Автор: News

У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про воїна-лісівника, який за кілька років повномасштабної війни пройшов сходинками військової кар’єри від гранатометника до командира взводу. Переживши серйозне поранення, він повернувся до строю, щоб залишатися поруч із побратимами стільки, скільки стане сил.

Павло Федаш – мобілізований працівник Ніжинського надлісництва. До повномасштабного вторгнення працював інженером лісового господарства

24 лютого він без вагань прийняв рішення стати на захист країни. Спочатку потрапив до 65 окремого добровольчого батальйону, де служив гранатометником. Його бойове хрещення відбулося на Бахмутському напрямку.

«Тоді бої були піхотні. Здавалось, що це складно, але зараз бачимо: ті методи були простішими. Тепер багато вирішують дрони», – згадує Павло.

Згодом його перевели до новосформованої 116-ї окремої механізованої бригади. Там він став бойовим медиком і брав участь у штурмових діях у Запорізькій області. Робота була виснажливою і безперервною.

«Це була бойова робота в полі. За добу по кілька людей рятували. Поранення різні – від уламкових до забоїв кісток чи легень. Досвід у мене був, тож я справлявся», – розповідає він.

Та одного разу під час виконання бойового завдання машина Павла наїхала на ворожу міну. Вибух був сильним – він і сам отримав важкі поранення. Попереду чекало довге відновлення, яке тривало майже півроку. У цей час поруч були не лише рідні, а й колеги: телефонували, приїжджали, підтримували і морально, і фінансово.

Попри можливість демобілізації, Павло вирішив повернутися.

«Я міг піти, але не зміг залишити побратимів», –  каже він.

З урахуванням його досвіду йому запропонували офіцерську посаду. Спочатку він став головним сержантом батальйону –  відповідав за бойову готовність, дисципліну та навчання особового складу. Згодом був головним сержантом бригади, а нині вже командує взводом снайперів.

Виконує завдання на Куп’янському напрямку: керує боєм, проводить тренування, відповідає за забезпечення підрозділу. Каже, що найбільша потреба в автомобілях і дронах, адже саме це найчастіше втрачається в умовах інтенсивних боїв.

«Закривати потреби взводу допомагають не тільки колеги, а й Спілка воїнів-лісівників України. Постійно підтримують: привозили квадрокоптери, РЕБи — усе, що потрібно тут і зараз».

Попереду ще служба і боротьба. Але після перемоги Павло мріє про прості речі: відновитися і повернутися до своєї улюбленої справи. Його робоче місце зберігається. Зараз Павло знову на лікуванні – поранення й досі даються взнаки.

Із початком сезону повернення птахів із зимівлі, у Тетерівському надлісництві філії “Столичний лісовий офіс” триває обстеження лісів. До моніторингу залучений науковий співробітник відділу “Птахи” Київського зоопарку та фахівець з WWF-Україна.

Такі роботи здійснюються щороку протягом весни та літа в період активного розмноження птахів. Лісівники їх ініціюють не лише для дотримання вимог FSC-сертифікації щодо збереження рідкісних видів. Але і через те що ці види птахів є аборигенними для наших лісів і опинились під загрозою зникнення не в останню чергу через активну господарську діяльність людини. Тому їх охорона та збереження є пріоритетними завданнями лісівників.

 Птахи – це природні “регулятори”. Зокрема хижі види, як підорлик чи змієїд, регулюють чисельність гризунів.

Лісівники спільно з представниками WWF-Україна виявляють гнізда за поведінкою птахів і фіксують їхнє розташування. Після чого до роботи долучають орнітолога, який підтверджує вид і оцінює стан гніздування. Спостереження проводять переважно з відстані, щоб не турбувати птахів. 

Коли гніздування червонокнижного вида підтверджується – створюється охоронна зона.

“Днями ми виявили гніздо червонокнижного птаха Орлана-білохвоста. Очікуємо, що в червні тут вилупиться потомство. Зараз підготували матеріали для створення нової охоронної зони. Очікуємо на рішення обласної військової адміністрації. І далі актуалізуємо матеріали лісовпорядкування”, – говорить начальник Тетерівського надлісництва Сергій Федоренко.

