Автор: News
Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ воїна-лісівник отримав за виявлену мужність при виконанні бойових завдань.
Андрій один з тих, хто з 2022 року добровільно став на захист України. Мотивація була особистою та беззаперечною: вибити ворога з рідного дому. Він на власні очі бачив, що таке «рускій мір», провівши понад місяць в окупації. Як тільки з’явилася перша можливість виїхати, Андрій нею скористався – але не для того, щоб шукати безпеки в тилу.
Майже одразу після евакуації він приєднався до 34-ї бригади морської піхоти. Символічно, що вже кілька років він та його побратими тримають оборону саме на Херсонщині.
Торік Андрій, ризикуючи собою, самотужки перевозив поранених побратимів через відкриту місцевість. Попри постійні обстріли та пряму видимість для ворога, він не зупинився, поки всі хлопці не опинилися в безпеці. Саме за цей героїчний епізод на він отримав «Золотий хрест».
Цей героїзм для Андрія вже став звичною справою. Ще у 2023 році, працюючи у взводі забезпечення, він потрапив під мінометний обстріл, коли доставляв спорядження піхоті на острівні ділянки. Тоді уламки ворожої міни посікли йому ноги. За виконання завдання в надважких умовах, Андрій отримав відзнаку від Міністра оборони.
Наразі Андрій Латишев – стрілець-зенітник. Знищує ворожі ударні дрони, які летять з півдня Херсонщини та Криму.
У Філії “Південний лісовий офіс” на нього дуже чекають колеги. Вони постійно на зв’язку з Андрієм і готові будь-якої миті підставити плече – чи то волонтерською допомогою зараз, чи то теплим прийомом на роботі після повернення.
Цьогорічна весняна лісокультурна кампанія на Дніпропетровщині практично завершилась.
Попри складну безпекову ситуацію та неможливість працювати в частині прифронтових лісництв, лісівникам філії «Східний лісовий офіс» вдалося провести необхідні роботи з весняної висадки лісу на площі 394 га. Загалом для лісорозведення, лісовідновлення та сприяння природному поновленню використано 1,1 млн сіянців.
Фінальною крапкою стануть роботи з проведення доповнення лісових культур на площі 50 га найближчими днями.
Ключові акценти цієї кампанії:
Протидія поширенню лісових пожеж
Прифронтова область має доволі посушливий степовий клімат. Через недостатню вологу, переважаючі соснові насадження та ворожі обстріли ризик виникнення лісових пожеж дуже високий. Тому лісівники на всіх ділянках висаджували мішані ліси.
Головна порода – сосна звичайна (80%), супутні породи – дуб, клен, акація, сосна кримська та плодокісточкові дерева. Листяні породи часто виступають природним бар’єром для поширення вогню, особливо біля хвойних масивів.
Відновлення лісів після пожеж
У Павлоградському лісництві на площі 52,5 га завершили відновлення лісів на згарищах, що залишалися пусткою понад п’ять років. Раніше ці роботи були неможливими через сильне захаращення ділянок рештками горілих дерев. Проте завдяки новому потужному мульчеру, придбаному ДП «Ліси України», лісівники змогли переробити порубкові залишки, якісно підготувати ґрунт та висадити новий молодий ліс.
Використання сіянців із закритою кореневою системою.
Сіянці із ЗКС лісівники регіону висаджують другий рік поспіль. У цій лісокультурній кампанії їх кількість склала понад 430 тис. Такі сіянці мають високий рівень приживлюваності та потребують менше доглядів, краще переносять посуху.
Створення нових лісів
На площі 123,8 га лісівники висадили абсолютно нові ліси, що складає 103% від запланованих обсягів. Це деградовані сільськогосподарські землі в Новомосковському та Дніпровському лісництвах, які раніше передали місцеві громади під заліснення.
Також лісівники регіону долучились до всеукраїнської акції «Ліси пам’яті», у межах якої спільно з ветеранами та родинами загиблих воїнів створюють нові ліси на честь полеглих захисників.
Молодий ліс в Обухівському лісництві площею 1,4 га демобілізовані працівники присвятили восьми загиблим воїнам-лісівникам із філії «Східний лісовий офіс».
Одразу по завершенню весняної лісокультурної кампанії лісівники Східної філії почнуть догляди за лісовими культурами. Запланований обсяг робіт на цей рік складає понад 3000 га.
