Автор: News
Лісівники Німеччини висаджують бука за допомогою екскаватора
У лісі торохтить машина. Але це не харвестер, який валить дерева, а невеликий гусеничний екскаватор, що садить дерева. На Ведеберзі у лісництві Нолле Нижньосаксонських державних лісів лісівники висаджують великі буки для лісу завтрашнього дня.
Маріус Ґжеско, керівник лісництва Нолле, тримає в руках карту. На ній видно строкату мозаїку з невеликих кольорових ділянок. Саме тут лісівник планує провести садіння:
«У минулому ліс на Ведеберзі був сформований переважно ялиною. В останні роки вона постраждала від буревіїв, посух і короїда. Для нас це відповідні умови для цілеспрямованої перебудови лісу. У майбутньому тут мають рости буково-змішані ліси. При цьому ми працюємо невеликими площами, щоб у майбутньому сформувати ліс, багатий за віком і структурою».
Через Консультаційний центр із питань лісового насіння в Еррелі у Люнебурзькій пустці Ґжеско замовив 23 000 саджанців бука лісового, а також 1 600 лип дрібнолистих і 1 000 кленів гостролистих. Йдеться про так званий великомірний садивний матеріал.
«Буки й липи мають висоту до 150 см. Ми не можемо висаджувати їх вручну, хоча б тому, що коренева система дуже велика. Для такого садивного матеріалу ми використовуємо гусеничний екскаватор», — пояснює лісничий.
Ґжеско обрав великомірний садивний матеріал, оскільки він має менше проблем із конкурентною рослинністю:
«Орляк звичайний тут росте дуже інтенсивно. Меншим рослинам було б важко пробитися крізь нього вгору. Крім того, дичина, насамперед козулі, уже не дістає до смачних бруньок. Менше об’їдання означає відмову від будівництва огорож, тобто економію коштів, і менше зусиль під час мисливських заходів».
Лісничий доручив садіння лісовим працівникам і сертифікованому лісовому підряднику. Садіння за допомогою екскаватора потребує спеціальних знань. Саджальник і машиніст мають бути злагодженою командою.
«Машиніст екскаватора має керувати машиною дуже обережно. Садивну яму потрібно викопати ретельно, а коренева система під час закривання ями не повинна бути стиснута. Крім того, машиніст має постійно бачити свого колегу біля стріли екскаватора, щоб не наражати його на небезпеку. До цього додається завбачливе пересування місцевістю. Навіть якщо мініекскаватор має порівняно невелику масу, він здебільшого залишається на трелювальних волоках, щоб уникнути ущільнення ґрунту», — пояснює Маріус Ґжеско.
Нижньосаксонські державні ліси з початку 1990-х років працюють за концепцією довгострокового екологічного розвитку лісів. Їхня мета — формувати багаті за структурою і видами листяно-змішані ліси, лісові угруповання яких відповідають місцевим умовам місцезростання і тому є наближеними до природних. При цьому ліси мають бути якомога більш кліматично стійкими. На Ведеберзі, який належить до території оселищної мережі «Тевтобурзький ліс, Малий Берг» переважають вапнякові ґрунти. Потенційно природну рослинність тут формують букові лісові угруповання.
Цими садильними роботами Ґжеско продовжує заходи, розпочаті його попередниками.
«Найстарішим так званим підсадкам бука під наметом уже 25 років. Отже, багато старих ялинових насаджень уже перебувають у процесі розвитку в напрямі буково-змішаних лісів. Але оскільки дерева ростуть повільно, зміни потребують часу. Тому перебудова лісу не завершиться завтра, однак, з іншого боку, вона вже почалася багато років тому».
За допомогою механізованого садіння екскаватором можна висаджувати до 600 дерев на день. При цьому важливу роль відіграють особливості місцевості. На крутих схилах або на вологих ділянках машина має працювати дуже обережно. Якщо частка коренів у ґрунті дуже висока, копати ями стає складніше.
У Шотландії обмежили доступ до лісу Бейн-Гулін через порушення правил безпеки під час рубок
Управління лісами та землями Шотландії обмежило доступ до Бейн-Гулін поблизу Кемпбелтауна після того, як представники громадськості відмовлялися дотримуватися попереджувальних знаків безпеки та переходили через захисні огорожі в зони проведення робіт.
