Автор: News

Реформа лісової галузі заклала принципове розмежування функцій контролю та господарювання. У її межах створено ДП «Ліси України», яке зосереджене на веденні господарської діяльності, тоді як контрольні повноваження передано 9 міжрегіональним управлінням. Такий підхід забезпечив прозорішу систему управління та підвищив ефективність діяльності галузі та підприємства зокрема.

 

Фінансово-економічне зростання

 

За останні роки ДП “Ліси України” продемонструвало суттєве зростання ключових показників. Зокрема, чистий дохід зріс із 14,5 млрд грн у 2020 році до 30,4 млрд грн у 2025 році, чистий прибуток – із 0,2 млрд грн до 6,9 млрд грн, сплата податків – із 6,1 млрд грн до 16,1 млрд грн.

 

Ці результати свідчать про підвищення ефективності управління ресурсами та фінансової стійкості галузі.

 

Цифровізація лісового господарства

 

Одним із ключових досягнень стала масштабна цифрова трансформація:

 

– впроваджено електронний лісорубний квиток;

– запроваджено е-сертифікат походження деревини;

– забезпечено фотофіксацію партій деревини в е-ТТН;

– функціонує електронний кабінет експортера;

– майже 100% ділянок заготівлі мають геокоординати;

– працює геоінформаційна система управління лісовими ресурсами.

 

Цифрові інструменти підвищили прозорість ринку деревини та контроль за її походженням.

 

Євроінтеграційний курс

 

Галузь активно інтегрується до європейського ринку: Україна отримала статус країни з низьким рівнем ризику в сфері експорту деревини. Також імплементовано вимоги регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню (EUDR);

запроваджено електронні інструменти для експортерів. Це дозволяє українській деревині відповідати міжнародним стандартам і зберігати доступ до ринку ЄС.

 

Серед ключових результатів:

 

– завершено реалізацію програми «Зелена країна»;

– збережено 60 тис. га самозалісених земель та 30 тис. га лісів, не переданих у користування;

– створено 9 лісонасіннєвих центрів;

– облаштовано 154 рекреаційні пункти;

– продаж деревини переведено виключно на ліцензовані товарні біржі;

– запроваджено форвардні контракти.

 

Також ухвалено низку ключових рішень, що формують сучасну політику у сфері лісового господарства:

 

– оновлено Операційний план реалізації Державної стратегії управління лісами до 2035 року на 2025-2027 роки, який визначає конкретні кроки для сталого розвитку галузі;

– запроваджено експериментальний проєкт імплементації європейських вимог щодо запобігання знелісенню, що забезпечує контроль походження деревини для експорту;

– внесено зміни до порядку лісовпорядкування, зокрема продовжено термін дії відповідних матеріалів для стабільної роботи галузі;

– спрощено процедуру корпоратизації ДП «Ліси України», що дозволяє трансформувати підприємство в акціонерне товариство зі 100% державною власністю;

– врегульовано питання забезпечення внутрішнього ринку деревиною;

– затверджено форми документів для цифрових сервісів у галузі, зокрема е-лісорубного квитка з геоприв’язкою та спрощення процедур для догляду за лісосмугами.

 

ДП «Ліси України» за короткий період продемонструвало здатність працювати як сучасний державний оператор: зростання доходів, прибутку та податкових надходжень свідчить про підвищення продуктивності використання ресурсів і формування фінансово стабільної моделі. У сукупності ці зміни формують нову модель лісової галузі – більш прозору, економічно ефективну, технологічну та інтегровану у європейський простір. Це створює передумови для подальшого розвитку деревообробки, збільшення доданої вартості всередині країни та зміцнення ролі лісового сектору як важливої складової економіки України. 

 

Подальший розвиток фокусується на переході до наближених до природи методів лісівництва, збільшенні обсягів заготівлі з урахуванням екологічних вимог, оновленні підходів до лісовпорядкування та завершенні корпоратизації ДП «Ліси України». Це має закріпити досягнуті результати та забезпечити стійке зростання галузі в середньо- та довгостроковій перспективі. 

