Автор: News
Лісові масиви Карпатського регіону приховують чимало унікальних природних місць. Одне з них – озеро Росохан, загублене серед кам’янистих Горган на висоті 1120 метрів над рівнем моря. Його особлива магія – у віддаленості та майже незайманій дикій природі. Тут немає туристичного галасу – лише свіже гірське повітря, аромат хвойного лісу та кришталево чиста вода з бірюзовим відтінком.
Озеро розташоване на схилах хребта Аршиця, на території Мшанського лісництва Осмолодського надлісництва ДП «Ліси України». Росохан – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення та одна з природних перлин Івано-Франківщини.
Водойма лежить у кам’яній чаші гірського масиву та живиться водами гори Верх-Менчелик. Довжина озера – близько 60 метрів, а максимальна глибина сягає 4,5 метра. Походження Росохану й досі оповите легендами: за однією версією, озеро утворилося внаслідок гірського зсуву, за іншою – після падіння метеорита.
Навіть у найспекотніші літні дні вода тут залишається холодною й напрочуд прозорою – крізь її товщу видно кам’янисте дно, а навколо озера здіймаються багатолітні смереки.
Подорож до Росохану – це можливість хоча б на кілька годин сповільнитися, відчути справжню тишу Карпат, побути наодинці з природою та зробити неймовірні світлини серед дикої гірської природи.
А починається цей шлях з Осмолоди – старовинного гірського села, яке колись жило лісовим промислом і донині залишається воротами у справжню природу Горган.
Практично завершено реконструкцію рекреаційної зони поблизу Ківерців на Волині. Це сучасна, популярна локація для відпочинку серед лісу, яка вже виходить на фінальну стадію готовності. До кінця року на Волині також планують створити ще два нові рекреаційні пункти – у Володимир-Волинському та Любомльському надлісництвах.
Окремий напрям – інклюзія та реабілітація. Наприклад, «Лісовичок» у Колках Луцького району вже давно працює як простір для реабілітації та інклюзивного відпочинку. Цього року також планується завершити добудову з урахуванням повного спектра інклюзивних вимог – щоб простір був максимально доступним для всіх відвідувачів.
На Рівненщині найближчим часом запрацюють ще три нові рекреаційні пункти – у Дубнівському, Соснівському та Рафалівському надлісництвах. Після їхнього введення в експлуатацію в області буде вже п’ять сучасних рекреаційних зон за стандартами ДП «Ліси України».
Паралельно триває підготовка ще чотирьох локацій – у Костопільському, Березнівському, Сарненському та Клесівському надлісництвах.
Також варто відзначити рекреаційну зону у Воротнівському лісництві – одну з найвідоміших і найбільш впізнаваних на Волині, яка залишається популярною локацією для відпочинку та екотуризму.
Ці місця люди сприймають як туристичний потенціал і простори для відпочинку на природі. А для лісівників це в першу чергу острівки безпеки, які в рази зменшують ризики загорянь через необережне поводження з вогнем.
У координації з військовими дуже швидко виявили задимлення та направили пожежну команду.
Пожежу оперативно взяли під контроль. Площа загоряння – всього 0,01 га. Це дійсно мінімальна шкода. Лісівники показали високий рівень готовності та підготовки. А спокійна погода без вітру полегшила роботу.
На місці пожежі виявили уламки «Шахеда», зокрема залишки двигуна та інших частин дрона. Усе буде передано відповідним службам для подальшої роботи.
Для гасіння залучили пожежний автомобіль, трактор з плугом та 5 працівників лісової охорони філії “Столичний лісовий офіс”.
Сьогодні такі виклики для лісівників – це вже частина постійної роботи. Наші вогнеборці постійно тренуються гасити пожежі саме після дронових та ракетних атак. Окремо такі тренування проводяться разом з ДСНС.
Найбільші за площею лісові пожежі ліквідовані на Житомирщині (254,9 га), Львівщині (101,2) га, Чернігівщині (136 га), Закарпатті (79,9 га) і Київщині (103 га). Також траплялись поодинокі невеликі займання, які одразу загасили, на Харківщині, Сумщині, Полтавщині, Херсонщині, Черкащині, Кіровоградщині та Дніпропетровщині.
