Автор: News
Фахівці філії “Лісові репродуктивні ресурси” працюють над впровадженням сучасної технології «Довгі ночі», яка дозволяє вирощувати більш стійкий садивний матеріал.
Така технологія стала одним із найцікавіших досягнень сучасного лісового розсадництва.
Метод народився у країнах Північної Європи – насамперед у Фінляндії, Швеції та Норвегії – де коротке літо, нестабільна весна і ризики ранніх весняних заморозків змусили науковців шукати способи «керувати» фазами розвитку сіянців.
Технологія «Довгої ночі» найкраще працює там, де рослина сильно реагує на довжину дня. Це насамперед хвойні породи.
Суть технології проста: рослинам штучно скорочують світловий день, створюючи довші періоди темряви. Це «запускає» природний сигнал осені – сіянець припиняє активний ріст, формує бруньку, накопичує поживні речовини та стає більш витривалим.
Результат – після висадки сіянець швидше адаптується до польових умов та стає стійкішим до заморозків, спеки чи посухи.
В Україні технологія «Довгі ночі» насамперед потрібна для підвищення стійкості сіянців в умовах великих площ після пожеж внаслідок бойових дій, перегріву ґрунту, суховіїв та різких перепадів температур навесні та восени.
Для «Довгих ночей» не потрібні надскладні лабораторії. Українські лісівники переймають досвід у латвійських колег. У лісорозсадниках Латвійських державних лісів в серпні сіянці із ЗКС штучно притіняють, коли вони знаходяться на полях дорощування. Рослини щодня з 17:00 до 8:00 перебувають у темряві протягом трьох тижнів.
Для цього над полями дорощування встановили каркасні конструкції, на які кріплять спеціальну світлонепроникну тканину або плівку. Вона рухається по напрямних рейках і може автоматично відкриватися та закриватися. Увечері у визначений час система зсуває покриття, і сіянці опиняються в повній темряві, ніби настає ніч, а зранку конструкція знову відкривається, повертаючи рослинам світло. Система також обладнана спеціальними датчиками, які реагують на погодні умови.
У ДП “Ліси України” вже розпочали здійснювати розрахунки та підбір обладнання для впровадження blackout-систем у власних лісорозсадниках.
Підсумки перших чотирьох місяців 2026 року та подальші плани обговорили з представниками деревообробного бізнесу — членами робочої групи з питань співробітництва у лісопромисловому комплексі при Державному агентстві лісових ресурсів України.
З найважливішого: як і просили деревообробники, ДП «Ліси України» рекордно наростило заготівлю: +632 тис. м³ з початку року!
Заготовляємо більше, ніж держлісгоспи до початку війни (!), з урахуванням втрати можливості господарювати на Луганщині, Донеччині, більшій частині Харківщини, на значній частині Сумщини та Чернігівщини. Заготівля зросла у всіх сегментах!
Про найбільш проблемне. Ще в лютому деякі деревообробники почали порушувати графік відвантажень та вчасно не вибирати законтрактовану круглу деревину, здебільшого хвойних порід. Довелося терміново переорієнтовуватись на інші сегменті заготівлі (паливні дрова). Їх заготовлено на 400 тис. м³ більше, ніж торік!
Менш із тим, на складах є все! В запасах рекордний обсяг продукції — 1,17 млн м³. Найбільше зросли залишки круглої деревини (+273 тис. м³ до показника минулого року), в основному сосни.
Основні причини відмови покупців. Голова комітету деревообробної та меблевої галузей ЕБА Богдан Цуприк називає відключення електроенергії; голова Асоціації деревообробних підприємств України Павло Васильєв — подорожчання палива і, відповідно, логістики. Голова Асоціації деревообробних підприємств Львівщини Микола Когут — зниження попиту в ЄС та нестачу обігових коштів. Генеральний директор ТОВ «Укршпон» Пазтор Франтішек — зникнення з ринку дрібних ФОПів, які не можуть забронювати працівників.
