Автор: News
Починаючи з наступного року суцільні рубки головного користування в гірських лісах Карпат будуть під забороною. Натомість курс – на наближене до природи лісівництво, яке передбачає перехід від традиційних суцільнолісосічних рубок до вибіркових і поступових та формування різновікової структури насаджень.
Це означає, що під час заготівлі деревини вилучатимуть окремі дерева або невеликі групи дерев із урахуванням їхнього віку, стану та ролі в лісі. Такий підхід дозволяє лісу відновлюватися природним шляхом, підтримувати біорізноманіття та залишатися стійким до зовнішніх впливів.
Тож 2026 рік перехідний для традиційної моделі лісового господарювання в гірських лісах Карпат.
Перші важливі кроки в цьому напрямку ДП «Ліси України» вже зробило. Зокрема, проведено інвентаризацію пробних площ, що дозволила науковцям оцінити стан лісових екосистем і зібрати дані про основні лісотвірні види та лісорослинні зони.
Для підготовки персоналу закладаються навчальні мартелоскоп-ділянки, де проходять тренінги лісничі та їхні помічники. Ці заходи допомагають відпрацювати нові підходи на практиці і підготувати фахівців до роботи за сучасними стандартами лісівництва.
Попереду масштабна й відповідальна робота – актуалізація даних в матеріалах лісовпорядкування.
«Ціль на 26-й рік – 1 млн га для ВО “Укрдержліспроект”. Близько 70% із цього мільйона припадає саме на Карпатський регіон», – наголосив Голова Державне агентство лісових ресурсів України Віктор Смаль під час виступу на публічному звіті.
З наступного тижня такі роботи стартують у гірських лісах Чернівецького, Путильського та Берегометського надлісництв. Останнє базове лісовпорядкування тут проводилось у 2020 році. Однак, попередні матеріали, як правило, створювалися під інші підходи господарювання – із фокусом на суцільні рубки та більш спрощену структуру насаджень.
Натомість наближене до природи лісівництво вимагає значно детальніших даних про структуру лісу, наявність підросту, біорізноманіття, стійкість деревостанів та їхню здатність до природного відновлення. Саме ці параметри визначають, які дерева і в якій кількості можна вилучати без шкоди для екосистеми.
Таксатори ВО “Укрдержліспроект” зафіксують зміни, що відбулися після останнього повторного базового лісовпорядкування та перевірять, які заплановані роботи вже виконані.
Під час виїзду безпосередньо в ліс фахівці оглянуть ділянки, де ще не проводились господарські заходи і визначать, які роботи необхідно запроектувати. Особлива увага приділятиметься вибірковим рубкам, зокрема стиглих та перестійних насадженнях.
Також проектуватимуться заходи, щодо сприяння природному поновленню. Мішані ліси більш стійкі до шкідників, хвороб та негативного впливу стихійних явищ.
ДП «Ліси України» інвестує власні кошти в ці роботи, щоб у майбутньому отримати здорові, стійкі та самовідновлювані ліси.
З початку березня в більшості регіонів України тримається суха, сонячна та по-квітневому тепла погода. Але разом із теплом з’являються й сезонні ризики: сніг уже зійшов, а торішня рослинність швидко висихає.
На жаль, зараз власники паїв починають спалювати суху траву. А суха рослинність легко займається, і вітер може за лічені хвилини поширити полум’я з полів на великі території, зокрема в ліси. Саме це стало основною причиною перших у цьому році лісових пожеж.
Зокрема, за останній тиждень в межах лісового фонду ДП “Ліси України” зафіксовано 8 невеликих лісових пожеж площею 8,9 га. Більшість випадків – на Закарпатті, Львівщині та Волині. Всі пожежі оперативно ліквідували.
В інших випадках лісівникам вдалося вчасно зупинити вогонь і не допустити його поширення в ліс. Наприклад, на Житомирщині поблизу Степанівського лісництва загорілася стерня на полі. Існував ризик, що полум’я може перекинутися в ліс. Щоб цього не сталося, лісівники швидко загасили вогонь ранцевими обприскувачами, а на межі з лісом створили мінералізовану смугу, яка стримує поширення вогню. Схожа ситуація трапилася і поблизу Христофорівського лісництва на Миколаївщині.
