Автор: News
Сьогодні на підприємстві працює майже 600 ветеранів російсько-української війни. Лише з початку року після демобілізації до роботи повернулися 67 воїнів-лісівників. Багато з них – із важкими пораненнями або проблемами зі здоров’ям, що загострилися під час служби.
Саме тому в ДП «Ліси України» діє програма соціальної підтримки ветеранів, яка допомагає їм адаптуватися після фронту, пройти лікування та реабілітацію, а також отримати фінансову підтримку після повернення до мирного життя.
Для багатьох військових це критично важливо, адже відновлення, лікування чи операції часто коштують десятки, а інколи й сотні тисяч гривень.
Зокрема, лісничому Головецького лісництва Сколівського надлісництва Василю Глюзду підприємство компенсувало 100 тисяч гривень за проведення дороговартісної операції.
Під час служби у Василя загострилися давні проблеми з кульшовим суглобом на нозі. Після демобілізації у 2024 році він не міг зробити операцію через високу вартість лікування та необхідність чекати державної компенсації. У лютому цього року стан здоров’я Василя різко погіршився, тож він зважився на операцію, витрати на яку компенсувало підприємство.
«Якби не зробив операцію вчасно, то фактично вже не зміг би нормально ходити. Зараз ще проходжу реабілітацію, але вже повернувся до роботи. Результатом дуже задоволений», – каже Василь.
Фінансова підтримка важлива і для тих, хто після фронту повертається до родинних турбот. Майстер лісу з Балтського надлісництва Володимир Мієнко виховує чотирьох неповнолітніх дітей і нині є єдиним годувальником у сім’ї, адже дружина сильно хворіє.
«Я отримав допомогу за кількома пунктами Колективного договору – на паливні дрова (8 тис.), виплати при поверненні зі служби (8,6 тис.) та як учасник бойових дій (15 тис). Загалом це понад 30 тисяч гривень. А ще 20% до окладу. Дуже вдячний підприємству за таку турботу», – говорить Володимир.
Схожа ситуація у демобілізованого воїна-лісівника, майстра лісу з Іванківського надлісництва Богдана Цирюка. Його дружина, яка також військовослужбовиця, чекає на другу дитину.
«В нас ще є маленька донечка. Ціни ростуть, а дитині треба купити все необхідне. Треба готувати дружину до пологів. Виплати при поверненні, а також 15 тисяч мені, як учаснику бойових дій, трохи полегшили життя. Крім того, виплатили паливну норму, взимку буде чим обігріти будинок».
Для демобілізованих працівників, чиї посади були скорочені або ліквідовані, підприємство пропонує інші. Так сталося і з Віктором Михайленком, який після служби отримав нову посаду лісового пожежного на Іванківській лісопожежній станції.
«Мене не залишили сам на сам із проблемами: навчили, підтримали і дали можливість працювати далі», – каже він.
Підтримка ветеранів у ДП «Ліси України» – це не разова допомога. Це щоденна увага до людей, які стали на захист країни, а потім повернулися до мирної праці. Бо за кожною такою історією – життя, яке потрібно відновити.
Цей тиждень став для нас особливим. По всій країні, від Карпат до південних областей, рекреаційні пункти «Лісовичок» наповнилися сміхом, теплими розмовами, щирими посмішками й людьми, які, можливо, давно не мали нагоди просто побути серед природи.
До Тижня безбар’єрності в межах Національної стратегії безбар’єрності, ініційованої Першою леді України Оленою Зеленською, ДП «Ліси України» долучилося не просто заходами. Ми хотіли подарувати людям відчуття легкості, уваги та турботи. Хотіли, щоб хоча б на кілька годин ліс став місцем, де не існує обмежень.
Саме тоді Відділ комунікацій ДП «Ліси України» представив новий проєкт – «Вікно у ліс». І сьогодні ми вже можемо сказати: це справді вдалося.
Для когось це була перша прогулянка лісом за довгий час. Для когось – можливість побути поруч із побратимами, відволіктися від війни, від тривог чи щоденних труднощів. А для когось – просто день, коли можна було посміхатися, ловити рибу, малювати, ліпити з глини, спілкуватися або мовчки слухати шум дерев.
Ми бачили щирі емоції. Бачили дітей, які не хотіли їхати додому. Бачили ветеранів, які вперше за довгий час по-справжньому розслаблялися. Бачили очі людей, у яких з’являвся той самий внутрішній спокій, який іноді так складно знайти.
Особливо цінно, що навколо проєкту почали об’єднуватися люди. У нас з’явилися партнери, нові знайомства та однодумці. Ми побачили, скільки людей готові підтримувати такі ініціативи, допомагати й створювати доступний простір разом.