Спочатку планувалося, що на час проведення рубок доступ буде можливий увечері та у вихідні дні. Тепер доступ обмежено лише вихідними.
Рубки розпочалися в тиждень, що почався 11 лютого, і, як очікується, триватимуть до весни 2027 року.
Дейв Кертіс із команди Західного регіону Управління лісами та землями Шотландії сказав: «Спочатку ми планували дозволити громадський доступ до західної частини лісу ввечері та у вихідні. Однак це виявилося невдалим, оскільки окремі люди не поважали встановлені огорожі та знаки. Тому ми змушені обмежити доступ громадськості лише вихідними днями й не допускати людей до активної зони робіт».
Під час рубок буде видалено дерева модрини, уражені хворобою, спричиненою Phytophthora ramorum, яка зрештою призвела б до загибелі дерев.
Превентивні рубки необхідні для усунення ризиків для безпеки відвідувачів, пов’язаних з ослабленими хворими деревами, а також для уповільнення поширення хвороби на ділянки, які наразі не уражені. Під час робіт також приберуть вітровальні та пошкоджені бурями дерева, які блокують доступ і можуть становити небезпеку.
Дейв додав: «Вітровальні ділянки лісу за своєю природою є небезпечними. Завислі та повалені вітром дерева можуть виглядати “стабільними”, але здатні покотитися, зсунутися або впасти від найменшого дотику. Залежно від того, як вони впали, вони також можуть перебувати під напруженням, і якщо ця енергія раптово вивільниться, наслідки можуть бути надзвичайно серйозними, якщо не смертельними.
Крім того, відвідування ділянки, де вже може бути наявна серйозна хвороба дерев, створює ризик перенесення спор, що спричиняють хворобу, з одного місця в інше — у бруді на взутті, колесах велосипедів або навіть лапах собак.
Це призвело б до необхідності проводити ще більше запобіжних рубок.
Ми наполегливо радимо всім, хто відвідує будь-який ліс у будь-який час, завжди звертати увагу на знаки безпеки, дотримуватися встановлених обмежень і не заходити в зони проведення робіт».
Плани щодо Бейн-Гулін (Beinn Ghuilean) на наступні роки передбачають продовження виробництва деревини, видалення всіх наявних хвойних насаджень протягом наступних 5 років і висаджування листяних порід на нижніх схилах.
Перемога над короїдом: у словацькому Горегронні зупинили масштабне лісове лихо
Екологічну кризу, що загрожувала лісам одного з наймальовничіших регіонів Словаччини, офіційно взято під контроль. Міністерство сільського господарства країни спільно з ДП «Ліси Словацької Республіки» (LESY SR) оголосили про завершення активної фази боротьби з короїдом та перехід до масштабного відновлення екосистеми.
Випереджаючи графік: як вдалося приборкати стихію
Ще у 2024 році ситуація в районі Чєрного Балога здавалася критичною — через масове розмноження шкідника було оголошено надзвичайний стан. Експерти прогнозували, що на стабілізацію знадобиться щонайменше чотири роки. Проте завдяки впровадженню «кризової моделі управління» каламітет подолали на два роки раніше запланованого.
«Сьогодні ми можемо сказати: ситуацію взято під контроль. Завдяки величезній залученості фахівців ми впоралися раніше, ніж очікувалося», — заявив міністр сільського господарства Ріхард Такач.
Цифри, що вражають:
2,1 млн м³ — загальний обсяг розробленої ураженої деревини за два роки.
90% — на стільки зменшилася кількість хворих дерев порівняно з початком 2024 року (з 397 тис. м³ до 26 тис. м³).
Потрійне прискорення: у 2024 році темпи заготівлі хворої деревини перевищили звичайні показники у три рази.
Від монокультур до стійких лісів майбутнього
Тепер пріоритетом лісівників стало створення «лісів нового покоління». Замість вразливих ялинових насаджень, які легко ставали мішенню для шкідників, формуються мішані масиви.
Стратегія відновлення:
Масштаб: За два роки висаджено понад 3 мільйони саджанців.
Природність: 60% нових лісів з’являються завдяки природному поновленню.