До прикладу охоронна зона навколо гніздування лелеки чорного передбачає заборону на будь-які лісогосподарські роботи в межах 100 метрів від гнізда цього червонокнижного птаха. Під час періоду розмноження вона розширюється до 500 метрів. 

Наразі у Тетерівському надлісництві діє 12 охоронних зон для червонокнижних птахів – чорного лелеки, змієїда, підорлика малого та журавля сірого. Охоронні зони можуть як створюватись так і скасовуватись. Саме тому моніторинг ведеться щороку: якщо гніздо довго не використовується чи руйнується – зону знімають, з’явилось нове – створюють. Це дозволяє зберігати баланс між лісогосподарською діяльністю та охороною природи.

Зі створенням охоронної зони моніторинг не завершується. Орнітолог стежить за розвитком гніздування – від появи яєць до вилуплення та підростання пташенят, а також виявляє можливі загрози. Наприклад, гілка де розташоване гніздо пошкоджена. Тоді лісівники створюють штучне. 

Фінальний етап – орнітолог обережно надягає пташенятам у гнізді маленькі кільця, які мають унікальний номер. Коли за кілька місяців вони підростуть і полетять з гнізда, це дозволить  дізнатися, де птах був і куди літав. Або ж в останні роки чіпляють маленькі GPS-трекери.

“Лелека чорний, наприклад, зими проводить у країнах Центральної Африки. А Орлан-білохвіст останні роки мігрує лише в межах України – шукає місця де більше їжі і води. Це все наслідок глобального потепління. Зими стають теплішими, і коли немає снігу та морозу, все необхідне для їхнього життя є тут”, – говорить науковий співробітник Київського зоопарку Олександр Панчук.

За словами науковця, це нормальні природні процеси. Заходи з моніторингу та охорони червонокнижних птахів вже допомогли у збільшенні популяції Орлана-білохвіста. Можливо, каже орнітолог, у найближчому майбутньому цей птах вже не потребуватиме особливої охорони.

Лісові пожежі у Карпатському регіоні залишаються одним із головних викликів для лісівників у пожежонебезпечний період. Щоб уберегти лісові масиви від вогню та вчасно реагувати навіть на незначні загоряння, працівники Філія “Карпатський лісовий офіс” ДП “Ліси України” щороку проводять спеціальні навчання з ліквідації умовних пожеж у лісі.

Такі тренування відбуваються спільно з підрозділами ДСНС, які допомагають лісівникам у боротьбі з вогнем. Їхня мета – відпрацювати чітку взаємодію, швидкість реагування та злагоджені дії рятувальників і лісівників у разі виникнення пожежі.

Під час навчань на Закарпатті представники державної лісової охорони моделювали ситуацію загоряння у передгірній частині лісу. За легендою, через різке посилення вітру вогонь швидко поширювався, а площа пожежі зросла з 1 до 2 гектарів.

Лісівники разом із рятувальниками Головне управління ДСНС України у Закарпатській області відпрацювали алгоритм дій у складних умовах для швидкої локалізації та ліквідації пожежі. До навчань залучили три лісопожежні модулі на базі пікапів, три пожежні автомобілі, а також ручний пожежний інвентар.

За словами лісівників, такі тренування дозволяють перевірити готовність техніки та підвищити навички працівників лісової охорони, щоб у разі реальної загрози всі служби діяли злагоджено. Швидкість реагування та сучасна техніка – важливі складові збереження карпатських лісів навіть у найскладніших умовах.

Найбільша частина (понад 218 млн грн) – це лісоматеріали, які безоплатно передали для будівництва фортифікацій та інженерних споруд на всіх напрямках фронту. Ще 21,3 млн грн спрямували на оперативне закриття потреб наших підшефних бригад та мобілізованих працівників через Спілку воїнів-лісівників України. 

Окремо – транспорт для військових: філії підприємства передали 10 легкових авто на понад 5 млн грн.