Щоб запобігти виникненню лісових пожеж, державна лісова охорона посилила патрулювання, особливо поблизу ділянок, які межують із сільськогосподарськими угіддями. Якщо під час патрулювання вони виявляють підпал на території держлісфонду, складають протоколи про адміністративні правопорушення та оперативно гасять вогонь.
За межами закріпленого лісового фонду ДП “Ліси України” державна лісова охорона немає повноважень складати протоколи. Тому, коли підпал фіксується у сусідніх земельних ділянках, що межують з нашим лісовим фондом, наші співробітники викликають ДСНС або Національну поліцію України. Або ж проводять спільні рейди. Впродовж тижня за результатами таких рейдів було складено 21 протокол на порушників правил пожежної безпеки.
Попереджаємо, спалювання трави передбачає адміністративну, а подекуди і кримінальну відповідальність!
За спалювання сухої трави і листя передбачений штраф від 3 060 до 6 120 грн.
Якщо пожежа відбувалася на території природно-заповідного фонду, то штраф за це становить 6120 до 12 240 грн (для посадовців – від 2 1420 до 30 600 грн).
За знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених посадок навколо населених пунктів, вздовж залізниці загрожують найбільші штрафи – 90 000-150 000 грн.
Якщо під час пожежі внаслідок спалювання трави чи листя загинули люди, за це загрожує від двох до п’яти років ув’язнення.
Сьогодні на підприємстві вже працює 569 ветеранів російсько-української війни.
Більшість із них повертаються до цивільного життя після важких поранень або через ускладнення хронічних захворювань, отриманих під час служби. Попри це, понад 90% демобілізованих воїнів-лісівників знову стають до роботи.
Важливу роль в цьому відіграє ефективна програма соціальної підтримки ДП “Ліси України”. Ми допомагаємо військовим адаптуватися після служби, відновлюватися та знову стати повноцінною частиною лісівничої спільноти.
Одразу після повернення на роботу ветеранам виплачується матеріальна допомога в розмірі мінімальної заробітної плати.
За всіма ветеранами зберігаються робочі місця. Якщо підрозділ ліквідований – пропонуємо іншу посаду. Наприклад, верстатник деревообробних верстатів Олексій Асмаковський переведений на посаду підсобного робіника Новгород-Сіверського надлісництва.
Якщо ветеран має важкі поранення і вже не може виконувати фізичну роботу, то пропонуємо інші вакансії. Зокрема, шукаємо нову посаду для тракториста Свидівського лісництва Черкаського надлісництва Філія “Центральний лісовий офіс” Івана Лукашика, який зараз перебуває на реабілітації. Серед варіантів – посада пожежного спостерігача.
У разі потреби тривалого лікування підприємство надає фінансову допомогу: до 50 тис. грн на медикаменти та до 100 тис. грн на хірургічне лікування (за наявності підтвердних документів).
Всі демобілізовані працівники з посвідченням учасника бойових дій отримують доплату 20% до посадового окладу. Також раз на рік, за потреби, може надаватися фінансова допомога до 15 тис. грн.
Щорічно ветеранам, які опалюють житло пічним опаленням, надається компенсація на придбання дров у розмірі 8 000 гривень. У лютому після демобілізації її отримали водій автотранспортних засобів Оникіївської транспортної дільниці Михайло Трушевський, майстер лісу Вільховатського лісництва Павло Ільчик, начальник Бершадського лісопромислового комплексу Сергій Білий, старший майстер лісу Гощанського лісництва Андрій Сидорчук, електрик Камінь-Каширського лісопромислового комплексу Сергій Мальчук, тракторист 4 розряду Володимирецького лісництва Микола Муравинець.
Підприємство відшкодовує витрати на оздоровлення демобілізованих працівників та може профінансувати здобуття освіти у профільних навчальних закладах лісогосподарського спрямування відповідно до норм колективного договору.
Ми – одна лісівнича родина, яка пам’ятає і підтримує кожного, хто став на захист України.
Тривають основні торги деревиною з поставкою у другому кварталі 2026 року, розпочаті у середині лютого. Цього року у відповідь на численні заклики споживачів ДП «Ліси України» значно збільшило пропозицію лісопродукції. На аукціони виставлено понад 1,5 млн м³ лісопродукції, що на 250 тис. м³ більше, ніж зазвичай. Стартові ціни сформовані на рівні стартових цін І кварталу 2026 року (+8% до індексу споживчих цін), та є значно нижчим цін реалізаційних (детальніше тут).