Стійкість: Збільшується частка листяних порід, що зробить ліс витривалішим до посух та зміни клімату.
Захист мешканців та інфраструктури
Окрім екологічного аспекту, лісівники подбали і про безпеку місцевих громад. Через масштабну вирубку хворих дерев виник ризик паводків, тому в регіоні активно будують водоутримувальні споруди та відновлюють пошкоджені лісові дороги.
Хоча пік кризи пройдено і лісове господарство повертається до стандартного режиму, фахівці застерігають від надмірного оптимізму. Через глобальне потепління ризик нових спалахів шкідників залишається високим, тому моніторинг лісів Горегронні триватиме у посиленому режимі.
Символічним завершенням боротьби стало висадження нового дерева під час пресконференції — як знак початку етапу відродження словацької природи.
Нині на підприємстві працює майже 600 ветеранів російсько-української війни. Чимало з них повернулися до мирного життя після важких поранень або проблем зі здоров’ям, які дали про себе знати під час служби. Та попри всі випробування, понад 90% демобілізованих воїнів-лісівників знову повертаються до роботи.
Велику роль у цьому відіграє програма соціальної підтримки ДП «Ліси України». На підприємстві допомагають військовим адаптуватися після фронту, пройти відновлення та знову відчути себе частиною великої лісівничої родини.
Одразу після повернення на роботу ветерани отримують матеріальну допомогу в розмірі мінімальної заробітної плати.
Раз на рік, за потреби, додатково може надаватися фінансова допомога до 15 тис. грн. ЇЇ отримав майстер лісу Окнянського лісництва Балтського надлісництва Володимир Мінєнко.
Всі демобілізовані працівники з посвідченням учасника бойових дій отримують доплату 20% до посадового окладу.
Щорічно ветеранам, які опалюють житло пічним опаленням, надається компенсація на придбання дров у розмірі 8 000 гривень. Така допомога надана лісничому Більче-Золотецького лісництва Чортківського надлісництва Івану Драпаку, водію автотранспортного цеху Путильського надлісництва Олегу Сіроцінському.
У разі потреби тривалого лікування підприємство надає, як ветеранам так і мобілізованим працівникам фінансову допомогу: до 50 тис. грн на медикаменти та до 100 тис. грн на хірургічне лікування (за наявності підтвердних документів).
Зокрема, водій автотранспортних засобів Овруцького надлісництва Олександр Чубатий отримав 24 тисячі гривень на проведення операції та подальше лікування. Також 23,5 тис грн. на лікування отримав майстер лісу Словечанського надлісництва Павло Нестерчук.
Підприємство відшкодовує витрати на реабілітацію демобілізованих працівників та може профінансувати здобуття освіти у профільних навчальних закладах лісогосподарського спрямування відповідно до норм колективного договору.
Бо для ДП “Ліси України” підтримка ветеранів – це не разова допомога, а постійна увага й вдячність кожному, хто захищав країну, і турбота про їхнє гідне повернення до мирної праці.
Наші “Лісовички” вже значно більше, ніж просто місця безпечного відпочинку. Вони перетворюються на реабілітаційні центри під відкритим небом – це простір, де природа лікує.
Рекреаційні пункти, які створює підприємство, – це “вікно у ліс” для кожного. Для військових, які відновлюються після служби. Для людей з інвалідністю, які часто позбавлені можливості побачити живу природу. Для дітей, які через хвороби ніколи не гуляли серед дерев.
“Ліси України” будує ці простори інклюзивними: безбар’єрні маршрути, зручна кожному інфраструктура, можливість бути в лісі без обмежень. Ми системно впроваджуємо принципи безбар’єрності в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Для нас важливо не лише дбати про збереження і відновлення лісів, а й про людей, які сьогодні особливо потребують підтримки. Ми розглядаємо ліс не тільки як природний ресурс, а як простір турботи — місце, де можна відновитися фізично й емоційно.
Саме тому ми створюємо доступні рекреаційні пункти, розвиваємо інклюзивну інфраструктуру, відкриваємо ліс для тих, хто раніше не мав до нього доступу. Це про відповідальність перед суспільством. Про розуміння, що відновлення країни — це не лише про економіку, а й про людей, їхній стан, їхню якість життя.