Як вирішували проблему. З березня ДП «Ліси України» почало виставляти продукцію на повторні торги зі зниженням ціни. Проте обсяг пропозиції настільки великий, що навіть на голландських аукціонах контрактується далеко не все.
Що це, як не насиченість ринку? «Ліси України» пропонують 55 тис. м³ продукції на день, а галузь споживає 40 тис. м³!
Готові купувати ще більше лише споживачі промислових дров. Дехто з великих виробників з іноземними беніфіціарами обурений тим, що ДП «Ліси України» замість того, щоб віддати ресурс їм, першочергово забезпечує дровами населення, соцсферу та ЗСУ.
Нам дорікають, нібито дефіцитний ресурс для плитного виробництва згорає у пічках українських домогосподарств, забезпечує теплом школи, лікарні та військові частини. Але спроби іноземних бізнесменів тиснути на підприємство ні до чого не призведуть. Пріоритети ДП «Ліси України» не змінюватиме.
На засіданні робочої групи обговорили торги третього кварталу та форвардні торги другого півріччя. Незважаючи на просідання попиту, ДП «Ліси України» готове знову запропонувати ринку найбільший обсяг ресурсу — на 300 тис. м³ більше, ніж у минулому році.
Бізнес пропонує залишити стартову ціну аукціонів на рівні минулого кварталу плюс відсоток інфляції. Вважаємо пропозицію обґрунтованою.
Учасники групи також вважають доречним при формуванні лотів збільшити диференціацію за групами діаметрів. Розглянемо можливість врахувати цю пропозицію. Якщо рік тому бізнес просив про довгострокові контракти, наразі спільне побажання учасників зустрічі — зменшити частку продукції на піврічних торгах, адже ринок перебуває у дуже турбулентному стані. Особливо складно щось планувати на наступну зиму. Домовилися обдумати і це питання.
Три роки тому ми починали діалог з ринком у гострих дискусіях. Сьогодні ДП «Ліси України» та деревообробний бізнес — справжні партнери, які відкрито, прозоро та конструктивно обговорюють усі актуальні питання. Спільно знаходимо дійсно збалансовані ринкові рішення, завдяки яким росте та розвивається лісова галузь.
У Карпатському регіоні питання лісових доріг винесуть на обговорення з громадськістю/ Йдеться про інфраструктуру, без якої неможливий перехід до наближеного до природи лісівництва та ефективне управління гірськими лісами.
У 2026 році в лісовому фонді Філія “Карпатський лісовий офіс” ДП «Ліси України» заплановано облаштування понад 51 км доріг у Болехівському, Бродівському, Вигодському, Осмолодському, Радехівському, Надвірнянському, Свалявському, Ужгородському, Верховинському та Брустурянському надлісництвах. Це частина комплексного інвестиційного плану модернізації галузі, який реалізується виключно за кошти підприємства.
Лісові дороги – це передусім про доступ і безпеку. Вони забезпечують швидке реагування на пожежі та інші надзвичайні ситуації, роботу лісової охорони й спецтехніки, а також відкривають доступ до віддалених ділянок для догляду за насадженнями та проведення вибіркових рубок. У гірських умовах саме розвинена дорожня мережа дає змогу відмовлятися від суцільних рубок і працювати більш точково – відповідно до принципів наближеного до природи лісівництва.
Водночас лісові дороги виконують і важливу соціальну функцію: скорочують шлях до віддалених сіл, зменшують навантаження на дороги загального користування, роблять транспортування деревини ефективнішим і зрештою доступнішим для споживачів. Уздовж маршрутів облаштовують рекреаційні пункти, встановлюють інформаційні стенди та місця для забору води пожежною технікою.
Будівництво лісових доріг часто викликає дискусії в суспільстві. Саме тому філія ініціює відкритий діалог – щоб пояснити підходи до планування, екологічні обмеження та почути позицію громад. Йдеться про зважене, а не хаотичне будівництво – з урахуванням рельєфу, природоохоронних вимог і довгострокових потреб лісу.
Відкритість і діалог – основа рішень, які працюють і для лісу, і для людей.
