Автор: News
Представники НАЗК, Держлісагентства та ДП «Ліси України» обговорили виконання рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції – НАЗК щодо мінімізації корупційних ризиків. До дискусії також долучилися члени Наглядової ради ДП «Ліси України» та фахівці Базельського інституту управління.
Нагадаємо, на початку 2025 року Національне агентство презентувало дослідження, проведене спільно зі Спеціалізованою екологічною прокуратурою, Базельським інститутом управління та Всесвітнім фондом природи WWF-Україна за підтримки Швейцарії. НАЗК ідентифікувало найпоширеніші корупційні ризики та сформувало комплексні рекомендації для профільного міністерства, екологічного комітету ВРУ, Державної екологічної інспекції, Державного агентства лісових ресурсів України та інших структур щодо їх мінімізації або усунення.
Учасники зустрічі обговорили кожен ідентифікований ризик, а також заходи, які вже втілено в життя і які планується реалізувати.
«НАЗК наразі перебуває на етапі моніторингу реалізації рекомендацій. І дійсно важливо, щоб цей процес був двостороннім. Також важливо, що це питання перебуває у фокусі уваги Наглядової ради ДП «Ліси України»,» — зазначив Сергій Гупяк, заступник голови НАЗК.
Під час зустрічі голова Держлісагентства Віктор Смаль розповів про відкритість даних щодо відведення ділянок у рубку, що створює можливості для громадського контролю, та поділився планами запровадження GPS-платформи для відстеження переміщення лісовозів.
«Ми зможемо в онлайн-режимі контролювати, хто, звідки і на якій підставі перевозить деревину, що до мінімуму зменшить можливості для зловживань на місцях», — зазначив Віктор Смаль.
За словами члена Наглядової ради Янне Хар’юнпяя, існують сучасні технології сканування лісів, які могли б зробити контроль ефективнішим, однак не всі з них можливо запровадити в умовах воєнного стану в країні.
Керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець акцентував увагу на рекордних фінансово-економічних показниках підприємства, які є свідченням прозорості системи закупівель та реалізації деревини.
Член Наглядової ради Робертс Стріпніекс відзначив позитивну атмосферу діалогу та зацікавленість у взаємодії з експертами НАЗК, адже метою Наглядової ради є впорядкування процесів на підприємстві відповідно до принципів прозорості та транспарентності. Зокрема, цього року Наглядова рада затвердила антикорупційну політику підприємства, розроблену спільно з Базельським інститутом.
За підсумками зустрічі її учасники домовилися продовжувати діалог і відверто обговорювати проблеми лісової сфери, які потребують вирішення.
Типова дилема: фінські лісівники не знайшли спільної мови з місцевими екологами
У сьогоднішньому випуску міжнародного дайджесту лісових новин розповідаємо новину з Фінляндії.
Державне лісове господарство Фінляндії (Metsähallitus) повідомило, що дослухалося до позиції екологів щодо запланованих рубок на одній з великих ділянок.
Йдеться про соснові деревостани, які раніше були розріджені рубками догляду. Зараз вони досягли віку стиглості. Фінські лісівники кажуть, що провели інвентаризацію та не виявили на ділянці старовікових та природних лісів. Більша частина території площею 19 га, згідно з літніми фотографіями, є майже суто сосновим лісом, який раніше піддавався інтенсивному господарському впливу. Решта ділянок є більш мішаними за складом, але також зазнавали втручань у минулому.
Тож у лісовому агентстві заявили, що погодили суцільну рубку з Фінською асоціацією охорони природи за умови збереженню біорізноманіття. Поодинокі старі дерева, що збереглися після попередніх рубок, будуть залишені як залишкові дерева (біотопні дерева). Мертва деревина вивозитися не буде. Окрім наявної мертвої деревини, під час заготівлі будуть створені штучні сухостійні стовбури.
Але місцевий Greenpeace у коментарі під постом звинуватив фінських лісівників у наданні недостовірної інформації.