На складах підприємства — понад 1 млн м³ продукції.
Минулого року ми обіцяли бізнесу збільшити пропозицію лісопродукції на ринку. Обіцяно — зроблено! З початку року підприємство заготовило на 560 тис. м³ деревини більше, ніж торік.
Якщо зазвичай наша частка від загальної по країні заготівлі деревини становить 83%, то цього року вона зросла до 88%.
Заготівля не припинялася ані в сніг, ані в мороз, ані під час весняного бездоріжжя!
На жаль, ринок не встигає за лісівниками. Лісові господарства виконують контракти на 97%, тоді як бізнес — лише на 83%.
Порівняно з минулим роком реалізація, на відміну від заготівлі, зросла лише на 140 тис. м³. Обсяг продукції на складах підприємства перевищив 1 млн м³.
У наявності практично всі види продукції: половина накопичених обсягів — дрова, інша половина — ділова деревина.
Ми були цілком серйозно налаштовані цього року збільшити заготівлю принаймні на 1 млн м³.
Наскільки це можливо, підприємство проявляє гнучкість у роботі з клієнтами, але наразі ринок не демонструє спроможності вибрати додаткові обсяги.
Проблеми виробників зрозумілі й здебільшого об’єктивні: логістика, енергозабезпечення, повітряні удари по промислових майданчиках, дефіцит кадрів, складність залучення обігових коштів.
Сподіваємося, переробна галузь впорається — з нашого боку створено всі умови для розвитку української деревообробки.
ДП «Ліси України» уклало найбільший контракт на постачання нової пожежної техніки
Угода передбачає поставку 14 великогабаритних автомобілів (перша партія таких машин була законтрактована минулого року і вже передана у філії підприємства).
Завдяки прозорим умовам тендеру та конкуренції між виробниками ціну машин вдалося знизити ще на 10%. Це майже 20 млн грн економії!
Жодної гривні субвенцій з державного бюджету не залучено — усі кошти є власними коштами підприємства.
Крім великих пожежних машин, підприємство цього року планує закупити 44 пожежні модулі з причепом та 47 пожежних модулів, які монтуються на пікапи.
Завдяки інвестиціям у сучасну, мобільну та потужну пожежну техніку «Ліси України» значно покращили швидкість реагування на загоряння та процес ліквідації лісових пожеж.
Зокрема, з початку цього року в лісових масивах підприємства виникло 69 пожеж. Але завдяки миттєвому реагуванню середня площа однієї пожежі становить лише 0,8 га! У підсумку загальна площа пошкоджених лісів втричі менша, ніж торік. Врятовано сотні гектарів лісу!
Чому інвестиції ДП «Ліси України» у нову пожежну техніку настільки важливі?
1.Відповідальність за гасіння пожеж у лісових масивах відповідно до законодавства покладена не на ДСНС, а на лісокористувачів.
2.У ДП «Ліси України» понад 500 застарілих пожежних автомобілів радянських часів — ГАЗ-66, ЗІЛ-131 та «Урали», які давно вичерпали свій ресурс, ламаються дорогою, споживають надмірні обсяги пального і не здатні швидко дістатися до осередку пожежі.
3.Зміни клімату спричиняють рекордні площі пожеж на європейському континенті. Минулого року в ЄС вигоріло понад 1 млн га лісу. В Україні кліматичні фактори посилюються воєнними.
Що саме закупає ДП «Ліси України»?
Підприємство закуповує сучасні пожежні автомобілі-цистерни українського виробництва, виготовлені за європейськими стандартами.
Їхні переваги:
Висока прохідність
Пожежні авто мають повнопривідне шасі, що забезпечує впевнений рух бездоріжжям, піском, болотистими ділянками та лісовими дорогами.
Автономність роботи
Цистерна об’ємом 4,5 тис. літрів води дозволяє працювати автономно без негайного підвозу води. Це дає більше часу на гасіння пожежі з першого заїзду та мінімізує затримки в критичний момент.
Потужність
Водяний ствол з електроприводом забезпечує потужну та далекобійну подачу води безпосередньо на осередок вогню. Дальність від 50 метрів дає змогу гасити пожежу на безпечній відстані, не заїжджаючи в зону відкритого полум’я. Керування процесом відбувається безпосередньо з кабіни.