Така незвична кількість лісових пожеж виникла внаслідок тривалої сухої та аномально спекотної погоди, як для початку травня. В багатьох випадках правоохоронці розслідують версії з навмисними диверсіями. Також було зафіксовано перекидання пожеж з території інших лісо- та землекористувачів. Ускладнювали ситуацію і ворожі обстріли.
До гасіння всіх лісових пожеж було залучено тисячі одиниць нашого власного протипожежного обладнання і техніки. Серед них нові закуплені пожежні машини, трактори з плугами для прокладання мінсмуг, лісопожежні модулі, тисячі ранцевих обприскувачів, сотні мотопомп.
На всіх великих пожежах лісівникам допомагали представники ДСНС. Наприклад, на Закарпатті рятувальники залучали авіацію для гасіння пожежі у важкодоступних гірських ділянках лісу.
Поширення жодної з лісових пожеж в населенні пункти не допущено!
Пожежна ситуація в лісових екосистемах покращилась наприкінці тижня, коли в більшості регіонів пройшли дощі та істотно знизилась температура повітря.
Зокрема, за останню добу ліквідовано 1 велику пожежу на Чернігівщині, площею 136,9 га. В Морівське лісництво лісова пожежа поширилась з самосійних лісів. До її ліквідації також були залучені рятувальні підрозділи, адже територія забруднена вибухонебезпечними предметами.
Також ліквідовано 4 невеликі пожежі на площі 3 га в прифронтовому Ізюмському надлісництві. Всі внаслідок ворожих обстрілів під час обіцяного рф “перемир’я”.
Наразі єдина неліквідована пожежа площею 5,8 тис га знаходиться на півночі Чернігівщини – у Єлінському, Тихоновицькому і Перелюбському лісництвах.
Власними силами її загасити неможливо, адже це прикордонна зона, де постійно працюють ворожі дрони і влучають у все що рухається. Вздовж 10 кілометрової зони від цієї пожежі лісівники створили мінсмуги. Дисковими боронами та плугами обробили території між лісовими культурами, вздовж доріг і поблизу населених пунктів, створюючи бар’єри для вогню. Відтак, до жодного з сіл пожежа не дійшла, потреби евакуації населення не було.
За останньою інформацією, на місці цієї пожежі пройшов дощ. Її поширення припинилось, а площа охоплена вогнем почала зменшуватись.
Україна має майже 40 мільйонів гектарів мисливських угідь, але для того, щоб галузь працювала максимально ефективно, потрібно оновлення законодавства, спрощення бюрократичних процедур, цифровізація та сучасні механізми управління.
Мисливство в Україні має значний потенціал для розвитку економіки непромислових територій, створення робочих місць, залучення ветеранської спільноти. Саме тому сьогодні актуальним є питання комплексної реформи мисливського господарства, яку обговорювали на першому Стратегічному форумі з розвитку мисливської галузі України, що відбувся на Рівненщині.
Зокрема йдеться про розробку та узгодження єдиних підходів до відновлення мисливського господарства в Україні на засадах сталого розвитку з урахуванням необхідності збереження біорізноманіття, ефективного моніторингу епізоотичної ситуації та впровадження сучасних стандартів біобезпеки в умовах воєнних і післявоєнних викликів.
«У нашому користуванні знаходиться 2,6 млн га мисливських угідь, у які лише минулого року ми інвестували понад 117 млн грн. Ми підтримуємо ідею оновлення законодавства та необхідність змін за певними напрямками. Зокрема це стосується спрощення процедури надання мисливських угідь у користування, зменшення їх мінімальної площі, відновлення ланки мисливствознавців», – наголосив генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець.
Перші кроки до реформування вже зроблені: минулого року ухвалена Стратегія розвитку галузі мисливського господарства України на період до 2035 року, а також розроблені та затверджені єдині для всіх користувачів мисливських угідь Правила державного обліку мисливських тварин. Тепер справа за оновленням законодавства.