У грудні минулого року загальною конференцією трудового колективу ДП “Ліси України” затверджено новий колективний договір терміном дії до 2028 року. Тож надання соціальних пільг у І кварталі здійснювались з урахуванням оновлених змін. 

 

Рівень соціальної підтримки працівників підвищився. Зокрема, зросла компенсація на паливні дрова, збільшено виплати при виході на пенсію, а також посилено підтримку родин загиблих воїнів-лісівників.

 

У цілому соціальна програма підприємства охоплює широкий спектр допомоги – від надбавок, деяких одноразових виплат до компенсації витрат на оздоровлення ветеранів, оплати їхнього лікування або проведення хірургічних операцій.

 

Серед ключових напрямів підтримки у І кварталі:

 

– 604 учасника бойових дій кожного місяця отримували 20% до окладу.

 

– 39 демобілізованих працівників отримали одноразову матеріальну допомогу у розмірі до 15 тисяч гривень.

 

– Понад 139 тис. гривень компенсовано демобілізованим працівникам за лікування та проведення хірургічних операцій.

 

– Більше 5,3 тисяч діючих та колишніх працівників, які вийшли на пенсію та потребують допомоги, отримали компенсацію за паливні дрова на загальну суму 42,6 млн грн. З січня компенсація зросла до 8 тис. грн. на людину.

 

– На 188 дітей з родин загиблих або зниклих безвісти воїнів-лісівників здійснювались щомісячні виплати. Зокрема, за І квартал виплачено 4,8 млн грн.

 

– Нараховано майже 3 млн грн одноразової допомоги працівникам, які вийшли на пенсію.

 

– Понад 19 млн. грн виплачено надбавок за виконання особливо важливої роботи у зоні бойових дій.

 

Загальна сума соціальної допомоги, виплаченої за перший квартал 2026 року ДП «Ліси України», склала майже 90 млн. грн.

До підприємства звернулись представники 15-го армійського корпусу. У їх підпорядкуванні знаходиться більше 10 бригад. Це механізовані, артилерійські, гірсько-штурмові та розвідувальні підрозділи, які беруть участь у боях на різних ділянках фронту.

 

Задача корпусу – забезпечити злагоджену роботу бригад. Зокрема укомплектувати підрозділи необхідною технікою та засобами для ефективного ведення бойових дій.

 

Наразі артилерійські підрозділи дуже потребують додаткових екскаваторів. З приходом весни ворог поновив штурмові дії на Покровському напрямку та на Сумщині. Тому необхідно надійно заховати артилерійські установки, аби російські БПЛА не побачили їх розташування. Також військові облаштовують додаткові позиції для піхоти, бліндажі. 

 

Усі ці роботи неможливо виконати без екскаваторів. Тому філії підприємства оперативно відгукнулися на запит. Поліська, Центральна та Столична філії передали кілька одиниць гусеничних та колісних екскаваторів у відмінному стані. Спілка воїнів-лісівників України зустрілись з представниками корпусу та передала ключі від техніки. 

 

Гусеничні екскаватори допоможуть працювати на найскладніших ділянках – поблизу заболоченої місцевості і лінії зіткнення, де важлива стійкість і прохідність. Колісний екскаватор військові залучатимуть туди, де треба оперативно виконати будівництво і переміститись на наступну ділянку.

 

Екскаваторами допомагаємо військовим не вперше. Минулого року для 43-ї артилерійської бригади Поліська філія передала декілька екскаваторів для облаштування капонірів, а також підприємство закуповувало трали для перевезення артилерійських установок.

 

Загалом від початку повномасштабної війни внесок лісівників у допомогу армії сягнув майже 1,8 млрд грн. Захисникам передано понад тисячу одиниць автотранспорту та спецтехніки. Підприємство підтримує більш як 50 бригад, де служать воїни-лісівники та кілька підшефних підрозділів.