Захист від пошкоджень
Захисні ґрати на лобовому склі кабіни дозволяють безпечно рухатися крізь густу лісову рослинність і гілки, не ризикуючи пошкодити скло чи зупинитися на півдорозі.
Підбиваємо підсумки роботи підприємства у першому кварталі 2026 року. Як змінилися фінансово-економічні показники за три роки нашої робот? Порівнюємо!
Перший квартал 2023 року:
заготівля — 2 млн м³, чистий дохід — 4,6 млрд грн, прибуток до оподаткування— 804 млн грн, рентабельність від прибутку до оподаткування — 17,5%, сплата податків — 1,5 млрд грн.
Перший квартал 2026 року:
заготівля — майже 3 млн м³ (+50%), чистий дохід — 8,6 млрд грн (+87%), прибуток до оподаткування— 3 млрд грн (+273%), рентабельність від прибутку до оподаткування — 34,9%,сплата податків — 4 млрд грн (+166%).
Наш результат — не збіг обставин чи вдала кон’юнктура ринку.
Це системна, комплексна робота:
– Відкрита та конкурентна система реалізації лісопродукції, яку ми всі три роки відбудовуємо.
– Прозорі тендерні закупівлі. Найвищий відсоток конкурентних закупівель серед держкомпаній — у ДП «Ліси України». Попри шалений опір, ми вивели на Prozorro навіть послуги із заготівлі, які держлісгоспи раніше завжди закуповували за прямими договорами.
– Відмова від непрофільних видів діяльності, таких як лісгоспна деревообробка, яка завжди була розсадником корупції.
– Оптимізація витрат, уніфікація штату. У першому кварталі 2023 року — 30 тисяч працівників, у першому кварталі 2026-го — 21 тисяча.
– Щоб втримати виробничу ланку, працівникам лісництв суттєво підвищено зарплати.
Середня зарплата у першому кварталі 2023 року — 15 тис. грн, у першому кварталі 2026 року — 38 тис. грн. Адміністративний апарат, навпаки, скорочено до мінімуму: до реформи на нього витрачалося понад третину фонду оплати праці, зараз — лише 17%.
До повної заборони залишається рівно рік, але вже цього року планову «суцільну» заготівлю мінімізовано, вона не перевищуватиме 30% від затверджених лімітів. Це найменший показник за всі останні роки.
Одночасно підприємство по-новому налаштовує виробничі процеси та технології, готуючись господарювати в карпатських лісах за умови збереження лісового покриву.
Винятки можливі лише у випадках тотального всихання насаджень або задля ліквідації наслідків стихійного лиха (пожежі, вітровали тощо) після проходження процедури оцінки впливу на довкілля.
Наразі філія “Карпатський лісовий офіс” проводить навчання фахівців, які опановують технології, що застосовуються лісівниками Німеччини.
Закуповується обладнання, яке дозволить працювати в лісі, не завдаючи шкоди насадженням. Закладаються мартелоскопи – ділянки (майданчики), де відпрацьовується методика проведення вибіркової заготівлі для формування більш стійкого до змін клімату, різновікового, багатоярусного деревостану.
В усіх лісових господарствах регіону актуалізуються матеріали лісовпорядкування, які вже не передбачатимуть планових суцільних рубок.
Наближене до природи лісівництво стає реальністю в Україні!
Ми запускаємо зворотний відлік часу до моменту, коли заборона на суцільні рубки офіційно набуде чинності! І розповідатимемо вам, як лісове господарство Карпат адаптується до роботи в нових умовах!
Весняна лісокультурна кампанія активно підходить до завершення. Створення лісових культур проведено на площі понад 11,0 тис га, що складає 95% від завдання, при цьому було висаджено понад 70 млн шт. сіянців. Попри високий відсоток виконання, роботи не зупиняються і триватимуть доки дозволятимуть погодні умови.
Втім, висадити ліс – лише перший крок. Далі починається не менш важлива частина – догляд за ним, від якого залежить, чи приживаються культури і як швидко сформується повноцінний молодий ліс.