У більшості регіонів, окрім Волині та Карпат, аукціони вже відбулися, тож можемо проаналізувати попередні результати.
Як і на минулих торгах контрактується 100% як ділової деревини, так і дров промислового використання (ПВ).
Середня ціна дров’яної деревини порівняно зі стартовою зросла на 73% — до 2,52 тис. грн/м³ (поточна реалізаційна ціна — 2,46 тис. грн/м³).
Середня ціна ділової деревини порівняно із стартовою зросла на 26% до 6,5 тис. грн/м³ (поточна реалізаційна – 7,4 тис. грн /м³).
Середня ціна по всіх видах продукції збільшилася на 31% до 5,2 тис. грн/м³ (поточна реалізаційна — 5,3 тис. грн /м³), що відповідає середній ціні реалізації у четвертому кварталі 2025 року.
Ділова деревини дорожчала щокварталу, починаючи з другої половини 2024 року. Нарешті, яка бачимо, тренд призупинився. Ціна сформувалася вище стартової, але нижче поточної. Фактично відбулося корегування цін на круглі лісоматеріали до рівня третього-четвертого кварталів 2025 року.
Корекція цін вплинула на динаміку виконання контрактів першого кварталу. «Ліси України» продукцію заготовили, проте деяка частка споживачів від неї відмовилася.
У таких випадках застосовуємо додаткові торги (голландські аукціони) з пониженням ціни. Зокрема, на «голландці» виставлено понад 100 тис. м³ круглої сосни.
Загалом із початку року ДП «Ліси України» заготовило на 29% лісопродукції більше, ніж на початку 2025 року, але обсяг реалізації зріс лише на 3%. Ринок на чисельних зустрічах та нарадах заявляв про дефіцит ресурсу, незадіяні потужності, але фактично на збільшення пропозиції ділової деревини не відреагував. Як наслідок, профіцит ресурсу та відчутне зростання залишків на складах.
Зазначимо, що диспропорція стосується ділової деревини, споживачі промислових дров вибирають законтрактовані об’єми (поточна структура реалізації — 40% кругла деревина, 60% — дрова).
Для зменшення залишків на складах підприємство адаптує заготівлю під запити ринку — пріоритетом на найближчий період визначено проведення рубок формування і оздоровлення лісів (більший вихід дров). Лісозаготівельні роботи на ділянках, відведених під рубки головного користування (більший вихід ділової деревини), будуть здійснюватися за наявності достатнього рівня попиту.
Наразі середньодобовий обсяг заготівлі становить 45 тис. м³.
У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” ми розповімо історію воїна-лісівника із Буковини, який добровільно пішов на фронт, аби підтримати свого колегу.
Сергій Варварюк 11 років пропрацював провідним інженером з охорони праці у Чернівецькому надлісництві. Він контролював лісові роботи, покращував виробничий процес, стежив, аби усі фахівці були забезпечені спецодягом та відповідним обладнанням, вчасно проходили медичні огляди та навчання. Адже основна мета інженера з охорони праці – збереження життя і здоров’я працівників.
Згодом до списку «зберегти життя та здоров’я» додалося ще декілька пунктів: зберегти країну, її людей, свою родину та побратимів.
Рішення піти захищати Батьківщину Сергій прийняв у вересні 2022 року. Вирішальною стала розмова з колегою – інженером Віталієм Євенчуком із Путильського надлісництва. Той із перших днів повномасштабного вторгнення вже був на передовій.
Після цієї розмови Сергій зрозумів: настав час і йому стати до лав захисників.
Після навчання він потрапив до 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону – підрозділу у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Служив у протитанковому взводі роти вогневої підтримки. Першим місцем служби став Бахмут – одна з найгарячіших точок фронту на той час.
«Це було справжнє випробування для кожного з нас. Постійні обстріли, важкі бої, майже без перепочинку. Але ми розуміли, за що стоїмо. Там дуже швидко починаєш цінувати прості речі – підтримку побратимів, можливість подзвонити рідним», – згадує Сергій Варварюк.
Після виснажливих боїв воїн-лісівник поїхав на офіцерські навчання. Повернувшись, був призначений заступником командира мінометної батареї. У цьому складі він брав участь у бойових діях під час контрнаступу на Харківщині, підтримуючи штурмові підрозділи, які звільняли Дворічну та Новомлинськ.