 

Україна активно рухається шляхом цифровізації, і лісове господарство не є винятком. Одним із ключових інструментів цієї трансформації стала Геоінформаційна система управління лісовими ресурсами. Вона стала зручним і потужним цифровим інструментом, що відкриває нові можливості для ефективного управління лісами.

 

Що таке ГІС і як вона працює

 

Геоінформаційна система (ГІС) – це сучасна інтегрована платформа, яка забезпечує централізований збір, систематизацію, зберігання, оновлення, аналіз і візуалізацію даних про ліси України.

 

Фактично це найповніше джерело інформації про лісовий фонд країни. Система об’єднує одразу кілька типів даних:

 

– матеріали лісовпорядкування;

 

– дані дистанційного зондування Землі;

 

– результати національної інвентаризації лісів;

 

– інші галузеві інформаційні ресурси.

 

На основі цієї інформації користувачі можуть отримати комплексне уявлення про стан лісів – від загальної картини до конкретної ділянки.

 

Втім ГІС не просто карта – це повноцінний інструмент для аналізу та ухвалення рішень. Серед її ключових можливостей:

 

– візуалізація просторових даних про ліси;

 

– перегляд квартально-видільної мережі лісового фонду;

 

– відстеження змін у лісовому покриві;

 

– ідентифікація самозалісених територій.

 

Окремо варто відзначити, що система містить дані про наслідки російської збройної агресії для лісів України. Це робить її важливим інструментом не лише для моніторингу, а й для планування відновлення постраждалих територій.

 

Загалом використання ГІС дозволяє значно підвищити якість управління лісовими ресурсами. Завдяки системі можна: проводити глибокий просторовий аналіз, прогнозувати зміни у лісовому фонді, моделювати сценарії ведення лісового господарства. Це означає, що рішення приймаються не «на око», а на основі точних даних.

 

Нові технології: від паперу до супутників

 

Цифровізація лісової галузі включає не лише програмні рішення, а й сучасне обладнання. Інженери-таксатори ДП «Ліси України» переходять від ручних вимірювань до використання GNSS-приймачів, які дозволяють визначати координати з точністю до 2 см.

 

Переваги такого підходу очевидні:

 

– автоматичний збір даних у цифровому форматі;

 

– миттєва візуалізація на карті;

 

– мінімізація людських помилок;

 

– висока точність вимірювань.

 

Це дозволяє створювати максимально точну цифрову карту лісів України та ефективно контролювати лісокористування.

 

Крім того, перехід до точного геопросторового обліку відповідає європейським вимогам. Зокрема, регламент ЄС щодо знеліснення (EUDR) передбачає необхідність підтвердження походження деревини з точними географічними координатами. І вже сьогодні ми формуємо систему, яка здатна забезпечити такі вимоги, що важливо для міжнародної співпраці та довіри до українського ринку деревини.

 

Геоінформаційна система управління лісовими ресурсами України – це не просто технологічна новинка, а фундамент для сучасного, прозорого та ефективного управління лісами.

 

Вона допомагає краще розуміти стан лісів, планувати їх відновлення та розвиток і оперативно реагувати на виклики. Це нові можливості не лише для фахівців, а й для всієї країни, адже йдеться про збереження одного з найцінніших природних ресурсів України.

Богдан Костючик (23.08.1983 – 28.06.2023) — інженер-енергетик Ковельського надлісництва ДП «Ліси України». Працював тут майже 20 років. Його знали як щиру, відкриту людину, яка завжди підтримає і допоможе.

 

Він родом із села Дубечне Ковельського району. Жив із родиною. Планував майбутнє після перемоги — хотів створити сім’ю, мати дітей. Любив малечу, легко знаходив із нею спільну мову. Був надійним другом, хорошим колегою і підтримкою для побратимів.

 

Загинув 28 червня під час ворожого обстрілу.

 

Сьогодні його пам’ять увічнили — у висадженому лісі.

