Автор: News
У Карпатському регіоні питання лісових доріг винесуть на обговорення з громадськістю/ Йдеться про інфраструктуру, без якої неможливий перехід до наближеного до природи лісівництва та ефективне управління гірськими лісами.
У 2026 році в лісовому фонді Філія “Карпатський лісовий офіс” ДП «Ліси України» заплановано облаштування понад 51 км доріг у Болехівському, Бродівському, Вигодському, Осмолодському, Радехівському, Надвірнянському, Свалявському, Ужгородському, Верховинському та Брустурянському надлісництвах. Це частина комплексного інвестиційного плану модернізації галузі, який реалізується виключно за кошти підприємства.
Лісові дороги – це передусім про доступ і безпеку. Вони забезпечують швидке реагування на пожежі та інші надзвичайні ситуації, роботу лісової охорони й спецтехніки, а також відкривають доступ до віддалених ділянок для догляду за насадженнями та проведення вибіркових рубок. У гірських умовах саме розвинена дорожня мережа дає змогу відмовлятися від суцільних рубок і працювати більш точково – відповідно до принципів наближеного до природи лісівництва.
Водночас лісові дороги виконують і важливу соціальну функцію: скорочують шлях до віддалених сіл, зменшують навантаження на дороги загального користування, роблять транспортування деревини ефективнішим і зрештою доступнішим для споживачів. Уздовж маршрутів облаштовують рекреаційні пункти, встановлюють інформаційні стенди та місця для забору води пожежною технікою.
Будівництво лісових доріг часто викликає дискусії в суспільстві. Саме тому філія ініціює відкритий діалог – щоб пояснити підходи до планування, екологічні обмеження та почути позицію громад. Йдеться про зважене, а не хаотичне будівництво – з урахуванням рельєфу, природоохоронних вимог і довгострокових потреб лісу.
Відкритість і діалог – основа рішень, які працюють і для лісу, і для людей.
Лісівники прикордоння працюють у надважких умовах. Під обстрілами, під звуками дронів, у постійній загрозі для життя – вони продовжують виконувати свою роботу.
4 травня близько 13:50 російський FPV-дрон завдав удару по території Староруднянського лісництва на Чернігівщині. У цей момент там перебували працівники, які виконували господарські роботи.
Внаслідок атаки тяжко поранено майстра лісу. Він отримав поранення щелепи та живота і наразі перебуває в реанімації у тяжкому, але стабільному стані.
Було зафіксовано щонайменше три прильоти безпілотників. Після одного з ударів виникла пожежа. Через загрозу повторних атак рятувальники не змогли одразу приступити до гасіння. Лише згодом пожежу ліквідували.
Адміністративне приміщення лісництва повністю знищене і не підлягає відновленню.
Це ще один доказ того, в яких умовах працюють лісівники прикордоння. Попри небезпеку, вони залишаються на своїх робочих місцях.
За останні шість місяців ДП “Ліси України” змушене було перевести колективи у прикордонних регіонах – на Сумщині, Чернігівщині, Харківщині – у більш безпечні підрозділи. Частину лісництв об’єднують, але головний принцип незмінний – збереження людей.
Водночас значні площі лісів залишаються недоступними через безпекову ситуацію: понад 74 тисячі гектарів на Сумщині, понад 67 тисяч гектарів на Чернігівщині, понад 170 тисяч гектарів на Харківщині.
Лісівники не носять бронежилетів як військові, але їхня щоденна робота – це також про мужність.
Павло Нестерук – наш майстер лісу зі Словечанського надлісництва. У жовтні 2023 року доєднався до 38 полку Національної гвардії України. Став командиром зенітного відділення. Збивав ворожі дрони на Житомирщині.
Через надлюдські навантаження в Павла почалася серйозна проблема – некроз стегнової кістки в колінному суглобі (руйнування кістки всередині коліна). Щоб знову впевнено ходити, Павло потребував термінової операції.
Сама операція проводиться за державні кошти. Але багато ліків та обстеження обійшлись Павлу у значну суму.
Підприємство компенсувало витрати (близько 24 тис. грн). Адже підтримка наших захисників – це найменше, що ми можемо зробити на знак вдячності за їхню мужність.