Лісові пожежі залишаються однією з найбільших загроз для екосистем України, особливо в умовах війни та кліматичних змін. Для ефективного захисту лісів сформована комплексна система протипожежного захисту, яка поєднує технології, інфраструктуру, навчання та міжвідомчу взаємодію. Кожен із цих напрямків відіграє важливу роль у збереженні лісових масивів від вогню.
Сучасні системи моніторингу
Для раннього виявлення пожеж в Україні створена розгалужена система спостереження. Загалом це 460 пожежно-спостережних веж, з яких 387 обладнані відеосистемами. Вежі дозволяють контролювати великі території лісового фонду та оперативно виявляти навіть невеликі осередки займання.
Автоматизована система «Пожежі»
Цей цифровий сервіс містить єдину електронну базу даних про лісові пожежі,
моніторинг ситуації в режимі реального часу, а також аналіз перебігу гасіння. За допомогою даних дистанційного зондування Землі система виявляє температурні аномалії – потенційні осередки займання. Лісокористувачі отримують цю інформацію і можуть превентивно перевірити ділянку і запобігти виникненню пожежі.
Оновлення пожежної техніки
ДП «Ліси України» активно інвестує у модернізацію технічної бази. Серед ключових напрямків закупівля пожежних автомобілів, придбання лісопожежних модулів та оновлення спорядження – мотопомп, рукавів, обприскувачів. Сучасна техніка значно підвищує швидкість і ефективність гасіння пожеж. У 2026 році на оновлення техніки та спорядження планують витратити 400 млн грн.
Мінералізовані смуги та пожежні водойми
Мінералізовані смуги залишаються одним із найпростіших і водночас найефективніших способів стримування пожеж.
Для облаштування мінералізованих смуг розорюють землю та видаляють горючі матеріали – траву, хвою, листя, лишаючи самий ґрунт. Фактично вони виконують функцію бар’єра, який не дозволяє вогню поширюватися. Приміром, якщо зайнялася суха трава, мінералізована смуга зупинить розповсюдження полум’я.
Також важливим елементом протипожежної інфраструктури є пожежні водойми, які забезпечують запас води для гасіння. Лісівники забезпечують постійний догляд за ними, контролюючі наявність достатньої кількості води.
Рекреаційні пункти
Це важливий елемент профілактики пожеж. Рекреаційні пункти облаштовують у місцях з потенційно високими ризиками виникнення пожеж та значним туристичним трафіком. Такі пункти обладнані безпечними місцями для розведення вогню, мають мангальні зони та місця збору сміття. Це дозволяє мінімізувати випадки неконтрольованого розведення багаття в лісах та займання сміття.
Посилення взаємодії з рятувальниками
Ключовим елементом ефективної боротьби з пожежами є координація між лісівниками та співробітниками ДСНС.
Наразі сторони об’єднують зусилля у прогнозуванні пожежонебезпечної ситуації, швидкому реагуванні на загоряння та обміні даними й цифровими рішеннями.
Особливу роль відіграє забезпечення використання актуальної бази даних про лісові масиви, що дозволяє рятувальникам точніше оцінювати ситуацію та діяти оперативно. Адже саме швидкість виявлення пожежі мінімізує можливі втрати.
Навчання та спільні тренування
Щорічні навчання є основою злагодженої роботи у критичних ситуаціях. Під час тренувань відпрацьовують:
швидку комунікацію між підрозділами
оцінка оперативної обстановки
управління силами під час гасіння
визначення пріоритетів стримування вогню
розрахунок необхідної техніки та персоналу.
Паралельно проводиться профілактична робота: у 2025 році здійснено 9,4 тисячі рейдів для контролю за дотриманням правил пожежної безпеки. Такі заходи допомагають запобігати пожежам ще до їх виникнення.
Ефективність протипожежних заходів
Система захисту лісів України від пожеж сьогодні поєднує сучасні технології,
інженерні рішення, підготовку персоналу та ефективну взаємодію служб. Цей комплекс забезпечує відчутний результат: попри складні умови, Україна демонструє прогрес у зменшенні масштабів пожеж.