 

До ініціативи долучилися брати Героя Петро та Віталій Костючики, заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко, т.в.о. начальника Волинської ОВА Роман Романюк, голова Спілки воїнів-лісівників України Володимир Ковальчук, голова Ковельської РДА Ольга Черен, лісівники та міжнародні партнери з Латвії.

 

Спеціально для висадження приїхали члени Ради сертифікації лісів Латвії на запрошення ДП “Ліси України”.

 

Ініціатива «Ліси пам’яті», започаткована ДП «Ліси України», вже об’єднує людей не лише в Україні, а й за кордоном.

 

Робота триває. На жаль, філія “Поліський лісовий офіс”  у цій війні вже втратила 25 працівників. Пам’ять про кожного буде вшанована.

 

 

Молодий ліс площею 1,4 га в Обухівському лісництві Дніпровського надлісництва присвятили восьми загиблим воїнам-лісівникам із філії «Східний лісовий офіс».

 

Висадка відбулася напередодні Дня довкілля. До неї долучилися голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа, представники ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, демобілізовані працівники філії, а також учасники проєкту підтримки ветеранів війни «Титани UA».

 

Всього учасники акції висадили 7,5 тис. сіянців сосни із закритою кореневою системою. Це абсолютно новий ліс на місці деградованих сільськогосподарських земель, які раніше передала місцева громада. 

 

“У 2026-му в області вже висадили майже 104 гектари дерев. У планах до кінця року – втричі більше. Так регіон відновлює природний баланс. Адже російська агресія завдає шкоди і екосистемі”, – зазначив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа. 

 

Водночас для ветеранів ця акція має й глибший зміст. Окрім можливості вшанувати пам’ять своїх полеглих побратимів, спільна праця над створенням нового лісу стає для них і своєрідною формою відновлення та повернення до мирного життя.

 

Наразі у Східній філії працює 12 демобілізованих лісівників. Більшість пройшли важкий бойовий шлях, отримали серйозні поранення. 

 

«Ліси пам’яті» – проєкт комунікаційного відділу ДП «Ліси України», у межах якого лісівники спільно з ветеранами та родинами загиблих створюють нові ліси на честь полеглих захисників. 

 

На прифронтовій Дніпропетровщині лісівники подібними акціями вшановують полеглих Героїв з кінця 2022 року. На їх честь за цей час вже висаджено кілька десятків гектарів лісів.

 

Одну з розмінованих ділянок лісівники ДП «Ліси України» відновили разом з ОВА Київщини, ДСНС, місцевою громадою та учнями місцевих шкіл.

 

За словами керівника ДП «Ліси України» Юрія Болоховця, забрудненими залишаються понад 400 тис. га лісів підприємства. Розміновано понад 40 тис. га, здебільше завдяки співпраці з ДСНС та саперами ЗСУ. Також є досвід залучення підрядних структур через тендерні закупівлі. Ситуацію ускладнює те, що навіть тилові райони атакуються ракетами і дронами. Очищені території знову стають небезпечними. Це не лише накладає обмеження на ведення лісового господарства, але й створює небезпеку для місцевих мешканців.

 

На Київщині під час окупації 2022 року постраждали 23 лісництва ДП «Ліси України». Потенційно забрудненими визнано понад 82 тис. га лісів. Потребують розмінування – 63 тис. га. Завдяки зусиллям піротехніків ДСНС, саперів ЗСУ та гуманітарного розмінування очищено майже 20 тис. га.

 

У Київській ОВА створено профільну робочу групу спільно з ДСНС та військовим командуванням, завдяки якій цього року суттєво посилено процес розмінування територій. У першому півріччі 2026 року заплановано обстежити понад 8,5 тисяч гектарів. Наразі в активній роботі – понад 3,5 тисячі гектарів.

 

«Особливо активно ми покращуємо нашу технічну та матеріальну базу – закуповуємо і освоюємо сучасну техніку розмінування, яка дозволяє працювати швидше, ефективніше і безпечніше», – зазначив начальник ОВА Київської області Микола Калашник.