Загалом здійснено понад 30 передач у десятки бригад. Це як наші підшефні підрозділи (71 окрема аеромобільна бригада, 68 окрема єгерська бригада, 412 бригада безпілотних систем Nemesis, 49 ОШБ “Карпатська Січ”), так і бригади, дле служать наші воїни-лісівники (46-та окрема аеромобільна бригада,30-та окрема механізована бригада, 40-ва бригада берегової охорони, 95-та окрема десантно-штурмова бригада, 3-тя окрема штурмова бригада та ін.).

Що передавали? 

Наповнення цієї допомоги формували з урахуванням реальних потреб фронту. Найчастіше військові звертались за генераторами та зарядними станціями – передано більше 50 одиниць. Також серед найбільш затребуваної техніки були FPV-дрони та оптоволокно, РЕБи, детектори дронів, 3D-принтери, наземні роботизовані комплекси. Взимку найчастіше передавали дизельні обігрівачі.

Яким чином розподіляється допомога?

Адресні передачі для мобілізованих працівників підприємства

Вони відбуваються через Спілку воїнів-лісівників України. Щотижня її голова Володимир ковальчук та 20 регіональних представників отримують десятки звернень. Кожну потребу намагаються оперативно закрити.

Передачі для бригад, де служать воїни-лісівники

Спілка воїнів-лісівників має близько 50 представників у різних бойових бригадах. Це мобілізовані лісівники, які сьогодні служать на передовій і зсередини знають, чого насправді потребують підрозділи, де вони воюють. Вони добре розуміють запити своїх побратимів і стають надійним живим зв’язком, завдяки якому допомога приходить саме тоді й туди, де вона найбільш потрібна.

Допомога підшефним бригадам

49-му окремому штурмовому полку допомогли з облаштуванням власної професійної майстерні. До переданого комплекту увійшли верстати для заточування свердел і токарних робіт, стрічково-шліфувальний верстат, апарат плазмового різання та інше обладнання. Окрім цього, передали матеріали, яких вистачить для створення перших десяти машин.

71-їй окремій аеромобільній бригаді, які тримають фронт на Сумщині, передали декілька кросоверів від наших регіональних філій, а також комплектуючі для дронів.

68-ма окрема єгерська бригада на Покровському напрямку отримала 30 генераторів, 3D-принтери та комплектуючі для FPV-дронів.

412 окрему бригаду Безпілотних Систем Nemesis посилили кількома пікапами Mitsubishi L200. Окрім того, підрозділ отримав наземний роботизований комплекс.

З 2023 року в ДП «Ліси України» у якості пілотного проєкту була запроваджена система кадрового резерву. Основна ціль  – відібрати мотивованих працівників та допомогти їм у кар’єрному зростанні для швидкого та ефективного заміщення вакантних посад на ключові позиції. 

Зараз триває оновлення списку резервістів на 2026 рік. Як і минулого року, кадровий резерв філій формуємо для критично важливих управлінських позицій, серед яких головний інженер, головний лісничий, лісничий, начальник надлісництва та начальник управління з виробництва. 

Наразі триває етап подання заявок. Долучитися до програми можуть як нові кандидати, так і частина минулорічних резервістів. Для резервістів, які навчалися в 2025 році, наразі переглядаються результати минулорічної програми, аналізується рівень активності та їх прогрес. 

Саме з урахуванням цих факторів ухвалюватиметься рішення щодо їх подальшої участі в програмі.

Як можна долучитися?

Щоб потрапити у цьогорічний кадровий резерв новим претендентам потрібно до кінця квітня звернутись до служби персоналу у своїй філії із відповідною заявою особисто або кандидатів може порекомендувати безпосередній керівник. 

Як будуть оцінювати кандидатів?

Після завершення прийому заявок розпочнеться комплексна оцінка кандидатів. Вона включатиме мотиваційне оцінювання, аналіз потенціалу та професійні співбесіди з профільними експертами апарату.

Далі формується фінальний список кандидатів, які пройшли відбір і рекомендовані до включення в кадровий резерв. Такий список затверджує комісія з відбору.

