Автор: News
Меморандум про стратегічну співпрацю між підприємствами підписали голова комісії з перетворення ДП «Ліси України» Ігор Зубович та керівник Microsoft в Україні Євген Кагановський.
Основними напрямами взаємодії є впровадження сучасних корпоративних інструментів штучного інтелекту (AI), кібербезпека, захист даних і навчання персоналу. За словами Євгена Кагановського, Microsoft надаватиме ДП «Ліси України» консультаційну підтримку, яка ґрунтуватиметься на успішному досвіді цифровізації підприємств аналогічного профілю в інших країнах.
«Ви можете бути впевнені, що дані підприємства гарантовано перебуватимуть під вашим контролем, а весь обсяг інформації буде об’єднано в єдину структуровану систему з можливістю в перспективі застосовувати сучасні корпоративні сервіси на основі AI-технологій», — зазначив Євген Кагановський.
Ігор Зубович наголосив, що розвиток ДП «Ліси України» нерозривно пов’язаний із процесом цифровізації. Нові технології відкривають перед бізнесом вражаючі можливості: використання штучного інтелекту автоматизує управлінські процеси, підвищує ефективність і прозорість, вивільняє людські ресурси та оптимізує витрати.
«Підприємству потрібно рухатися значно швидше. Важливо перезавантажити цей напрям роботи та ліквідувати відставання, спираючись на консультаційну підтримку провідних технологічних компаній і вже апробовані в розвинених країнах рішення. Дякую Microsoft Ukraine за готовність сприяти цифровізації «Лісів України», зокрема надавати глобальну експертизу щодо захисту даних та впровадження інструментів AI», — зазначив Ігор Зубович.
Пояснюємо, як це зробити найпростіше!
У соціальних мережах інколи можна побачити дописи про те, як громадяни, підозрюючи незаконну рубку, намагаються перевіряти вантажівки з деревиною.
Так, проблема незаконних рубок справді існує. Порушення фіксує лісова охорона підприємства. Особливо багато таких випадків у самосійних лісах на землях сільськогосподарського призначення або в лісах, не наданих у користування.
Водночас ДП «Ліси України» щодня завантажує близько тисячі лісовозів. Це десятки тисяч кубометрів лісопродукції, заготовленої законно, з дотриманням усіх дозвільних процедур і сплатою податків.
Що робити, якщо перевезення деревини викликає сумніви?
1.Перевірка через ЛІАЦ
Перед тим як ухвалювати рішення про виклик поліції, можна самостійно за кілька хвилин перевірити, чи здійснюється перевезення лісопродукції легально.
Для цього зайдіть на сайт ЛІАЦ та введіть номер транспортного засобу. Відобразиться дата, номер товарно-транспортної накладної та інша інформація. Натиснувши номер ТТН, можна переглянути деталізовані дані: дату, лісокористувача, отримувача, марку авто, об’єм деревини, фото лісовозу з різних ракурсів, контрагента та навіть прізвище водія.
Якщо всі дані збігаються — перевезення є легальним.
2.Зверніть увагу на маркування
Бирки можуть встановлюватися як на окрему колоду, так і на партію деревини (зокрема на менш цінну продукцію — дрова та круглі лісоматеріали нижчих класів якості).
3.Якщо залишаються сумніви
Якщо деревина відвантажена філіями ДП «Ліси України», і після перевірки через сервіс ЛІАЦ у вас залишилися запитання щодо законності її походження, ви можете звернутися на гарячу лінію ДП «Ліси України» — 0-800-602-541. Кожне звернення щодо незаконних рубок реєструється.
Додаткову інформацію можна надіслати на електронну адресу: pravda@e-forest.gov.ua. Наші фахівці оперативно звернуться до відповідної філії та перевірять, чи здійснювалося відвантаження без порушень. За потреби представники філії виїдуть на місце для додаткової перевірки.
Тут можна повідомити про незаконні рубки.