Екологи заявили, нібито отримали інформацію про червонокнижні види, які знаходяться під загрозою зникнення. Крім того, на території під вирубку є деревостани з переважанням ялини та мішані ліси, подібні до їхнього природного стану, віком 129-153 та 154-178 років. Тому природоохоронці вже не схвалюють вирубку.
Дописувачі під постом лісового агентства розділилися. Частина звинуватила лісівників у тому, що вони «одержимі вирубанням старих лісів», з якими «екосистеми руйнуються раз і назавжди». Інші нагадали, що деревообробна галузь одна з ключових у Фінляндії та наповнює бюджет країни.
Це вже не перший випадок, коли ми фіксуємо запеклі суперечки під постами державних європейських лісових компаній або агентств. У Франції, Фінляндії, Німеччині та інших країнах питання заготівлі деревини викликає ще більшу гостру дискусію в суспільстві, ніж в Україні.
Який висновок? Дискусія між лісівниками та екологами — це нормально! Суперечки не є свідченням того, що в Україні якісь не такі лісівники, що ми менше звертаємо увагу на екологічну складову. Дискусія точиться скрізь, де є лісове господарство!
За даними ООН, Україна — найбільш замінована країна світу. Лише в лісовому фонді ДП “Ліси України” забруднено вибухонебезпечними предметами або недоступно внаслідок воєнних дій 405 тис. га. Особливої уваги потребує безпека лісівників, що працюють поблизу таких ділянок. Саме з урахуванням цих реалій було змінено підходи до лісової сертифікації.
Оновлений у 2024 р. FSC стандарт системи ведення лісового господарства для України дозволяє виключати з сертифікації території, забруднені вибухонебезпечними предметами. Це рішення важливе для надлісництв, які з незалежних від них причин не можуть виконувати вимоги стандарту на окремих ділянках. Водночас вони зберігають можливість отримати FSC-сертифікат для безпечної частини своїх територій.
Внесені зміни спрямовані на те, щоб зберегти надійність і цілісність системи FSC-сертифікації, а головне — убезпечити здоров’я та життя працівників лісового господарства, місцевого населення Водночас ефективне впровадження цих вимог потребує від фахівців лісової галузі відповідних знань, навичок і професійної підготовки.
Тож представники FSC Україна провели тренінг для представників ДП “Ліси України” та інших лісокористувачів — «Виключення забруднених вибухонебезпечними предметами територій зі сфери сертифікації: вимоги FSC стандарту системи ведення лісового господарства для України».
Навчальний центр у Боярці став майданчиком для фахового діалогу. Оксана Павліщук (доцентка НУБіП України, консультантка FSC Україна) та Дмитро Карабчук (виконавчий директор ГО “Лісові ініціативи і суспільство”) допомогли лісівникам опанувати тонкощі оновленого стандарту FSC.
Що це означає на практиці?
Розмежування територій
Це не просто формальність, а чіткий набір дій. Потрібно підготувати всю необхідну документацію, постійно стежити за станом територій, забруднених вибухонебезпечними предметами; регулярно оновлювати інформацію про них. Такі ділянки мають бути чітко визначені та відмежовані і внесені до спеціального реєстру. Всі дії відпрацьовуються спільно з ДСНС. На цих територіях повністю зупиняють будь-які лісогосподарські роботи, а про ситуацію обов’язково повідомляють органи влади та місцеві громади.
Дотримання вимог щодо безпеки праці
Лісівники, які працюють поблизу небезпечних ділянок, мають регулярно проходити навчання з мінної безпеки за сертифікованими програмами. Також повинна діяти зрозуміла та затверджена процедура дій на випадок виявлення вибухонебезпечних предметів. Усі такі випадки необхідно фіксувати й документувати.
Контроль руху лісопродукції з урахуванням територій забруднених вибухонебезпечними предметами
Це означає, що на забруднених вибухонебезпечними предметами територіях не проводять жодних робіт, які передбачають присутність людини. Відповідно заготівля деревини на таких ділянках заборонена.