Лісівники розпочинають догляди як тільки з’являється перша зелень. Найраніше такі роботи стартували у Південній, Східній, Центральній, Подільській та Слобожанській філіях. Лісівники доглянули вже понад 500 гектарів незімкнутих лісових культур.
Догляди за лісовими культурами тривають протягом усього вегетаційного періоду. Як правило, на одній ділянці догляди проводять у середньому 3-4 рази на рік. Водночас їхня інтенсивність і тривалість у різних регіонах можуть суттєво відрізнятися.
Насамперед усе залежить від типів лісорослинних умов – тобто ґрунтів і клімату: на родючих і вологих ділянках трава та чагарники ростуть дуже швидко, тому їх доводиться частіше видаляти, тоді як на бідних або сухих ґрунтах доглядів може бути менше.
Важливі й біологічні особливості: наприклад, одні породи дерев ростуть повільно і потребують захисту від бур’янів та чагарників.
З огляду на обсяги робіт – а цього року заплановано догляди на 107 тис. га – основний акцент робиться на механізації. Понад 80% робіт лісівники виконують із застосуванням техніки, що дозволяє значно пришвидшити процес і ефективніше використовувати ресурси.
Зокрема, культиватори обробляють міжряддя лісових культур: розпушують ґрунт і підрізають кореневу систему трав’янистої рослинності. Це зменшує заростання ділянок і сповільнює повторне відростання бур’янів. Якщо ділянка більш заросла, у роботу йдуть мульчери та лісові ротоватори.
Для більш глибокого обробітку застосовуються дискові борони – вони розрізають і розпушують верхній шар ґрунту, розбивають ущільнення після дощів, завдяки чому коріння лісових культур отримує більше повітря і вологи.
Щоб виконувати ці роботи вчасно і без втрати якості, підприємство поступово оновлює техніку, яку використовує для доглядів. Протягом року ДП “Ліси України” планує замінити понад 200 одиниць застарілого обладнання.
У січні ДП “Ліси України” уклало договір зі словацьким виробником на постачання 11 скідерів. Наразі на заводі виготовлені перші дві одиниці. Перед відправкою в Україну наші фахівці особисто приїхали їх протестувати.
Це принциповий етап, адже йдеться не лише про якість техніки, а й про безпеку людей та надійність роботи в складних гірських умовах. Саме тому перевірку проводимо ще на заводі – до початку експлуатації.
Фахівці оцінили роботу двигуна, трансмісії та гідравліки. Окрему увагу приділили лебідці й трелювальному обладнанню, а також ходовій частині, гальмам і електроніці.
Перші одиниці надійдуть до України у найближчі тижні. Постачання ще 9 скідерів заплановане до середини літа.
Нова техніка працюватиме в Брустурянському, Бродівському, Рахівському, Ужгородському, Болехівському, Надвірнянському, Коломийському, Івано-Франківському, Вигодському, Осмолодському та Верховинському надлісництвах.
Це перша закупівля підприємством техніки такого рівня – сучасних трелювальних тракторів, які створені саме для роботи в лісі, а не переобладнані з іншої техніки.
Чому це важливо?
Сьогодні у Філія “Карпатський лісовий офіс” для трелювання використовується близько 350 тракторів, із яких 285 – техніка 80–90-х років. Вона часто виходить з ладу, потребує дорогих або дефіцитних запчастин і не забезпечує необхідної ефективності в гірських умовах.
Що зміниться з новими скідерами?
Збільшиться прохідність. Посилена рама, повний привід, високий кліренс і потужні двигуни дозволяють скідерам впевнено працювати на бездоріжжі, у болотистій місцевості та в горах.
Більша ефективність роботи. Лебідки, які встановлені на трелювальних тракторах, двобарабанні, що підвищує продуктивність робіт. Вони забезпечують більше тягове зусилля і швидше трелювання деревини.
Безпека і зручність оператора. Сучасні системи дистанційного керування та плавного регулювання швидкості роблять роботу точнішою і безпечнішою.
Нові скідери не потребуватимуть значних витрат на обслуговування і з перших днів забезпечать стабільну роботу.
Цього року ДП «Ліси України» запланувало рекордні інвестиції у протипожежну техніку та обладнання – близько 400 млн грн. Це втричі більше, ніж минулого року.