На Волині ми анонсували створення першого в Україні повністю безбар’єрного рекреаційного пункту. Але це лише початок.
Попереду – ще багато планів, нових форматів, партнерств і зустрічей. Ми хочемо, щоб «Вікно у ліс» росло, розширювалося й приходило в ще більше міст та громад.
І зовсім скоро ви побачите нові заходи цього проєкту.
Бо інколи людині потрібно не так багато: свіже повітря, шум дерев, відчуття спокою та просте усвідомлення, що про тебе подбали.
І якщо нам вдалося подарувати комусь хоча б один такий день – значить, ми рухаємося правильно.
Повномасштабна війна стала серйозним випробуванням для всіх сфер життя України, і лісове господарство не стало винятком. Військова агресія рф завдала значної шкоди українським лісам: частина залишається замінованою, а лісові масиви прикордонних та прифронтових регіонів потерпають від пожеж через обстріли та активні бойові дії.
У таких умовах особливого значення набуває міжнародна підтримка, яка допомагає не лише зберегти українську лісову галузь, а й продовжити її модернізацію та наближувати її роботу до європейських стандартів.
Сьогодні лісовий сектор України активно співпрацює з міжнародними партнерами, залучаючи сучасні технології, експертну допомогу, фінансову підтримку та найкращі світові практики ведення лісового господарства. Це ще раз демонструє високий рівень довіри до реформ, які відбуваються у лісовій галузі.
Підтримка Німеччини: стале управління та цифровізація
Одним із ключових партнерів України у сфері лісового господарства є Німеччина. Наразі реалізуються одразу три масштабні проєкти.
Проєкт «Сприяння плануванню та впровадженню багатофункціонального сталого управління лісами в Україні» спрямований на підтримку Держлісагентства та його структур у впровадженні сучасного багатофункціонального підходу до ведення лісового господарства. Його основою є використання достовірних даних для прийняття управлінських рішень.
Не менш важливим є «Навчально-практичний курс з управління природними лісами». У межах цього проєкту українські лісівники отримують доступ до європейського досвіду наближеного до природи лісівництва, вивчають сучасні методи моніторингу стану лісів та підходи до екологічної стабілізації лісових екосистем.
Ще один напрям співпраці стосується цифровізації. Проєкт «Удосконалення планування управління лісовим господарством шляхом зміцнення місцевого потенціалу» допомагає цифровізувати Лісовий кадастр України, а також підтримує відновлення функціональності ВО «Укрдержліспроект», яке відіграє ключову роль у лісовпорядкуванні.
Фінляндія: розвиток лісової енергетики
Фінляндія підтримує Україну у межах проєкту «Стале постачання сировини для лісової енергетики в Україні». Його мета – розвиток сучасних систем управління та моніторингу лісових ресурсів для сталого виробництва енергії з лісової сировини.
Для України це особливо актуально в умовах енергетичних викликів, спричинених повномасштабною війною. Розвиток лісової енергетики дозволяє підвищити енергетичну стійкість громад та ефективніше використовувати наявні ресурси без шкоди для екології.
Чехія: гармонізація з європейськими стандартами
Чеська Республіка допомагає Україні у межах проєкту «Посилення потенціалу України у сфері моніторингу лісів для гармонізації зі стандартами ЄС».
Основний акцент зроблено на покращенні якості даних про ліси та вдосконаленні систем моніторингу. Це необхідно для реалізації стратегій ЄС та ФАО щодо підтримки лісів і розвитку сталого лісового господарства в Україні.
Європейський Союз: законодавчі реформи та модернізація галузі
ЄС підтримує український лісовий сектор у межах кількох масштабних програм.
«Програма EU4Environment» спрямована на оцінку лісових та екосистемних послуг, а також визначення інвестиційних та фінансових можливостей для розвитку лісового господарства.
Проєкт «Інклюзивне та стійке функціонування ланцюгів створення вартості у сільському, рибальському та лісовому господарствах» охоплює надзвичайно важливі напрями: розробку нового Лісового кодексу, гармонізацію законодавства з нормами ЄС, модернізацію лісовпорядкування та цифровізацію галузі.
Також важливу роль відіграє лісівничий компонент проєкту IPRSA 3 «Інституційна та політична реформа для дрібного сільського господарства». У його межах відбувається підготовка необхідних нормативно-правових актів та обмін міжнародним досвідом.
Світовий банк: кліматична стійкість
Глобальний проєкт Progreen, який реалізує Світовий банк, допомагає Україні впроваджувати інституційні реформи у лісовому секторі та адаптувати ліси до зміни клімату.