Учасники тренінгу відпрацювали зміни в системі менеджменту підприємства, розробляли політики, стратегії, бачення розвитку підприємства за нових умов. Сформували процедупри моніторингу та комунікації із місцевим населенням.
У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про добровільно мобілізованого працівника ДП “Ліси України”, який у ці святкові дні тримає оборону на Покровському напрямку в районі Добропілля.
До мобілізації Олександр Куцяк кілька років працював майстром лісу в Ніжиловицькому лісництві Макарівського надлісництва філії “Столичний лісовий офіс”. Свою професію він обрав не випадково – пішов батьківськими стежками. Його батько віддав роботі в лісі 36 років, і любов до цієї справи, разом із повагою до праці лісівника, передалася синові з дитинства.
“Я організовував лісогосподарські роботи: від збирання насіння до догляду за молодими насадженнями, які лише починали своє життя. Слідкував за тим, щоб ліс був захищений від пожеж, контролював процес заготівлі деревини, аби все відбувалося з дотриманням правил. Фактично, щодня дбав про ліс як про живий організм, який потребує постійної уваги та турботи” – розповідає Олександр Куцяк.
Навесні цього року Олександр добровільно ухвалив рішення мобілізуватися. Про вакансії у 32-й Сталевій механізованій бригаді він дізнався від знайомих і довго не вагався. Для нього це був не просто вибір місця служби, а усвідомлений крок – стати там, де його знання, витримка й відповідальність можуть бути справді корисними.
“До того як мене відправили на загальну військову базову підготовку, я взяв відношення від бригади. Підписав контракт на 3 роки. Це дає кращі умови служби, можливість обрати спеціальність, соціальні гарантії від держави після демобілізації”
Нині Олександр служить у бригаді на посаді стрільця-зенітника. Разом із побратимами він відповідає за прикриття логістичних маршрутів і вогневих позицій від ворожих безпілотників. Працюють на сучасних артилерійських зенітних установках. Його завдання — вчасно помітити загрозу в небі та не дати ворогу зірвати постачання чи завдати удару. Службу Олександр несе на Добропільському та Покровському напрямках, де від уважності й злагоджених дій таких бійців часто залежить безпека інших підрозділів.
“Протягом року ситуація на цьому напрямку погіршилась. Ворог постійно збільшує кількість ударних дронів. Буває по 70 на одну ділянку за день прилітає. Дистанційно мінують дороги. Звичайно в таких умовах нам стає все важче дістатись до позицій і періодично втрачається техніка. Особливо складно працювати у туман”, – каже Олександр Куцяк.
У такій ситуації аби убезпечити особовий склад, каже воїн-лісівник, важливо вчасно помітити загрозу. Використовують всі можливі засоби – особливо розвідувальні квадрокоптери, яких зараз дуже не вистачає.
“У цій нелегкій справі ми не залишаємося сам на сам – поруч із нами Спілка воїнів-лісівників України та ДП “Ліси України”. Лише кілька тижнів тому Володимир Ковальчук привіз нам квадрокоптери Mavic. Завдяки їм ми можемо заздалегідь перевірити, чи безпечний шлях до позицій, вчасно сховатися або змінити маршрут, зберігши найцінніше – життя. Не менш важливою стала допомога з інструментами для будівництва бліндажів, зарядними станціями та генераторами. Для нас така підтримка – не просто речі, а відчуття надійного тилу», — розповідає Олександр Куцяк.
Не залишає свого воїна-лісівника без уваги й рідна філія. До Дня працівника лісового господарства Олександра, як мобілізованого працівника, підтримали премією. А вдома на нього чекають найдорожчі: дружина та п’ятирічна донечка. Поки батько боронить країну, колеги Олександра подбали й про його родину – запросили дівчинку на театральну виставу, подарувавши їй трохи радості та світла.
Після завершення військового контракту, коли на фронті запанує стабільність і країна зустріне мир, Олександр мріє повернутися до своєї улюбленої справи – роботи в лісі. Він з усмішкою каже, що хоче перевершити батьків рекорд і присвятити лісовому господарству ще чотири десятки років життя, бережучи й примножуючи те, що любить і заради чого сьогодні боронить країну.
