну від комунальних та аграрних лісгоспів, ДП «Ліси України» вдалося зламати негативний тренд та наростити заготівлю у І півріччі до найбільшого з початку війни рівня.
Проте бізнес звертає увагу, що найбільший відсоток приросту припадає на непромислову паливну деревину, яка постачається домогосподарствам, соціальним об’єктам та ЗСУ.
Як пояснив директор Департаменту ресурсів ДП «Ліси України» Олександр Жук, у І кварталі цього року через складні погодні умови, проблеми в енергетиці та просідання зовнішніх ринків бізнес практично припинив викуповувати та забирати зі складів основну продукцію підприємства — круглі хвойні лісоматеріали.
Тож «Ліси України» для недопущення накопичення залишків сконцентрувалися на заготівлі більш затребуваної продукції — лісоматеріалів листяних порід, а також на проведенні рубок формування, в структурі заготівлі яких переважає дров’яна деревина.
Таким чином вдалося забезпечити високі темпи заготівлі, не створюючи надмірних залишків продукції. Вже у ІІ кварталі частка паливних дров у загальному обсязі реалізації значно зменшилась. У задекларованому на 2026 рік додатковому 1 млн м³ деревини 70% становить ділова деревина та деревина для промислового виробництва.
У презентованому на заході дослідженні компанії «Кроноспан УА» також стверджується, що ринок стабілізувався, став більш прогнозованим, а торги відбуваються без різких стрибків і значного зростання фінальних цін аукціонів.
Попри це, бізнес вважає, що обсяги заготівлі необхідно продовжувати збільшувати.
На думку учасників заходу, наступного року «Лісам України» під силу зберегти поточну динаміку зростання заготівлі. Нарощенню виробництва сприятимуть уже ухвалені Урядом нормативні зміни.
Народні депутати та бізнес-асоціації також готові долучатися до напрацювання наступних регуляторних кроків, які забезпечать промисловість додатковим ресурсом.
Кілька останніх тижнів у регіонах України трималася спека та найвищий клас пожежної небезпеки. Незважаючи на це, у червні та на початку липня лісовій охороні вдалося не допустити загорянь у лісових масивах Буковини, Тернопільщини та Хмельниччини.
Ще до початку пожежонебезпечного періоду було проведено капітальний ремонт телевізійних систем спостереження: замінено камери на потужніші, встановлено резервне живлення, а в пунктах моніторингу оновлено екрани. З початку небезпечного сезону в лісництвах перекрили понад 300 лісових доріг і влаштували більше 1 тис. км мінералізованих смуг.
На пожежних станціях запроваджено цілодобове чергування персоналу. Лісівники разом із співробітниками ДСНС та Нацполіції майже цілодобово патрулювали лісові масиви.
На Житомирщині мешкає декілька тисяч родин переселенців із Херсонщини. Це люди, яким через війну довелося покинути домівки та заново починати будувати життя на новому місці.
Спільно з Координаційним центром «Вільні разом» вирішили підтримати родини переселенців. У межах соціального проєкту «Вікно у ліс» організували для херсонців відпочинок у лісі на одному з найбільших рекреаційних пунктів ДП «Ліси України», відкритому у квітні 2025 року вздовж траси М-06 Київ–Чоп поруч із Коростишевим.
Родини брали участь у веселих естафетах, спортивних змаганнях, командних випробуваннях і незвичних конкурсах, де потрібно було не лише бути швидкими, а й вміти підтримувати одне одного.
Для діток лісівники провели урок із безпеки. Нагадали прості правила поведінки в лісі під час пожежонебезпечного періоду, пояснили, чому не можна наближатися до підозрілих предметів чи відпочивати біля необлаштованих водойм.
«Дякуємо вашому підприємству за можливість долучитися до проєкту «Вікно у ліс». Для спільноти херсонців дуже важливо відчувати підтримку та ще більше знайомитися з людьми, які сьогодні поруч із нами. Найцінніше – бачити щасливих дітей, які можуть гратися, сміятися й проводити час разом із родинами. Не менш важливо й те, що такі зустрічі проходять у безпечному місці. Сьогодні батьки постійно хвилюються через небезпечні знахідки, водойми чи незнайомі локації, тому такі облаштовані рекреаційні пункти дають змогу дітям відпочивати без зайвих ризиків. Наш центр щодня допомагає переселенцям, тому ми щиро вдячні лісівникам за цю ініціативу, турботу та можливість подарувати родинам справжній день відпочинку», – поділилася координаторка центру Алєся Алексєєва.
