Автор: News
Триває другий етап проєкту “Вікно у ліс: безпека дітей”, започаткованого відділом комунікації ДП “Ліси України”. Завдяки цій ініціативі все більше людей дізнаються про переваги дозвілля у рекреаційних пунктах. Тут не лише комфортно, цікаво та пізнавально, а й цілком безпечно.
Рекреаційні пункти від лісівників Слобожанської філії уже давно стали улюбленими локаціями для багатьох місцевих мешканців та мандрівників. Під час літніх канікул ледь не щодня сюди приїздять родини з малечею, вихованці шкільних таборів та екскурсійні групи. Території мають багато затінку, просторі відкриті майданчики, а головне — поряд немає водойм чи інших небезпек для дітей.
Цього разу гостями «Лісовичка», що у Вельбівському лісництві неподалік Гадяча, стали школярі з Великобудищанської громади. Для них лісівники підготували пізнавально-розважальну програму просто неба.
Насамперед юних гостей познайомили з локацією, провели екскурсію та розповіли про важливість створення таких зон у лісі.
“На рекреаційних пунктах завжди людно. Особливо влітку ці місця дуже популярні, адже тут створено комфортні умови для різних вікових груп. Є просторі альтанки, мангальні зони та ігрові комплекси. Усе сучасне, безпечне та доступне для кожного”, — розповіла керівниця сектору комунікації Слобожанської філії Лілія Гнатенко.
Для дітей провели майстер-клас із виготовлення воскових свічок. Школярі дізналися чимало цікавих фактів про бджільництво, процес виготовлення лісового меду, та із захопленням задекорували власні вироби. Яскравим завершенням програми стало шоу мильних бульбашок від аніматорів та аквагрим. Дітлахи змогла безтурботно провести час і бодай на мить відволіктися від неспокійного воєнного сьогодення.
“Мені тут дуже сподобалося. Красиво, затишно, є на чому покататися. Можна навіть святкувати день народження чи якесь інше свято. Хочу приїхати сюди з батьками на пікнік,” — поділилася враженнями 12-річна Діана Копкало.
Рекреаційні пункти стали справжнім місцем для дозвілля не тільки для дітей, а й важливим осередком на природі для багатьох місцевих громад.
“Створення таких локацій — чудова ініціатива лісівників. Це цивілізоване місце, де можуть гарно відпочити і дорослі, і діти. Ми завжди раді співпраці з лісівниками й за нагоди будемо проводити тут різноманітні заходи та екологічні акції”, — зазначила секретар Великобудищанської сільської ради Лариса Даниленко.
Загалом у Слобожанській філії функціонує 15 сучасних рекреаційних пунктів: 9 — на Полтавщині та 6 — на Харківщині. Крім того, раніше лісівники облаштували в лісах філії понад 50 зон для відпочинку.
Наші рекреаційні пункти — це не просто зупинка в лісі чи місце для пікніка, а простір знайомства з природою, безпеки та турботи про кожного відвідувача.
Усі сталися на території надлісництв ДП «Ліси України» на Житомирщині.
Вогонь охопив ліси Коростенського, Коростишівського, Баранівського та Звягельського надлісництв. Загальна площа пожеж склала понад 3 гектари.
Гасіння ускладнювала спекотна погода та сильний вітер. Через це вогонь поширювався дуже швидко, а лісівникам доводилося працювати у складних умовах, зокрема через ризик повторної детонації.
До ліквідації пожеж залучили велику кількість техніки та людей. На місцях працювали 8 пожежних авто, 3 пожежні модулі, 5 тракторів та понад 40 працівників лісової охорони.
Більшість загорянь вдалося зупинити під вечір неділі. Лісівники постійно контролювали ситуацію, щоб не допустити поширення вогню на більші площі.
Під час роботи одна з рейдових груп помітила, що ворожі дрони летіли дуже низько – приблизно на висоті 40 метрів над землею. Це створювало додаткову небезпеку.
Лісівники продовжують слідкувати за локаціями, де були пожежі. У спекотну погоду навіть невелике займання може швидко перетворитися на велику проблему.