У 2025 році ліквідовано 1 238 пожеж, їхня загальна площа склала 5 565,5 га. Це на 38% менше за кількістю та на 77% менше за площею, ніж у 2024 році. При цьому 45% всіх лісових пожеж спричинені війною, це що залишається серйозним викликом для галузі.
Водночас варто пам’ятати, що збереження лісів від вогню – це спільна справа. Лісівники та рятувальники роблять все можливе, щоб попередити або швидко нейтралізувати вогонь. Але ці зусилля будуть ефективними лише за умов, що кожен відвідувач лісу усвідомить свою власну відповідальність.
Українські та латвійські лісівники висадили перший «Ліс пам’яті» поза межами України.
Цього року такі ліси можуть з’явитися в багатьох інших країнах Євросоюзу.
«Пам’ять про загиблих має трансформуватися в рішучість світу зупинити агресію», — заявив Президент України Володимир Зеленський під час вручення премії Four Freedoms Award 2026.
Саме посилення міжнародної підтримки через усвідомлення подвигу українських героїв-лісівників є одним із завдань проєкту «Ліси пам’яті» ДП «Ліси України».
В Україні проєкт стартував ще минулого року. Акції проводяться в господарствах, де працювали загиблі працівники. Уже створено майже 50 пам’ятних лісів у різних регіонах країни.
Цього року ми звернулися до державних лісових компаній країн Євросоюзу та запропонували провести спільні висадки лісів пам’яті на честь українських воїнів-лісівників.
Отримали багато позитивних відгуків. Першими провести спільну акцію погодилися колеги з Латвії.
19 квітня латвійська делегація приїхала до України. Представники Латвійської ради лісової сертифікації на чолі з Едвінсом Заковічем, за підтримки Державної лісової служби Латвії та Національної асоціації військових, взяли участь у висадці «Лісу пам’яті» у Волинській області.
Цього ж дня волонтери з Латвії передали чергову масштабну партію допомоги для українських військових: сім автобусів для потреб різних підрозділів, зокрема два мікроавтобуси для бригад, де служать лісівники з Волині та Рівненщини.
Передача відбулася за участі Посла Латвії в Україні Андріса Пілдеговічса та заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка.
23 квітня українські та латвійські лісівники висаджували пам’ятний ліс уже в Латвії — у Талсінському краї поблизу Кампаркалнса.
На ділянці встановлено пам’ятний знак і висаджено 2 тисячі сосен на честь майже 200 загиблих працівників ДП «Ліси України».
Організаторами висадки стали Латвійська рада лісової сертифікації спільно з Міністерством землеробства Латвії, компаніями Latvijas Finieris, Latvijas valsts meži, Державною лісовою службою, Laflora та Лісодослідною станцією. Участь у висадці взяли член наглядової ради ДП «Ліси України» Робертс Стріпніекс і голова Спілка воїнів-лісівників України Володимир Ковальчук.
«Сьогодні тут, на землі Латвії, ми не просто виконуємо свою щоденну роботу. Ми створюємо живий пам’ятник українським лісівникам, які відклали робочі інструменти, щоб зі зброєю в руках захищати свою Батьківщину, свободу та родини.
Меморіальний ліс у Латвії стане символом нашого незламного зв’язку. Ці дерева нагадуватимуть кожному перехожому про мужність українського народу та про ціну, сплачену за незалежність.
Від імені лісівників Латвії хочу сказати: ми з вами», — голова Латвійської ради лісової сертифікації Маріс Лиопа.
«Кожен із нас має друзів серед українців, тому міністр землеробства Латвії дуже високо оцінив цей проєкт — кожне дерево буде нагадуванням про українських героїв», — заявив радник міністра землеробства Латвії Дайніс Каролс.
Голова ради АТ «Latvijas Finieris» Улдіс Бікіс зазначив, що «Україну та Латвію об’єднала боротьба зі спільним ворогом».
«Ви для нас — приклад мужності та стійкості. Я дуже радий, що саме латвійська лісова галузь найбільше допомагає Україні», — заявив він.
«Ми висаджуємо ліс у місці, де точилися найбільш запеклі бої за незалежність Латвії, тому це символічно. Це пам’ять про наших і ваших героїв», — розповів генерал-лейтенант, голова правління благодійного фонду «Namejs» Раймондс Граубе.