 

Керівник ДСНС Київщини Сергій Дишкант продемонстрував наземний колісний дрон українського виробництва на дистанційному управлінні, який витримує вибухи протитанкових мін. Техніка компактна, мобільна та здатна пришвидшити процес розмінування лісів. Але навіть вона, на жаль, не здатна повністю виключити процес «ручного» обстеження лісових масивів.

 

ДСНС Київщини активно допомагає ДП «Ліси України» не лише з розмінуванням. 

 

Рятувальники пліч-о-пліч з лісовою охороною займаються ліквідацією великих найбільш небезпечних лісових пожеж, з якими доводиться боротися, в тому числі, і на замінованих територіях.  Під час заходу Юрій Болоховець вручив працівникам ДСНС подяки за проявлену під час гасіння лісових пожеж мужність та професіоналізм.

 

За підсумками заходу із відновлення лісу ОВА Київщини, ДП «Ліси України» та ДСНС домовилися активізувати роботу зі створення безпечних зон відпочинку у лісі для мешканців Київщини. Підприємство запроєктує нові рекреаційні пункти, ДСНС допоможе з розмінуванням прилеглих територій, розгляне можливість передачі техніки для гасіння лісових пожеж.

 

Сьогодні у філіях підприємства нагородили переможців фотоконкурсу, який ДП «Ліси України» провело спільно з Товариством лісівників України.

 

На конкурс надійшло понад 400 робіт з усіх регіонів країни. Така широка географія вкотре підтвердила: інтерес молоді до природи, лісу та його збереження лише зростає.

Кожна світлина – це щирий погляд дитини на ліс як живу систему з власним ритмом і настроєм. У роботах – уважність до деталей, відчуття природи та прагнення передати її красу через об’єктив камери.

 

Учнів та керівників шкільних лісництв привітали керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець та голова Товариства лісівників України Юрій Марчук.

 

Для ДП «Ліси України» це більше, ніж конкурс – це інвестиція в майбутнє, у покоління свідомих громадян, які дбатимуть про ліс і сталий розвиток країни.

 

Тема конкурсу перегукувалася зі словами Ліни Костенко: «Цей ліс живий, у нього добрі очі…» – саме це відчуття учасники змогли передати у своїх фотографіях.

 

Нагадаємо, що переможницею конкурсу стала Ілона Бейсюк, учениця 8 класу Пістинського ліцею (Івано-Франківська область), вихованка Пістинського учнівського лісництва філії “Карпатський лісовий офіс”. Фото «Дубовий Нестор». Керівник – Петро Пліхтяк.

 

Всі переможці (11 дітей) отримали дипломи та подарунки, а також спеціальні призи.

 

Розповідаємо про це у щотижневій рубриці «Міжнародний дайджест лісових новин». 

 

Потайлива, рідкісна й надзвичайно обережна — рись уже багато років викликає захоплення. Де вона живе в Польщі, як полює і що роблять лісівники, щоб її охороняти? 

 

Це розповідь про одного з найдивовижніших мешканців наших лісів.

 

Рись — найбільший дикий представник родини котових у Польщі та один із найбільших хижаків Європи. Хоча її силует — із характерними китичками на вухах і коротким хвостом — легко впізнати, зустріти її в природі доводиться рідко. Це потайлива тварина, яка веде одиночний спосіб життя й уникає контакту з людиною.

 

Де живе рись у Польщі і якому середовищу віддає перевагу

 

Природним середовищем рисі є великі суцільні лісові масиви, бажано з густим підліском і великою кількістю укриттів. Такі умови рисі знаходять, зокрема, в Карпатах та на північному сході Польщі, але дедалі частіше їх можна зустріти й в інших частинах країни. У Польщі виокремлюють дві популяції: карпатську та низинну. Рисі потребують простору й спокою. Для свого перебування вони обирають місця, віддалені від інтенсивної діяльності людини.