У першій половині червня діяльність ДП «Ліси України» була зосереджена на питаннях сталого лісокористування, розвитку інфраструктури, лісовідновлення та природоохоронних заходах. Водночас підприємство опинилося в центрі кількох резонансних судових та екологічних справ.
1. ДП «Ліси України» призупинило рубки у Карпатах
На початку червня за результатами наради під головуванням заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького було ухвалено рішення тимчасово призупинити рубки в Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва, де планується будівництво лінії електропередач. Для додаткового вивчення ситуації буде створено нову комісію за участю всіх зацікавлених сторін.
2. Завершено будівництво перших п’яти лісових доріг
8 червня підприємство повідомило про завершення будівництва перших п’яти лісових доріг у межах інвестиційної програми 2026 року. Зокрема, у Любомльському надлісництві введено в експлуатацію нову дорогу протяжністю 1,6 км, що дозволяє перенаправити рух лісовозів із доріг загального користування на спеціалізовані маршрути. Також триває будівництво ще семи об’єктів у Поліському, Подільському та Карпатському регіонах.
3. Розвиток сучасного лісовідновлення
У червні продовжилася реалізація проєктів із модернізації системи відтворення лісів. Одним із ключових досягнень став запуск сучасного насіннєвого центру потужністю до 10 млн сіянців із закритою кореневою системою на рік. Центр має забезпечити якісним посадковим матеріалом як північні, так і південні регіони країни та сприяти переходу на сучасні технології лісовідновлення.
4. Підготовка до переходу на наближене до природи лісівництво
На офіційному сайті підприємства оприлюднено матеріали щодо актуалізації лісовпорядної документації в рамках переходу до принципів наближеного до природи лісівництва. Такий підхід передбачає збереження природної структури лісів, підвищення їхньої стійкості до змін клімату та зменшення антропогенного впливу.
5. Природоохоронні заходи та охорона рідкісних видів
У Львівській області за участі лісівників створено нові охоронні зони для збереження популяцій червонокнижного білоцвіту весняного. Ініціатива спрямована на захист цінних природних комплексів та посилення природоохоронної роботи у лісовому фонді.
6. Судові рішення щодо незаконних рубок на Прикарпатті
15 червня стало відомо про рішення суду щодо відшкодування збитків, завданих незаконними рубками у заповідних лісах на території Національного природного парку «Гуцульщина». З підприємства постановлено стягнути понад 83 млн грн за знищення 738 дерев різних порід.
7. Передача до суду справи про незаконний збут деревини
У Житомирській області завершено розслідування щодо групи посадових осіб одного з лісництв філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», яких підозрюють в організації незаконного збуту необлікованої деревини. Обвинувальний акт передано до суду.
Коротко про головне
– Призупинено рубки в Карпатах для додаткового екологічного обстеження.
– Завершено будівництво перших п’яти лісових доріг у межах інвестиційної програми.
– Запущено сучасний насіннєвий центр потужністю до 10 млн сіянців на рік.
– Триває впровадження принципів наближеного до природи лісівництва.
– Розширено природоохоронні заходи для захисту рідкісних видів.
– Суд ухвалив рішення про відшкодування понад 83 млн грн збитків за незаконні рубки на Прикарпатті.
– До суду передано справу щодо незаконного збуту деревини посадовцями одного з підрозділів підприємства.
ДП «Ліси України» здійснює будівництво лісорозсадників в Житомирській та Хмельницькій областях та запрошує потенційних учасникі взяти участь у таких закупівлях робіт:
Нове будівництво шляхом благоустрою території Житомирського лісорозсадника філії «Лісові репродуктивні ресурси» державного спеціалізованого господарства підприємства «Ліси України» за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, Гладковицька територіальна громада, очікуваною вартістю закупівлі 49 964 158,00 грн без ПДВ.
Посилання на закупівлю в Prozorro: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-06-12-007553-a
Кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 29 червня 2026 до 23:00;
Нове будівництво Хмельницького лісорозсадника філії «Лісові репродуктивні ресурси» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» за адресою: вул. Михельська, 32, м. Ізяслав, Шепетівський р-н, Хмельницька область, 30300, Україна, очікуваною вартістю закупівлі 133 604 237,00 грн без ПДВ.