Лісівники прикордоння працюють у надважких умовах. Під обстрілами, під звуками дронів, у постійній загрозі для життя – вони продовжують виконувати свою роботу.
4 травня близько 13:50 російський FPV-дрон завдав удару по території Староруднянського лісництва на Чернігівщині. У цей момент там перебували працівники, які виконували господарські роботи.
Внаслідок атаки тяжко поранено майстра лісу. Він отримав поранення щелепи та живота і наразі перебуває в реанімації у тяжкому, але стабільному стані.
Було зафіксовано щонайменше три прильоти безпілотників. Після одного з ударів виникла пожежа. Через загрозу повторних атак рятувальники не змогли одразу приступити до гасіння. Лише згодом пожежу ліквідували.
Адміністративне приміщення лісництва повністю знищене і не підлягає відновленню.
Це ще один доказ того, в яких умовах працюють лісівники прикордоння. Попри небезпеку, вони залишаються на своїх робочих місцях.
За останні шість місяців ДП “Ліси України” змушене було перевести колективи у прикордонних регіонах – на Сумщині, Чернігівщині, Харківщині – у більш безпечні підрозділи. Частину лісництв об’єднують, але головний принцип незмінний – збереження людей.
Водночас значні площі лісів залишаються недоступними через безпекову ситуацію: понад 74 тисячі гектарів на Сумщині, понад 67 тисяч гектарів на Чернігівщині, понад 170 тисяч гектарів на Харківщині.
Лісівники не носять бронежилетів як військові, але їхня щоденна робота – це також про мужність.
Павло Нестерук – наш майстер лісу зі Словечанського надлісництва. У жовтні 2023 року доєднався до 38 полку Національної гвардії України. Став командиром зенітного відділення. Збивав ворожі дрони на Житомирщині.
Через надлюдські навантаження в Павла почалася серйозна проблема – некроз стегнової кістки в колінному суглобі (руйнування кістки всередині коліна). Щоб знову впевнено ходити, Павло потребував термінової операції.
Сама операція проводиться за державні кошти. Але багато ліків та обстеження обійшлись Павлу у значну суму.
Підприємство компенсувало витрати (близько 24 тис. грн). Адже підтримка наших захисників – це найменше, що ми можемо зробити на знак вдячності за їхню мужність.
Сьогодні павло вже вдома. Колеги з ним постійно підтримують зв’язок. Попереду тривале відновлення – лікарі кажуть, щонайменше до осені. І поки що воїн-лісівник пересувається на милицях. Але головне – загроза відступила.
«Я безмежно вдячний своїм колегам і рідному підприємству за те, що підставили плече у такий складний момент. Коли тобі важко, найважливіше знати, що про тебе не забули», – каже Павло.
У разі демобілізації Павла за станом здоров’я, його посада на підприємстві залишається за ним. Якщо ж після травми йому буде важко виконувати обов’язки майстра лісу, ми обов’язково підберемо роботу, яка буде йому під силу.
Українська лісова галузь стоїть на порозі нової епохи. Європейський Союз запроваджує жорсткі правила щодо походження сировини та запобігання знелісенню, а отже доступ до європейського ринку дедалі більше буде залежати не лише від якості продукції, а й від її повної простежуваності. Для України, яка експортує до ЄС продукцію з деревини, це питання не лише екології, а й економічної стабільності.
Готуючись до нових правил, уряд запустив експериментальний проєкт із впровадження в Україні вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню та деградації лісів (EUDR). Його практичним інструментом став Електронний кабінет експортера – цифровий сервіс, що допомагає бізнесу довести легальність походження деревини та відповідність продукції європейським стандартам.
Нові правила гри: що передбачає регламент EUDR
Регламент ЄС №2023/1115 (EUDR), який почне діяти з 2027 року, змінює підхід до торгівлі продукцією, яка може бути пов’язана зі знелісенням. Компанії, що постачають товари на ринок Європейського Союзу, мають доводити, що їхня продукція не спричинила знелісення або деградації лісів, має підтверджене легальне походження, є повністю простежуваною до конкретної земельної ділянки заготівлі.
