Автор: News
Мешканці деокупованих районів Харківщини готуються до складної зими. Ворог виносить всю інфраструктуру, тож люди покладають надію на пічне опалення та запасаються дровами.
Черг цього року не має. Ресурсу вистачає. Після оплати дров’яну продукцію можна забрати в найкоротші терміни у найближчому лісництві.
Попри складну ситуацію — постійну небезпеку, близькість до лінії зіткнення та щільне мінування територій, лісівники Ізюмського надлісництва налагодили заготівлю деревини, яка має критичне значення для життєзабезпечення прифронтового регіону.
Надлісництво увійшло до складу ДП «Ліси України» навесні минулого року на базі колишніх держлісгоспів, а вже влітку запустило всі виробничі процеси.
З початку року надлісництво вже продало 8,2 тис. куб. м паливних дров — це майже вдесятеро більше, ніж за аналогічний період минулого року. Активно готуються до зими й громади та комунальні установи — для них уже відвантажили перші 150 куб. м деревини.
Попри обмежений доступ до лісів через мінування, лісівники планують забезпечити населення дровами в повному обсязі.
Реалізують дрова твердих та хвойних порід залежно від регіональних особливостей. Придбати паливну деревину наразі можна в Андріївському, Балаклійському, Берестянському, Високобірському, Піщанському, Придонецькому та Норцівському лісництвах.
Деталі за контактами на сайті https://e-forest.gov.ua/kupyty-drova/
Протягом кількох місяців на рекреаційних пунктах «Лісовичок» ми спільно з партнерами проводили пізнавальні та практичні заняття, присвячені безпечному відпочинку на природі, правилам поведінки в лісі та дбайливому ставленню до довкілля.
Проєкт є частиною системної роботи ДП «Ліси України» зі створення комфортних, доступних і безпечних умов для відпочинку на природі. На рекреаційних пунктах «Лісовичок» облаштовані спеціальні місця для відпочинку та розведення вогню, що допомагає зменшити ризики виникнення лісових пожеж і формує культуру відповідального перебування в лісі.
Особливу увагу підприємство приділяє безбар’єрності. У травні, під час Національного тижня безбар’єрності, ДП «Ліси України» провело масштабні заходи для людей з інвалідністю, демонструючи, що ліс може бути відкритим і комфортним для кожного.
Влітку цей напрям отримав продовження через роботу з дітьми, адже саме в дитячому віці формуються екологічна свідомість, повага до природи та відповідальне ставлення до навколишнього середовища.
Виховання любові до лісу з ранніх років – це інвестиція у майбутнє українських лісів. Саме тому в межах проєкту діти не лише дізнавалися про правила безпеки, а й знайомилися з роботою лісівників та вчилися берегти природні ресурси.
Важливо, що до реалізації другого етапу проєкту долучилася значна кількість партнерів – громадських організацій, освітніх закладів, представників місцевих громад, фахівців із безпеки та інклюзії.
Наприклад, на Сумщині до ініціативи долучилися представники Данської ради у справах біженців (DRC) – однієї з провідних міжнародних організацій, яка займається гуманітарним розмінуванням в Україні. Представники DRC провели для дітей інтерактивне заняття з мінної безпеки, яке відбулося за підтримки Управління з питань усунення та скорочення озброєнь Бюро військово-політичних питань Державного департаменту США.
На Житомирщині лісівники разом з Координаційним центром «Вільні разом» підтримали дітей-переселенців з Херсонщини. Родини брали участь у веселих естафетах, спортивних змаганнях, командних випробуваннях і незвичних конкурсах. Такі заходи відбулися по рекреаційних пунктах «Лісовичок» всієї країни.
ДП «Ліси України» щиро дякує всім партнерам за підтримку та запрошує до співпраці ще більше однодумців. Разом ми можемо створювати безпечний, доступний і відкритий лісовий простір для кожного, водночас зберігаючи природу для майбутніх поколінь.