Цього року ДП “Ліси України” завершило 19 наукових проєктів. Їхньою реалізацією спільно з науковцями займався сектор наукового забезпечення Департаменту розвитку та IT.
Основні напрями роботи – впровадження сучасних підходів до формування лісів і підвищення їхньої стійкості до кліматичних змін. Важливою складовою стала гармонізація лісогосподарської діяльності з природними процесами, захист біорізноманіття та впровадження інноваційних технологій у лісове господарство.
Усі дослідження проводилися разом із фахівцями наукових установ. До роботи долучилися науковці УкрНДІЛГА, НУБіП України та відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція», Дніпровського національного університету імені О. Гончара, а також Поліського національного університету.
Які наукові проєкти серед ключових?
Розробка методики збереження цінних екосистем відповідно до міжнародних стандартів ведення лісового господарства для України
В українському лісовому законодавстві відсутні чіткі норми щодо виділення, оцінювання та збереження репрезентативних ділянок аборигенних екосистем, що призводить до труднощів у виконанні вимог FSC стандарту. Для подолання цієї проблеми ДП «Ліси України» ініціювало розробку науково обґрунтованої та практичної методики збереження репрезентативних ділянок аборигенних екосистем за участі фахівців УкрНДІЛГА.
Запропонована методика формує єдиний алгоритм дій, інструменти оцінювання та заходи збереження й відновлення екосистем відповідно до міжнародних стандартів лісового господарства.
Запобігання хвороб ясеневих насаджень
Всихання ясеневих деревостанів в Україні набуло величезних масштабів через зміну клімату, тривалі посухи та підвищення температури, що послаблює дерева і робить їх вразливими до стовбурових шкідників та хвороб, зокрема кореневої губки.
Науковці НУБіП розробили методи, які дозволяють запобігти хворобам ясеневих насаджень.
Критерії відбору дерев при проведенні рубок переформування у лісах Полісся
В цьому році ДП “Ліси України” прийняло Стратегію з переходу до наближеного до природи лісівництва. Вона передбачає поступову відмову від суцільних рубок, відновлення природної структури лісів, використання місцевого садивного матеріалу й створення мішаних насаджень. Такі підходи допомагають зберігати біорізноманіття та роблять ліси стійкішими до кліматичних змін.
Тож за ініціативи нашого підприємства фахівці відокремленого підрозділу НУБіП «Боярської лісодослідної станції» розробили проєкти зі створення демонстраційних ділянок у лісах Полісся (Поліський, Столичний та Північний лісові офіси). Лісівників на конкретних прикладах навчають проводити рубки переформування, забезпечуючи найкращий баланс між екологічною, економічною та соціальною складовими лісового господарства.
Розроблення оптимальної структури лісовідновлення та лісорозведення сіянцями із ЗКС
Кожного року ДП “Ліси України” збільшує показник використання сіянців із закритою кореневою системою на 10-15%. Адже вони легше зберігаються, транспортуються. Мають високий рівень приживлюваності. Потребують менше доглядів.
Науковці УкрНДІЛГА провели дослідження щодо використання оптимальної кількості сіянців основних лісотвірних видів із закритою кореневою системою на 1 га.
У наступному році сектор наукового забезпечення планує зосередитися на дослідженнях щодо відновлення лісів Полісся (Житомирщина, Київщина, Чернігівщина), які постраждали через війну.
У наступному році сектор наукового забезпечення планує зосередитися на дослідженнях щодо відновлення лісів Полісся (Житомирщина, Київщина, Чернігівщина), які постраждали через війну.
Також фахівці сектору спільно з науковцями опрацьовуватимуть природоощадливі технології заготівлі деревини в процесі рубок формування і оздоровлення лісів з використанням сучасної лісозаготівельної техніки.
У наступному році підприємство планує розширювати пропозицію лісопродукції. Програма збільшення лісозаготівлі, серед іншого, передбачає створення власних заготівельних бригад.