Сьогодні павло вже вдома. Колеги з ним постійно підтримують зв’язок. Попереду тривале відновлення – лікарі кажуть, щонайменше до осені. І поки що воїн-лісівник пересувається на милицях. Але головне – загроза відступила.
«Я безмежно вдячний своїм колегам і рідному підприємству за те, що підставили плече у такий складний момент. Коли тобі важко, найважливіше знати, що про тебе не забули», – каже Павло.
У разі демобілізації Павла за станом здоров’я, його посада на підприємстві залишається за ним. Якщо ж після травми йому буде важко виконувати обов’язки майстра лісу, ми обов’язково підберемо роботу, яка буде йому під силу.
Українська лісова галузь стоїть на порозі нової епохи. Європейський Союз запроваджує жорсткі правила щодо походження сировини та запобігання знелісенню, а отже доступ до європейського ринку дедалі більше буде залежати не лише від якості продукції, а й від її повної простежуваності. Для України, яка експортує до ЄС продукцію з деревини, це питання не лише екології, а й економічної стабільності.
Готуючись до нових правил, уряд запустив експериментальний проєкт із впровадження в Україні вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню та деградації лісів (EUDR). Його практичним інструментом став Електронний кабінет експортера – цифровий сервіс, що допомагає бізнесу довести легальність походження деревини та відповідність продукції європейським стандартам.
Нові правила гри: що передбачає регламент EUDR
Регламент ЄС №2023/1115 (EUDR), який почне діяти з 2027 року, змінює підхід до торгівлі продукцією, яка може бути пов’язана зі знелісенням. Компанії, що постачають товари на ринок Європейського Союзу, мають доводити, що їхня продукція не спричинила знелісення або деградації лісів, має підтверджене легальне походження, є повністю простежуваною до конкретної земельної ділянки заготівлі.
Для українських експортерів це означає необхідність збирати, зберігати та надавати значно більше інформації про походження деревини. Без таких підтверджень доступ до європейського ринку фактично буде заблокований.
Щоб підготувати галузь до нових вимог, уряд ухвалив постанову Кабінету Міністрів України №1552 від 28 листопада 2025 року. Документ запускає дворічний експериментальний проєкт, спрямований на адаптацію української системи контролю до стандартів ЄС.
Цифрова відповідь на виклик: Електронний кабінет експортера
Ключовим елементом експериментального проєкту став Електронний кабінет експортера, створений у межах Єдиної державної системи електронного обліку деревини.
Це онлайн-платформа, де бізнес може отримати всю базову інформацію про походження деревини. Його функціонал дозволяє:
– перевіряти деревину за номером бирки, ТТН-ліс або лісорубного квитка;
– отримувати кількісно-якісні характеристики деревини;
– дізнаватися місце заготівлі та географічні координати лісосіки;
– аналізувати ділянки за координатами або файлом GeoJSON;
– формувати довідки з QR-кодом, що підтверджує достовірність інформації.
Саме так формується прозорий цифровий ланцюг постачання, де кожну партію деревини можна простежити від ділянки заготівлі до експорту.
Для європейських партнерів важливо не лише те, що декларує держава чи бізнес, а які системи контролю стоять за цими деклараціями. Саме тут цифровізація відіграє ключову роль. Вона забезпечує прозорість та формує довіру до українських товарів на міжнародних ринках.
Європейські правила – нові можливості для України
Імплементація вимог EUDR часто сприймається як чергове регуляторне обмеження. Але насправді вона відкриває для України низку стратегічних можливостей.
По-перше, це збереження доступу до європейського ринку – одного з найбільших і найплатоспроможніших у світі.
По-друге, це підвищення довіри до української продукції, що може посилити позиції наших виробників і на інших міжнародних ринках.
По-третє, це важливий крок у виконанні євроінтеграційних зобов’язань України та наближенні нашого законодавства до норм ЄС.
Нарешті, це внесок у сталий розвиток та відповідальне використання лісових ресурсів, що є ключовим для майбутніх поколінь.
Електронний кабінет експортера демонструє, що Україна здатна не лише адаптуватися до нових міжнародних правил, а й створювати сучасні цифрові інструменти управління природними ресурсами.