Якщо ви маєте бажання долучитися до проєкту «Вікно у ліс», звертайтеся з пропозиціями на електронну пошту координаторки проєкту Ксенії Григор’євої kseniia.hryhorieva@e-forest.gov.ua
Нова серія заходів запланована вже на початок серпня!
Уряд ухвалив пакет дерегуляційних рішень, які мають забезпечити щорічне додаткове надходження на ринок до 1,5 млн куб. м якісної промислової деревини без збільшення площ лісозаготівлі. Необхідність збільшення пропозиції деревини вже тривалий час є одним із ключових запитів деревообробного бізнесу. Саме тому Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з ДП «Ліси України» системно працюють над підвищенням ефективності заготівлі та усуненням регуляторних бар’єрів, які стримували надходження якісної сировини на ринок.
Практичне впровадження цих змін, а також питання забезпечення деревообробної галузі сировиною, розвитку біржової торгівлі та гармонізації українського лісового господарства з європейськими стандартами стали головними темами круглого столу «Проблемні питання збільшення заготівлі деревини та проведення біржових торгів у 2026 році».
Дерегуляція дозволить ефективніше використовувати лісові ресурси
Деревообробні підприємства неодноразово наголошували на необхідності збільшення обсягів заготівлі якісної ділової деревини. Попри те, що у першому півріччі 2026 року обсяги заготівлі зросли на 15,5%, бізнес і надалі відчуває дефіцит сировини через тривалі бюрократичні процедури, які унеможливлювали своєчасне проведення необхідних лісогосподарських заходів.
У відповідь на цей запит Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства спільно з ДП «Ліси України» підготували пакет нормативних змін, який уже ухвалив Уряд. Він передбачає скорочення строків погодження санітарних рубок до 10–14 днів, спрощення електронного оформлення лісорубних квитків, удосконалення правил проведення рубок догляду та виведення деревини, заготовленої під час санітарних заходів і рубок догляду, з лімітів рубок головного користування.
Очікується, що це дозволить значно скоротити втрати якісної деревини та забезпечити своєчасне постачання сировини для вітчизняних деревообробних підприємств і потреб оборонного сектору.
ДП «Ліси України» збільшує обсяги якісної деревини
Ключову роль у реалізації урядових рішень відіграє ДП «Ліси України», яке є найбільшим постачальником деревини на внутрішній ринок.
За прогнозом, уже у 2026 році підприємство виконає план заготівлі на рівні 12,5 млн куб. м деревини. Із цього обсягу 5,461 млн куб. м, або 44%, становитиме ділова деревина, що використовується як сировина для деревообробної промисловості.
Запровадження нових процедур дасть можливість підприємству ефективніше використовувати наявний ресурс без збільшення площ рубок, мінімізувати втрати цінної деревини та забезпечити стабільніше постачання якісної продукції на ринок.
ДП «Ліси України» разом із Мінекономіки реалізовуватиме ухвалені дерегуляційні рішення на практиці. Це дозволить збільшити обсяги якісної промислової деревини, що надходитиме на ринок, без розширення площ рубок, забезпечуючи потреби деревообробної промисловості та зберігаючи принципи сталого ведення лісового господарства.
Прозорий ринок деревини
Паралельно триває вдосконалення механізмів реалізації деревини через біржові торги. Після впровадження системи верифікації покупців уже 72% деревини реалізується через прозорі конкурентні механізми.
Середня біржова ціна стабілізувалася на рівні 3 247 грн за кубічний метр, що підвищує передбачуваність роботи як для лісокористувачів, так і для деревообробних підприємств та сприяє формуванню відкритого конкурентного ринку.
Наступний крок – європейські стандарти
Одним із пріоритетів розвитку галузі залишається впровадження Регламенту Європейського Союзу щодо запобігання знелісненню (EUDR). Його реалізація передбачає перехід до наближеного до природи лісівництва, удосконалення системи простежуваності походження деревини та гармонізацію українського законодавства із європейськими вимогами.