Ми дуже раді, що день на природі подарував дітям нові спогади, щирі емоції та відчуття безтурботного літа.
Проєкт «Вікно у ліс» триває, і попереду ще чимало цікавих заходів. ДП «Ліси України» й надалі запрошуватиме дітей та дорослих на рекреаційні пункти підприємства, де під час пожежонебезпечного періоду можна з комфортом відпочити в лісі.
На Сумщині та Чернігівщині ворожі FPV-дрони неодноразово атакували службові автомобілі та техніку. Через постійну загрозу частина споживачів відмовляється направляти в регіон лісовози, тому продукція залишається на складах. Через близькість до кордону повітряні тривоги можуть тривати не кілька годин, а понад добу.
Для зменшення ризиків під час відвантаження та інших виробничих процесів Північна філія підприємства почала використовувати детектори дронів.
Це українська система радіоелектронної розвідки, яка сканує радіоефір та виявляє FPV-дрони. Залежно від умов прилад здатний попередити про загрозу на відстані до 4 кілометрів.
Тепер під час відвантаження деревини один із працівників постійно відстежує сигнали детектора. Щойно прилад фіксує появу дрона, техніка розосереджується, а всі працівники залишають виробничий майданчик.
Наразі такі детектори вже застосовують у Сумському, Шосткинському, Тростянецькому, Новгород-Сіверському та Корюківському надлісництвах. Найближчим часом Північна філія планує забезпечити цими системами й інші підрозділи.
Війна завдала багатомільярдних збитків лісовому господарству півночі країни. На Сумщині майже 75 тисяч гектарів лісового фонду потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами, а на Чернігівщині понад 67 тисяч гектарів лісу залишаються недоступними через безпекову ситуацію. За таких умов підприємство докладає максимум зусиль для продовження повноцінної роботи на територіях, до яких зберігається доступ.
В Путильському надлісництві оголошено сім квазіпралісових і пралісових пам’яток природи місцевого значення. Йдеться про понад 50 га природних лісів та майже 200 га квазіпралісів, які в минулому зазнали мінімального антропогенного впливу (природна структура та видовий склад збереглися).
Квазіпралісові й пралісові ділянки у гірському Путильському надлісництві розташовані у важкодоступній місцевості та утворені старовіковими ялицями, а фауна і флора представлені як звичайними, так і рідкісними червонокнижними видами. Лісівники забезпечували охорону цих цінних лісів ще з 2019 року. Спільно з Управлінням екології та природних ресурсів Чернівецької ОВА і науковцями було проведено дослідження та підготовлено висновки, які стали підставою для віднесення ділянок до природно-заповідного фонду.
Посилення охоронного статусу та встановлення чітких меж надійніше убезпечить ділянки від впливу господарської діяльності та інших форм втручання.
Також було збільшено площу ще одного об’єкта ПЗФ місцевого значення — заповідного урочища «Буковий праліс» у Сокирянському надлісництві. Це теж цінний лісовий масив із суворим режимом охорони.
Наразі в Чернівецькій області загальна площа пам’яток природи місцевого значення (пралісів та квазіпралісів) становить понад 1004 га.
«Такі лісові масиви — пралісові ділянки — є важливим науково-пізнавальним об’єктом, що дає розуміння, як може формуватися ліс без втручання людини, — каже директор філії «Подільський лісовий офіс» Василь Гончар. — А ми й надалі забезпечуватимемо належне збереження не лише самих пралісів, а й їхніх охоронних зон».
За І півріччя підприємство поставило українським домогосподарствам, об’єктам соцсфери та військовим частинам рекордний обсяг дров для опалення — майже 1,46 млн м³, що вдвічі (!) більше, ніж торік.
Зазвичай найбільше дров купують в осінній період, але цього року «високий сезон» розпочався ще навесні.
Цього року підприємство активніше бере участь у публічних закупівлях дров, які проводили об’єкти соцсфери. Обсяги постачань до медичних та навчальних закладів, а також комунальних установ зросли майже вчетверо. На якісно новий рівень вийшла співпраця з військовими частинами: з початку року підрозділам Міністерства оборони за результатами відкритих торгів поставлено понад 50 тис. м³ дров.
Задовольнити попит вдалося завдяки збільшенню заготівлі паливних дров: за І півріччя її обсяги зросли до 1,58 млн м³.
Наразі на складах підприємства є приблизно 230 тис. м³, чого цілком достатньо для забезпечення ритмічного відвантаження продукції.
Проте є регіони, де ситуація з дровами традиційно складна. Наприклад, як завжди гостро стоїть питання у негазифікованих районах Карпат та Буковини, які межують із територіями природно-заповідного фонду з обмеженим режимом ведення лісогосподарської діяльності.