Підрядники, з якими ми укладаємо договори на лісозаготівлю за результатами тендерних процедур у Prozorro, не завжди встигають виконати необхідний обсяг робіт. Причини часто є об’єктивними, зокрема мобілізація працівників.
Водночас наші споживачі — деревообробна галузь — потребують стабільного, ритмічного та прогнозованого постачання ресурсу.
За таких умов власні бригади забезпечують дотримання виробничих графіків і гарантоване виконання планів заготівлі.
Під час створення бригад особливу увагу приділяємо залученню ветеранів — учасникам бойових дій підприємством надається спеціальний соціальний пакет.
Найбільш активно в цьому напрямі працює філія «Центральний лісовий офіс», де раніше було найбільше питань до підрядників.
Сьогодні у філії налічується 109 працівників лісозаготівельних бригад — вальників лісу та лісорубів різних розрядів. Протягом року чисельність бригад було збільшено на 10%. З 1 січня 2026 року філія вводить у штат ще 31 посаду лісоруба.
Власні лісозаготівельні бригади працюють у шести надлісництвах філії. За рік вони заготовили майже 176 тис. м³ деревини — близько 15% від загального обсягу. Втім, ключовими є навіть не обсяги, а можливість своєчасно забезпечити заготівлю там, де підрядник не впорався.
Збільшення власної заготівлі відбудеться також завдяки розширенню парку спеціальної техніки. У філії “Центральний лісовий офіс”, як і в багатьох інших, уже працює власний комплекс «харвестер–форвардер», який у середньому заготовляє 110 м³ деревини за одну зміну. Наступного року ДП «Ліси України» закупить десятки одиниць нових заготівельних машин, що в рази збільшать частку саме механізованої заготівлі.
Зимові канікули діти учнівських лісництв філії “Подільський лісовий офіс” розпочали з користю.
11-класники Романківецького ліцею імені Костянтина Поповича, що у Чернівецькій області, побували у Сокирянському лісництві. Тут разом із нашими працівниками вони зробили сім шпаківень та дві годівнички. Пізніше у них гніздитимуться птахи та знаходитимуть собі їжу.
Виготовлення шпаківень та годівничок – один з елементів екологічного виховання. Адже у процесі роботи діти також пригадували, як живуть птахи зимою, як знаходять собі їжу.
В Улашківському лісництві, що на Тернопільщині, діти взяли участь у приготуванні корму для диких тварин та побували у дендропарку, який закладений у лісництві та складається із секцій хвойних та листяних порід дерев.
Старшокласники Сосулівської філії Улашківського опорного ЗЗСО I-III ступенів були із вчителькою біології. Спочатку під керівництвом лісничого та працівників лісництва вони підготували корм для диких тварин і розклали його у приготовлені місця – буряк, сіно, сіль, кукурудзу.
А вже у дендропарку наші працівники розповіли дітям про хвойні насадження, догляд за ними, в тому числі взимку.
Вихованці Пліщинського учнівського лісництва Хмельницької області разом із працівниками Шепетівського надлісництва побували у майстерні ‘Мануфактура віночків”. Ця приватна майстерня знаходиться у м. Шепетівка. Власниця пані Алла Бунечко розповіла учням, а це були дівчата 8 класу, історію зародження різдвяних вінків, технологію їх створення.
У майстерні для виготовлення вінків використовуються тільки екоматеріали. Дівчата робили віночки з ялиці, прикрашали шишками та сухофруктами
– Для різдвяних вінків не потрібно масового вирубування ялинок, – розповіли ученицям працівники надлісництва. – А потім такі вироби легко утилізуються, розкладаючись природньо.
Загалом у філії “Подільський лісовий офіс” ДП “Ліси України” діє понад 40 учнівських лісництв. Переважна частина – на Хмельниччині.