У круглому столі взяли участь представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Федерації роботодавців України, Української асоціації меблевиків, ДП «Ліси України» та товарних бірж.
Днями фахівці Відділу охорони праці та цивільного захисту ДП «Ліси України» провели чергову серію виїзних навчань для 133 керівників структурних підрозділів та інженерів з охорони праці філій підприємства.
Навчання допоможуть відповідальним працівникам однаково впроваджувати вимоги міжнародного стандарту ISO 45001 і застосовувати їх у повсякденній роботі.
Підприємство впроваджує стандарт із чіткою метою – зменшити виробничий травматизм. Під час підготовчого етапу фахівці Відділу з охорони праці проаналізували виробничі інциденти, провели аудит, усунули слабкі місця, розробили необхідні процедури, чек-листи, карти професійних ризиків та систему їх постійного контролю.
Тепер головне завдання – щоб ці інструменти працювали не лише в документах, а й у щоденній роботі.
На базі Вінницького надлісництва представників Центральної та Подільської філій навчали проводити внутрішні аудити системи управління охороною праці. Під час навчання слухачі опрацювали порядок проведення аудитів, оформлення їх результатів, а також виконали практичні завдання із заповнення протоколів невідповідностей.
На базі Коростенського надлісництва учасники навчання відпрацьовували практичне застосування процедур системи управління охороною праці. Інженери з охорони праці Столичної і Поліської філій навчилися працювати із документацією системи управління охороною праці, організовувати безпечну роботу підрядних організацій, взаємодіяти з координатором з питань безпеки праці та застосовувати нові процедури у виробничих ситуаціях.
У Миргородському надлісництві учасники навчання зосередилися на питаннях внутрішнього контролю за станом охорони праці. Інженери з охорони праці Слобожанської та Північної філій разом із керівниками підрозділів відпрацювали порядок проведення перевірок, оформлення їх результатів та розглянули найпоширеніші порушення.
Ключовий акцент усіх навчань – відповідальність керівника. Саме від щоденних управлінських рішень залежить, чи стане безпека праці частиною виробничої культури, а не формальною вимогою.
Навчання проводяться поетапно для інженерів з охорони праці, лісничих та їхніх помічників до кінця року. Кожен етап навчань присвячений окремим процедурам системи управління охороною праці, щоб учасники могли одразу застосовувати їх у своїй роботі.
Під час війни мисливське господарство в Україні функціонує в умовах значних обмежень. Дискусія щодо посилення або, навпаки, поступового скасування окремих заборон триває. Проте, незалежно від її перебігу, основним завданням єгерської служби ДП «Ліси України» залишається охорона та відтворення фауни українських лісів.
Площа мисливських угідь підприємства становить 2,6 млн га, або 7% від загальної площі мисливських угідь країни. ДП «Ліси України» має 115 мисливських дільниць, де працюють понад 400 єгерів і мисливствознавців. Минулої зими служба провела облік чисельності копитних (45 тис.) та хутрових тварин (88 тис.), а нещодавно завершила облік пернатої дичини (понад 230 тис.).
У літній період фахівці ремонтують і обкошують наявні біотехнічні споруди (годівниці, солонці, штучні гнізда, поїлки, піднавіси, укриття), а також будують нові. Вони встановлюють солонці та очищують від замулення водопої. Наразі активно триває заготівля кормів на осінньо-зимовий період: сіна, гілкового корму з дуба, берези, верби, осики, а також кропиви для хутрових і копитних звірів, а також зернових снопиків для птахів. У тому, наскільки важливо забезпечувати підгодівлю тварин, ми вкотре переконалися минулої зими.