Для українських експортерів це означає необхідність збирати, зберігати та надавати значно більше інформації про походження деревини. Без таких підтверджень доступ до європейського ринку фактично буде заблокований.
Щоб підготувати галузь до нових вимог, уряд ухвалив постанову Кабінету Міністрів України №1552 від 28 листопада 2025 року. Документ запускає дворічний експериментальний проєкт, спрямований на адаптацію української системи контролю до стандартів ЄС.
Цифрова відповідь на виклик: Електронний кабінет експортера
Ключовим елементом експериментального проєкту став Електронний кабінет експортера, створений у межах Єдиної державної системи електронного обліку деревини.
Це онлайн-платформа, де бізнес може отримати всю базову інформацію про походження деревини. Його функціонал дозволяє:
– перевіряти деревину за номером бирки, ТТН-ліс або лісорубного квитка;
– отримувати кількісно-якісні характеристики деревини;
– дізнаватися місце заготівлі та географічні координати лісосіки;
– аналізувати ділянки за координатами або файлом GeoJSON;
– формувати довідки з QR-кодом, що підтверджує достовірність інформації.
Саме так формується прозорий цифровий ланцюг постачання, де кожну партію деревини можна простежити від ділянки заготівлі до експорту.
Для європейських партнерів важливо не лише те, що декларує держава чи бізнес, а які системи контролю стоять за цими деклараціями. Саме тут цифровізація відіграє ключову роль. Вона забезпечує прозорість та формує довіру до українських товарів на міжнародних ринках.
Європейські правила – нові можливості для України
Імплементація вимог EUDR часто сприймається як чергове регуляторне обмеження. Але насправді вона відкриває для України низку стратегічних можливостей.
По-перше, це збереження доступу до європейського ринку – одного з найбільших і найплатоспроможніших у світі.
По-друге, це підвищення довіри до української продукції, що може посилити позиції наших виробників і на інших міжнародних ринках.
По-третє, це важливий крок у виконанні євроінтеграційних зобов’язань України та наближенні нашого законодавства до норм ЄС.
Нарешті, це внесок у сталий розвиток та відповідальне використання лісових ресурсів, що є ключовим для майбутніх поколінь.
Електронний кабінет експортера демонструє, що Україна здатна не лише адаптуватися до нових міжнародних правил, а й створювати сучасні цифрові інструменти управління природними ресурсами.
Від ефективної роботи цієї системи виграють усі: бізнес – завдяки стабільному експорту, держава – завдяки прозорому ринку, а ліси – завдяки більш відповідальному використанню.
Це означає, що цифрова трансформація лісової галузі стає не просто технологічним проєктом, а важливим елементом економічної та екологічної політики країни.
За підтримки начальника Київської ОВА Максима Калашника минулої суботи в Тетерівському лісництві зібралися керівники більшості громад Київщини.
Обговорили ключове питання — як спільно зберегти самозалісені ділянки та збільшити площу лісового фонду.
За останні три роки філія “Столичний лісовий офіс” подала до громад клопотання щодо 5230 га самозалісених земель. Наразі позитивні рішення є лише щодо 472 га. Решта звернень отримали негативну відповідь або взагалі залишилися без відповіді.
Під час зустрічі голови громад зазначали, що основна причина відмов — фінансова. Громади прагнуть максимально залучати кошти до своїх бюджетів.
«Ліси України» готові вести діалог із цього питання, але вже після завершення корпоратизації. У державного підприємства таких повноважень немає.
Деякі голови поділилися досвідом створення комунальних лісгоспів. Для формування структур, здатних хоча б частково охоплювати всі напрями — від догляду за лісом до пожежної безпеки — потрібні інвестиції від 20 до 35 млн гривень. Наскільки виправдані для громади такі витрати порівняно з можливістю передати ділянку «Лісам України» — питання відкрите. Адже в другому випадку підприємство бере всі витрати на себе: створює робочі місця, сплачує податки до місцевого бюджету, інвестує в рекреаційні пункти, якими користуються місцеві мешканці.