 

Чим живиться рись і як вона полює в лісі

 

Це спеціалізовані хижаки. Основу їхнього раціону становлять козулі, але вони здатні вполювати також молодих оленів, зайців чи птахів. Найчастіше вони полюють у сутінках і вночі. У них чудовий зір — вони помічають навіть найдрібнішу здобич із відстані кількох десятків метрів. Вони не переслідують жертву на великій дистанції — натомість безшумно підкрадаються до неї й атакують зненацька, використовуючи короткі, стрімкі стрибки. 

 

Після вдалого полювання вони часто ховають залишки здобичі й повертаються до неї протягом кількох днів.

 

Розмноження рисі — коли народжуються малята

 

Життєвий цикл рисі тісно пов’язаний із ритмом природи. Шлюбний період припадає на кінець лютого — початок березня. Приблизно через два місяці самиця зазвичай народжує від двох до чотирьох малят, які з’являються на світ пізньої весни — у травні або червні. Для народження вона обирає затишні місця, такі як скельні розколини, вивернуті з корінням дерева, трухляві пні або густі молодняки. Спочатку самиця годує малят молоком, потім починає приносити їм тверду їжу, а згодом, коли вони підростають, приводить їх до впольованої нею здобичі. Молоді рисі залишаються під опікою матері багато місяців, навчаючись полювати й жити самостійно.

 

Рись у Польщі — охорона виду та відновлення популяції

Однак історія рисі в Польщі не була легкою. У XX столітті її чисельність значно скоротилася. Сьогодні рись є видом, що перебуває під суворою охороною, а її популяція поступово відновлюється, зокрема завдяки заходам, які здійснюють лісівники й науковці.

 

Як лісівники охороняють рись та її оселища

 

Лісівники вже багато років долучаються до охорони цього виду, передусім через збереження та відновлення належних оселищ — великих, спокійних лісових масивів із багатою кормовою базою. Підтримуються також моніторингові заходи, які дають змогу краще пізнати звички рисі та ефективніше її охороняти.

 

Проєкт LIFE — відновлення популяції рисі на півночі Польщі

 

У 2023 році розпочався міжнародний проєкт «Розширення ареалу популяції рисі в північній Польщі», який реалізується в межах європейської програми LIFE за участю трьох країн: Польщі, Литви та Німеччини. У Польщі виконавцями проєкту є Західнопоморське природниче товариство (Zachodniopomorskie Towarzystwo Przyrodnicze), Надлісництво Спихово (Nadleśnictwo Spychowo) та WWF Польща. Метою проєкту є посилення двох локальних популяцій євразійської рисі в північній Польщі, що позитивно вплине на розширення ареалу виду, збільшення генетичної мінливості та дасть змогу популяції поширюватися на інші території Центральної й Західної Європи. У межах проєкту, який триватиме до кінця 2028 року, в Надлісництві Спихово (Nadleśnictwo Spychowo) було створено центр реабілітації рисі. Упродовж реалізації проєкту планується випустити в природу близько 60 рисей. 

 

Рись — символ дикої природи й здорових лісів

 

Сьогодні рись залишається символом дикої, добре збереженої природи. Її присутність свідчить про здоров’я лісових екосистем — там, де живе рись, природа й далі зберігає свою природну рівновагу.

 

Цієї весни лісівники ДП «Ліси України» створили  3,9 гектара нового лісу на Роменщині. До завершального етапу висадки долучилися учасники учнівського лісництва «Совенятко» — активні й уже добре обізнані в лісовій справі.

 

Разом висадили вісім рядів сосни та дуба.

 

Поруч працювали досвідчені лісівники Глинського лісництва. Але дітям підказки майже не знадобилися — вони регулярно проходять практику й впевнено почуваються в цій справі.

 

«Совенятко» має багаторічну історію співпраці з лісівниками. І це більше, ніж просто навчання — це формування майбутнього покоління тих, хто берегтиме і відновлюватиме ліси.

 

ДП «Ліси України» підтримує такі ініціативи, адже в учнівських лісництвах зростають майбутні лісівники. Часто все починається з першого висадженого дерева — і для когось це стає справою всього життя.

 

Цінуємо й підтримуємо цей напрямок.