Єгерська служба системно протидіє браконьєрству та контролює дотримання природоохоронного законодавства. За І півріччя 2026 року проведено 2,6 тис. рейдів з охорони мисливських угідь, за результатами яких складено 86 протоколів. Важливим напрямом роботи єгерів залишається запобігання поширенню небезпечних інфекційних хвороб серед диких тварин.
Мисливське господарство під час війни практично не приносить доходу, але ці зусилля — наша інвестиція у збереження біорізноманіття українських лісів.
Сьогодні відбулося позачергове засідання Наглядової ради ДП «Ліси України». Було розглянуто низку важливих кадрових питань. Зокрема, головою наглядової ради обрано Маркіяна Витвицького, а Ірину Грузінську — його заступником. Вона координуватиме питання стратегічного розвитку підприємства, інвестиційну діяльність та інновації. Комітет з питань призначень та винагород посадовим особам очолив Робертс Стріпніекс, а комітет з питань аудиту — продовжив очолювати Янне Харьюнпаа.
«Довіра, висловлена наглядовій раді, покладає на нас як відповідальність, так і чітку мету. Наш обов’язок — здійснювати незалежний нагляд, захищати інтереси акціонера та гарантувати, що кожне рішення ухвалюється на засадах доброчесності, прозорості та з урахуванням довгострокового майбутнього підприємства. Державне підприємство «Ліси України» відіграє життєво важливу роль в економіці країни. Завдяки сильному корпоративному управлінню ми маємо можливість і зобов’язання допомогти відновити суспільну довіру й побудувати інституцію, якою зможуть пишатися майбутні покоління українців», — наголосив Маркіян Витвицький, коментуючи основні пріоритети наглядової ради.
Серед інших питань, які розглядала наглядова рада, — результати проведених аудитів та подальші кроки щодо їх опрацювання, незалежна оцінка керівного складу та оптимізація організаційної структури.
Наглядова рада також ініціювала зупинку господарських операцій, які передбачають відчуження майна підприємства, до проведення незалежної оцінки та затвердження її результатів (крім випадків забезпечення сектору безпеки та сил оборони).
Рубки догляду супроводжують ліс від «молодості» до стиглості й охоплюють кілька етапів: освітлення, прочищення, проріджування та прохідні рубки. Головна мета — створити найкращі умови для росту перспективних дерев і сформувати здорове, стійке та продуктивне насадження.
Під час робіт лісівники вилучають пригнічені, пошкоджені, сухостійні та хворі дерева. Це покращує санітарний стан лісів, підвищує їхню стійкість до шкідників, хвороб, посухи та інших кліматичних викликів.
Загалом по підприємству в І півріччі рубки догляду провели на площі понад 52 тис. га. Зокрема, у лісових господарствах Черкащини, Вінниччини та Кіровоградщини (на фото) — на площі 7,45 тис. га, що на 34% перевищує план.
З початку року завдяки рубкам догляду заготовлено 1,32 млн м³ ліквідної деревини.
Втім, це один із найменш рентабельних видів заготівлі. На ранніх етапах (під час освітлення та прочищення) частка товарної деревини є мізерною. Тільки під час проріджування та прохідних рубок формується обсяг, придатний для реалізації. Однак ключовим тут є не прибуток, а інвестиція в якість майбутнього лісу.
Витік Чорної Тиси – одне з найпопулярніших туристичних місць Закарпаття. Щоб мандрівники могли відпочивати тут зручно й безпечно, лісівники філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» облаштували поблизу рекреаційні пункти, місця для зупинки, смітники та спеціальні зони для безпечного розведення вогню.
Такі місця створені не лише для комфорту туристів. Вони допомагають убезпечити ліс від пожеж, адже відпочивальники можуть користуватися спеціально відведеними зонами для пікніка, не завдаючи шкоди природному середовищу. Лісівники також прибирають маршрути від сміття, підтримують порядок і дбають про збереження цієї унікальної локації.