4.Звернення до правоохоронних органів
Якщо пояснення не задовольняють, ви маєте право звернутися до правоохоронних органів. Водночас у більшості випадків ситуацію можна з’ясувати або через перевірку в системі ЛІАЦ, або за допомогою звернення на гарячу лінію ДП «Ліси України».
Ми вдячні громадянам, які не залишаються байдужими та сприяють виявленню незаконних рубок і каналів збуту нелегальної продукції.
Спільні зусилля суспільства, правоохоронців і лісівників дозволяють ефективніше захищати українські ліси та протидіяти крадіжкам деревини.
Рік тому, наприкінці травня 2025 року, наглядова рада ДП «Ліси України» ініціювала проведення незалежних аудитів річної фінансової звітності підприємства та затвердила критерії відбору аудитора.
Своє рішення члени ради мотивували тим, що «суспільство має бути переконане, що результати діяльності підприємства відповідають задекларованим даним». Крім того, проведення незалежного аудиту є складовою процесу корпоратизації ДП «Ліси України».
Наразі аудити завершено, а звіти оприлюднено на сайті підприємства.
Фінансову звітність за 2022–2024 роки, підготовлену відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку — НП(С)БО, перевіряла компанія «Грант Торнтон Легіс», яка є частиною міжнародної мережі Grant Thornton — одного зі світових лідерів у сфері аудиту, податкового та бізнес-консалтингу.
Аудитор підтвердив, що фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах складена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Незалежний аудит фінансової звітності за 2025 рік проводила компанія «Кроу Ерфольг Україна», яка входить до складу Crowe Global — восьмої за величиною міжнародної мережі у сфері бухгалтерського обліку, аудиту та консалтингу. Оскільки з 1 січня 2025 року ДП «Ліси України» перейшло на міжнародні стандарти фінансової звітності, аудит за цей період проводився відповідно до вимог МСФЗ.
У звіті зазначено, що «фінансова звітність ДП «Ліси України» достовірно в усіх суттєвих аспектах відображає фінансовий стан підприємства, його фінансові результати та рух грошових коштів».
Аудитори також навели окремі зауваження, пов’язані, зокрема, з обмеженістю інформації щодо первісної вартості активів. Частина майна, яке перейшло підприємству від державних лісогосподарських підприємств, була сформована ще за радянських часів, а первинна документація в окремих випадках втрачена.
Втім, це не завадило ДП «Ліси України» успішно пройти незалежний аудит фінансової звітності за всі чотири роки роботи.
Зокрема, незалежний аудит підтвердив зростання виручки підприємства з 22,7 млрд грн у 2023 році та 23 млрд грн у 2024 році (за НП(С)БО) до рекордних 29,9 млрд грн у 2025 році (за МСФЗ). Також підтверджено зростання чистого прибутку з 3 млрд грн у 2023 році та 2,8 млрд грн у 2024 році до 6,9 млрд грн у 2025 році.
Відновлення українських лісів, пошкоджених або знищених внаслідок російської агресії, є одним із ключових напрямів екологічної та економічної відбудови країни. Уряд зробив важливий крок у цьому напрямі, затвердивши новий порядок використання коштів державного бюджету для фінансування заходів із ведення лісового та мисливського господарства, охорони та захисту лісів.
Документ визначає сучасний механізм державної підтримки галузі та створює додаткові можливості для відновлення лісових екосистем на територіях, які постраждали від бойових дій та окупації.
Війна завдала лісам безпрецедентних втрат
За роки повномасштабного вторгнення російська агресія завдала українським лісам значних збитків. Пошкоджено близько 2,9 млн гектарів лісових територій, а понад 690 тис. гектарів потребують розмінування. Частина лісових масивів вигоріла внаслідок обстрілів, інші були знищені через бойові дії або стали недоступними для проведення необхідних лісогосподарських заходів.
Відновлення таких територій – це тривалий процес, який потребує значних ресурсів, сучасного моніторингу та системної державної підтримки. Адже посадити новий ліс – лише перший етап. Не менш важливо забезпечити його догляд та збереження впродовж перших років життя.