Посилання на закупівлю в Prozorro:
https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-06-16-013678-a.
Кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 01 липня 2026 до 23:00.
У разі наявності запитань чи уточнень, підрядні організації можуть звертатись до уповноважених осіб, які проводять відповідні закупівлі:
Касьян Яна, моб: +38(099)35-39-447, email: yana.kasian@e-forest.gov.ua;
Вороняк Надія, моб: +38(097)17-90-435, email: nadiia.voroniak@e-forest.gov.ua
У Чехії відновили п’ять лісових водойм для боротьби з наслідками посухи
У Кршивоклатському регіоні в центральній частині Чехії завершили відновлення останніх трьох водойм із каскаду п’яти лісових ставків. Роботи виконали в межах другого етапу проєкту вартістю майже 6,75 млн крон без ПДВ. Завдяки реконструкції в місцевому ландшафті утримуватимуться тисячі кубометрів води, що сприятиме збереженню водних ресурсів і підвищенню стійкості екосистем до посух.
Перший етап проєкту реалізували торік. Тоді за 5,8 млн крон відновили водойми, розташовані у верхній частині каскаду.
Під час другого етапу реконструювали ще три водойми. За нормального рівня води вони зможуть накопичувати до 24 тисяч кубометрів води на площі близько 18 тисяч квадратних метрів. Це еквівалентно приблизно 160 тисячам наповнених ванн.
У межах робіт оновили донні водовипуски та аварійні переливи, укріпили й сформували греблі, а також впорядкували берегову лінію.
Відновлення водойм стало частиною ширшої програми збереження природних ресурсів у лісових масивах. Нещодавно в цьому ж регіоні також реконструювали дві невеликі водойми поблизу екологічної стежки.
«Новими є донні водовипуски й запобіжні переливи, було досипано та сформовано греблі й упорядковано береги», – сказав Томаш Рау, керівник управління водотоками для району басейну Бероунки в “Лісах Чеської Республіки” (Lesy ČR).
Загальна вартість другого етапу проєкту склала понад 6,74 млн крон, із яких майже 3,74 млн крон профінансували за рахунок дотаційних коштів.
Норвегія довірила найбільше лісогосподарське замовлення країни двом компаніям
Державна лісова компанія Норвегії Statskog обрала Glommen Skog і SB Skog постачальниками лісогосподарських послуг на 2027–2030 роки. Йдеться про найбільше лісогосподарське замовлення в країні, яке охоплює заготівлю деревини, відновлення лісів та догляд за молодими насадженнями.
Рішення ухвалили за результатами відкритого конкурсу, під час якого оцінювали не лише вартість робіт, а й екологічні та якісні показники. Такий підхід відображає прагнення Норвегії поєднувати економічне використання лісових ресурсів із довгостроковим збереженням лісових екосистем.
Glommen Skog відповідатиме за роботи у південній та західній частинах Східної Норвегії, а також у центральній і північній частинах Іннланнета. SB Skog працюватиме в регіонах Тренделаг і Нурланн.
«Ми ведемо діяльність відповідно до суворих стандартів якості та довкілля, що вимагає високої якості від наших постачальників. Крім того, ми враховували ціну, щоб і надалі залишатися стабільним і важливим постачальником для норвезької лісової промисловості. Після відкритого конкурсу з переговорами та ґрунтовного процесу ми плануємо укласти контракти і з Glommen Skog, і з SB Skog як нашими постачальниками на період 2027–2030 років», — говорить лісовий радник Statskog Андреас Ваннебо.
Statskog є найбільшим власником лісів у Норвегії та управляє 5,5 млн декарів продуктивних лісових угідь. Нові контракти передбачають заготівлю близько 1 млн кубометрів деревини протягом чотирьох років із середнім річним обсягом 264 тис. кубометрів.
Водночас ключовою частиною договорів є відновлення лісових ресурсів. Щороку в межах проєкту планують висаджувати близько 2,3 млн лісових саджанців і проводити догляд за молодими насадженнями. У Statskog наголошують, що саме догляд за молодняками є одним із пріоритетних напрямів роботи, адже від цього залежить стійкість майбутніх лісів до змін клімату, шкідників і природних ризиків.