Тематична бесіда із учнями 8-9 класів – вихованцями учнівського лісництва, відбулася у Конюхівському ліцеї. Лісничий Конюхівського лісництва Бережанського надлісництва, що на Тернопільщині Іван Куриляк розповів хлопцям та дівчатам про те, як живе ліс взимку, як працюють лісівники у цей період. Також говорили про те, як захищаються хвойні насадження у святковий час. Співпраця лісництва та ліцею тривала впродовж року. Діти восени збирали жолуді, разом із лісівниками готували корм для диких тварин.
Завдяки такій формі співпраці лісництв з освітніми закладами, діти знайомляться з лісівничою справою. А головне, що учнівські лісництва – це дієва форма залучення молоді до охорони природи. Таким чином лісівники навчають дітей любити та поважати ліс, знати його особливості та вміти за ним доглядати.
Об’єкти готові та відкриті для відвідувачів. Основний акцент – зменшення кількості пожеж, безпека та максимальна зручність. До кінця року буде побудовано ще 5 рекреаційних пунктів.
Одна рекреація облаштована на Житомирщині. Дві – на території Київської області. Локації обирали там, де люди регулярно зупиняються та відпочивають. Усі розташовані в межах громад.
Усі рекреаційні пункти є повністю безкоштовними. У кожному пункті є базові умови для відпочинку. Все зроблено з урахуванням безпеки дітей і дорослих та відповідають критеріям безбар’єрності. До кожного передбачені зручні під’їзди. Дістатися можна без заїздів у глиб лісу.
Головне завдання – запобігання лісовим пожежам. У пожежонебезпечний період хаотичний відпочинок створює загрози. Облаштовані зони знижують імовірність випадкових загорянь. Це прямий внесок у збереження лісу. В 2025 році завдяки рекреаційним комплексам зменшено кількість пожеж у найбільш ризикованих територіях в 2,5 рази.
Ще один напрям – безпека під час війни. Лісові масиви можуть бути небезпечними через наслідки дронових атак. За межами перевірених зон ризик значно вищий. Рекреаційні пункти зменшують ці загрози.
Будівництво рекреаційних пунктів – це частина інвестиційного плану підприємства. Вона відповідає реальним вимогам воєнного часу. Такі об’єкти зменшують ризики для людей і для лісу.
З майже 2200 мобілізованих працівників нашого підприємства є представники практично всіх лісівничих посад – від виробничих до управлінських ланок. У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про добровільно мобілізованого головного мисливствознавця ДП “Ліси України”.
Володимир Соловей за освітою магістр екології. Після завершення навчання у НУБіП набував досвід роботи у мисливських господарствах Київщини та Чернігівщини. З початку 2023 року почав працювати головним мисливствознавцем у центральному апараті ДП “Ліси України”.
“Ми займались моніторингом диких мисливських тварин, що утримуються в напіввільних умовах,рахували їх чисельність, контролювали підгодівлю. Загалом такий важливий екологічний напрям роботи, спрямований на збереження та підвищення популяції диких тварин у лісі”, – розповідає Володимир Соловей.
На підприємстві Володимир пропрацював майже 2 роки. Пішовши оновити дані в ТЦК вирішив добровільно мобілізуватись. Під час проходження базової загальновійськової підготовки Володимир отримав відношення у Першу окрему важку механізовану бригаду.
“Спочатку це була базова для всіх посада стрілець-гранатометник. Але так як я маю вищу освіту, мене відправили на навчання в Академію сухопутних військ ім.П.Сагайдачного у Львів. Після кількомісячних навчань я повернувся і став командиром взводу звукометричної розвідки”
У підпорядкуванні воїна-лісівника – оператори звукометричного обладнання, логісти, водії та відповідальні за матеріально технічне забезпечення. Головне завдання взводу – отримання координатів розташування техніки ворога за допомогою спеціалізованої звукової розвідки. Хлопці зараз працюють біля російського кордону на Чернігівщині.
“Поблизу кордону в нас є обладнання,що допомагає виявити ворожі вогневі засоби. Наші оператори отримують та обробляють інформацію. Далі передають координати артилеристам. Працюють змінами з перервою на сон та побутові справи без свят і вихідних”, – говорить Володимир.