Які особливості у навчаннях цього року?

Після затвердження кадрового резерву стартує програма розвитку. Вона буде різною.

Для резервістів 2025 року навчання буде продовженням уже розпочатого розвитку. Вони працюватимуть відповідно до індивідуальних планів розвитку з акцентом на управлінські компетенції та лідерство, щоб краще підготуватися до керівних посад.

Для нових резервістів 2026 року програма буде більш базовою. Вони проходитимуть підготовку за своїм професійним напрямком і паралельно опановуватимуть основи управлінських навичок. Це допоможе їм поступово сформувати необхідний фундамент для подальшого зростання.

При відкритті ключових вакансій на підприємстві кандидати з кадрового резерву розглядатимуться в першу чергу.

Лісова галузь готується до глибокої трансформації – переходу на наближене до природи лісівництво. Йдеться про нову філософію ведення лісового господарства, що поєднує екологію, економіку і соціальну відповідальність.

Чому ми змінюємо підхід до лісівництва

Глобальні кліматичні зміни вже сьогодні негативно впливають на стан лісів.

За останнє десятиліття середньорічна температура в помірних широтах зросла на 1,5 °C, а кількість опадів влітку скоротилася на 20–30 %. Це створило сприятливі умови для розповсюдження шкідників і хвороб дерев.

Внаслідок таких змін тисячі гектарів лісів втрачають здатність до самовідновлення. Водночас традиційні підходи не завжди дозволяють ефективно реагувати на цей виклик.

Крім того, на порядку денному підвищення екологічної та соціальної ролі лісів, а також гармонізація з європейськими практиками лісівництва у межах євроінтеграційного процесу. Тому ми готуємося до втілення концепції безперервного існування лісу, яка є основою лісової політики Європейського Союзу. Її основні принципи:

– формування структури лісів, яка є наближеною до природної;

– стійкість деревостанів до несприятливих умов;

– збереження біорізноманіття;

– лісозаготівля з низьким впливом на навколишнє середовище;

– сприяння природному відновленню лісів.

Україна вже інтегрує ці підходи у власну практику, гармонізуючи законодавство та управлінські рішення з європейськими стандартами.

Перехід до наближеного до природи лісівництва є одним із ключових напрямів реформування галузі, він закріплений у Державній стратегії управління лісами до 2035 року.

Також важливим кроком стало затвердження у 2025 році ДП «Ліси України» власної стратегії переходу до НПЛ, у якій визначені цілі та принципи, а також етапи впровадження та конкретні показники ефективності.  Це свідчить про системний і незворотний характер змін.

Ліс назавжди

Головна ідея наближеного до природи лісівництва – ліс має існувати безперервно. Це означає відмову від практики суцільних рубок головного користування та перехід на вибіркові та поступові рубки. Саме на такий метод господарювання ми переходимо у гірських лісах Карпатського регіону з 2027 року.

Цей підхід дозволяє одночасно зберігати екологічні функції лісу, забезпечувати економічну віддачу і підтримувати соціальну цінність лісових територій.

Першим практичним кроком до переходу на наближене до природи лісівництво є рубки переформування. Вони спрямовані на поступове перетворення одновікових монокультурних насаджень у стійкі різновікові мішані ліси.

Дослідні ділянки для цього заклали на Львівщині ще у 2005–2007 роках. І дослідження довели обґрунтованість такого підходу як з погляду екології, так і з погляду економіки. Адже природний приріст деревини за такого методу господарювання збільшується з 4 м³/га до 12 м³/га.

Тож ми робимо важливий крок, який фактично закріплює перехід до нової парадигми ведення лісового господарства. Це рішення матиме довгострокові наслідки, адже після проведення рубок переформування повернення до старих методів господарювання стане неможливим. Тож сьогодні ми закладаємо модель розвитку українських лісів на багато десятиліть вперед.