Пропозиції учасників оцінювали за трьома критеріями: ціна становила 50% підсумкової оцінки, кліматичні та екологічні показники — 30%, а якість виконання робіт — 20%. За результатами оцінювання SB Skog отримала найвищий бал у північних районах країни, тоді як Glommen Skog стала лідером у південній частині.
Уся лісогосподарська діяльність Statskog здійснюється відповідно до Норвезького лісового стандарту PEFC та міжнародного екологічного стандарту ISO 14001. Це означає, що заготівля деревини має супроводжуватися обов’язковими заходами з відновлення лісів і збереження біорізноманіття.
Період для можливого оскарження результатів конкурсу триватиме до 24 червня 2026 року, після чого компанія планує укласти остаточні контракти. Держава володіє 100% Statskog SF через Міністерство сільського господарства та продовольства Норвегії.
На заході Чехії лісівники встановлюють спеціальні будки для сов, щоб природним способом захищати саджанці від полівок
Про це повідомляють Ліси Чеської Республіки (Lesy České republiky, Lesy ČR).
Ініціатива є частиною довгострокової програми «Повертаємо сов до лісу», яку лісівники реалізують у співпраці з орнітологами. Її мета полягає не лише у підтримці популяцій рідкісних птахів, а й у відновленні природного балансу в лісових екосистемах.
«Завдяки розвішуванню гніздових будок і нашій співпраці з орнітологами в межах багаторічної програми “Повертаємо сов до лісу” кількість сов у ландшафті поступово зростає. Вони природно зменшують чисельність полівок, що нині особливо важливо в районах після каламітету», — говорить Любош Редліх, лісовий управитель із Горшовського Тина, який у західночеській обласній дирекції Lesy ČR відповідає за програму.
Для залучення різних видів сов лісівники встановлюють на деревах спеціально адаптовані гніздові будки. Результати цієї роботи вже помітні: дедалі більше птахів використовують їх для виведення потомства.
Зокрема, цієї весни фахівці зафіксували успішне гніздування кількох видів сов у лісах регіону.
«У травні ми закільцювали п’ятнадцять пташенят неяситі сірої з п’яти заселених будок для цього виду в насадженнях Лісового управління Клатови, а також Лісового управління Железна Руда. Там ще двоє цьогорічних пташенят чекають на кільцювання. І, на велику радість усіх, також чотирьох пташенят сича волохатого. Цей вид загніздився в наших будках у Шумаві взагалі вперше», — додав Редліх.
У Lesy ČR зазначають, що збільшення чисельності сов допомагає природним шляхом контролювати популяцію гризунів і водночас сприяє відновленню біорізноманіття в лісах, які останніми роками постраждали від масштабного всихання дерев та інших природних чинників.
Минулого опалювального сезону всі заклади соціальної сфери Хмельниччини, яких забезпечує дровами ДП «Ліси України», були з теплом. Останні місяці підприємство суттєво збільшило реалізацію дров для соцоб’єктів. «Ліси України» обирають як надійного постачальника, який реалізує легальну продукцію.
Сьогодні у межах проєкту Відділу комунікацій «Даруємо тепло» розповідаємо про забезпечення паливом багатопрофільної лікарні Ярмолинецької громади. До складу громади входять селище Ярмолинці і ще 33 села. Медичний заклад – єдиний такий у громаді, обслуговує більше 22 тисяч мешканців.
Лікарня опалюється не дровами, а тріскою. В середньому за опалювальний період закладу потрібно 2,5 тис м3 тріски. У медзакладі кажуть, тріска вигідніша: вартість виробництва тепла вдвічі дешевша ніж на газу.
Ярмолинецьке надлісництво також зацікавлене у постачанні саме тріски: її виготовляють не лише з дров, раціонально використовуючи майже увесь ресурс, який утворюється в результаті лісогосподарських робіт.
Спеціальний щепобійний комплекс виготовляє тріску на місці, цю послугу надає надлісництво.