Від ефективної роботи цієї системи виграють усі: бізнес – завдяки стабільному експорту, держава – завдяки прозорому ринку, а ліси – завдяки більш відповідальному використанню.
Це означає, що цифрова трансформація лісової галузі стає не просто технологічним проєктом, а важливим елементом економічної та екологічної політики країни.
За підтримки начальника Київської ОВА Максима Калашника минулої суботи в Тетерівському лісництві зібралися керівники більшості громад Київщини.
Обговорили ключове питання — як спільно зберегти самозалісені ділянки та збільшити площу лісового фонду.
За останні три роки філія “Столичний лісовий офіс” подала до громад клопотання щодо 5230 га самозалісених земель. Наразі позитивні рішення є лише щодо 472 га. Решта звернень отримали негативну відповідь або взагалі залишилися без відповіді.
Під час зустрічі голови громад зазначали, що основна причина відмов — фінансова. Громади прагнуть максимально залучати кошти до своїх бюджетів.
«Ліси України» готові вести діалог із цього питання, але вже після завершення корпоратизації. У державного підприємства таких повноважень немає.
Деякі голови поділилися досвідом створення комунальних лісгоспів. Для формування структур, здатних хоча б частково охоплювати всі напрями — від догляду за лісом до пожежної безпеки — потрібні інвестиції від 20 до 35 млн гривень. Наскільки виправдані для громади такі витрати порівняно з можливістю передати ділянку «Лісам України» — питання відкрите. Адже в другому випадку підприємство бере всі витрати на себе: створює робочі місця, сплачує податки до місцевого бюджету, інвестує в рекреаційні пункти, якими користуються місцеві мешканці.
Відділ комунікацій ДП «Ліси України» підготував для учасників зустрічі презентаційні матеріали та покрокові інструкції щодо передачі самозалісених земель у постійне користування.
Втім, погоджуємося з тим, що жодна презентація не замінить живого спілкування та діалогу. Саме на цьому наголосив і начальник ОВА.
«Багато питань накопичуються через брак живого спілкування. Листування не дає повного розуміння ситуації та не завжди працює. Потрібно частіше їхати на місця і говорити напряму з громадами. Бюрократичні гальма завжди будуть, але потрібно розкладати кожне питання по поличках, щоб було зрозуміло всім сторонам. І рухатися далі — крок за кроком, до конкретного результату», — зазначив Максим Калашник.
На завершення зустрічі визначили орієнтовний графік подальших зустрічей представників «Лісів України» з громадами.
Відзнаками нагородили Ставищенську та Яготинську громади як найактивніших учасників проєкту «FOREST RECOVERY», які вже передали найбільші площі територій.
Наприкінці висадили ліс на ділянці, що постраждала внаслідок ворожої окупації, — як символ відновлення та нового життя лісів Київщини.
За 2025 рік «Енергоатому» нараховано 9,3 млрд грн дивідендів, «Укргідроенерго» — 6,3 млрд грн, ДП «Ліси України» — 5,9 млрд грн.
Порівняно з 2024 роком ДП «Ліси України», коли підприємству нарахували 1,3 млрд грн дивідендів, ми збільшили відрахування більш ніж у 4 рази!
Як повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, підприємство суттєво наростило обсяги заготівлі деревини, збільшило дохідність і вийшло на новий рівень прибутковості та сплати податків. ДП «Ліси України» стало більш ефективним, прозорим і фінансово стійким.
Порівняно з першим кварталом 2023 року, коли ДП «Ліси України» лише розпочинало роботу, у першому кварталі 2026 року заготівля деревини збільшилася до майже 3 млн м³ (+50%), чистий дохід до 8,6 млрд грн (+87%), прибуток до оподаткування до 3 млрд грн (+273%), рентабельність до 34,9%, сплата податків до 4 млрд грн (+166%).
Міністерство зазначає, що зростання показників ДП «Ліси України» забезпечили системні зміни: відкритий і конкурентний продаж лісопродукції, повний перехід до прозорих закупівель через Prozorro, відмова від непрофільних напрямів діяльності, оптимізація структури та витрат, підвищення оплати праці працівників лісництв і скорочення адміністративних витрат.