Висадка «Лісу пам’яті» у Латвії привернула увагу численних латвійських ЗМІ, нагадавши нашим європейським друзям і партнерам про ту надзвичайну ціну, яку сплачує наша країна, стримуючи спільного ворога.
У планах відділу комунікацій ДП «Ліси України» — продовжувати акції в інших європейських країнах, гуртуючи союзників і збільшуючи частку проукраїнськи налаштованого суспільства.
У сьогоднішній рубриці «Наші в ЗСУ» розповідаємо про воїна-лісівника, який пройшов Ізюм і Бахмут, пережив важке поранення, довге лікування, але повернувся у стрій і керує аеророзвідкою.
Юрій Рочев прийшов працювати у лісову галузь одразу після закінчення Національного лісотехнічного університету у 2010 році. Пройшов шлях від маркувальника нижнього складу, майстра лісу до адміністратора електронного обліку деревини у Шепетівському надлісництві, філії “Подільський лісовий офіс”.
У перший день повномасштабного вторгнення росіян Юрій завершив усі справи на роботі й без вагань став на захист країни. У складі 88 батальйону 106-ї окремої бригади Сил ТрО він був стрільцем у піхотній роті.
«Перші бойові виїзди у мене були на Донеччині поблизу Слов’янська. Тоді ще не було такого масового застосування дронів, тому артилерійські бої велися значно простіше», – пригадує Юрій Рочев.
Далі, як у багатьох, його бойовий шлях пройшов через Бахмутський напрямок. Там точилися одні з найважчих боїв, і саме тоді Юрій отримав своє перше серйозне поранення.
«На наші позиції при обороні Бахмута посипалися уламки після пострілу з ворожого АГС-17. Один із них пробив мені спину й легеню, посікло руку. Далі були чотири місяці лікарень і реабілітації. І вже під час лікування в Умані, стався неочікувано теплий момент: до мене прийшли місцеві лісівники. Це дуже тримало», – каже Юрій Рочев.
Підтримка продовжилась і коли Юрій з лікування повернувся назад на фронт. На Лиманський напрямок колеги з Шепетівки передавали все необхідне.
З 2024 і по сьогодні Юрій перебуває на Сумщині. З того часу воїна-лісівника познайомили з представниками Спілки воїнів-лісівників України. Її представники допомагали підрозділу Юрія детекторами дронів, комплектуючими на пікап, зарядними станціями, генераторами, РЕБами.
Зараз Юрій командир взводу, що спеціалізується на аеророзвідці. І, каже, така допомога дозволила вчасно виявляти небезпечні пересування ворога. І це не просто підтримка, а реальний інструмент збереження життя.
«Завдяки такій підтримці, я розумію, що на мене чекають після повернення. Тому після служби, я обов’язково прийду на свою улюблену роботу», – говорить Юрій.
За ним, як й іншими понад 2000 воїнів-лісівників, зберігається робоче місце. А після повернення Юрій отримає всі соціальні гарантії, передбачені колективним договором підприємства. І, мабуть, це найважливіше – знати, що є куди повертатися.
У Франції лісівники прибирають сухостійні каштани вздовж лісових доріг
У лісах Ла-Гранж дерева каштана, уражені чорнильною хворобою, поступово всихають і втрачають стійкість. Щоб зберегти безпечний доступ для відвідувачів, тут проведуть вибіркові рубки. Роботи розпочались 6 квітня 2026 року.
Триватимуть вони кілька місяців. На цей період алеї та лісові дороги вже підготовлено до відвідування — їх приведено у стан, що дозволяє безпечно пересуватися територією під час проведення робіт. Ділянки, де виконуватимуться рубки, позначено помаранчевим кольором.
Чому це необхідно
Чорнильна хвороба каштана уражає кореневу систему дерев. У результаті каштани поступово втрачають здатність отримувати воду й поживні речовини: листя дрібнішає, жовтіє та опадає, на стовбурах з’являються темні патьоки. З часом дерева всихають і перетворюються на сухостій, який може становити небезпеку для відвідувачів, особливо під час сильного вітру.
Як проходитимуть роботи
Рубки передбачають видалення уражених і потенційно небезпечних дерев. Здорові насадження зберігаються. У подальшому планується відновлення ділянок із використанням більш стійких до змін клімату порід.