«Котельню лікарні обслуговує наше комунальне підприємство, яке напряму працює з надлісництвом, – розповідає Ярмолинецький селищний голова Андрій Шутяк. – Надлісництво постачає якісне паливо. Нам вигідно співпрацювати, бо є можливість доставки. Заклади соцсфери у лісівників в пріоритеті, підприємство виграло тендер і фактично одразу розпочалося постачання дров».
Ярмолинецька багато профільна лікарня має всі базові відділення, включаючи реанімаційне та відділення стаціонару на 115 ліжок. У 2023 році за кошти бюджету громади було придбано сучасний комп’ютерний томограф, тож тепер у заклад їдуть пацієнти й з інших громад.
«Взимку у нас не просто тепло, а дуже тепло. Ми дуже задоволені, як опалюється лікарня. Маємо чудові партнерські стосунки і налагоджену роботу з Ярмолинецьким надлісництвом. Дякуємо ДП «Ліси України», яке дуже відповідально ставиться до своїх зобов’язань постачальника», – каже Альона Соломон, директорка КНП «Ярмолинецька багатопрофільна лікарня».
Від початку 2026 року підприємство спрямувало на потреби українських захисників 533 млн грн. Для порівняння, за аналогічний період минулого року обсяг допомоги становив 75 млн грн.
Підтримку військових здійснюємо у трьох ключових напрямках.
1. Лісоматеріали для інженерних фортифікацій і захисних споруд
Це найбільша частина допомоги – понад 490 млн грн з початку року. У травні ДП “Ліси України” вийшло на рекордні обсяги поставок – щодня для потреб ЗСУ відправлялося майже 1,5 тис. м³ деревини, або близько 37 залізничних вагонів.
2.Оперативне забезпечення потреб підшефних бригад та мобілізованих працівників.
Підприємство продовжує через Спілку воїнів-лісівників України системно підтримувати українських військових. Від початку року обсяг такої допомоги перевищив 27 млн грн.
Щодня представники Спілки опрацьовують десятки заявок від мобілізованих лісівників підприємства. Також закривають запити бригад, де служать воїни-лісівники та підшефних підрозділів.
Зокрема, кілька тижнів тому закрили низку оперативних запитів одразу для кількох підрозділів. Допомогу отримали 116 окрема механізована бригада, 100-та окрема механізована бригада, Перший окремий штурмовий полк «Вовки Да Вінчі», 71 окрема аеромобільна бригада та 40 окрема бригада берегової оборони.
Серед важливих запитів – зарядні станції, генератори, РЕБи, розвідувальні дрони, FPV, комплектуючі до авто, монітори, планшети, детектори дронів, термінали Starlink і Mini Starlink.
3.Автотранспорт та спецтехніка.
Таку допомогу здійснюють безпосередньо регіональні філії підприємства. З початку року для військових передано 17 одиниць транспорту на суму понад 16 млн грн! Це за вартістю втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Транспорт з наших регіональних філій – Центрального, Столичного, Слобожанського, Карпатського, Подільського і Поліського лісових офісів. Серед допомоги пікапи L200, кросовери Renault Duster, вантажний КАМАЗ та екскаватори.
Загалом від початку повномасштабної війни внесок лісівників у допомогу армії вже перевищив 1,8 млрд грн.
Літо — це пора відкриттів, пригод і нових вражень. Саме в цей час діти проводять більше часу на природі, знайомляться з лісом, водоймами та навколишнім світом. Водночас літній відпочинок потребує особливої уваги до питань безпеки.
Тому другий етап проєкту «Вікно у ліс» відділ комунікацій ДП «Ліси України» присвятив найменшим відвідувачам. Його мета — показати, що відпочинок у лісі може бути не лише цікавим і пізнавальним, а й безпечним.
«Влітку значно зростає кількість випадків, коли діти губляться в лісі або потрапляють у небезпечні ситуації поблизу водойм. Як соціально відповідальне підприємство, ми прагнемо не лише створювати комфортні місця для відпочинку, а й формувати культуру безпечного перебування на природі. У межах проєкту «Вікно у ліс» ми приділяємо особливу увагу безпеці дітей на наших рекреаційних пунктах», — зазначає керівниця соціальних проєктів ДП «Ліси України» Ксенія Григор’єва.