Згодом підрозділ Сергія перевели на Сіверський напрямок, де відчутно почала змінюватись тактика ведення боїв.
«На той час ворог відчутно наростив використання FPV-дронів. Збивати їх було непросто, адже багато з них працювали на оптоволокні. Це значно ускладнювало нам роботу. Доводилося збивати їх зі стрілецької зброї. Згодом і ми почали активно використовувати такі дрони», — розповідає військовий.
Велику роль у цьому відіграла підтримка колег та Спілка воїнів-лісівників України. Її представники неодноразово приїжджали до підрозділу Сергія з допомогою — привозили десятки FPV-дронів і квадрокоптерів Mavic, які значно посилювали можливості українських військових на полі бою.
Ще одним етапом служби Сергія став 53-й окремий розвідувальний батальйон, де воїн-лісівник обіймав посаду заступника командира підрозділу спеціальної розвідки.
«На Сумщині ми знешкоджували ворожі диверсійно-розвідувальні групи. Рота БПЛА виходила на розвідку, наші екіпажі з неба виявляли противника і робили скиди. Але це не так просто, як може здатися. Ворог часто влаштовує засідки у густих лісах. Тому потрібно мати хорошу підготовку, витримку і холодну голову», – говорить Сергій.
За роки служби здоров’я воїна дало про себе знати — загострилися проблеми з хребтом. Сергій неодноразово проходив лікування. Нині він переведений до 97-го батальйону підтримки, де відповідає за бойову готовність, навчання та моральний стан військовослужбовців.
Попри всі труднощі, Сергій не втрачає оптимізму.
«Моя мрія, щоб Україна нарешті жила в мирі, а ворог пішов геть з нашої землі. Як і будь-який військовий, який зараз далеко від своєї сім’ї, я хочу бути поруч із рідними, бачити дітей і дружину. Я вірю, що все це обов’язково буде».
А в рідному Чернівецькому надлісництві філії “Подільський лісовий офіс” на Сергія чекають. За ним зберігається робоче місце, а після демобілізації він отримає всі соціальні гарантії, передбачені колективним договором підприємства. За потреби підприємство також готове допомогти йому з реабілітацією. Бо ми своїх пам’ятаємо і підтримуємо!
Це садивний матеріал, вирощений минулого року у наших лісових розсадниках. Він представлений сіянцями основних лісотвірних порід — сосни звичайної, сосни Палласа, дуба звичайного, а також модрини європейської та ялиці білої. Усі сіянці із ЗКС вирощені з урахуванням потреб різних регіонів.
Аби цієї весни вирощені сіянці потрапили на площі, передбачені для заліснення, вони пройшли повний цикл вирощування: від висіву насіння у спеціальні касети до формування міцної кореневої системи у поживному субстраті.
Спочатку лісонасіннєва сировина переробляється у шишкосушарках. Отримане насіння очищується та калібрується. Далі воно проходить через висівну лінію і потрапляє в касети із субстратом, насиченим поживними речовинами.
Засіяні касети переміщують у теплиці на три-чотири тижні. В теплицях підтримується необхідна температура. Щоб допомогти сіянцям розвиватися, працює система автоматичного зрошення. Вона здійснює полив механізовано та згідно заздалегідь встановленого графіку.
Після проростання в теплицях, сіянці переміщуються на поля дорощування. Це спеціально обладнані ділянки відкритого ґрунту для подальшої адаптації та підготовки до висадки сіянців безпосередньо у лісі. Восени лісівники огортають по периметру ізоляційним матеріалом виставлені піддони з касетами. Він стабілізує температуру в прикореневій зоні.
Постійний та правильний догляд дозволив повністю зберегти садивний матеріал протягом морозного періоду до весни. Ми отримали якісні сіянці з покращеною генетико-селекційною якістю, високою приживлюваністю та стійкістю до несприятливих погодних умов.
Транспортування із лісорозсадників до площ для заліснення вже розпочалось і відбуватиметься протягом всієї лісокультурної кампанії.
Сіянці із ЗКС легко переносять транспортування на великі відстані. Головна причина в тому, що їхнє коріння знаходиться у спеціальному субстраті. Цей субстрат утримує вологу і захищає кореневу систему від пересихання, механічних пошкоджень та перепадів температури.