Частина робіт виконуватиметься із застосуванням лісової техніки, що може тимчасово впливати на стан ґрунтових доріг і спричиняти шум. Після завершення всі пошкоджені ділянки буде відновлено. Деревину вивозитимуть на переробку, а частину гілля залишатимуть у лісі — воно природно перегниватиме та збагачуватиме ґрунт.
Ла-Гранж залишатиметься відкритим для відвідувачів. Роботи спрямовані саме на те, щоб зберегти можливість безпечних прогулянок. Водночас відвідувачів просять дотримуватися попереджувальних знаків і не заходити на ділянки проведення робіт та не наближатися до штабелів деревини.
У перспективі ліс поступово відновлюватимуть, формуючи більш стійкі насадження, здатні краще витримувати кліматичні зміни.
У польському Любліні стартували весняні лісовідновлювальні роботи
Майже 3 тисячі гектарів лісовідновлення і заліснення, близько 19,5 мільйона саджанців, а також низка заходів за участю місцевих жителів, шкіл і громадських організацій — у лісах Регіональної дирекції Державних лісів Польщі стартувала весняна лісовідновлювальна кампанія.
Цьогорічні заходи, приурочені до Міжнародного дня лісів, показують, що нове покоління лісу сьогодні постає не лише завдяки праці лісівників, а й дедалі частіше за участю суспільства.
Весна традиційно є одним із найважливіших періодів для лісівників. Саме в цей час розпочинається інтенсивне лісовідновлення — створення нового покоління лісу на ділянках, де раніше було зрубано стиглі насадження. Підготовка ґрунту, висаджування молодих дерев, використання природного поновлення та подальший догляд є основою сталого лісового господарства, що забезпечує безперервність і стійкість лісових екосистем.
Напередодні Міжнародного дня лісів Державні ліси Польщі започаткували загальнонаціональну акцію «Садимо разом із природою». У межах ініціативи підкреслюється, що ліси майбутнього формуються вже сьогодні.
«Садіння дерев — це інвестиція в майбутнє: результати цих дій будуть помітні лише через кілька десятиліть, а то й більш ніж через сто років. Ліси виконують багато функцій — природоохоронних, соціальних і господарських, — тому їхнє відповідальне відновлення є таким важливим», — зазначають у регіональній Дирекції.
У 2026 році в межах Регіональної дирекції Державних лісів у Любліні (Regionalna Dyrekcja Lasów Państwowych w Lublinie) заплановано лісовідновлення і заліснення на площі майже 3 тисячі гектарів. Це територія, що відповідає площі понад 4 тисяч футбольних полів і майже у вісім разів перевищує площу центру Любліна (Lublin).
«Лісовідновлення — один із найважливіших елементів лісового господарства. Кожне висаджене сьогодні дерево — це інвестиція на десятиліття. Наша мета — створення лісів, більш різноманітних, стабільних і стійких до змін клімату», — підкреслює Ян Коваль, директор Регіональної дирекції Державних лісів Польщі у Любліні.
Для цьогорічної кампанії передбачено використання близько 19,5 мільйона саджанців. Із них 11,5 мільйона — хвойні породи, а 8 мільйонів — листяні, частка яких поступово зростає. Серед основних порід — сосна, дуб, бук і вільха. Також важливе місце займають біоценотичні породи, що підвищують біорізноманіття лісів.
«Зростання частки листяних порід є свідомим напрямом лісового господарства, яке ми ведемо. Змішані ліси більш стійкі до посухи, хвороб і екстремальних погодних явищ», — пояснює Павел Пєкарчик, начальник Відділу лісового господарства Регіональної дирекції Державних лісів у Любліні.
Близько 70% робіт буде виконано навесні, решту — восени. Найбільші площі лісовідновлення цього року заплановані в надлісництвах Нова Демба, Руднік, Розвадув, Влодава та Янув-Любельський.
Цьогорічна кампанія у Люблінській дирекції демонструє, що сучасне лісівництво — це поєднання професійної роботи та широкої участі суспільства. Нові ліси створюються з розрахунком на майбутні покоління, але вже сьогодні — разом із людьми.