«Лісовички» — це сучасні рекреаційні простори для сімейного відпочинку та знайомства з природою. Тут ліс перестає бути просто місцем для прогулянок і стає простором для навчання, досліджень та нових відкриттів. Водночас такі локації допомагають спрямувати потік відвідувачів у спеціально облаштовані зони, зменшуючи навантаження на лісові екосистеми та ризики виникнення пожеж.
Один із таких рекреаційних пунктів — «Лісовичок» біля мальовничого Згоранського озера на Волині. Це унікальне місце. Тут не лише традиційні альтанки, працює кухня, облаштована територія, екостежка, а й створено спеціальне місце під кемпінг. З усіма необхідними зручностями.
Саме тут малеча з місцевого дитячого садочка разом із мамами знайомилася з «Лісовичком» — добрим господарем лісу, який вчить берегти природу та бачити ліс як живий світ, сповнений цікавих історій і відкриттів.
Окремою подією стала зустріч із представниками лісової охорони. Лісівники просто й доступно розповіли дітям про свою роботу, показали, як щодня дбають про ліс, охороняють його від пожеж та стежать за порядком.
Діти із захопленням оглядали службовий транспорт і спеціальне обладнання, ставили десятки запитань та навіть спробували себе в ролі маленьких дослідників.
Програма заходу була легкою, динамічною та захопливою: руханка, вікторина про лісових мешканців, інтерактивні завдання та багато щирих емоцій. Водночас кожен елемент був спрямований на те, щоб у доступній формі розповісти дітям про правила безпечного відпочинку в лісі та біля водойм.
На «Лісовичку» безпека і комфорт відчуваються одразу. Тут усе створено для того, щоб родини могли якісно проводити час разом, відпочивати на природі та відкривати для себе ліс без зайвих ризиків.
«Для наших дітей це був справжній день відкриттів. Вони не просто гуляли — вони пізнавали світ через гру та емоції. Дуже цінно, що все відбулося у безпечному середовищі. Діти активно включалися, ставили запитання — і це найкраще свідчення того, що такий формат працює. Подібні заходи формують любов до природи з раннього віку. “Лісовичок” — важлива локація для нашої громади. Тут відпочивають родини, відбуваються зустрічі та народжуються нові ініціативи. Щиро вдячні ДП «Ліси України» за таку можливість», — зазначила директорка Згоранського закладу позашкільної освіти Тетяна Богдан.
«Як мама, я щиро вдячна за цю ініціативу. Тут усе продумано до дрібниць — безпечно, цікаво та сучасно. Діти отримали нові знання і яскраві емоції. Моя донька вже питає, коли ми повернемося сюди знову. Дуже важливо, що такі місця доступні для кожної родини», — ділиться враженнями мама Наталія.
Для багатьох дітей ця зустріч стала першим знайомством із «Лісовичком». Але точно не останнім.
Сьогодні в структурі ДП «Ліси України» функціонує понад 1000 рекреаційних пунктів «Лісовичок» по всій країні. Майже 200 із них — нового зразка, створені відповідно до сучасних вимог безпеки, комфорту та доступності. Уже цього року підприємство планує облаштувати ще 74 нові рекреаційні пункти.
Нагадаємо, нещодавно відділ комунікацій ДП «Ліси України» реалізував перший етап проєкту «Вікно у ліс», запущений у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. По всій країні відбулися заходи за участю ветеранів та людей з інвалідністю.
Другий етап проєкту продовжує цю роботу, але вже зосереджується на безпеці дітей. Адже сучасний рекреаційний простір у лісі має бути не лише місцем відпочинку, а й територією турботи, розвитку та рівних можливостей для кожного. Саме такими «Лісовички» бачать і надалі у ДП «Ліси України».
Повномасштабна війна завдала українським лісам безпрецедентних втрат. Проте навіть у цих надзвичайно складних умовах Україна має шанс не лише відновити природні екосистеми, а й закласти фундамент для сучасної кліматичної політики та сталого розвитку. Одним із ключових напрямів такого підходу може стати використання концепції лісів кліматичного резерву та збереження самозалісених територій.