Новий закон про мисливське господарство
Одним із ключових напрямків змін має стати ухвалення нового Закону України «Про мисливське господарство». Він покликаний модернізувати галузь відповідно до європейських стандартів та врегулювати низку важливих питань:
– запровадження прозорих правил користування мисливськими угіддями;
– удосконалення системи навчання та іспитів для мисливців;
– цифровізація документів і дозволів;
– створення єдиних електронних реєстрів;
– покращення інвестиційного клімату;
– посилення контролю за дотриманням екологічних норм.
«Мисливство – це величезна галузь, яка в США та Європі приносить десятки мільярдів прибутку. В Україні, що має майже 40 млн га мисливських угідь, ця сфера збиткова. Тому нам вкрай необхідно оновлення законодавства та велика реформа. Це має значення не тільки для розвитку самої галузі, а також для соціально-економічного розвитку непромислових територій й для посилення обороноздатності країни, адже мисливці знають, що таке зброя, і вміють нею користуватися», – зауважив ініціатор законопроєкту, народний депутат Ігор Марчук.
Цифровізація
Одним з елементів реформування мисливської галузі стане цифровізація. Зокрема йдеться про створення централізованої електронної системи, яка дозволить: вести єдиний реєстр мисливців, контролювати видачу документів, формувати статистику по регіонах, здійснювати аналітику щодо популяцій тварин та відмовитися від паперових ліцензій.
Такі рішення сприятимуть прозорості, спрощенню адміністративних процедур та зменшенню корупційних ризиків.
Біобезпека та контроль захворювань
Повномасштабна війна суттєво вплинула на мисливську галузь України: в багатьох регіонах через воєнний стан полювання обмежене або повністю зупинене. Це спричинило не лише економічні труднощі для користувачів мисливських угідь, а й створило нові екологічні та біологічні ризики.
Порушення природного балансу, зміна міграційних маршрутів тварин, замінування територій та обмеження контролю за популяціями диких звірів стали серйозним викликом для держави.
Особливо гостро постала проблема стрімкого збільшення чисельності хижаків: з 2021 по 2025 рік чисельність шакалів зросла на 913%, лисиць – на 133%, а вовків – майже на 96%.
Це вже створює реальні загрози для сільських територій та фермерських господарств. У багатьох громадах фіксуються випадки сказу, напади на домашню худобу, а також поява хижаків безпосередньо у населених пунктах. У таких умовах регулювання чисельності диких тварин стає питанням не лише мисливства, а й біобезпеки, захисту населення та збереження екологічного балансу.
Саме тому особливу увагу планують приділити створенню сучасної системи моніторингу епізоотичної ситуації, впровадженню швидких механізмів реагування та посиленню співпраці з міжнародними експертами.
Сталий розвиток та збереження біорізноманіття
Реформа мисливської галузі базуватиметься не лише на економічних інтересах, а й на принципах сталого розвитку. Серед ключових завдань:
– збереження біорізноманіття;
– підтримання екологічного балансу;
– науковий супровід управління популяціями;
– відновлення природних середовищ;
– впровадження біотехнічних заходів.
Сучасне мисливське господарство має працювати як частина екосистемного управління природними ресурсами, а не лише як окрема господарська діяльність.
Мисливська галузь у розвитку громад
Мисливське господарство може стати важливим фактором економічного розвитку сільських територій. Галузь здатна стимулювати розвиток інфраструктури, створювати робочі місця та забезпечувати додаткові надходження до місцевих бюджетів.
Особливе значення це має для непромислових регіонів, де мисливський туризм та супутні послуги можуть стати одним із ключових джерел розвитку місцевої економіки.
Окремим напрямком також розглядається залучення ветеранів до роботи у сфері мисливського господарства та розвитку ветеранського підприємництва.
Час системних змін
Сьогодні мисливська галузь України перебуває на етапі, коли точкових рішень уже недостатньо. Саме тому комплексна реформа, цифровізація, оновлення законодавства та впровадження європейських підходів мають стати основою розвитку галузі у найближчі роки.
Мета цих змін – створення сучасної, прозорої та ефективної системи мисливського господарства, яка одночасно сприятиме збереженню природи, розвитку економіки та зміцненню безпеки держави.
Лісівники спільно з підрозділами ДСНС понад дві доби боролись з гірською лісовою пожежею поблизу селища Воловець на Закарпатті. До гасіння були залучені сотні лісівників та рятувальників, десятки одиниць техніки. Для моніторингу представники ДСНС залучали авіацію і дрони. Площа пройдена вогнем склала 65,2 га.