До 50% компенсації на відновлення лісів
Ухвалений урядом порядок передбачає спрямування бюджетних коштів на кілька стратегічно важливих напрямів. Зокрема, запроваджується часткова компенсація – до 50% вартості робіт із відновлення лісів на територіях, де велися або тривають бойові дії, чи які перебували в тимчасовій окупації.
Також фінансування буде спрямовано на ведення державного лісового кадастру, проведення національної інвентаризації лісів та підтримку постійних лісокористувачів, які не здійснюють заготівлю деревини в порядку рубок головного користування.
Новий механізм дозволить прискорити відновлення пошкоджених лісових екосистем, покращити систему обліку та моніторингу лісових ресурсів, а також посилити екологічну безпеку країни в умовах війни та післявоєнної відбудови.
Робота, яка триває щодня
Для лісівників ДП «Ліси України» відновлення знищених війною насаджень уже давно стало щоденною практикою. Особливо складною ця робота є у південних регіонах, де поєднання наслідків бойових дій, посушливого клімату та високих температур створює додаткові виклики.
Висадка сіянців – лише початок. Упродовж перших трьох-п’яти років молоді дерева потребують постійного догляду, адже без нього значна частина насаджень не витримає конкуренції з дикорослою рослинністю за вологу, світло та поживні речовини. Саме тому лісівники регулярно проводять розпушування ґрунту, видаляють бур’яни та забезпечують належний догляд за молодими культурами. Частина робіт виконується механізовано, а безпосередньо між саджанцями – вручну.
Миколаївщина: від згарища до молодого лісу
Показовим прикладом відновлення є одна з ділянок Прибузького лісництва на Миколаївщині. У 2022 році лісовий масив повністю вигорів після влучання керованої авіабомби. Від соснових насаджень залишилося лише згарище.
Після розчищення території навесні 2023 року лісівники висадили новий ліс. Попри складні погодні умови, тривалу посуху та спеку, завдяки системному догляду молоді сосни успішно прижилися й продовжують рости. Роботи з догляду триватимуть доти, доки крони дерев не зімкнуться й новий ліс не стане самодостатньою екосистемою.
На 2026 рік працівниками відповідної філії ДП «Ліси України» запланований догляд за лісовими культурами на площі понад 10,2 тис. гектарів, і ці роботи тривають.
ДП «Ліси України» – основа післявоєнного відновлення лісів
ДП «Ліси України» сьогодні є ключовою інституцією, яка забезпечує практичну реалізацію державної політики у сфері лісовідновлення. Підприємство не лише висаджує нові ліси, а й здійснює комплекс заходів із догляду за молодими насадженнями, охорони лісів від пожеж, боротьби зі шкідниками, проведення лісовпорядкування та відновлення екосистем, що постраждали від війни.
Запровадження нового механізму державної підтримки дозволить посилити цю роботу та залучити додаткові ресурси для відновлення українських лісів. Адже збереження та примноження лісового фонду –це не лише питання екології, а й важливий внесок у безпеку, стійкість і майбутнє України.
Продовжуємо розповідати про те, як повномасштабне вторгнення змінило роботу лісового господарства у прифронтових регіонах.
Друга наша історія – про Сумщину.
Із загальної площі понад 287 тисяч гектарів лісів Сумщини майже 75 тисяч гектарів потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Фактично понад чверть лісового фонду недоступна для будь-яких робіт.
Розмінування в області практично не проводиться. За весь час повномасштабної війни вдалося розмінувати менш ніж 4 гектари у Тростянецькому надлісництві. Через близькість до зони бойових дій масштабне розмінування наразі неможливе. Проводити цю роботу можна буде лише після завершення бойових дій.
З початку 2022 року на Сумщині вигоріло майже 407 гектарів лісу. Лише у 2026 році вже сталося 10 лісових пожеж на площі 8,83 гектара.