Чому «Ліси України» інвестують у розвиток власної протипоженої системи, а не віддали цей напрям на аутсорс в ДСНС?
Наприклад, у Франції, Італії, Греції чи Польщі основну відповідальність за гасіння лісових пожеж несуть пожежно-рятувальні служби або служби цивільної безпеки, тоді як лісівники лише допомагають орієнтуватися на місцевості — надають карти, показують під’їзди та джерела води.
В країнах, де історично не має монополіста, а лісовим господарством займаються лісокористувачі різних форм власності – приватні, комунальні державні – цілком логічна централізація системи реагування на пожежі з боку держави.
В Україні та низці пострадянських країн історично склалася інша модель реагування. Вся відповідальність за організацію гасіння покладена на лісокористувача. ДСНС залучається, якщо виникла надзвичайна ситуація, яка визначається у ст. 2 Кодексу цивільного захисту України.
Відповідно до визначених наказом Міністерства внутрішніх справ України критеріїв, ДСНС можуть долучатися до гасіння лісових пожеж лише тоді коли площа поширення вогню досягає рівня надзвичайної ситуації (понад 50 га).
Відповідальність лісокористувача: нормативна база
У 2004 році Державним комітетом лісового господарства України був виданий наказ №278 “Про затвердження Правил пожежної безпеки в лісах України”. Документ чітко визначає, що “безпосереднє здійснення заходів щодо охорони лісів від пожеж, їх гасіння та обліку покладається на постійних лісокористувачів”.
Наразі найбільший лісокористувач в Україні – це ДП “Ліси України”, з площею лісового фонду майже 7 тис. га. Тобто ДП «Ліси України» відповідає за гасіння пожеж, всі інші структури можуть залучатись, але відповідатимуть за результат гасіння – лісівники!
Ці правила також зобов’язують підприємство мати державну пожежну охорону – фактично свої підрозділи, які базуються на лісових пожежних станціях або спеціальних пунктах, де зберігається вся необхідна техніка та обладнання для гасіння пожеж.
Лісокористувач також зобов’язаний забезпечувати профілактичні заходи – влаштування мінералізованих смуг, утримання лісових доріг у проїзному стані, облаштування пожежних водойм.
Кількість техніки та обладнання для протидії лісовим пожежам визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 №612 «Про затвердження Порядку організації охорони і захисту лісів».
Саме на основі зазначених вимог ДП «Ліси України» формує план оновлення матеріально-технічної бази лісових пожежних станцій і комплектацію відповідних підрозділів!
Контракт з ДСНС: чому це неефективно?
Постанова Кабміну №612 крім іншого уточнює, що ДСНС може залучається до гасіння лісових пожеж, лише коли лісова пожежа виходить за межі “контрольованої ситуації” або є ризик, що вона такою стане. Це може бути: велика площа загоряння (понад 5 га) або швидке поширення вогню, складні умови (сильний вітер, спека, важкодоступна місцевість), нестача людей чи техніки у лісівників, загроза населеним пунктам, інфраструктурі або життю людей.
Отже, нормативна база в деяких складних випадках дає лісокористувачу права залучати ДСНС. Але це лише право! ДСНС може не приїхати ні на велику лісову пожежу, навіть коли вона набрала статус надзвичайної ситуації. На це є декілька причин.
1. Велика відстань до місця загорання
У 2017 році Кабінет Міністрів України видав розпорядження «Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій».В результаті основним завданням ДСНС стало реагування на масштабні надзвичайні ситуації.
Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1269 «Про територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій» змінила структуру ДСНС відповідно до нового поділу районів, який відбувся внаслідок реформи адміністративно-територіального устрою.
У результаті замість приблизно 500 районних підрозділів в ДСНС залишилося 136. Відстань від деяких віддалених лісових масивів до найближчого районного управління ДСНС багато десятків кілометрів. Переїзд пожежної техніки на таку відстань – це тривалий час та значні витрати.
2.Більша частина пожежних машин ДСНС потребує оновлення
Українські рятувальники отримують від міжнародних донорів нову техніку, але часто досі використовують застарілі машини, такі як ГАЗ-66, ЗІЛ-131 та «Урали».