Популяція лубоїдів — шкідників сосняків — зросла у Литві
Середня чисельність короїдів, що пошкоджують сосняки, — лубоїдів — на територіях спостереження дещо перевищила багаторічний середній рівень. Ці шкідники прогризають ходи під корою живих сосен. Державна лісова служба здійснює моніторинг популяції лубоїдів із 2008 року. За весь період спостережень їхня чисельність не досягала рівня, який становив би загрозу виникнення в лісах масових осередків пошкоджень.
У 2026 році було продовжено щорічний моніторинг популяції небезпечних стовбурових шкідників лісових дерев — великого і малого соснових лубоїдів. Його проводять у 4 регіональних підрозділах Державного лісового підприємства: у 11 лісництвах, на 58 лісових ділянках. Із цього року моніторинг більше не проводять у колишніх 12 облікових пунктах Швенчьонеляйського регіонального підрозділу , оскільки після розширення військового полігону в цій місцевості доступ до більшості облікових насаджень став неможливим.
Тому замість цього регіону, починаючи з 2026 року, постійний моніторинг популяції лубоїдів розпочато в Вайшнюнайському лісництві Ігналінського регіонального підрозділу — у 12 пунктах спостереження за шкідником, де у 2023–2024 роках сформувався осередок поширення соснового пильщика. Там у 2024–2025 роках проводився тимчасовий моніторинг, щоб з’ясувати, чи зросте популяція соснових короїдів після пошкодження, завданого комахами, що об’їдають соснову хвою.
Популяцію лубоїдів оцінюють за верхівками соснових пагонів, що опали на лісову підстилку і в серцевині яких жук-лубоїд вигриз хід, унаслідок чого вони були обламані вітром. Візуально ці пагони виглядають як «обрізані». У кожному пункті обліку на площі 100 м² (у смузі 2 метри завширшки і 50 метрів завдовжки) під кронами сосен збирають усі дрібні зламані соснові пагони. Після цього з них відбирають і підраховують пагони з характерними пошкодженнями, завданими лубоїдами. Кількість знайдених «обрізаних» пагонів відображає чисельність популяції шкідника в оцінюваному сосняку.
За останні три роки південні господарства ДП “Ліси України” висадили понад 5,5 тис. га лісу — це втричі більше, ніж за попереднє десятиріччя. Цієї весни продовжуємо роботу.
Особлива увага — лісам, що постраждали від війни.
У Галицинівському урочищі у 2022-му проходила лінія оборони Миколаєва. Через російські обстріли вигоріло 169 гектарів хвойного лісу. Лише минулого року саперам вдалося завершити очищення масиву. Новий ліс із кримської сосни та клена висадили разом із бійцями 123-ї бригади ТрО. Саме вони тримали оборону міста.
Вперше висаджуємо ліс і на Херсонщині. До початку війни в області налічувалося 82 тис. га лісів. Наразі понад половина з них — в окупації. Деокуповані 40 тис. га майже повністю засмічені вибухонебезпечними предметами, а матеріально-технічна база знищена.
“Минулого року херсонські лісництва були приєднані до ДП «Ліси України». Завдяки нашій підтримці відновилося фінансування, працівники отримали зарплати та техніку. Стала можливою висадка нового лісу. Ще до війни я відвідував місцеві лісгоспи і можу сказати, що зараз ситуація кардинально змінилася на краще
Господарства південних регіонів нересурсні, менше з тим ми налаштовані збільшувати інвестиції в їхню охорону та відновлення. Минулого року в регіон інвестовано 40 млн грн, план на цей рік — 90 млн грн.
Наші пріоритети — посилення протипожежної безпеки (техніка, обладнання, навчання лісової охорони), відновленні лісів, створення рекреаційних пунктів, у яких приємно і безпечно відпочивати”, – каже Юрій Болоховець.
Південні ліси — це природний щит, який протистоїть перетворенню регіону на пустелю. Відроджувати їх можна було б швидше, якби не зарегульоване законодавство. Щоб прибрати «горільники», доводиться проходити вартісну і тривалу процедуру. Важливо, щоб про це говорили не тільки лісівники, а й місцеві громади.
“На Херсонщині традиційно перевірив процес виписки дров. Твердолистяні породи в наявності. Ціни не змінювалися вже три роки. Черг немає. Все відбувається швидко. Дрова також передали родині нашого загиблого воїна-лісівника”, – наголосив керівник ДП “Ліси України”.