У ДП «Ліси України» обіцяють посилювати позитивну динаміку. Зокрема, на початок травня підприємство заготовило на 560 тис. м³ деревини більше, ніж торік. Частка ДП «Ліси України» у заготівлі деревини зросла з 83% до 88%.
Цього року підприємство розпочало найбільшу в історії лісового господарства України програму модернізації, яка передбачає перехід від ручної заготівлі деревини до механізованої. Минулого тижня укладено перший великий контракт на постачання харвестерів зі Швеції. Також вперше за тридцять років масово оновлюється великогабаритна пожежна техніка, відкритий найбільший сучасний насіннєвий центр.
У сьогоднішній рубриці «Наші в ЗСУ» – історія працівника ДП “Ліси України”, який, попри вік і всі життєві обставини, доєднався до Збройних сил України та понад рік разом із побратимами успішно стримував ворога на Херсонщині.
Петро Чайковський присвятив лісовій галузі понад 30 років життя, пройшовши у Коростишівському надлісництві професійний шлях від майстра нижнього складу та майстра лісу до інженера лісового господарства.
У червні 2024 року став на захист нашої держави. Потрапив у 39-ту окрему бригаду морської піхоти. Маючи офіцерське звання, Петро очолив стрілецький взвод.
«Посада командира стрілецького взводу – це не лише управління підрозділом. Це ще й щоденна відповідальність за життя побратимів та злагодженість кожного воїна в найскладніших умовах», – говорить Петро Чайковський.
Першим місцем служби стала Херсонщина. Петро понад рік з побратимами стримував натиски ворога на цьому напрямку.
«Ворог постійно намагався прорватися: заходили диверсійні групи, були спроби штурмів і форсування Дніпра на різних ділянках області. Паралельно – удари дронами та обстріли з мінометів. У таких умовах важливі не лише досвід і витримка бійців, а й хороше технічне забезпечення, адже саме воно часто допомагає утримати позиції та зберегти життя», – каже воїн лісівник.
Але в умовах інтенсивних бойових дій будь-яка техніка – розхідник. Якщо найнеобхіднішим забезпечує військова частина, то багато обладнання, потрібного безпосередньо на позиціях, військові отримують завдяки волонтерам. Зокрема, колеги Петра познайомили його з представниками Спілки воїнів-лісівників України, які неодноразово допомагали підрозділу.
«Нам передавали зарядні станції, генератори, РЕБи, дизельний обігрівач. Завдяки налагодженому зв’язку та більшій кількості збитих ворожих дронів ми змогли нормально проводити ротацію, більш безпечно пересуватись», – пригадує Петро.
За службу та проявлену мужність Петра нещодавно нагородили медаллю «Військової доблесті» від командування Сухопутних військ ЗСУ. Відзнаку він отримав за стійкість, відвагу та особистий внесок у підтримання бойової готовності підрозділу під час боїв на Херсонщині.
Згодом через хронічні хвороби, які загострилися під час служби, Петра перевели до Житомирського військового інституту. Нині він обіймає посаду командира взводу навчальних автомобілів.
Попри все, після демобілізації Петро планує повернутися до роботи в лісовому господарстві. За ним зберігається робоче місце. Відповідно до колективного договору, він також отримає всі передбачені соціальні гарантії.
Стартувала найбільша за всю історію програма інвестицій у механізацію заготівлі.
Цього тижня «Ліси України» підписали перший контракт із відомим шведським виробником Vimek AB на постачання 12 харвестерів для проведення рубок догляду.
Така техніка поставляється в Україну вперше!
Під час рубок догляду вилучаються пригнічені, пошкоджені, низькопродуктивні та малоліквідні дерева, що заважають розвитку кращих. Вихід ділової деревини при цьому дуже невеликий. Переважає деревина низької товарної якості – хмиз і дрова.
Тому рубки догляду є малорентабельними, особливо в умовах гострого дефіциту робочої сили. Водночас вони вкрай важливі для формування здорового та продуктивного лісу.
Рішення — у застосуванні спеціальних харвестерів. Заготівельні машини точно й акуратно відбирають зайві дерева, мінімізуючи пошкодження ґрунту та насаджень, що залишаються для подальшого росту. Продуктивність такого харвестера становить приблизно 60–120 м³ за зміну залежно від умов роботи.