Внаслідок російської агресії значна частина українського лісового фонду залишається недоступною для повноцінного господарювання. Із 10,4 млн га лісового фонду України майже 800 тис. га перебувають під тимчасовою окупацією, понад 500 тис. га залишаються замінованими, ще близько 100 тис. га розташовані у зоні активних бойових дій.
Фактично мова йде майже про п’яту частину лісових ресурсів країни, використання яких наразі є неможливим або суттєво обмеженим. Однак навіть за таких умов ці ліси не припиняють виконувати свою головну місію – підтримувати екологічну рівновагу.
Потенціальні можливості
Заміновані території, попри неможливість їхнього використання, продовжують накопичувати вуглець, регулювати водний баланс, формувати локальний клімат, захищати ґрунти від ерозії та підтримувати біорізноманіття.
Саме тому такі масиви можна розглядати як ліси кліматичного резерву – особливу категорію територій, які здатні відігравати важливу роль у міжнародній кліматичній політиці.
Оскільки процес їхнього розмінування триватиме десятки років, ці ліси фактично залишатимуться недоторканими протягом тривалого часу, а отже й надалі ефективно поглинатимуть атмосферний вуглекислий газ. Це створює підґрунтя для інтеграції України до міжнародних механізмів «зеленого» фінансування та розвитку системи карбонового кредитування.
Окремим перспективним напрямом є використання потенціалу карбонового ринку. Оскільки заміновані ліси продовжують акумулювати вуглець, вони можуть стати основою для формування карбонових проєктів та випуску відповідних сертифікатів.
Кошти, отримані від їх реалізації, можуть бути спрямовані на майбутнє розмінування, відновлення пошкоджених екосистем та розвиток лісового господарства. Таким чином природоохоронна функція лісу фактично працюватиме на забезпечення власного відновлення.
Самозалісені землі: прихований ресурс України
Не менш важливим резервом для зміцнення кліматичної стійкості є самозалісені території. За результатами аналізу супутникових знімків в Україні налічується майже 1,9 млн гектарів земель, які юридично залишаються сільськогосподарськими, однак природним шляхом вже перетворилися на повноцінні лісові екосистеми.
Такі ліси виникли без участі людини та виконують усі необхідні екологічні функції. Їхнє офіційне визнання дозволить забезпечити належний захист, зберегти біорізноманіття та збільшити загальну площу лісів країни.
Завдяки співпраці із громадами понад 60 тис. га самозалісених територій вже отримали офіційний статус лісів. Водночас потенціал добровільної передачі таких земель постійним лісокористувачам поступово вичерпується. Саме тому наступним етапом має стати створення системи фінансового стимулювання місцевих громад.
Наразі Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства опрацьовує компенсаційний механізм, який дозволить громадам отримувати фінансову підтримку після передачі самозалісених земель лісокористувачам.
Передбачається, що громада отримуватиме компенсацію у розмірі 64% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а лісокористувач сплачуватиме цю суму рівними частинами протягом чотирьох-восьми років.
Такий підхід створює баланс між інтересами держави, місцевого самоврядування та лісової галузі, одночасно забезпечуючи збереження природних екосистем.
Зелене відновлення як стратегія майбутнього
Сьогодні Україна має унікальну можливість інтегрувати питання охорони довкілля до загальної стратегії післявоєнної відбудови. Ліси кліматичного резерву та самозалісені території здатні стати не лише інструментом боротьби зі зміною клімату, а й важливим джерелом міжнародних інвестицій та сталого економічного розвитку.
Перетворення природних ресурсів на основу для залучення «зеленого» фінансування, впровадження карбонових механізмів та розширення площі офіційно визнаних лісів дозволить Україні не лише долати наслідки війни, а й сформувати сучасну модель управління природними ресурсами, орієнтовану на довгострокову екологічну та економічну стійкість.
Саме тому збереження та розвиток лісових екосистем сьогодні стає не лише питанням охорони природи, а й важливою складовою національної безпеки, кліматичної політики та майбутньої післявоєнної відбудови держави.
Продовжуємо розповідати про те, як повномасштабне вторгнення змінило роботу лісового господарства.
Наступна історія – про Чернігівщину.