На цей рік у наших селекційно-насіннєвих центрах заплановано виростити 13 млн сіянців із ЗКС. Висів відбувається весною у кілька прийомів. Частина вирощених сіянців буде використана під час осінньої лісокультурної кампанії. Інші – весною наступного року. Зараз у лісорозсадниках відбувається процес висіву та розміщення касет у теплицях.
Починаючи з 2027 року у філії “Лісові репродуктивні ресурси” заплановано істотно збільшити кількість сіянців із ЗКС – до 19 млн, а у 2028 – не менше 25,4 млн.
Це можливо за рахунок розширення площ для висіву. Для цього в різних лісорозсадниках заплановане будівництво 20 полів дорощування та 8 теплиць.
Завдяки цьому, наші лісорозсадники зможуть також істотно розширити породний склад вирощених сіянців із ЗКС.
Розповідаємо про це в рамках проєкту «Міжнародний дайджест лісових новин».
У змаганнях зареєструвалося понад 110 спортсменів із 24 країн серед яких і представник Білорусі.
З початку війни білоруський режим надає підтримку російським агресорам. Тож спільна участь з її офіційними представникам є для українських лісівників неприйнятною!
Чемпіонат організований Словенським державним лісовим управлінням (SiDG) у співпраці з міжнародною організацією IALC (Міжнародна асоціація чемпіонатів із лісозаготівлі).
Чемпіонат проводиться у трьох категоріях: чоловіки-професіонали, жінки-професіонали та учасники віком до 24 років. Вони змагатимуться у п’яти дисциплінах: заміна ланцюга, комбіноване розпилювання, точне розпилювання, звалювання дерев та обрізання сучків. Крім індивідуальних виступів, відбудуться також командні змагання та традиційна естафета націй.
Словенія — одна з найбільш лісистих країн Європи, ліси вкривають майже 60 відсотків території країни, і тут склалися міцні традиції професійної роботи в лісовій галузі.
Чемпіонат світу проводиться у наступних дисциплінах.
ЗАМІНА ЛАНЦЮГА
Учасник змагань повинен якнайшвидше замінити ланцюг і перевернути шину бензопили. При цьому він не має зазнати травм, тобто на руках не повинно бути порізів. Найкращі справляються з цим менш ніж за вісім секунд! Після виступу пила має бути готова до наступних двох дисциплін. Якщо, наприклад, в одній з них послабне гайка, учасник втрачає всі очки, зароблені в першій дисципліні, а також час на ремонт пили в тій, у якій він виступає.
КОМБІНОВАНЕ РОЗПИЛЮВАННЯ
Учасник змагань повинен якнайточніше вирізати диск заданої товщини з двох колод, розташованих під різними кутами. Диск вирізається спочатку знизу до середини стовбура (не заходячи в позначену червоним область), а потім зверху, щоб зрізи збіглися. Якість розпилу в цій дисципліні важливіша за швидкість виконання, а різниця між нижнім і верхнім зрізами вимірюється в міліметрах! І як швидко це роблять найкращі? Менш ніж за двадцять чотири секунди.
ТОЧНЕ РОЗПИЛЮВАННЯ НА ПЛАТФОРМІ
У цій дисципліні на учасників також чекають дві колоди, але вони лежать на дошці. З боків і спереду їх приховують кілька сантиметрів тирси, що закривають контакт дошки з колодою, оскільки дошка імітує камінь, який учасник не повинен зачепити при розпилюванні диска. Непропилений залишок на колоді має бути мінімальним, а будь-який проріз у «камені» призведе до штрафних балів. Звісно, йдеться про міліметри. Щодо часу — найкращим потрібно близько двадцяти двох секунд для виконання цього завдання.
ВАЛКА ДЕРЕВ
У цій дисципліні дерево необхідно зрубати якомога ближче до визначеної позначки. Учаснику дається три хвилини на огляд дерева, напрямку вітру, рельєфу місцевості та інших умов. Учасник визначає точний напрямок, у якому має впасти дерево (будь-який напрямок у межах 360°), і встановлює допоміжний кілочок на заданій відстані від дерева.