Війна впливає і на заготівлю деревини. Якщо до повномасштабного вторгнення в області заготовляли понад 773 тисячі кубометрів деревини, то у 2025 році цей показник зменшився до 675 тисяч кубометрів.
До останнього часу лісівникам вдавалося компенсувати великі втрати за рахунок перенесення рубок на більш безпечні території. Але цей резерв поступово вичерпується.
Окрема проблема – ясеневі насадження, які переважно зосереджені саме на прикордонних територіях. Доступ до них втрачено, а замінити цей ресурс неможливо.
Війна б’є по бізнесу
Від російських атак потерпають не лише лісівники, а й підприємства, які працюють із деревиною.
ПП «Грант-Сервіс» – одне з найбільших деревообробних підприємств Сумщини та багаторічний партнер ДП «Ліси України».
У грудні 2025 року територію підприємства атакували два ударні безпілотники. Один із них влучив у виробничий цех. Було пошкоджено приміщення, обладнання та транспорт.
У березні стався ще один удар – безпосередньо по виробництву європіддонів.
Через загрозу повторних атак рятувальники не могли одразу розпочати гасіння пожежі.
У вогні згоріли чотири фури з готовою на експорт продукцією, ще сім вантажівок були пошкоджені уламками. Також знищено лісовоз, два легкові автомобілі та виробниче обладнання.
Підприємство досі не відновило виробництво повністю. Вартість окремих одиниць обладнання перевищує 100 тисяч євро.
Історія «Грант-Сервісу» — лише один із прикладів. Сьогодні деревообробний бізнес Сумщини працює в умовах постійного ризику, а частина підприємств змушена відкладати розвиток і зосереджуватися на збереженні виробництва та робочих місць.
Бізнес купує менше
Наслідки війни вже відчуває весь ринок.
На останніх торгах по Сумському надлісництву зафіксовано найнижчий рівень попиту на соснову деревину.
Коли під загрозою виробництво, логістика та безпека працівників, підприємства скорочують закупівлі сировини. Як наслідок, сповільнюється робота всього виробничого ланцюга – від заготівлі до переробки.
Найцінніше – люди
Попри все, головним пріоритетом ДП «Ліси України» залишаються працівники.
Колектив Осоївського лісництва вдалося повністю зберегти, хоча близько половини його території залишається недоступною.
«Увесь наш колектив – переселенці. Ми залишили свої домівки та офіс лісництва. Тепер працюємо на базі іншого підрозділу: щоранку збираємося тут і виїжджаємо у ліс. Що буде завтра — ніхто не знає. Але поки є можливість працювати, будемо працювати», — говорить лісничий Осоївського лісництва Олександр Шиян.
Працівники, які залишаються працювати на прикордонних територіях, отримують додаткову 20-відсоткову надбавку до заробітної плати. За потреби люди можуть перевестися до інших філій підприємства.
Інвестиції у розвиток прикордонного регіону
Попри постійні обстріли та близькість до кордону, ДП «Ліси України» продовжує інвестувати у розвиток лісового господарства в регіоні.
На Сумщину надходить нова техніка, будуються лісові дороги, облаштовуються рекреаційні пункти. Нещодавно лісівники отримали партію сучасних тракторів для догляду за лісовими культурами, підготовки ґрунту та вивезення деревини. Також автопарк поповнили нові автомобілі для патрулювання лісів і боротьби з пожежами.
У складних та небезпечних умовах триває заготівля деревини для потреб бізнесу та забезпечення населення дровами. Лісівники охороняють ліси від незаконних рубок, ліквідовують наслідки ворожих обстрілів і протидіють лісовим пожежам.
Війна дедалі більше обмежує можливості на прикордонні, але робота триває й надалі.
9 нових пожежних авто вже надійшли на початку року. Зараз розпочинається постачання ще 14-ти одиниць.