Сьогодні понад 67 тисяч гектарів лісів області залишаються недоступними через безпекову ситуацію. Із майже 420 тисяч гектарів лісового фонду це близько шостої частини території. Ця цифра постійно змінюється залежно від ситуації на прикордонні.
Попри обмеження, ДП “Ліси України” вдається утримувати обсяги заготівлі деревини. У 2024 році на Чернігівщині заготовили 863,6 тис. кубометрів деревини, у 2025 році – 888,2 тис. кубометрів.
Втім, у прикордонних надлісництвах війна дедалі більше впливає на роботу. Найбільше наслідки відчуває Новгород-Сіверське надлісництво.
До повномасштабного вторгнення сюди приїжджали покупці деревини з усієї області. Сьогодні ситуація змінилася. Через постійні обстріли та ризики для логістики підприємства не готові забирати ресурс поблизу кордону, де будь-якої миті можливі нові атаки.
Як наслідок, скоротився попит на ділову деревину. Натомість стабільно високим залишається попит на дрова. Для багатьох жителів прикордоння вони залишаються основним джерелом тепла та можливістю забезпечити побут під час перебоїв з електропостачанням.
За п’ять місяців 2026 року На Чернігівщині заготовили понад 119 тис. кубометрів дров’яної деревини проти 113 тис. кубометрів за аналогічний період минулого року.
Частину продукції передають на потреби Збройних сил України. Від початку року військовим уже відвантажили майже 12 тис. кубометрів деревини.
Дев’ятнадцять ударів по деревообробному підприємству
Від російських атак потерпають не лише лісівники, а й деревообробні підприємства області.
Один із найбільших споживачів лісопродукції Чернігівщини – компанія «Slav Forest» – до атаки щомісяця закуповувала близько 15 тис. кубометрів деревини.
Після удару 19 російських дронів виробничі потужності підприємства зазнали серйозних пошкоджень. Попри це компанія продовжує працювати та поступово відновлює виробництво.
Щоб підтримати бізнес, який залишається на прикордонні, ДП «Ліси України» запровадило спеціальні умови для підприємців із прикордонних громад. Зокрема, для них діє відтермінування оплати за деревину до 20 днів.
Лісництва більше немає. Колектив залишився.
У червні 2025 року внаслідок обстрілу було знищено адміністративну будівлю Орликівського лісництва.
Сьогодні недоступними залишаються близько 40% його території.
«Контори немає. Вона була знищена під час обстрілу. Доступу до неї та прилеглих кварталів ми не маємо. У самій Орликівці сьогодні фактично не залишилося мешканців. Частина будинків знищена внаслідок обстрілів, а ситуація продовжує ускладнюватися. Якщо раніше головною загрозою були артилерійські обстріли, то сьогодні над дорогами постійно полюють FPV-дрони. Майже щодня пошкоджуються цивільні автомобілі та будинки», – розповідає помічниця лісничого Орликівського лісництва Оксана Бардакова.
Попри втрату приміщення колектив вдалося повністю зберегти. Працівники роз’їхалися по сусідніх населених пунктах. Частина працює із Семенівки, частина – з інших сіл прикордоння.
Працівники намагаються не збиратися в одному місці. Більшість робочих питань вирішують дистанційно. Для зв’язку використовують Starlink, наданий ДП «Ліси України», який возять із собою та підключають просто від автомобіля.
Інвестиції у захист лісів
Саме прикордонні ліси сьогодні перебувають під найбільшою загрозою пожеж.
Навесні цього року в Корюківському надлісництві сталася найбільша лісова пожежа в Україні. Вогонь охопив 5800 гектарів лісу.
Для боротьби з такими загоряннями ДП «Ліси України» продовжує інвестувати у технічне оснащення підрозділів навіть в умовах війни.
Цього року в Корюківському надлісництві встановили нову пожежну вежу спостереження.
Також область отримала нові пожежні автомобілі, пожежні модулі та ранцеві оприскувачі.
Попереду найскладніший період пожежонебезпечного сезону. Спека та російські обстріли продовжують створювати ризик нових масштабних загорянь.
Саме тому посилення системи охорони лісів залишається одним із пріоритетів для ДП «Ліси України».