Минулого року ДП «Ліси України» вивчило світовий досвід і запропонувало провідним європейським виробникам надати свої пропозиції.
Тендер виграла шведська компанія Vimek AB, запропонувавши найнижчу ціну.
Техніку забиратимемо безпосередньо із заводу-виробника. Навіть доставку в Україну та митне оформлення здійснюємо самостійно (без посередників), щоб зменшити витрати.
Також цього тижня підприємство оголосило ще два великі тендери.
Закуповуємо 14 «великих» харвестерів для рубок головного користування, які працюватимуть у парі з 14 форвардерами, що транспортують деревину до складів або доріг із твердим покриттям.
Наразі власними бригадами ДП «Ліси України» заготовляє 14,6% від загального обсягу (1,7 млн м³ на рік). Лише 5% заготівлі механізовано, оскільки раніше держлісгоспи майже не інвестували в заготівельну техніку.
Але лісова реформа все змінила. Вже скоро там, де це економічно й технічно доцільно, підприємство заготовлятиме деревину механізовано.
Лісівники Німеччини висаджують бука за допомогою екскаватора
У лісі торохтить машина. Але це не харвестер, який валить дерева, а невеликий гусеничний екскаватор, що садить дерева. На Ведеберзі у лісництві Нолле Нижньосаксонських державних лісів лісівники висаджують великі буки для лісу завтрашнього дня.
Маріус Ґжеско, керівник лісництва Нолле, тримає в руках карту. На ній видно строкату мозаїку з невеликих кольорових ділянок. Саме тут лісівник планує провести садіння:
«У минулому ліс на Ведеберзі був сформований переважно ялиною. В останні роки вона постраждала від буревіїв, посух і короїда. Для нас це відповідні умови для цілеспрямованої перебудови лісу. У майбутньому тут мають рости буково-змішані ліси. При цьому ми працюємо невеликими площами, щоб у майбутньому сформувати ліс, багатий за віком і структурою».
Через Консультаційний центр із питань лісового насіння в Еррелі у Люнебурзькій пустці Ґжеско замовив 23 000 саджанців бука лісового, а також 1 600 лип дрібнолистих і 1 000 кленів гостролистих. Йдеться про так званий великомірний садивний матеріал.
«Буки й липи мають висоту до 150 см. Ми не можемо висаджувати їх вручну, хоча б тому, що коренева система дуже велика. Для такого садивного матеріалу ми використовуємо гусеничний екскаватор», — пояснює лісничий.
Ґжеско обрав великомірний садивний матеріал, оскільки він має менше проблем із конкурентною рослинністю:
«Орляк звичайний тут росте дуже інтенсивно. Меншим рослинам було б важко пробитися крізь нього вгору. Крім того, дичина, насамперед козулі, уже не дістає до смачних бруньок. Менше об’їдання означає відмову від будівництва огорож, тобто економію коштів, і менше зусиль під час мисливських заходів».
Лісничий доручив садіння лісовим працівникам і сертифікованому лісовому підряднику. Садіння за допомогою екскаватора потребує спеціальних знань. Саджальник і машиніст мають бути злагодженою командою.
«Машиніст екскаватора має керувати машиною дуже обережно. Садивну яму потрібно викопати ретельно, а коренева система під час закривання ями не повинна бути стиснута. Крім того, машиніст має постійно бачити свого колегу біля стріли екскаватора, щоб не наражати його на небезпеку. До цього додається завбачливе пересування місцевістю. Навіть якщо мініекскаватор має порівняно невелику масу, він здебільшого залишається на трелювальних волоках, щоб уникнути ущільнення ґрунту», — пояснює Маріус Ґжеско.
Нижньосаксонські державні ліси з початку 1990-х років працюють за концепцією довгострокового екологічного розвитку лісів. Їхня мета — формувати багаті за структурою і видами листяно-змішані ліси, лісові угруповання яких відповідають місцевим умовам місцезростання і тому є наближеними до природних. При цьому ліси мають бути якомога більш кліматично стійкими. На Ведеберзі, який належить до території оселищної мережі «Тевтобурзький ліс, Малий Берг» переважають вапнякові ґрунти. Потенційно природну рослинність тут формують букові лісові угруповання.