Основна причина оновлення габаритної пожежної техніки – зношений ресурс, який не оновлювався десятиліттями. У філіях підприємства налічується понад 500 пожежних автомобілів. Це машини, в основному, 80-90-х років випуску – ГАЗ-66, ЗІЛ-131 та «Урали», які давно вичерпали свій ресурс.
Натомість на зміну їм надходять нові пожежні автомобілі українського виробництва, виготовлені за європейськими стандартами.
Перед введенням першої партії техніки в експлуатацію її випробували у польових умовах спільно з представниками виробника.
1.Завдяки сучасному обладнанню пожежний автомобіль забезпечує потужнішу та точнішу подачу води.
2.Сучасне повнопривідне шасі JAC N180, новий двигун і вдосконалена трансмісія забезпечують високу прохідність лісовими дорогами, піском і багнюкою, а також дозволяють швидше діставатися до місця пожежі.
3.Більша вантажопідйомність і запас води дозволяють довше працювати автономно без необхідності залучати додаткову техніку для підвозу води.
Тож, у квітні через систему Prozorro відбувся другий тендер. Економія від очікуваної вартості склала 13%. У рамках укладених договорів, постачання техніки очікується протягом пів року.
Нові пожежні автомобілі розподілимо між філіями з урахуванням ключових ризиків у регіонах.
Карпатська філія (3 авто) посилюється через нещодавні масштабні пожежі в горах і тривалу посуху; Східна (2 авто) – як прифронтова зона, де займання часто виникають через обстріли; Столична (5 авто), Північна та Поліська (по 2 авто на кожну) філії отримують техніку для посилення реагування у вразливих до вогню хвойних лісових масивах.
Кожна нова партія техніки враховує результати випробувань, тому характеристики нових пожежних машин дещо посилені!
Потужність насоса зросла більш ніж на 30% – до 3180 літрів за хвилину, що забезпечує оперативніше подання води та швидшу локалізацію займання. Подача води під високим тиском подвоїлася до 2400 літрів. А електрифіковані механізми змотування рукавів зменшують навантаження на екіпаж, скорочуючи час повернення техніки в готовність.
Збільшення кількості сучасних пожежних автомобілів дозволить нам оперативно зупиняти лісові пожежі на початкових етапах. Адже якщо виникне велика лісова пожежа нам доведеться залучати підрозділи ДСНС. Тому оновлення пожежних авто дасть можливість рятувальникам зосередити сили на своїх першочергових завданнях – ліквідації наслідків обстрілів та порятунку людей.
Не зважаючи на посилення обстрілів підприємство у регіоні збільшили заготівлю дров та іншої лісопродукції, готуючись до опалювального сезону.
Від представників деревообробників часто доводиться чути: «До війни Україна заготовляла більше деревини, де ці обсяги зараз?»
Ми починаємо розповідь про те, як війна змінила лісове господарство багатьох українських регіонів. Що відбувається із заготівлею прифронтових регіонів, в яких умовах доводиться там працювати працівникам ДП «Ліси України».
Перша наша історія про Харківщину.
Загальна площа лісових масивів Харківської області становить 419,4 тис. га, з яких 308,8 тис. га підпорядковані Слобожанській філії ДП “Ліси України”. До війни тут функціонували потужні лісові господарства. Річні обсяги заготівлі понад 540 тис. м³.
Проте війна все змінила. Понад 56% лісового фонду ДП “Ліси України” на Харківщини, а це понад 173,6 тис. га, є недоступними. Окуповані, заміновані, або є небезпечними через близькість до зони бойових дій. Протягом останніх кількох років розмінувати вдалося лише близько 1,5 тис. га.
З 2022 року через постійні ворожі обстріли та ведення бойових дій, лісові масиви постійно вигорали, площа пожеж за цей період сягнула — 24,7 тис. га.
Частину лісового фонду вдалось повернути з окупації, проводилась робота з відновлення роботи деокупованих господарств. Але наразі ситуація знову погіршується. Через постійні обстріли навесні 2026 року призупинили виробничу діяльність 6 лісництв області. Ворог здійснював прицільні прильоти БпЛА безпосередньо поблизу лісництв та поруч із проміжними складами під час навантаження продукції.