ОБРІЗКА СУЧКІВ
Для глядачів найцікавішою дисципліною, безумовно, є імітація обрізки сучків. Учасник має якнайшвидше обрізати шестиметровий стовбур із тридцятьма кілочками, що імітують гілки, причому на кожному чемпіонаті світу кілочки розташовані по-різному. Учасник не повинен зарізати в стовбур або залишати виступи, оскільки ці помилки тягнуть за собою штрафні бали. Так, навіть глибина зарізів і висота виступів вимірюються в міліметрах. Найкращий час? Від тринадцяти до чотирнадцяти секунд.
ЕСТАФЕТА
Щоб зробити змагання цікавішими та видовищнішими, зазвичай організовують командну естафету, особливо на чемпіонатах світу. Учасники повинні за мінімальний час вирізати дерев’яні диски певних розмірів із вертикально (диски не повинні падати на землю) та горизонтально розташованих стовбурів. Результати цієї дисципліни не враховуються в загальному заліку.
Це все землі запасу лісогосподарського призначення та самозалісені земельні ділянки, які перебували у власності громад або обласних (районних) адміністрацій, але не були передані у користування чи власність.
Такі ліси роками залишалися без господаря. Вони були абсолютно незахищені, частина з них росли на землях сільськогосподарського призначення.
Значну частину позитивних рішень на ці землі ми отримали ще минулого року. Втім, щоб оформити речові права ми зробили величезну роботу. Спершу підприємство звернулось до громад або до обласних (районних) адміністрацій. В залежності від повноважень, отримали дозвіл на розробку документації із землеустрою. Замовили відповідну документацію та погодили її відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Далі розпорядники затвердили документацію із землеустрою і передали підприємству ці землі у постійне користування. Лише після цього відбулась державна реєстрація речових прав. Найбільше таких земель оформили філія “Поліський лісовий офіс” та філія”Центральний лісовий офіс”:
Рівненська ОВА передала у постійне користування ДП «Ліси України» (Висоцьке надлісництво) 611 гектарів земель, що раніше належали СВК «Жаденське» – колишній сільськогосподарський кооператив, створений на базі радянського колгоспу.
Черкаська ОВА передала підприємству 51 земельну ділянку загальною площею 681 га. Найбільші масиви переданих земель розташовані на території громад Черкаського та Звенигородського районів, де ними опікуватиметься Корсунь-Шевченківське надлісництво, а також у громадах Золотоніського району, які передані під управління Черкаського надлісництва.
На всіх цих територіях у лісівників попереду ще велика робота. Потрібно провести первинне лісовпорядкування, оцінку впливу на довкілля, після чого сформувати квартально-видільну мережу та запланувати необхідні господарські заходи.
На цьому робота із порятунку лісів та збільшенню площі лісового фонду не зупиняється. Адже площа переданих земель незначна в масштабах країни. За перші два місяці цього року нами направлено клопотань на 4,7 тис га земель. Отримали позитивних відповідей на понад 2 тис га, в тому числі на клопотання, які були направлені в минулому році.
Ми ще раз звертаємось до територіальних громад, обласних (районних) адміністрацій із закликом передати придатні для лісорозведення та самозалісені земельні ділянки, а також земельні ділянки лісогосподарського призначення, які не надані у власність або користування, у державний лісфонд під опіку ДП «Ліси України». Існуючі ліси та ті, які будуть висаджені в подальшому, знаходитимуться під постійним наглядом державної лісової охорони, щоб запобігти незаконним рубкам, пожежам і пошкодженню.
Заплановані дослідження спрямовані на вирішення деяких актуальних питань, які постають перед лісовим господарством. Це, зокрема, підвищення стійкості лісів до шкідників, адаптація насаджень до змін клімату та формування більш витривалих, посухостійких лісів. Також у фокусі уваги – наближене до природи лісівництво.
Основні напрями наукових досліджень:
Формування мережі демонстраційних ділянок (мартелоскопів) для досліджень, правильного планування рубок переформування та навчань лісівників у лісах Карпатського регіону та Полісся.
З наступного року рубки головного користування у високогірних лісах Карпат будуть під забороною. Натомість вводяться рубки переформування, які спрямовані на перетворення штучних одновікових насаджень у різновікові та мішані ліси, близькі до природних. Процес відбувається шляхом вибіркового видалення окремих дерев. Такі підходи допомагають зберігати біорізноманіття та роблять ліси стійкішими до кліматичних змін.
Згідно зі Стратегією ДП «Ліси України», з 2030 року наближене до природи лісівництво застосовуватиметься вже у 20% українських лісів.