На Київщині, Кіровоградщині та в деяких інших регіонах, де попит перевищує можливості заготівлі, підприємство ухвалює рішення щодо передислокації ресурсів із суміжних лісових господарств.
Дрова для домогосподарств, соціальних об’єктів та військових частин, як і раніше, підприємство реалізує практично за собівартістю (витрати на заготівлю, вивезення з лісосіки + податки).
Середня ціна твердолистяних дров у лісництвах підприємства — 1,39 тис. грн/м³, м’яколистяних — 950 грн/м³, хвойних — 1,12 тис. грн/м³. Поточні ціни біржових угод на дрова промислового використання в середньому у два рази вищі.
Наразі підприємство утримує ціни на фіксованому рівні. Обсяги заготівлі покривають потреби, тому причин для ажіотажу немає.
Проте ми радимо всім робити запаси палива завчасно, ще влітку. Адже теплотворність дров (кількість тепла, що виділяється при згорянні) критично залежить від їхньої вологості. Найвищу енергоефективність мають саме добре висушені дрова.
У надлісництвах Полтавщини та Харківщини, де ведеться мисливське господарство, триває підготовка кормової бази до зими. Єгері активно збирають гіллячкові віники та косять сіно. Наразі вже створено запас із 5 тонн сіна та 9 тисяч штук віничків.
Віники є важливою основою раціону для багатьох копитних. Найчастіше заготовляють дубові гілочки, які особливо полюбляють козулі, олені та кабани. Крім того, лісівники сушать віники з кропиви — такі ласощі взимку рятують зайців.
Паралельно триває сінокіс. У частині господарств уже зібрали першу партію, в інших — просушують траву з луків, щоб згодом закласти на зберігання у сухі склади.
Наступний етап розпочнеться наприкінці літа — тоді єгері проводитимуть збір коренеплодів та зернових.
Загалом для підгодівлі звірів у господарствах Полтавщини та Харківщини необхідно близько 12 тонн сіна, 16 тисяч штук віничків, а також 24 тонни зерна пшениці та кукурудзи на сезон. Важливим елементом раціону є й сіль: солонці допомагають тваринам підтримувати мінеральний баланс, її вже придбали приблизно 300 кг.
Мисливствознавці зазначають: таких обсягів харчів цілком достатньо, аби підтримати лісових мешканців у морози та хуртовини, коли самостійно знайти їжу під товстим шаром снігу їм стає досить складно.
Порівняно з минулим роком обсяги безоплатних (!) поставок для Сил оборони зросли майже в 5 разів шляхом вилучення. Найбільший обсяг відвантажено в ІІ кварталі – понад 90 тис. м³. В середньому щодня підприємство направляє на фронт 20 вагонів лісопродукції.
Як і у випадку з реалізацією, ДП «Ліси України» сплачує за деревину для війська всі податки та збори до державного та місцевих бюджетів, а також покриває витрати на заготівлю, вивезення, доставку до залізничної станції та завантаження у вагони.
Продукція спрямовується у прифронтові області – Сумську, Харківську, Чернігівську, Дніпропетровську, Донецьку та Запорізьку, де вона критично необхідна для облаштування ліній оборони та інших захисних споруд.
До кінця року від військових погоджено заявок на 280 тис. м³ деревини, тобто в ІІ півріччі обсяг поставок не зменшуватиметься.
Окремий напрям – забезпечення військових частин дров’яною деревиною для опалення. ДП «Ліси України» бере участь у тендерних закупівлях квартирно-експлуатаційних органів Міністерства оборони.
З початку 2026 року філії підприємства уклали з ними договори на постачання близько 72 тис. м³ дров’яної деревини. Наразі вже відвантажено понад 57 тис. м³ продукції.
Усі потреби Сил оборони підприємство виконує в повному обсязі та у пріоритетному порядку
У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №15352 «Про обіг товарів, пов’язаних зі знелісенням та/або деградацією лісів». Він має стратегічне значення для лісової галузі, деревообробної промисловості та українського експорту, оскільки спрямований на гармонізацію національного законодавства з Регламентом ЄС EUDR.
Фактично йдеться про запуск в Україні системи, яка має забезпечити прозорість походження сировини та підтвердження, що продукція, яка потрапляє на європейський ринок, не пов’язана зі знелісенням чи деградацією лісів.
Регламент EUDR встановлює нові обов’язкові вимоги до операторів і трейдерів. Головна мета цих вимог – скорочення глобального знелісення, зменшення викидів парникових газів і втрати біорізноманіття через обмеження доступу на ринок ЄС продукції, пов’язаної з деградацією лісів.