Відділ комунікацій ДП «Ліси України» підготував для учасників зустрічі презентаційні матеріали та покрокові інструкції щодо передачі самозалісених земель у постійне користування.
Втім, погоджуємося з тим, що жодна презентація не замінить живого спілкування та діалогу. Саме на цьому наголосив і начальник ОВА.
«Багато питань накопичуються через брак живого спілкування. Листування не дає повного розуміння ситуації та не завжди працює. Потрібно частіше їхати на місця і говорити напряму з громадами. Бюрократичні гальма завжди будуть, але потрібно розкладати кожне питання по поличках, щоб було зрозуміло всім сторонам. І рухатися далі — крок за кроком, до конкретного результату», — зазначив Максим Калашник.
На завершення зустрічі визначили орієнтовний графік подальших зустрічей представників «Лісів України» з громадами.
Відзнаками нагородили Ставищенську та Яготинську громади як найактивніших учасників проєкту «FOREST RECOVERY», які вже передали найбільші площі територій.
Наприкінці висадили ліс на ділянці, що постраждала внаслідок ворожої окупації, — як символ відновлення та нового життя лісів Київщини.
За 2025 рік «Енергоатому» нараховано 9,3 млрд грн дивідендів, «Укргідроенерго» — 6,3 млрд грн, ДП «Ліси України» — 5,9 млрд грн.
Порівняно з 2024 роком ДП «Ліси України», коли підприємству нарахували 1,3 млрд грн дивідендів, ми збільшили відрахування більш ніж у 4 рази!
Як повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, підприємство суттєво наростило обсяги заготівлі деревини, збільшило дохідність і вийшло на новий рівень прибутковості та сплати податків. ДП «Ліси України» стало більш ефективним, прозорим і фінансово стійким.
Порівняно з першим кварталом 2023 року, коли ДП «Ліси України» лише розпочинало роботу, у першому кварталі 2026 року заготівля деревини збільшилася до майже 3 млн м³ (+50%), чистий дохід до 8,6 млрд грн (+87%), прибуток до оподаткування до 3 млрд грн (+273%), рентабельність до 34,9%, сплата податків до 4 млрд грн (+166%).
Міністерство зазначає, що зростання показників ДП «Ліси України» забезпечили системні зміни: відкритий і конкурентний продаж лісопродукції, повний перехід до прозорих закупівель через Prozorro, відмова від непрофільних напрямів діяльності, оптимізація структури та витрат, підвищення оплати праці працівників лісництв і скорочення адміністративних витрат.
У ДП «Ліси України» обіцяють посилювати позитивну динаміку. Зокрема, на початок травня підприємство заготовило на 560 тис. м³ деревини більше, ніж торік. Частка ДП «Ліси України» у заготівлі деревини зросла з 83% до 88%.
Цього року підприємство розпочало найбільшу в історії лісового господарства України програму модернізації, яка передбачає перехід від ручної заготівлі деревини до механізованої. Минулого тижня укладено перший великий контракт на постачання харвестерів зі Швеції. Також вперше за тридцять років масово оновлюється великогабаритна пожежна техніка, відкритий найбільший сучасний насіннєвий центр.
У сьогоднішній рубриці «Наші в ЗСУ» – історія працівника ДП “Ліси України”, який, попри вік і всі життєві обставини, доєднався до Збройних сил України та понад рік разом із побратимами успішно стримував ворога на Херсонщині.
Петро Чайковський присвятив лісовій галузі понад 30 років життя, пройшовши у Коростишівському надлісництві професійний шлях від майстра нижнього складу та майстра лісу до інженера лісового господарства.
У червні 2024 року став на захист нашої держави. Потрапив у 39-ту окрему бригаду морської піхоти. Маючи офіцерське звання, Петро очолив стрілецький взвод.