Всього за останню добу лісівникам вдалось загасити 21 лісову пожежу на площі понад 102 га!
Найбільше ліквідовано лісових пожеж на Житомирщині (6), Закарпатті (5) Харківщині (3), Івано-Франківщині (2). А також по одній на Сумщині та Львівщині.
Значно покращилась ситуація і з гасінням 7 великих лісових пожеж. Триває повна ліквідація на загальній площі 215 га у Львівській, Рівненській, Житомирській та Київській областях, які виникли внаслідок тривалої сухої погоди та високих температур повітря в останній тиждень.
На Львівщині у Річківському та Михайлівському лісництвах лісова пожежа площею 94,5 майже погашена. Лісівникам та рятувальникам допомогли погодні умови – вперше за кілька тижнів тут пройшов дощ. Наразі ще триває тління пнів та порубкових решток. Лісівники виїхали на обстеження аби порахувати завдану шкоду.
На Київщині масштабну пожежу в Шевченківському лісництві спричинили прильоти ворожих дронів. Вчора ввечері її вдалося локалізувати на площі 70 га. Лісівники спільно з рятувальниками працюють цілодобово.
На Житомирщині у Словечанському лісництві поширення вогню зупинене на площі 36 га.
На Рівненщині завершується гасіння лісової пожежі у Глинівському лісництві на площі 15 га. Одночасно лісівники допомагають у гасінні сусіднім лісокористувачам, з території яких лісова пожежа перекинулись на наш лісовий фонд.
Велику роль у гасінні цих пожеж відіграли не тільки погодні умови, які покращились вчора ввечері, а і нова протипожежна техніка та обладнання. Пожежні авто, трактори з плугами для прокладання мінсмуг, лісопожежні модулі, тисячі ранцевих обприскувачів, сотні мотопомп допомогли лісівникам не допустити поширення вогню в бік населених пунктів!
ДП “Ліси України” суттєво наростило підтримку українських військових. Якщо за перший квартал 2024 року підприємство спрямувало на потреби фронту понад 90 млн грн, то за перші три місяці 2026 року сума допомоги вже склала 251 млн грн.
Підтримка здійснюється у трьох основних форматах.
1.Лісоматеріали для будівництва фортифікацій та інженерних споруд.
Це найбільша частина допомоги – понад 218 млн грн за 1 квартал 2026-го. ДП «Ліси України» покриває витрати на заготівлю, транспортування до залізничних станцій, завантаження у вагони, а також сплачує всі податки та збори у бюджет.
2.Оперативне забезпечення потреб підшефних бригад та мобілізованих працівників.
Така допомога здійснюється через Спілку воїнів-лісівників України. За перший квартал цього року спрямували 21,3 млн грн. Представники Спілки мають десятки своїх представників у бригадах через яких отримують звернення.Спілка закупила та передала більше 50 одиниць техніки та обладнання. Найбільше військові просили FPV-дрони та оптоволокно, РЕБи, детектори дронів, 3D-принтери, наземні роботизовані комплекси. А взимку дизельні обігрівачі.
3.Автотранспорт та спецтехніка.
Часто допомога для війська – це велика техніка й транспорт, які потрібні підшефним бригадам не на один день. Ними допомагають безпосередньо регіональні філії підприємства. Вони передали 10 легкових автомобілів та два екскаватори загальною вартістю майже 12 млн грн.
Загалом від початку повномасштабної війни внесок лісівників у допомогу армії сягнув майже 1,8 млрд грн. Захисникам передано понад тисячу одиниць автотранспорту та спецтехніки. Підприємство підтримує більш як 50 бригад, де служать воїни-лісівники та кілька підшефних підрозділів.
У Німеччині висівають дуби для кліматично стійких лісів: проєкт стартував у Нижній Саксонії
Лісове управління Альгорн у Нижній Саксонії розпочало проєкт із висіву дуба звичайного на площі 1,5 гектара. Роботи проводять у лісовій дільниці Баумвег поблизу Альгорнських рибних ставків спільно з лісогосподарським підрядником.