У разі невідповідності новим вимогам ЄС продукція може бути класифікованою як така, що не має підтвердженого походження, та втратити доступ до європейського ринку. Це особливо критично для лісової та деревообробної галузей, які значною мірою орієнтовані на експорт.
Відповідно законопроєкт №15352 закладає основу для вільного експорту української продукції з деревини на ринок ЄС, а також для виконання міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та наближення національного законодавства до норм Європейського Союзу.
Документ формує правові та організаційні механізми, що забезпечать:
– запобігання знелісненню та деградації лісів;
– контроль обігу продукції, пов’язаної з такими процесами;
– простежуваність походження сировини;
– сумісність української системи регулювання з вимогами ЄС;
виконання умов європейської інтеграції та програми Ukraine Facility.
Що передбачає законопроєкт
1.Національна система простежуваності. Передбачається створення системи, яка дозволить відстежувати повний ланцюг походження продукції, пов’язаної зі знелісенням.
Ключовим елементом стане підтвердження походження сировини за допомогою:
– геолокаційних даних земельних ділянок;
– інформації про місце заготівлі;
– цифрових записів у державних системах.
2.Обов’язкова належна перевірка. Оператори, трейдери та експортери будуть зобов’язані збирати та зберігати інформацію про походження продукції, перевіряти її відповідність вимогам законодавства та подавати підтверджувальні дані при експорті.
3.Цифрова інфраструктура контролю. Передбачається створення електронного механізму перевірки походження продукції на базі державних інформаційних систем.
Це дозволить автоматизувати процедури перевірки, забезпечити цифрову простежуваність ланцюгів постачання та синхронізувати українську систему з європейськими базами даних.
4.Розширення електронного обліку деревини. Йдеться про удосконалення електронного обліку, сертифікати походження деревини та виробів із неї, а також посилення державного контролю за обігом деревини.
5.Зміни до Лісового кодексу України. Вони спрямовані на розвиток наближеного до природи лісівництва, підвищення якості лісовпорядкування та ефективніше управління лісовими ресурсами. Крім того, передбачаються отримання актуальної та достовірної інформації про лісовий фонд та удосконалення системи заготівлі деревини.
Ухвалення та подальша реалізація цього законопроєкту дозволить:
– створити в Україні повноцінну систему запобігання знелісенню;
– забезпечити цифрову простежуваність лісової продукції;
– привести українські стандарти у відповідність до ЄС;
– зберегти та розширити доступ української продукції до ринку ЄС;
– підвищити довіру міжнародних партнерів до українського лісового сектору;
– зміцнити позиції України як надійного торговельного партнера.
Тривала літня спека створює додаткові виклики не лише для лісів, а й для пожежних водойм. Через активний розвиток водоростей вони потребують регулярного догляду, адже саме ці водойми забезпечують пожежну техніку запасами води під час гасіння загорянь. Тому протягом усього пожежонебезпечного сезону лісівники підтримують їх у належному стані.
Наразі у лісовому фонді ДП «Ліси України» налічується майже 2,9 тис. придатних до використання пожежних водойм, з яких понад 1,3 тис. – штучні. До системи протипожежного водозабезпечення також входять ставки та канали.
У спекотний період вода швидко прогрівається, що сприяє інтенсивному розмноженню водоростей і заростанню водойм. Це погіршує якість води, засмічує водозабірне обладнання та може ускладнити роботу пожежної техніки під час ліквідації загорянь.
Щоб запобігти цьому, лісівники регулярно очищують пожежні водойми від надлишкової рослинності. Спосіб очищення залежить від площі, глибини та ступеня заростання водойми.
Найчастіше використовують борону, яку трактор протягує по дну водойми. Зубці захоплюють водорості та іншу рослинність, після чого їх витягують на берег.
На невеликих або важкодоступних водоймах застосовують троси чи пожежні всмоктувальні рукави, якими підтягують рослинність для подальшого прибирання.
За потреби до робіт залучають екскаватори з довгою стрілою, які видаляють замулення та очищують берегову лінію від заростей.
Паралельно лісівники розчищають під’їзди до водойм і місця забору води, прибирають повалені дерева, чагарники та інші перешкоди, які можуть завадити роботі пожежної техніки.
Також в спеку відбувається обов’язковий контроль рівня води, стану берегів і справності під’їзної інфраструктури.
Завдяки такому комплексу заходів пожежні водойми залишаються готовими до використання впродовж усього пожежонебезпечного періоду.