Сам витік розташований високо в Карпатах, поблизу перевалу Околе гірського масиву Свидовець, на висоті близько 1400 метрів над рівнем моря. Саме тут, серед гір і лісів Рахівщини, з невеликого струмка починається Чорна Тиса.
Згодом вона стає частиною великої Тиси – водної артерії, що єднає Україну, Румунію, Угорщину, Словаччину та Сербію, перш ніж впасти в Дунай.
До джерела ведуть безпечні сходи, поруч пролягають піші та велосипедні туристичні маршрути, встановлено інформаційні стенди й облаштовано місця для короткого відпочинку мандрівників.
Історія цього місця сягає ХІХ століття. Відомо, що вже тоді мальовнича місцевість у горах Рахівщини приваблювала туристів. У 1889 році воду з джерела відвели трубою на кілька метрів убік, відтак вимурували кам’яну стіну з пам’ятним знаком і написом: «Тут початок ріки Чорна Тиса».
За словами лісівників філії, вода з джерела є питною. Місцеві мешканці здавна знають про її властивості, а туристи можуть побачити тут особливий момент – як із тоненького гірського струмка народжується річка, важлива для кількох країн Центральної Європи.
Чорна Тиса – один із символів Українських Карпат. А її витік – місце природної сили й краси, де варто побувати кожному, хто хоче відчути справжній дух наших гір.
На Рівненщині на землях Клесівського та Березнівського надлісництв ДП «Ліси України» створено заповідне урочище місцевого значення «Шейхцерієве болото».
Це одна з найцінніших болотних екосистем регіону з рідкісними червонокнижними рослинами (шейхцерія болотна, верба чорнична та пальчатокорінник м’ясочервоний) та цілісними рослинними угрупованнями, занесеними до Зеленої книги України.
Створенню урочища передували польові дослідження експертів WWF-Україна. ДП «Ліси України» підтримало ініціативу екологів. Підготовку документації та організаційний супровід забезпечив Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації.
Відтепер на території боліт діє спеціальний режим охорони, визначений Законом України «Про природно-заповідний фонд України». Забороняється будь-яка діяльність, що може зашкодити природному комплексу, зокрема осушення боліт, зміна водного режиму, видобуток торфу та інше господарське втручання. Усі заходи мають бути спрямовані виключно на охорону, збереження та відновлення природної екосистеми.
Збереження біорізноманіття залишається одним із пріоритетів ДП «Ліси України». На підставі наукових досліджень підприємство системно ініціює створення нових природоохоронних територій, важливих для збереження цінних лісових екосистем і місць існування рідкісних видів.
У Латвії розпочався сезон агротехнічного догляду за молодими лісами
Акціонерне товариство «Латвійські державні ліси» у 2026 році планує провести агротехнічний догляд за молодими лісовими культурами на площі 36 тис. гектарів. Роботи спрямовані на забезпечення належних умов для росту саджанців у період активної літньої вегетації.
Улітку молоді дерева активно конкурують із трав’янистою та чагарниковою рослинністю за світло, вологу й поживні речовини. Тому під час агротехнічного догляду траву та кущі скошують, щоб забезпечити саджанцям кращі умови для розвитку.
Цьогоріч сезон агротехнічного догляду розпочався пізніше, ніж торік. Причиною стала весняна посуха, через яку трав’яниста й чагарникова рослинність розвивалася повільніше.
Як пояснюють у LVM, потреба в агротехнічному догляді залежить від способу підготовки ґрунту перед висаджуванням лісових культур. На ділянках із мікропідвищеннями такі роботи проводять рідше, однак вони є складнішими через нерівний рельєф. Натомість на площах, підготовлених важкими дисковими плугами, догляд потрібен частіше, але його виконання є простішим.
У компанії наголошують, що своєчасне проведення агротехнічного догляду є важливою складовою успішного лісовідновлення. Несвоєчасне виконання робіт уповільнює розвиток молодих насаджень і в майбутньому збільшує витрати на їх вирощування.