Ключовим фактором такої трансформації є не лише нормативні або технічні зміни, а й зміна мислення, перехід до нової культури управління. Саме для цього лісівники переймають досвід європейських колег за кордоном та проходять навчання в Україні – минулого року 260 лісівників у Карпатському регіоні опанували методи НПЛ.

Сьогодні галузь входить у вирішальний етап – залишився рік до початку повноцінної роботи за принципами наближеного до природи лісівництва. Темпи підготовки дають підстави говорити про те, що лісівники з 2027 року будуть до цього готові. А концепція, яка виходить далеко за межі збереження Карпат чи підвищення приросту деревини на гектар, допоможе зберегти українські ліси для майбутніх поколінь.

Підприємство послідовно впроваджує перехід на наближене до природи лісівництво. Він передбачає, що замість суцільних рубок лісівники застосовують вибіркові та поступові методи заготівлі, коли забирають окремі дерева, а ліс при цьому залишається цілісним. 

У ширшому розумінні наближене до природи лісівництво – це ще і про відповідальність за збереження екосистем і біорізноманіття. На практиці така відповідальність передбачає збереження рідкісних видів флори та фауни, створення «зон спокою» для гніздування птахів. Головна мета – сформувати стійкий багатоярусний ліс, який здатний самовідновлюватися та протистояти кліматичним змінам.

Тож ця трансформація відбувається не лише у високогірних лісах Карпат, де з наступного року суцільні рубки головного користування будуть під забороною, а й в інших регіонах країни. 

У Тетерівському надлісництві на Київщині частина екологічних підходів уже стала звичною практикою — і ці рішення напрацьовувалися у тісній співпраці з науковцями та природоохоронцями.

Зокрема, сьогодні тут понад 90% річного приросту деревини використовують без шкоди для лісу: на частині площ заготівлю планують так, щоб вікова структура насаджень змінювалась поступово, а не одномоментно. При цьому вилучається частина дерев з насадження, решта ж вирубується після появи природного поновлення господарсько-цінних порід. За такого підходу лісова ділянка лишається постійно вкритою лісовою рослинністю. Це стало можливим завдяки науковим експериментам з поступовими рубками, проведеними у регіоні ще понад 20 років тому.

Разом із цим, у співпраці з WWF-Україна Тетерівським надлісництвом Філія “Столичний лісовий офіс” створено 12 охоронних зон для червонокнижних птахів, зокрема чорного лелеки, змієїда, підорлика малого та журавля сірого. У цих зонах обмежено або повністю виключено лісогосподарські роботи в період гніздування, що дозволяє зберігати та відновлювати популяції рідкісних видів.

Окремим напрямом спільної роботи лісівників з Всесвітнім фондом природи є створення штучних оселищ для комах-запилювачів. У лісах розпочали встановлення імітацій природних жител медоносних бджіл та спеціальних конструкцій, які стануть домівкою для диких бджіл, джмелів та інших комах, які відіграють ключову роль у існуванні лісових екосистем.  Саме вони забезпечують запилення рослин комахами, без чого неможливе повноцінне дозрівання насіння та відновлення флори.

Новий етап партнерства WWF-Україна та Тетерівського надлісництва закріпив Меморандум про співпрацю. Цей документ передбачає наступний етап взаємодії з таких питань:

– Розвиток наближеного до природи лісівництва. 

– Надання переваги природному відновленню як частини кліматично-стійкого та дружнього до біорізноманіття відтворення лісів. 

– Збереження біорізноманіття через управління мертвою деревиною, підтримку оселищ для запилювачів та інших видів, а також охорону та відтворення особливих цінностей для збереження відповідно до принципів і критеріїв FSC. 

– Проведення науково-дослідної та експериментальної діяльності. 

– Обмін знаннями та підвищення кваліфікації фахівців лісової галузі.

За два роки внаслідок реорганізації та спрощення структури чисельність працівників підприємства зменшилася майже на 10% і наразі становить 21,5 тис. осіб. Скорочено переважно адміністративні посади — численне керівництво лісгоспів.

У 2024 році в лісовому господарстві 28% зарплатного фонду витрачали на утримання адмінперсоналу. Зараз — лише 17%. Минулого року на зарплатах «управлінців» зекономлено майже півмільярда гривень.