«Посада командира стрілецького взводу – це не лише управління підрозділом. Це ще й щоденна відповідальність за життя побратимів та злагодженість кожного воїна в найскладніших умовах», – говорить Петро Чайковський.
Першим місцем служби стала Херсонщина. Петро понад рік з побратимами стримував натиски ворога на цьому напрямку.
«Ворог постійно намагався прорватися: заходили диверсійні групи, були спроби штурмів і форсування Дніпра на різних ділянках області. Паралельно – удари дронами та обстріли з мінометів. У таких умовах важливі не лише досвід і витримка бійців, а й хороше технічне забезпечення, адже саме воно часто допомагає утримати позиції та зберегти життя», – каже воїн лісівник.
Але в умовах інтенсивних бойових дій будь-яка техніка – розхідник. Якщо найнеобхіднішим забезпечує військова частина, то багато обладнання, потрібного безпосередньо на позиціях, військові отримують завдяки волонтерам. Зокрема, колеги Петра познайомили його з представниками Спілки воїнів-лісівників України, які неодноразово допомагали підрозділу.
«Нам передавали зарядні станції, генератори, РЕБи, дизельний обігрівач. Завдяки налагодженому зв’язку та більшій кількості збитих ворожих дронів ми змогли нормально проводити ротацію, більш безпечно пересуватись», – пригадує Петро.
За службу та проявлену мужність Петра нещодавно нагородили медаллю «Військової доблесті» від командування Сухопутних військ ЗСУ. Відзнаку він отримав за стійкість, відвагу та особистий внесок у підтримання бойової готовності підрозділу під час боїв на Херсонщині.
Згодом через хронічні хвороби, які загострилися під час служби, Петра перевели до Житомирського військового інституту. Нині він обіймає посаду командира взводу навчальних автомобілів.
Попри все, після демобілізації Петро планує повернутися до роботи в лісовому господарстві. За ним зберігається робоче місце. Відповідно до колективного договору, він також отримає всі передбачені соціальні гарантії.
Стартувала найбільша за всю історію програма інвестицій у механізацію заготівлі.
Цього тижня «Ліси України» підписали перший контракт із відомим шведським виробником Vimek AB на постачання 12 харвестерів для проведення рубок догляду.
Така техніка поставляється в Україну вперше!
Під час рубок догляду вилучаються пригнічені, пошкоджені, низькопродуктивні та малоліквідні дерева, що заважають розвитку кращих. Вихід ділової деревини при цьому дуже невеликий. Переважає деревина низької товарної якості – хмиз і дрова.
Тому рубки догляду є малорентабельними, особливо в умовах гострого дефіциту робочої сили. Водночас вони вкрай важливі для формування здорового та продуктивного лісу.
Рішення — у застосуванні спеціальних харвестерів. Заготівельні машини точно й акуратно відбирають зайві дерева, мінімізуючи пошкодження ґрунту та насаджень, що залишаються для подальшого росту. Продуктивність такого харвестера становить приблизно 60–120 м³ за зміну залежно від умов роботи.
Минулого року ДП «Ліси України» вивчило світовий досвід і запропонувало провідним європейським виробникам надати свої пропозиції.
Тендер виграла шведська компанія Vimek AB, запропонувавши найнижчу ціну.
Техніку забиратимемо безпосередньо із заводу-виробника. Навіть доставку в Україну та митне оформлення здійснюємо самостійно (без посередників), щоб зменшити витрати.
Також цього тижня підприємство оголосило ще два великі тендери.
Закуповуємо 14 «великих» харвестерів для рубок головного користування, які працюватимуть у парі з 14 форвардерами, що транспортують деревину до складів або доріг із твердим покриттям.
Наразі власними бригадами ДП «Ліси України» заготовляє 14,6% від загального обсягу (1,7 млн м³ на рік). Лише 5% заготівлі механізовано, оскільки раніше держлісгоспи майже не інвестували в заготівельну техніку.
Але лісова реформа все змінила. Вже скоро там, де це економічно й технічно доцільно, підприємство заготовлятиме деревину механізовано.