До війни обсяги заготівлі складали 540 тис. м³ деревини, план на цей рік 327 тис. м³. Тобто щорічні втрати в обсягах заготівлі складають мінімум 200 тис.м3.
Втрачені не лише обсяги, але і якість. Понад половину заготівлі складають дрова, адже величезні лісові масиви, як зазначалось вище, вражені пожежами та уламками від боєприпасів.
Найбільше втрат зазнало Ізюмське надлісництво. Загальна його площа складає 149,5 тис. га, до якого увійшли три колишні держлісгоспи області – Ізюмський, Вовчанський та Куп’янський. Наразі понад 143,5 тис. га його угідь, а це понад 95%, є недоступними.
Колишній Ізюмський держлісгосп одним із перших опинився в окупації — російські військові повністю знищили, спалили та розграбували його контори, техніку й виробничі цехи, а лісові ділянки лишаються недоступними через щільну замінованість.
Через близькість до лінії зіткнення та обстріли приборкувати вогонь лісівникам доводиться ледь не щодня. Оскільки відстань до лінії фронту на деяких ділянках становить від 3 до 20 км, лісові масиви регулярно потрапляють під ворожі удари. Зважаючи на високу мінну небезпеку, будь-який невеликий спалах може миттєво перерости у масштабну пожежу.
Виявляти нові займання тут у рази складніше, ніж у тилу: через безпекові обмеження неможливо використовувати сучасні системи відеонагляду. Замість стандартних камер спостереження за ситуацією стежать чергові на трьох спеціальних майданчиках, розташованих на височинах.
Саме тому на ліквідацію загорянь біля зони бойових дій вогнеборці виїжджають виключно групами з кількох машин та обов’язково у захисному спорядженні — бронежилетах і касках. Команда чітко керується картою розмінувань: якщо займання виникає на необстеженій території, спочатку викликають піротехніків для перевірки під’їзних шляхів, і лише після цього розпочинається гасіння.
Гасіння вогню розпочинається лише після відбою повітряної тривоги. Крім того, лісівники не вдягають формений одяг, аби не ставати очевидною мішенню для російських FPV-дронів.
«Кожна лісова пожежа поблизу лінії фронту — це колосальна відповідальність. Перш за все — за людей, їхнє життя та здоров’я», — ділиться помічник начальника Ізюмського надлісництва Олексій Шаповалов.
Ізюмське надлісництво дотаційне і тримається виключно завдяки підтримці підприємства. Допомога надається також іншим господарствам. Без інвестицій з центрального рівня втримати ситуацію в регіоні було б дуже складно.
Зокрема, ДП “Ліси України” протягом останніх двох років суттєво оновило автопарк та інвентар місцевих лісових господарств: надало високопрохідні пікапи з протипожежними модулями, ранцеві вогнегасники та трактори. Завдяки технічному переоснащенню площу лісових пожеж протягом минулого року вдалося зменшити майже в сім разів. Якщо у 2024 році в області вогонь охопив близько 13,6 тис. га, то у 2025 році цей показник вдалося втримати в межах 2 тис. га.
Під час цьогорічної весняної лісокультурної кампанії в області висадили 236 га лісу, з яких 37 га в Ізюмському надлісництві на розмінованих ділянках.
Зважаючи на умови у прифронтових регіонах, підприємство підтримує людей, які там працюють: вони отримують 20% доплати до посадових окладів.
Попри виклики в регіоні, філія долучилась до цьогорічної програми підприємства зі збільшення заготівлі. З початку року заготовлено на 30 тис. м3 більше, ніж торік. Найбільша увага це забезпечення населення та ЗСУ. Зокрема, з початку року споживачам уже відвантажили близько 60 тис. м³ паливних дров.