Робота на прикордонні це не тилова служба, як може здатись на перший погляд. Воїн лісівник каже, що незважаючи на відсутність стрілкотні, кількість застосування FPV дронів ворогом збільшилась кратно, особливо на оптоволокні. Ціляться по всьому, що рухається. Нещодавно влучили у бригаду електриків, яка відновлювала світло для найближчих селищ, де ще залишились люди.
Днями Володимир звернувся по допомогу до Спілки воїнів-лісівників України. Через все більші атаки ворожими дронами, воїнам стало складно діставатись до приладу, який фіксує ворожі цілі.
“Кожні три дні на ньому потрібно замінювати акумулятор. Тільки виїдемо, одразу на горизонті бачимо FPV. Володимир Ковальчук передав нам детектор дронів “Чуйка 3.0”, який одразу бачить сигнал ворожого БПЛА. Це можливість вчасно сховатись, втікти, сховати машину. Тепер моєму підрозділу працювати стало безпечніше”
Стабілізувавши роботу підрозділу, вперше за час служби воїн-лісівник пішов у відпустку і відразу приїхав до колег. Він з теплом згадує, як весь відділ приїхав до нього у Десну, де проходив базову загальну військову підготовку.
“Привезли мені солодощів, коштів, щоб міг купити собі чогось ще. Це було дуже круто. Бо коли тільки потрапляєш на військові навчання, якось ще незвично, і важко було адаптуватись до нових умов”
Після демобілізації Володимир збирається повернутись на улюблену роботу, в колектив, який за цей час став його справжньою підтримкою. А ще з нетерпінням чекає, коли кожного дня зможе бачити як росте його син у вільній та мирній Україні.
У межах 2,7 млн га мисливських угідь підприємства обліковується понад 102 тисячі диких тварин – зайці, козулі, кабани, європейські олені, плямисті олені,лані, вовки та борсуки.
Задача нашої єгерської служби їх охороняти, підгодовувати та сприяти відтворенню.
Особливо важливо підтримати нормальні умови існування диких тварин з настанням холодів. Тож, з початку грудня розпочалась зимова підгодівля, яка триває приблизно 100 днів.
Облік тварин наші фахівці здійснюють щороку і відповідно до матеріалів мисливського впорядкування заготовляють необхідну норму кормів. Вони збагачені мікроелементами, вітамінами та мінералами, які допомагають диким тваринам зберегти сили та адаптуватися до складних зимових умов.
Корм єгері залишають у годівницях, які спорудили ще до початку настання зими. Вони розташовані на ділянках, що захищають спокій диких тварин – невеликих галявинах або у рідколіссі.
Загалом для підгодівлі диких тварин заготовлено 477 тис. кормових віники, 1,1 тис. тонн зернових культур, 2,3 тис. шт зернових снопиків, півмільйона тонн сіна, 113 тис. тонн солі, 11 тис. тонн коренеплодів.
Кормові віники – це гілки листяних порід дерев, а саме берези, дуба, липи, осики та ліщини. Їх єгері заготовляють не пізніше червня, коли листя має найбільше поживних речовин. Після зрізування, гілки формують і зв’язують у пучки. Потім занурюють у солоний розчин, просушують у добре провітрюваних та захищених від потрапляння дощової води приміщеннях. Висушені пагони з листям зберігають до настання зими і зараз використовують для підгодівлі тварин.
Сіно важливий елемент підгодівлі, коли в сніжний період немає можливості здобути рослинну їжу.
Коренеплодами диких тварин годуємо в більш теплу безсніжну погоду. Зокрема це кормовий буряк, морква, картопля, ріпа чи брюква. Їх єгері викладають у підготовлені корита поставлені неподалік від годівниць.
Сіль компенсує мінерали, на які рослинний корм взимку бідний.
У залежності від погоди кількість кормів може збільшуватися або зменшуватися. Корм у годівнички єгері додають поступово з розрахунку на кілька днів.