Цими садильними роботами Ґжеско продовжує заходи, розпочаті його попередниками.
«Найстарішим так званим підсадкам бука під наметом уже 25 років. Отже, багато старих ялинових насаджень уже перебувають у процесі розвитку в напрямі буково-змішаних лісів. Але оскільки дерева ростуть повільно, зміни потребують часу. Тому перебудова лісу не завершиться завтра, однак, з іншого боку, вона вже почалася багато років тому».
За допомогою механізованого садіння екскаватором можна висаджувати до 600 дерев на день. При цьому важливу роль відіграють особливості місцевості. На крутих схилах або на вологих ділянках машина має працювати дуже обережно. Якщо частка коренів у ґрунті дуже висока, копати ями стає складніше.
У Шотландії обмежили доступ до лісу Бейн-Гулін через порушення правил безпеки під час рубок
Управління лісами та землями Шотландії обмежило доступ до Бейн-Гулін поблизу Кемпбелтауна після того, як представники громадськості відмовлялися дотримуватися попереджувальних знаків безпеки та переходили через захисні огорожі в зони проведення робіт.
Спочатку планувалося, що на час проведення рубок доступ буде можливий увечері та у вихідні дні. Тепер доступ обмежено лише вихідними.
Рубки розпочалися в тиждень, що почався 11 лютого, і, як очікується, триватимуть до весни 2027 року.
Дейв Кертіс із команди Західного регіону Управління лісами та землями Шотландії сказав: «Спочатку ми планували дозволити громадський доступ до західної частини лісу ввечері та у вихідні. Однак це виявилося невдалим, оскільки окремі люди не поважали встановлені огорожі та знаки. Тому ми змушені обмежити доступ громадськості лише вихідними днями й не допускати людей до активної зони робіт».
Під час рубок буде видалено дерева модрини, уражені хворобою, спричиненою Phytophthora ramorum, яка зрештою призвела б до загибелі дерев.
Превентивні рубки необхідні для усунення ризиків для безпеки відвідувачів, пов’язаних з ослабленими хворими деревами, а також для уповільнення поширення хвороби на ділянки, які наразі не уражені. Під час робіт також приберуть вітровальні та пошкоджені бурями дерева, які блокують доступ і можуть становити небезпеку.
Дейв додав: «Вітровальні ділянки лісу за своєю природою є небезпечними. Завислі та повалені вітром дерева можуть виглядати “стабільними”, але здатні покотитися, зсунутися або впасти від найменшого дотику. Залежно від того, як вони впали, вони також можуть перебувати під напруженням, і якщо ця енергія раптово вивільниться, наслідки можуть бути надзвичайно серйозними, якщо не смертельними.
Крім того, відвідування ділянки, де вже може бути наявна серйозна хвороба дерев, створює ризик перенесення спор, що спричиняють хворобу, з одного місця в інше — у бруді на взутті, колесах велосипедів або навіть лапах собак.
Це призвело б до необхідності проводити ще більше запобіжних рубок.
Ми наполегливо радимо всім, хто відвідує будь-який ліс у будь-який час, завжди звертати увагу на знаки безпеки, дотримуватися встановлених обмежень і не заходити в зони проведення робіт».
Плани щодо Бейн-Гулін (Beinn Ghuilean) на наступні роки передбачають продовження виробництва деревини, видалення всіх наявних хвойних насаджень протягом наступних 5 років і висаджування листяних порід на нижніх схилах.
Перемога над короїдом: у словацькому Горегронні зупинили масштабне лісове лихо
Екологічну кризу, що загрожувала лісам одного з наймальовничіших регіонів Словаччини, офіційно взято під контроль. Міністерство сільського господарства країни спільно з ДП «Ліси Словацької Республіки» (LESY SR) оголосили про завершення активної фази боротьби з короїдом та перехід до масштабного відновлення екосистеми.