З бізнесом ситуація дещо складніша, навіть той відносно невеликий обсяг ділової деревини, який заготовляється, повністю не реалізується. В області на складах є залишки продукції, їх розвантаження очікують вже з третього кварталу. Тож із завдання з забезпечення ресурсом споживачів підприємство цілком впоралось.
Але порівнювати сьогоднішню ситуацію з довоєнною фізично не можливо. Відновлення лісового господарства регіону потребуватиме величезних коштів і розтягнеться не на одне десятиріччя/
У п’яти лісництвах Коломийського надлісництва на Івано-Франківщині триває повторне базове лісовпорядкування у зв’язку із завершенням терміну дії попередніх матеріалів. Наразі фахівці ВО «Укрдержліспроект» проводять польові роботи: збирають актуальні дані про ліси, визначають склад і стан насаджень, а також планують необхідні лісогосподарські заходи.
Особливістю нинішнього лісовпорядкування є те, що воно вже враховує перехід до наближеного до природи лісівництва — сучасної моделі ведення лісового господарства, яка дедалі активніше впроваджується у провідних країнах світу. Із травня наступного року в гірських надлісництвах суцільні рубки головного користування будуть заборонені. Натомість основою ведення господарства стануть вибіркові рубки, природне поновлення лісів і мінімальне втручання у природні процеси.
Саме за такими принципами працюватиме лісове господарство майбутнього — більш стійке до кліматичних змін, екологічно збалансоване та орієнтоване на збереження природних екосистем. Тому до лісовпорядних робіт долучили не лише фахівців, а й вихованців учнівських лісництв. Адже саме ці діти через кілька років можуть стати новим поколінням українських лісівників, які працюватимуть за сучасними стандартами управління лісами.
Разом із таксаторами, науковцями та лісівниками на території Косівського лісництва учні не просто спостерігали за роботою фахівців — вони знайомилися з підходами, за якими розвиватиметься лісова галузь у найближчі десятиліття.
Юні лісівники з Пістинського учнівського лісництва брали участь у закладанні тренувальних пробних площ у різних типах лісу. Учні визначали основні таксаційні показники деревостанів та випробували чотири способи вимірювання висоти дерев — від простих інструментів до сучасних електронних висотомірів.
Крім того, школярі аналізували ґрунти, досліджували видовий склад рослинного покриву, грибів і представників фауни. Саме такий комплексний підхід лежить в основі наближеного до природи лісівництва. Сучасний лісівник сьогодні працює не лише з деревиною — він розуміє взаємозв’язки між усіма компонентами екосистеми: ґрунтом, рослинами, тваринним світом і кліматичними процесами.
Це дозволяє науково обґрунтовано планувати відновлення корінних деревостанів Покутських Карпат — лісів, які є більш стійкими до посух, екстремальних погодних явищ, нових хвороб і шкідників. У час стрімких кліматичних змін саме наближене до природи лісівництво розглядається як один із найефективніших інструментів збереження та розвитку лісів.
Також на ділянці рубки переформування, проведеної у 2021 році, заклали пробну площу — спеціально виділену ділянку для довгострокових спостережень і повторних вимірювань. Отримані дані дозволять оцінити, як змінюється стан насаджень після таких рубок та визначити їхню ефективність. Це особливо важливо, адже рубки переформування є одним із ключових інструментів переходу до нової системи ведення лісового господарства.
Попри літні канікули, вихованці учнівського лісництва із захопленням долучилися до польових досліджень. Для них це не лише можливість закріпити знання на практиці, а й шанс побачити, яким буде сучасне лісівництво завтра.
Залучаючи дітей до практичної роботи, ми не просто навчаємо їх основам професії. Ми формуємо покоління, яке розумітиме цінність природних екосистем, мислитиме категоріями довгострокового розвитку та зможе працювати з лісом не як із ресурсом, а як із живою системою, яку необхідно зберегти для наступних поколінь.
Сьогодні ділимося ще однією історією про мужність та відвагу наших працівників, які з першого дня повномасштабного вторгнення міцно тримають оборону країни та дають нам віру у завтрашній день.