Проєкт спрямований на формування кліматично стійких лісів та підтримку природоохоронних територій. Для посіву використали великий урожай жолудів, зібраний восени 2025 року.
«Урожай жолудів восени 2025 року був настільки рясним, що ми змогли не лише покрити потреби розсадників, а й надати насіння для прямого посіву», — пояснює Олаф Шене з Консультаційного центру з питань лісового насіння Нижньосаксонських державних лісів.
Через короткий термін зберігання жолудів фахівці вирішили провести прямий посів у відкритий ґрунт у квітні. Такий підхід дає змогу мінімізувати ризики пізніх заморозків і забезпечити кращі умови для проростання молодих дерев.
Перед висівом насіння пройшло спеціальну підготовку: жолуді очищували у воді від пошкодженого матеріалу та обробляли від грибкових захворювань. Насіння походить із власної насіннєвої плантації лісового управління в Зіке.
У лісовому управлінні наголошують, що насіння з таких плантацій має високу генетичну різноманітність, що підвищує стійкість майбутніх лісів до змін клімату.
Ділянка посіву межує з природоохоронною територією та Альгорнськими рибними ставками. Очікується, що нові дубові насадження допоможуть розширити площі природних ацидофільних дубових лісів і створити середовище для збереження спеціалізованих видів флори та фауни.
За прогнозами лісівників, уже в перший рік молоді дуби можуть досягти висоти близько 15 сантиметрів. Хоча такий спосіб вирощування потребує більше догляду, він сприяє формуванню сильнішої та природнішої кореневої системи дерев.
У Нідерландах масово всихають ясени: в Алмере висадили 56 тисяч нових дерев
Грибкова хвороба знищує одну з ключових місцевих порід дерев. Найбільше постраждала провінція Флеволанд.
У Нідерландах стрімко поширюється всихання пагонів ясена — небезпечна грибкова хвороба, яка з 2010 року масово уражає дерева по всій країні. Через це ясени можуть практично зникнути з нідерландських ландшафтів.
Найбільше постраждала провінція Флеволанд, зокрема ліси в місті Алмере. Через хворобу дерева стають аварійними та можуть падати, тому Державна лісова служба Нідерландів проводить масштабні роботи з видалення уражених насаджень і відновлення лісів.
Цієї зими в Алмере висадили 56 тисяч нових дерев на площі 21 гектар. Роботи проводилися в лісах Циркелбос, Ватерландсебос та Острандпарк. Загальна площа відновлення дорівнює приблизно 40 футбольним полям.
Для нових насаджень використовують різні місцеві породи дерев, зокрема дуб, бук, липу, клен, в’яз, черешню та горіх. Також висаджують швидкорослі тополі й верби, щоб швидше відновити лісові ділянки.
У лісовому масиві Алмердергаут частину ясенів довелося вирубати через загрозу для відвідувачів. За словами лісівників, без втручання хворі дерева масово падали б, а замість лісу території заростали б ожиною та бур’янами.
Відновлення лісів у регіоні триватиме ще кілька років. Під час робіт окремі стежки та дороги можуть тимчасово перекривати з міркувань безпеки.
Шведське лісове агентство разом із землевласниками здійснило повторне заболочування осушених торфовищ
У 2025 році Шведське лісове агентство разом із землевласниками здійснило повторне заболочування осушених торфовищ, що зменшило чисті викиди парникових газів приблизно на 3000 тонн CO₂-еквіваленту на рік. Це відповідає приблизно 1,3 мільйона літрів спаленого бензину. Завдяки підвищенню компенсацій очікується, що у 2026 році темпи робіт зростуть.
Уряд доручив Шведському лісовому агентству працювати над повторним заболочуванням осушених торфовищ. Родючі осушені торфовища виділяють значні обсяги парникових газів, що негативно впливає на клімат. Повторне заболочування таких земель є одним зі способів зменшення викидів. Завдяки перекриванню дренажних канав підвищується рівень ґрунтових вод і зменшуються викиди парникових газів. У 2025 році було перекрито канави на площі, у 2,5 раза більшій, ніж роком раніше, і очікується, що ця тенденція триватиме.