Ці автомобілі відомі своєю витривалістю і здатністю проїхати там, де сучасна техніка іноді не справляється – особливо бездоріжжям або в лісі. Але водночас вони морально і технічно застарілі: споживають багато пального, частіше ламаються і не розвивають високої швидкості.
У реальних умовах це означає, що пожежні машини рухаються значно повільніше, ніж звичайний транспорт – у середньому близько 35 км/год по трасі, а на лісових дорогах ще повільніше. Через це рятувальники довше добираються до місця лісової пожежі, і площа поширення вогню може суттєво зрости.
3.Під час війни пріоритет ДСНС – ліквідація наслідків ворожих обстрілів
Пріоритети ДСНС під час воєнного стану регулюються Кодексом цивільного захисту України, який визначає порядок дій рятувальників.
У першу чергу ДСНС зосереджується на розборі завалів після обстрілів, порятунку людей, розмінуванні та реагуванні на руйнування критичної інфраструктури. А до гасіння лісової пожежі, навіть якщо це вже надзвичайна ситуація (де площа поширення вогню більше 50 га) ДСНС долучається лише тоді коли це не заважає виконанню основних завдань у зоні бойових ризиків.
У травні минулого року внаслідок влучання ворожого КАБу у прифронтовому Борівському лісництві вирувала лісова пожежа. Через посушливу спекотну погоду та сильний вітер за кілька годин вона досягла площі 110 га. Власними силами лісівники її ліквідували майже за добу.
“ Якби ми чекали рятувальників, за нашими підрахунками, лісова пожежа охопила б понад 1000 га лісу”, – згадує помічник начальника Ізюмського надлісництва філії “Слобожанський лісовий офіс” Олексій Шаповалов.
4.Послуги з аутсорсингу ДСНС не розраховані на великі лісові пожежі і коштують занадто дорого
Постанова Кабміну від 26 жовтня 2011 р. №1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій» дозволяє на платній основі залучати рятувальні підрозділи.
Йдеться про ті функції, які не пов’язані з реагуванням на надзвичайні ситуації. Це можуть бути як профілактичні чи превентивні заходи, а також залучення техніки для гасіння чи запобігання займанням на об’єктах (наприклад, під час робіт у лісі чи на лісосіках).
Теоретично, за окрему плату рятувальників можна залучити і на гасіння невеликої лісової пожежі. В ДП «Ліси України» вже розглядали цей варіант. Але ключове питання – чи буде це дешевше, ніж власні інвестиції.
Приклад розрахунку вартості приїзду ДСНС для лісової пожежі площею 0,03 га.
Виїзд на таке займання потребує залучення одного пожежного автомобіля з п’ятьма рятувальниками, які мають подолати близько 100 км (у дві сторони).
Середня швидкість ГАЗ-66, ЗІЛ-131 та «Уралів» по трасі складає 35 км/год. Тому лише дорога займає майже три години, ще дві – безпосередньо гасіння. У підсумку – майже п’ять годин роботи, 83 літри витраченого пального, повний бак води. Все разом понад 20 тис. грн.
«Площа минулорічних пожеж – приблизно 6 тисяч га (більшість з яких сталися на прифронтових територіях), послуги ДСНС обійшлась би нам у понад 3 млрд гривень», – зазначає заступник директора Департаменту лісового господарства ДП “Ліси України” Микола Гонтарук.
Пожежні підрозділи місцевих громад: марні сподівання
Відповідно розпорядження Кабміну «Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій» функції гасіння пожеж у територіальних громадах повинна бути передана до місцевої пожежної охорони та добровільних пожежних команд.
Але значна частина громад не має фінансових ресурсів для повноцінного утримання пожежних підрозділів і техніки!
В умовах війни фінанси спрямовується на оборону. Багато чоловіків призвані на службу в ЗСУ і зараз просто немає ким заповнити посади у місцевій пожежній охороні.
Формально вимога існує, фактично в багатьох громадах вона не реалізована.
Інвестиції ДП «Ліси України» у пожежну безпеку: що плануємо цього року
Підприємство цього року планує придбати
– 16 сучасних великогабаритних пожежних авто українського виробництва. .
– 2 тисячі пожежних рукавів, більше сотні стволів,
– близько 700 ранцевих обприскувачів
– десятки лісопожежних модулів.