Обсяги агротехнічного догляду в різних регіонах Латвії залежать від масштабів лісовідновлення. Найбільше таких робіт заплановано в Південнокурземському регіоні, де також здійснюють найбільші обсяги створення нових лісів. Максимальна виробнича потужність LVM дозволяє виконувати агротехнічний догляд на площі до 8 тис. гектарів щомісяця.
У федеральних лісах Австрії відновлено три болотні екосистеми
У регіоні Зальцкаммергут завершили природоохоронний проєкт, реалізований Віденським університетом спільно з Австрійськими федеральними лісами (Österreichische Bundesforste, ÖBf). У межах цієї ініціативи проведено роботи на болотах Großes Langmoos і Moosklausalm поблизу Бад-Ішля, а також Torfmoos у Гозау.
Метою заходів є відновлення природної здатності боліт утримувати воду та підтримувати місцеві екосистеми. Результати проєкту й відновлені ділянки представили 1 червня в Бад-Гойзерні.
«Щоб утримати воду в болотах, загалом було споруджено 420 погонних метрів шпунтових стінок. Крім того, головну канаву в Großes Langmoos засипали 25 тоннами деревних пелет», — пояснює Ксавер Віммер, представник регіонального напряму управління природними територіями ÖBf. Надалі Австрійські федеральні ліси здійснюватимуть гідрологічний моніторинг цих ділянок, щоб у довгостроковій перспективі документувати динаміку рівнів води та успішність заходів із відновлення.
Дослідження засвідчує потребу в діях
Те, як болота Австрії та їхнє біорізноманіття реагують на зміни довкілля, з 2022 року досліджували в межах проєкту Віденського університету, що фінансувався Фондом біорізноманіття 2021 Федерального міністерства сільського та лісового господарства, клімату й охорони довкілля, регіонів і водного господарства, а також NextGenerationEU.
Для цього було закартовано близько 200 боліт і порівняно їх із обстеженнями 1988 року.
Результат: сьогодні болота Австрії в середньому сухіші, сильніше затінені та багатші на поживні речовини, ніж приблизно 35 років тому. Через це види рослин, характерні для боліт, зазнають дедалі більшого тиску. Тому дослідники бачать подальшу потребу в заходах із охорони та відновлення боліт.
Важливість боліт підкреслює і Норберт Тотшніг, федеральний міністр сільського та лісового господарства, клімату й охорони довкілля, регіонів і водного господарства:
«Болота є світовими чемпіонами зі зберігання CO₂ та осередками біорізноманіття. Тому Міністерство довкілля на кількох рівнях посилює збереження й відновлення боліт в Австрії. Це вдається передусім завдяки LIFE-проєкту AMooRe та численним проєктам відновлення, що реалізуються за підтримки Фонду біорізноманіття. У межах проєкту Віденського університету також було відновлено три болота Австрійських федеральних лісів. Уже досягнуто багатьох успіхів, але потрібне послідовне продовження наших зусиль, щоб ці унікальні оселища збереглися».
ÖBf роблять ставку на активну охорону боліт
Австрійські федеральні ліси мають понад 2 000 гектарів болотних ділянок і вже десятиліттями працюють над їхньою охороною. Досі реалізовано понад 50 проєктів із охорони боліт. Приблизно 25 років ÖBf також співпрацюють у цій сфері з Віденським університетом. Ця співпраця поєднує наукові дослідження, картування на ділянках ÖBf і практичну природоохоронну роботу на місцевості.
«Як найбільший управитель природних територій країни, ми прагнемо поєднувати використання й охорону. Відновлення трьох боліт показує, як ми можемо активно зберігати цінні оселища та довгостроково забезпечувати їхні природні функції», — говорить Мартін Штюрмер, керівник Лісового підприємства ÖBf Inneres Salzkammergut.