Тож цього року науковці закладуть біля 10 демонстраційних ділянок в різних видах деревостанів у Карпатському регіоні, і біля 20 у Столичному та Північному офісах, проведуть перші прийому рубки переформування. Змоделюють майбутній ліс і навчать лісівників визначати цільові параметри — бажані показники складу, густоти та будови для конкретного типу деревостану.
Розробка системи моніторингу та заходів щодо мінімізації впливу омели австрійської на стійкість соснових лісів Полісся
Омела австрійська дедалі частіше з’являється у соснових лісах Полісся. Ця рослина – напів-паразит поселяється на гілках сосни і живиться соками дерева, через що воно слабшає, повільніше росте і стає більш вразливим до хвороб та шкідників. Її насіння розносять птахи, тому осередки зараження швидко з’являються в нових ділянках лісу.
Науковці напрацюють алгоритм дій як зупинити цей процес. Фахівці дослідять масштаби ураження соснових насаджень, умови, за яких паразит розвивається найактивніше, та визначать найбільш уразливі ділянки лісу. На основі цих досліджень будуть розроблені практичні рекомендації.
Роль інтродукованих лісотвірних видів у формуванні стійких лісових насаджень у посушливих умовах південних регіонів
Важливо зрозуміти, як інтродуковані деревні види поводяться у місцевих природних умовах. Через зміну клімату, тривалі посухи та деградацію ґрунтів аборигенні для південних регіонів деревні види не завжди добре приживаються або формують нестійкі насадження. Водночас інтродуковані види часто демонструють кращу посухостійкість і швидший ріст, тому їх усе частіше використовують під час лісорозведення та відновлення лісів.
Однак разом із потенційними перевагами виникає і низка питань. Деякі інтродуковані види можуть агресивно поширюватися, витісняти місцеві види, змінювати склад рослинності або впливати на стан ґрунтів і біорізноманіття. Тому важливо оцінити не лише їхню продуктивність, а й довгострокові екологічні наслідки такого поширення.
Регенеративне лісівництво: інтеграція малопоширених плодових культур у самовідновлювані лісові екосистеми ДП “Ліси України”
Ідея полягає в тому, щоб дослідити можливість введення малопоширених плодових дерев і кущів у лісові екосистеми як елемент регенеративного лісівництва. Такі дерева та кущі можуть підвищувати біорізноманіття, створювати додаткову кормову базу для птахів і тварин, а також залучати запилювачів – бджіл, метеликів та інших комах, що підтримують стабільність екосистеми.
Плодові породи також впливають на стан ґрунтів: їхнє листя та плоди, що опадають, формують природний шар органіки, покращують родючість ґрунту та водний режим, що особливо важливо для відновлення деградованих ділянок. Науковці мають визначити, які саме культури доцільно інтегрувати в лісові насадження, як вони впливатимуть на природне поновлення лісу, біорізноманіття та стійкість екосистем.
Ми зібрали запитання та частину з них встигли поставили Голові Держлісагентства Віктору Смалю під час його публічного звіту. Публікуємо відповіді:
1.Дуже хороша норма в Земельному кодексі про самозалісені території. Але вона діє не на повну силу, оскільки громади не завжди хочуть визнавати самозалісені території. Чи планує агентство законодавчі ініціативи щодо обов’язкового визнання цих територій лісом, незалежно від форми власності? Бо внаслідок цього з’явились і приватні ліси на вже розпайованих землях.
Олександр Цега, лісничий Шепітського лісництва Путильського надлісництва філії «Подільський лісовий офіс»
Відповідь: «Ми не можемо одразу різко перейти від добровільної передачі цих земель до імперативної. У нас має бути нормальний процес взаємодії. І саме тому перед якимось жорсткими імперативними речами ми повинні запропонувати річ, яка влаштує і зацікавить територіальні громади.
Ця форма зацікавленості опрацьовується зараз. Розрахунок грошової матеріальної оцінки, розрахунок вартості землі по ріллі, він буде лягати у формі разової виплати від користувача до ОТГ. І це буде така форма інвестиційного плану. До того, як заходити в площину такого жорсткого імперативу ми будемо працювати з зацікавленістю громад в першу чергу».