З нагоди 40-х роковин Чорнобильської катастрофи висадили дерева на алеї поблизу корпусів центру, де щодня проходять лікування сотні пацієнтів. Тут допомагають людям, які постраждали від впливу радіації та проводять важливі наукові дослідження.
Також Столична філія ДП «Ліси України» підтримала пропозицію від закладу організувати додаткові обстеження для лісівників. У першу чергу для тих, хто постраждав внаслідок Чорнобильської трагедії.
Медичний центр – один з ключових у своїй сфері, де працює понад 1100 людей, які щодня роблять свою складну роботу. За словами керівника Володимира Жовніра, команда лікарів часто буквально витягує людей з найскладніших станів та береться за випадки, за які відмовляються навіть в найкращих центрах Європи.
Окремий фокус – люди, які постраждали через Чорнобиль. Для них у центрі є спеціальні програми обстеження і лікування.
Медики кажуть прямо: хвороба не дивиться ні на вік, ні на статус. Вона може торкнутися будь-кого – і в 20, і в 60 років. Тому регулярні обстеження – це не формальність, а необхідність. Чим раніше виявити, тим більше шансів стримати хворобу і продовжувати нормальне життя.
Нові затишні “Лісовички” для безпечного відпочинку на природі з’явились у лісництвах Сумської, Волинської, Рівненської та Харківської областей.
На території рекреаційних пунктів є всі базові зручності – альтанки, місця для багаття, дитячі і спортивні майданчики з необхідним інвентарем, вбиральні та паркомісця.
При будівництві були враховані потреби маломобільних людей. Зокрема, передбачено відсутність різких перепадів рельєфу, облаштовано пандуси та зручні маршрути пересування.
Як обирали локації для їх розміщення?
Перехоплення туристичного потоку
Один з нових рекреаційних пунктів з’явився у передмісті Луцька біля села Струмівка. У цих лісових масивах місцеві мешканці часто розпалювали вогнище посеред лісу. Це призводило до лісових пожеж. Тому аби мінімізувати випадки займань у лісі тут облаштували рекреаційний пункт. До нього легко дістатись як громадським, так і власним транспортом.
Запобігання стихійним сміттєзвалищам
Ще один новий рекреаційний пункт з’явився у Великовисторопському лісництві на Сумщині. Він знаходиться біля автомобільного шляху “Суми-Лебедин”. Потік транспорту великий. Деякі необачні водії залишали сміття вздовж узбіччя, що не тільки могло спричинити займання у пожежонебезпечний період, а й порушити баланс екосистеми. Відкриття нового “лісовичка” допоможе зменшити засміченість території, а місцеві мешканці та водії можуть відпочивати у спеціально облаштованому місці.
Убезпечення населення від вибухонебезпечних предметів
Нещодавно органи місцевого самоврядування Зміївської громади заборонили громадянам відпочивати біля водойм, зокрема річки Сіверський Донець. Таке рішення ухвалили через небезпеку вибухонебезпечних предметів, які могли залишитися після бойових дій на Харківщині у 2022 році.
Лісівники Жемчужівського лісництва завчасно передбачили загрозу. Новий рекреаційний пункт у с.Височинівка поблизу Змієва в буквальному сенсі збереже життя відпочивальникам.
Всього на цей рік заплановано облаштування 50 нових “Лісовичків”.
З 2023 року ДП “Ліси України” збудувало понад 150 нових рекреаційних пунктів і водночас постійно доглядає за близько 1000 існуючими. З початком пожежонебезпечного періоду лісівники ремонтують інфраструктуру, прибирають територію, створюють мінералізовані смуги для запобігання поширенню вогню.
Це не лише внесок у відновлення лісів, а й можливість на практиці побачити, як створюється ліс і чому ця робота така важлива.
Висаджені ділянки не залишаться без уваги – учнівські лісництва й надалі братимуть участь у догляді за молодими насадженнями.
Окрім лісовідновлення, частина учнівських лісництв відвідали екскурсії лісорозсадниками й долучилася й до прибирання лісів.
До речі, садіння лісу діти полюбляють найбільше серед занять. Кажуть, що саме так відчувають свій вклад у відновлення природи.
Для ДП “Ліси України” важливо формувати екологічну свідомість і відповідальне ставлення до природи серед молодого покоління. Разом виховуємо тих, хто берегтиме ліс завтра.