Інформаційні стенди та подкаст про болота
У межах заходу були представлені відновлені болотні ділянки; також відбулася спільна екскурсія на болото Großes Langmoos із керівником проєкту ÖBf Ксавером Віммером. На місці встановили спеціально підготовлені інформаційні стенди про болота загалом і про відповідні верхові болота зокрема. Також онлайн доступні випуски подкасту «Moorvielfalt», опубліковані в межах проєкту.
У межах Фонду біорізноманіття було підтримано численні проєкти з відновлення боліт. Інвестиції в охорону боліт в Австрії також здійснюються в межах LIFE-проєкту AMooRe, у якому, крім Віденського університету та Кільського університету імені Крістіана Альбрехта, беруть участь усі дев’ять федеральних земель, а також Міністерство сільського та лісового господарства, клімату й охорони довкілля, регіонів і водного господарства.
Естонські лісівники розпочали демонтаж греблі для відновлення річки Йихне
Державний центр управління лісами Естонії розпочав реалізацію проєкту з демонтажу греблі Koorküla та відновлення природного режиму течії річки Йихне. Роботи спрямовані на покращення екологічного стану річки, відновлення міграції риб і повернення природних процесів у водній екосистемі.
Першим етапом проєкту стало поступове зниження рівня води у водоймі, утвореній греблею, а також підготовка до пересаджування рослинного виду II категорії охорони, що росте на цій території. За дозволом Департаменту довкілля Естонії зниження рівня води розпочали 1 квітня. Воду спускають поступово — не більш як на 30 сантиметрів на добу, а під час сильних опадів роботи тимчасово призупиняють. Водойму не осушуватимуть повністю, щоб запобігти поширенню донних відкладів і забезпечити належні умови для пересаджування охоронюваних рослин.
У RMK наголошують, що демонтаж гребель є одним із найефективніших способів відновлення природного стану річок.
Керівник напряму водної екології RMK Сандер Сандберг зазначив: «Греблі часто впливають на річкові екосистеми сильніше, ніж здається на перший погляд: вони перешкоджають руху риб, спричиняють нагрівання води та накопичення донних відкладів. Демонтаж греблі Koorküla допоможе відновити природне функціонування річки Õhne та поліпшить екологічний стан річки загалом», — сказав Сандберг.
За його словами, головним принципом реалізації проєкту є мінімальний вплив на природне середовище. «Наша мета — не лише демонтувати греблю, а й відновити екологічну цілісність річки. Усі дії мають виконуватися у спосіб, що матиме якомога менший вплив на річку», — додав він.
Проєкт реалізовуватиметься у два етапи. Перший передбачає спуск води та пересаджування охоронюваних рослин. Виконавцем цих робіт за результатами закупівлі стала компанія Praktov OÜ. Другий етап, який RMK реалізує спільно з Транспортним департаментом Естонії, включає формування природного русла річки, відновлення берегів і реконструкцію мосту Koorküla. Наразі процедура закупівлі за цим етапом ще триває.
Необхідність демонтажу греблі пояснюють тим, що вона перешкоджає природній міграції риб та інших водних організмів, порушує безперервність річки, спричиняє нагрівання води, дефіцит кисню та накопичення донних відкладів. Річка Õhne є важливою нерестовою річкою для лососевих, однак через греблю риби не можуть підніматися вгору за течією.
Якщо закупівельні процедури та будівельні роботи відбуватимуться за графіком, демонтаж греблі, відновлення природного русла річки та реконструкцію мосту планують завершити до кінця 2026 року. Роботи фінансуються за підтримки проєкту Фонду згуртування Європейського Союзу «Оздоровлення водних об’єктів, що не перебувають у доброму стані».
Данія: на місці сільськогосподарських полів створять 665 гектарів нового державного лісу
У Данії стартував масштабний проєкт зі створення нового державного лісу на острові Фюн. На площі 665 гектарів, де нині розташовані сільськогосподарські угіддя, планують сформувати ліс без господарського втручання. Він має захистити джерела питної води, сприяти відновленню біорізноманіття та створити нові рекреаційні території для місцевих жителів.