Додаткові кошти спрямовано на підвищення оплати праці виробничої ланки, яка працює безпосередньо в лісі. Мотивація людей зросла, припинився відтік фахівців, на підприємство почала приходити молодь.

Особливу увагу приділили малоресурсним регіонам півдня та сходу, де працівникам лісгоспів раніше платили мізерні зарплати. Наразі виплати на підприємстві вирівняні й залежать від обсягу виконаної роботи, а не від цінності місцевого ресурсу.

Станом на І квартал 2026 року середня заробітна плата у філіях ДП «Ліси України» становить:

лісничий — 46,5 тис. грн;

помічник лісничого — 38,3 тис. грн;

майстер лісу — 33,5 тис. грн;

майстер на лісозаготівельних роботах — 35,8 тис. грн;

водій на вивезенні лісу — 41 тис. грн;

тракторист — 36,5 тис. грн;

вальник — 39,7 тис. грн;

лісоруб — 31,6 тис. грн.

Зростання фонду оплати праці виробничої ланки забезпечило збільшення середньої зарплати на підприємстві з 24 тис. грн у 2024 році до 38 тис. грн у 2026 році.

Володимир Доминікін – лісничий Цепківського лісництва Рафалівського надлісництва. На початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Командир роти 104-ї окремої бригади ТРО.

Восени минулого року під час виконання бойового завдання на Сумщині він втратив частину ноги, а іншу було пошкоджено численними уламками. Вже понад 6 місяців проходить лікування та реабілітацію.

За його героїзм і мужність в День захисників і захисниць України Володимир Зеленський особисто вручив нашому воїну Орден за мужність III ступеня.

Нині Володимир знаходиться у Рівненському обласному клінічному госпіталі. Днями ми його провідали. 

Воїн-лісівник каже, що зараз готується до протезування яке має відбутися найближчими тижнями. Займається фізичними вправами, розминає м’язи. Готується повноцінно стати на ноги. Протез надав один із центрів воєнної травми за кошти міжнародних донорів. 

Більш того, він виборов третє місце на ветеранських змаганнях «Кубок Серцевіра» на Чернігівщині у категорії «жим лежачи». За його словами, участь у таких змаганнях допомагає не втрачати внутрішню опору й триматися, попри всі труднощі.

Від імені всіх працівників ДП «Ліси України» передали Володимиру великодній кошик. Побажали якнайшвидшого одужання, сил та повернення до повноцінного життя.

Володимир не залишиться наодинці зі своїми труднощами. Ми готові підтримувати його на шляху лікування та відновлення.

Подальша служба Володимира наразі під питанням. Втім, сам він не втрачає оптимізму: у разі демобілізації планує повернутися до рідного лісництва. Там на нього чекають колеги – його робоче місце збережене, і він залишається частиною колективу. 

Після повернення підприємство також забезпечить необхідну соціальну підтримку, передбачену колективним договором.

Напередодні свят працівники передали родинам захисників великодні кошики, поспілкувалися з рідними та висловили щиру вдячність за мужність і жертовність їхніх близьких.

У кожному домі лісівників зустрічали з теплом і щирими усмішками. Для підприємства важливо не залишати ці родини наодинці з їхнім болем, адже лісова галузь втратила своїх відданих працівників.

Підтримка родин є постійною: допомога з паливними дровами, сприяння з працевлаштуванням, а інколи — просто людська увага та підтримка. Нині серед працівників філії 22 загиблих і 14 зниклих безвісти. Пам’ять про їхній подвиг та турбота про їхні родини залишаються важливим обов’язком для ДП «Ліси України».

Водночас понад 100 працівників «Карпатського лісового офісу» нині служать у лавах Збройних сил України. З ними підтримують постійний зв’язок, адже це колеги й друзі, частина великої лісової родини. Вони боронять країну на фронті, а лісівники роблять усе можливе, щоб тут, у тилу, їхні родини відчували підтримку і турботу.