2.З 2026 року в Карпатському регіоні стартує перехід до наближеного до природи лісівництва з відмовою від суцільних рубок у гірських лісах уже з 2027-го. Чи готова галузь до цього переходу кадрово, технологічно та нормативно? І яких екологічних та економічних результатів очікує Держлісагентство в найближчі роки?
Микола Сойма, інженер охорони та захисту лісу 1 категорії сектору охорони і захисту лісів в Закарпатській області відділу охорони і захисту лісів філії “Карпатський лісовий офіс”
Відповідь: «Станом на зараз — ні. У нас не внесені зміни до матеріалів лісовпорядкування. Це та основа, яка повинна лежати попереду всього. Якщо немає змін у матеріалах лісовпорядкування – немає запланованих заходів.
Зроблені вже підготовчі кроки до цього. Визначені типи лісу. Визначені потрібні типи деревостану. Тепер можна працювати із конкретними матеріалами лісовпорядкування. Ціль на 26-й рік — 1 млн га для ліспроекту для польових досліджень. Це означає, що близько 70% із цього мільйона припадає саме на Карпатський регіон. До квітня 2027 року ми точно будемо готові.
Станом на зараз, ні, звичайно. Тому що в нас дуже тісний графік. І 26-й рік повинен бути дуже динамічним.
Що стосується економічного ефекту: важливою для розуміння є норма приросту при господарюванні рубками переформування. Якщо звичайні заходи приносять приблизно від 4 до 5 кубічних метрів приросту на 1 га, то рубки переформування будуть давати до 12. Це більше, ніж удвічі. Але, звичайно, потрібно підготувати деревостан для цього. Це не буде з першого року. Але вже десятиліття друге ми перейдемо ось на отакі прирости. Ось це лежить в основі. І економічна модель переходу на рубки переформування доведена не тільки в Німеччині. Ця модель доведена і в Україні. І Анатолій Дейнека, який безпосередньо і закладав ці площі і протягом великої кількості років, спостерігав за тим, який вони дають результат саме ці методи, ці всі речі доводяться і в Європі і в Україні».
3.У нас у Вознесенському надлісництві є Андріївське урочище, яке відноситься до природньо-заповідного фонду. У 2022 році вигоріло 300 гектар урочища, на сьогодні згарище сягає 939 гектари, через природоохоронний статус ми не мали і не маємо можливості прибрати його. Деревина, яку можна було продати, втрачає цінність. Вже рік документи на зміну статусу і полощі урочища лежать на узгодження в Міністерстві. Чи може Держлісагенство повпливати на скорочення цих процесів, щоб «горільники» в межах ПЗФ можна було прибирати без проходження таких затяжних процедур?
Євген Валковський, провідний інженер лісового господарства філії «Південний лісовий офіс»
Відповідь: «Така проблема є не тільки в ПЗФ, а і в експлуатаційних лісах. Проблема полягає в тому, що у нас є великі зарегулювання у сфері оцінки впливу на довкілля. Будь-який горільник, в будь-якому лісі більше одного гектара – розчищення цього горільника передбачає проведення ОВД. Без ОВД це буде незаконною діяльністю. Саме це є причиною того, що навіть прифронтові ліси, які знаходяться безпосередньо в зоні бойових дій, до яких є доступ і які можна використати для фортифікаційних укріплень саме це є причиною чому вони не розробляються. І велика кількість сировини, яка поставляється на потреби оборони, їде з ресурсних областей. І це є причиною.
Тут не тільки про ПЗФ. Це в цілому по країні. Чи в 2025 році були спроби змінити? Були. І я вірю в те, що ми знайдемо цей баланс. Я вірю, що цей баланс знаходиться саме у використанні ресурсу, який постраждав від війни і у прифронтових областях.
Тому по ПЗФ точно ні, але по ОВД я вірю, що ми знайдемо цей баланс і підемо в площину роботи з лісами, які постраждали від війни. Можливо це навіть буде не у вигляді закону, а нормативно правового акту, який дозволить працювати у форматі експерименту.
У 2025 році у нас відбувся прецедент і вперше була прийнята постанова Кабміну, яка стосувалася нацпарку “Святі гори”. Це безпосередньо передній край зони бойових дій і цією постановою було врегульовано, що на потреби оборони без ОВД можна здійснювати заготівлю. Мені здається, що це наш реалістичний сценарій по якому будемо рухатись у 2026-му році. Все, що залежить від Державне агентство лісових ресурсів України, ми зробимо».