Один з них – наш колега, Олександр Скляренко. Чоловік близько тридцяти років пропрацював у лісовому господарстві. Був майстром лісу, старшим майстром, лісником у колишньому Кременчуцькому лісгоспі, нині – Миргородському надлісництві Слобожанської філії.
З початком повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, не вагаючись, пішов захищати країну. Щобільше, в Олександра вся родина військових. Дружина Валентина – медик і син Олег – начальник інженерної служби у військовій частині. Обоє нині захищають Україну на Одещині.
Олександр – головний сержант танкової роти, зараз тримає оборону на Харківщині. Довгий час воював на Донеччині. Був у найгарячіших місцях під Авдіївкою та Бахмутом. За відважність та виконання бойових завдань отримав Орден «За мужність» III ступеня. Раніше були нагороди та нагрудні знаки, але орден отримав вперше, розповів чоловік.
“Ми були під Куп’янськом на виконанні бойових завдань, але вже в складі піхотних підрозділів, оскільки танки зараз стали надто вразливі. Там так було “трохи гаряче”, – поділився спогадами чоловік.
Під час виконання бойових завдань воїн-лісівник отримав двічі поранення, кожного разу після реабілітації повертався на позиції. Останній раз з побратимами тримав оборону 77 днів.
Після завершення війни, Олександр Скляренко хоче повернутися працювати в лісництво. Тут його чекають та зберігають за ним робоче місце. Чоловік мріє про скорішу перемогу та мирне спокійне життя.
Пишаємося нашим захисником! Щиро вітаємо з заслуженою нагородою та зичимо міцного здоров’я та миру!
Цього року підприємство планує капітально відремонтувати, реконструювати та збудувати понад 60 лісових доріг загальною протяжністю близько 200 км. Роботи стартували ще на початку квітня, щойно погодні умови дозволили підрядним організаціям вивести техніку на об’єкти.
Станом на зараз ДП “Ліси України” здало в експлуатацію 5 об’єктів загальною протяжністю 16 кілометрів на Чернігівщині, Житомирщині та Волині.
Лісові дороги виконують дві основні функції. Насамперед вони забезпечують оперативний доступ пожежної техніки до лісових масивів. Окрім цього, вони спрощують логістику та зменшують витрати на вивезення лісопродукції.
Саме тому вздовж нових лісових доріг влаштовуються проміжні склади для зберігання, сортування та подальшого відвантаження деревини.
Нижче – приклади того, як це реалізується на практиці:
Охорона лісів від пожеж
Оновлена дорога в Мекшунівському лісництві Чернігівського надлісництва суттєво посилила протипожежний захист лісів. Поруч розташована природна водойма, до якої пожежна техніка тепер може швидко дістатися з лісопожежної станції для забору води. У планах також облаштування пірсу, що дозволить спростити забір води.
Для Чернігівщини це особливо важливо, адже в регіоні переважають хвойні ліси, які через високий вміст смол і легкозаймисту підстилку є більш вразливими до пожеж, ніж листяні насадження.
Зниження собівартості кубометра лісу
У Лугинському лісництві Коростенського надлісництва завершили будівництво нової лісової дороги протяжністю 3 км. Нова дорога скоротила маршрут для вивезення деревини до проміжного складу на 10 км, що дозволило покращити логістику та зменшити транспортні витрати. Очікується, що це сприятиме зниженню собівартості одного кубометра деревини приблизно на 20%.
Розвиток місцевої дорожньої інфраструктури
Нова лісова дорога протяжністю 1,6 км у Любомльському надлісництві дозволила перенаправити рух лісовозного транспорту з доріг загального користування на спеціально облаштований лісовий маршрут. Це зменшує навантаження на місцеву дорожню мережу.
На фінальному етапі будівництва ще 7 лісових доріг загальною протяжністю 21 км у Поліській, Подільській та Карпатській філіях. Плануємо завершити роботи до кінця липня.