«Площа, передбачена укладеними договорами, де надалі мають бути перекриті канави, за розрахунками, забезпечить додаткове скорочення викидів більш ніж на 7000 тонн CO₂-еквіваленту на рік», — говорить Юган Ерікссон виконувач обов’язків керівника департаменту Шведського лісового агентства.
Землевласники, які мають придатні осушені ділянки, можуть укладати зі Шведським лісовим агентством добровільні договори про повторне заболочування та отримувати фінансову компенсацію залежно від родючості землі. Повторне заболочування дає чіткий позитивний кліматичний ефект саме на родючих осушених торфовищах, оскільки вони виділяють найбільше парникових газів. Шведське лісове агентство планує повторне заболочування в консультації із землевласником і забезпечує виконання робіт із перекривання дренажних канав. Агентство також покриває всі витрати.
Цей захід забезпечує кліматичну користь на багато років уперед. У переважній більшості випадків без такого втручання викиди тривали б упродовж наступних 50 років, а часто й значно довше.
Компенсацію підвищено в середньому на 50 %
Повторне заболочування осушених торфовищ є добровільним заходом. Зацікавленість землевласників має вирішальне значення для внеску повторного заболочування у досягнення кліматичних та екологічних цілей.
«Укладення договорів про повторне заболочування — це досить нова можливість, і в міру того, як землевласники дізнаються про неї, ми бачимо, що інтерес зростає», — говорить Юган Ерікссон.
Розмір компенсації залежить від географічного розташування та родючості землі.
«Перед 2026 роком компенсацію в договорах про повторне заболочування підвищено в середньому на 50 %. Ми сподіваємося, що землевласники сприймуть це позитивно», — зазначає Юган Ерікссон.
Землевласники можуть мати різні мотиви для повторного заболочування своїх осушених торфовищ. Окрім кліматичної користі, повторне заболочування є позитивним, зокрема, для біорізноманіття, мисливського господарства та рекреаційних цінностей, а також збільшує різноманіття лісів у межах земельної ділянки. Пишне й вологе середовище, що формується на повторно заболоченій території, сприяє багатому тваринному і рослинному світу.
За добу площа пожежі збільшилась майже удвічі. За останніми даними, вогнем уже охоплено близько 4,3 тис. гектарів!
Пожежа виникла внаслідок масованих обстрілів з боку рф. Гасіння майже неможливе – техніка знищується дронами, які полюють на все, що рухається.
Проте лісова охорона ДП «Ліси України» не дає вогню поширюватися на лісові масиви у глибині української території.
День і ніч працює наша техніка. Влаштовуються додаткові мінералізовані смуги.
Використовуємо нові трактори та обладнання, які підприємство закупило нещодавно.
Дисковими боронами та плугами обробляємо території між лісовими культурами, вздовж доріг і поблизу населених пунктів, створюючи бар’єри для вогню.
На щастя, фронт вогню повернув на північ і почав рухатися у бік рф. Рашисти самі потрапили у вогняну пастку, яку підготували для українського лісу.
Її вдалося локалізувати лише під вечір!
13 годин поспіль вогонь рвався вперед та набирав силу від шквального вітру. Загальна площа пожежі сягнула 70 гектарів.
Понад 100 лісівників, рятувальників ДСНС та бійців Нацгвардії стали стіною між вогнем і людьми. Пріоритетом було не пустити пожежу до сіл Михайлівка і Тарасівщина, де живе понад 1500 людей.
Ситуація була критичною. Вогонь підійшов впритул до місцевого кладовища, але його вдалося відстояти.
Найбільше труднощів завдали самозалісені ділянки, де вогонь рухався хаотично і швидко змінював напрямок. Лісівники оперативно прокладали мінералізовані смуги, щоб зупинити вогонь метр за метром.
Версія про навмисний підпал підтвердилася після гасіння. На одній з локацій надвечір виявлено FPV-дрон, а поруч – вибухові засоби.
Додатково на диверсію вказують одночасні загоряння в кількох точках. Завдано удару по лісу в момент пікового вітру, щоб отримати максимальні наслідки.
Пожежу локалізовано. Але ця історія ще раз показала: сьогодні лісівники рятують не лише ліс, а й людські домівки та життя.