Випереджаючи графік: як вдалося приборкати стихію
Ще у 2024 році ситуація в районі Чєрного Балога здавалася критичною — через масове розмноження шкідника було оголошено надзвичайний стан. Експерти прогнозували, що на стабілізацію знадобиться щонайменше чотири роки. Проте завдяки впровадженню «кризової моделі управління» каламітет подолали на два роки раніше запланованого.
«Сьогодні ми можемо сказати: ситуацію взято під контроль. Завдяки величезній залученості фахівців ми впоралися раніше, ніж очікувалося», — заявив міністр сільського господарства Ріхард Такач.
Цифри, що вражають:
2,1 млн м³ — загальний обсяг розробленої ураженої деревини за два роки.
90% — на стільки зменшилася кількість хворих дерев порівняно з початком 2024 року (з 397 тис. м³ до 26 тис. м³).
Потрійне прискорення: у 2024 році темпи заготівлі хворої деревини перевищили звичайні показники у три рази.
Від монокультур до стійких лісів майбутнього
Тепер пріоритетом лісівників стало створення «лісів нового покоління». Замість вразливих ялинових насаджень, які легко ставали мішенню для шкідників, формуються мішані масиви.
Стратегія відновлення:
Масштаб: За два роки висаджено понад 3 мільйони саджанців.
Природність: 60% нових лісів з’являються завдяки природному поновленню.
Стійкість: Збільшується частка листяних порід, що зробить ліс витривалішим до посух та зміни клімату.
Захист мешканців та інфраструктури
Окрім екологічного аспекту, лісівники подбали і про безпеку місцевих громад. Через масштабну вирубку хворих дерев виник ризик паводків, тому в регіоні активно будують водоутримувальні споруди та відновлюють пошкоджені лісові дороги.
Хоча пік кризи пройдено і лісове господарство повертається до стандартного режиму, фахівці застерігають від надмірного оптимізму. Через глобальне потепління ризик нових спалахів шкідників залишається високим, тому моніторинг лісів Горегронні триватиме у посиленому режимі.
Символічним завершенням боротьби стало висадження нового дерева під час пресконференції — як знак початку етапу відродження словацької природи.
Нині на підприємстві працює майже 600 ветеранів російсько-української війни. Чимало з них повернулися до мирного життя після важких поранень або проблем зі здоров’ям, які дали про себе знати під час служби. Та попри всі випробування, понад 90% демобілізованих воїнів-лісівників знову повертаються до роботи.
Велику роль у цьому відіграє програма соціальної підтримки ДП «Ліси України». На підприємстві допомагають військовим адаптуватися після фронту, пройти відновлення та знову відчути себе частиною великої лісівничої родини.
Одразу після повернення на роботу ветерани отримують матеріальну допомогу в розмірі мінімальної заробітної плати.
Раз на рік, за потреби, додатково може надаватися фінансова допомога до 15 тис. грн. ЇЇ отримав майстер лісу Окнянського лісництва Балтського надлісництва Володимир Мінєнко.
Всі демобілізовані працівники з посвідченням учасника бойових дій отримують доплату 20% до посадового окладу.
Щорічно ветеранам, які опалюють житло пічним опаленням, надається компенсація на придбання дров у розмірі 8 000 гривень. Така допомога надана лісничому Більче-Золотецького лісництва Чортківського надлісництва Івану Драпаку, водію автотранспортного цеху Путильського надлісництва Олегу Сіроцінському.
У разі потреби тривалого лікування підприємство надає, як ветеранам так і мобілізованим працівникам фінансову допомогу: до 50 тис. грн на медикаменти та до 100 тис. грн на хірургічне лікування (за наявності підтвердних документів).
Зокрема, водій автотранспортних засобів Овруцького надлісництва Олександр Чубатий отримав 24 тисячі гривень на проведення операції та подальше лікування. Також 23,5 тис грн. на лікування отримав майстер лісу Словечанського надлісництва Павло Нестерчук.
Підприємство відшкодовує витрати на реабілітацію демобілізованих працівників та може профінансувати здобуття освіти у профільних навчальних закладах лісогосподарського спрямування відповідно до норм колективного договору.
Бо для ДП “Ліси України” підтримка ветеранів – це не разова допомога, а постійна увага й вдячність кожному, хто захищав країну, і турбота про їхнє гідне повернення до мирної праці.