Проєкт реалізують між містами Оттеруп і Сьоннерсе на острові Фюн. Територія, яка сьогодні використовується як сільськогосподарські угіддя, упродовж найближчих десятиліть має перетворитися на державний ліс, що розвиватиметься без господарського втручання. Символічний старт проєкту відбувся 22 червня: міністр природи та добробуту тварин Данії Крістіан Раб’єрг Мадсен висадив перший дуб майбутнього лісу.
«Я радий, що ми можемо зробити перший крок до появи нової зеленої ділянки на карті Данії разом із дітьми з Оттерупа, які зростатимуть одночасно з тим, як зростатиме цей ліс. Є багато причин, чому збільшення площі лісів у Данії — добра ідея. Ліс корисний для відпочинку на природі та природних вражень, ліс важливий для роботи з охорони природи й біорізноманіття, а також для важливого завдання — забезпечення питної води майбутнього. І з майбутнім лісовим масивом біля Оттерупа ми робимо великий крок до створення великих суцільних лісових територій і досягнення наших цілей, щоб захищати запаси питної води, мати більше природи та створювати привабливі природні території для відпочинку», — розповідає Крістіан Раб’єрг Мадсен.
Новий ліс створюють насамперед для захисту джерел питної води та зон водозабору Otterup Vandværk і Lundeværket, що належить компанії VandCenter Syd. Водночас проєкт сприятиме поглинанню вуглецю, збереженню біорізноманіття та створенню нових оселищ для рослин і тварин.
Фюн є одним із регіонів Данії з найменшою площею державних лісів. Саме тому реалізація цього проєкту стане важливим кроком для збільшення лісистості острова та розвитку рекреаційної інфраструктури.
«З майбутнім лісом ми посилюємо захист нашої питної води, збільшуємо біорізноманіття та надаємо громадянам доступ до великої нової природної й рекреаційної території. Це довгостроковий проєкт, який приноситиме користь Північному Фюну протягом багатьох поколінь і показує, чого ми можемо досягти, коли водоканали, комуна й держава працюють разом», — говорить Мортен Андерсен, голова комітету з техніки та довкілля комуни Північний Фюн.
Представники підприємств водопостачання наголошують, що створення лісу є довгостроковою інвестицією у захист підземних вод і стабільне забезпечення населення якісною питною водою.
«Створюючи ліс, ми робимо важливий і довгостроковий крок для захисту наших підземних вод. Це інвестиція в майбутнє, завдяки якій ми забезпечуємо чисту й якісну питну воду для тисяч громадян в Оттерупі — не лише сьогодні, а й для майбутніх поколінь. Ліс діє як природний захист наших водних ресурсів і підкреслює, що ми беремо відповідальність як за довкілля, так і за нашу спільну безпеку водопостачання», — говорить Нільс Ерік Нільсен, голова правління Otterup Vandværk.
«Водозабірна ділянка є важливою для VandCenter Syd, оскільки в цьому районі ми можемо отримувати до 10% питної води для наших 180 000 споживачів. Наша мета — виробляти питну воду на основі чистих підземних вод, і саме тому так важливо захищати їх, зокрема шляхом створення лісів», — говорить Андреас Бассетт, заступник директора VandCenter Syd.
Після укладення угоди Данське агентство природи розпочне переговори із землевласниками щодо викупу земель. Після придбання необхідних ділянок проведуть дослідження, громадські обговорення та всі передбачені законодавством процедури. Початок створення нового лісу очікується у 2028–2030 роках. Надалі Данське агентство природи відповідатиме за управління територією, приділяючи основну увагу збереженню біорізноманіття, захисту підземних вод і розвитку рекреаційних можливостей.