Сьогодні питання кліматичної стійкості є надзвичайно важливим, адже українські ліси потерпають не лише від наслідків війни, а й від посух та шкідників через зміни клімату. Саме тому міжнародні програми спрямовані не лише на відновлення, а й на формування довгострокової стратегії стійкого розвитку.
Швеція та Швейцарія: освіта, досвід і наближене до природи лісівництво
Швеція підтримує Україну через проєкт «Нарощування потенціалу для інтеграції політики ЄС у лісовому секторі України». Йдеться про підготовку фахівців Держлісагентства та підпорядкованих організацій до впровадження європейських регламентів і політик через навчання, онлайн-курси та професійні обміни.
Швейцарський проєкт «Від кризи до стійкості завдяки наближеному до природи лісовому господарству в Україні» має практичне спрямування. У його межах створюються демонстраційні ділянки-мартелоскопи, розробляються практичні посібники з наближеного до природи лісівництва та формується національна мережа співпраці у сфері сталого управління лісами.
Підтримка, яка має стратегічне значення
Міжнародна допомога лісовому сектору України сьогодні – це значно більше, ніж окремі проєкти чи технічна підтримка. Це інвестиція у стійкість держави, екологічну безпеку та майбутнє країни.
Підтримка міжнародних партнерів демонструє солідарність світової спільноти з Україною та підтверджує, що навіть у найскладніші часи розвиток, реформи та турбота про природні ресурси залишаються пріоритетом. Саме така співпраця створює фундамент для відновлення країни, посилення стійкості українських лісів та формування сучасної моделі лісового господарства європейського рівня.
Цьогоріч ДП «Ліси України» запланувало закупівлю 151 сучасного трактора для регіональних підрозділів підприємства. Наразі через систему Prozorro вже проведено три відкриті закупівлі на 130 тракторів.
В рамках укладених договорів, у регіональні філії підприємства надходитимуть сучасні трактори провідних світових виробників – швейцарські MASSEY FERGUSON, німецькі DEUTZ-FAHR та британські New Holland.
Зокрема, перші 14 тракторів вже отримала Філія “Північний лісовий офіс”. Ще 16 одиниць найближчим часом надійдуть до Філія “Центральний лісовий офіс”. Постачання всієї техніки триватиме протягом наступних шести місяців для всіх регіональних підрозділів.
Трактори є базовою технікою для більшості лісогосподарських процесів. Вони задіяні практично на всіх етапах робіт:
– підготовки ґрунту під посадку лісових культур, догляду за міжряддями та видалення чагарникової рослинності;
– трелювання деревини та її транспортування до проміжних складів;
– виконання вантажно-розвантажувальних робіт;
– облаштування й догляду за мінералізованими смугами, створення протипожежних розривів, підвезення води та пожежно-технічного обладнання.
Чому підприємство їх оновлює?
Сьогодні у лісництвах ДП «Ліси України» працює близько 2,9 тисячі тракторів. Понад 1,9 тис. з них експлуатуються вже більше 10 років. Близько 90% цього парку – це техніка білоруського виробництва МТЗ, а також трактори Т-40 та ЮМЗ.
З роками обслуговувати такі машини стає дедалі складніше: виникає дефіцит запчастин, а ремонт потребує значних витрат часу та коштів. Крім того, застаріла техніка споживає більше пального, частіше виходить з ладу та поступається сучасним тракторам за продуктивністю й ефективністю роботи.
У Німеччині дрони та штучний інтелект допомагають створювати ліси майбутнього
У Баварії тестують нові технології для безпечного та сталого лісовідновлення у гірських лісах. У лісах поблизу Зонтгофена та Кюрнаха науковці й лісівники вже використовують дрони, лазерне сканування та штучний інтелект, щоб визначати найкращі місця для висаджування молодих дерев на складному рельєфі.
Ще кілька років тому такі рішення здавалися футуристичними, а сьогодні вони стають частиною сучасного лісового господарства. Проєкт реалізують спільно Баварські державні ліси, Мюнхенський університет прикладних наук та Кемптенський університет прикладних наук.
Над гірськими схилами нині працюють спеціально обладнані дрони, які збирають надточні дані про рельєф, рослинність і можливі перешкоди. Завдяки сучасним системам навігації техніка може визначати своє положення з точністю до кількох сантиметрів. Це дає змогу створювати детальні цифрові карти лісових ділянок і аналізувати, де саме найкраще висаджувати новий ліс.
Для прив’язки даних до конкретної місцевості науковці встановлюють спеціальні контрольні мітки та окремо фіксують розташування молодих дерев. Надалі ці дані використовуватимуть для навчання штучного інтелекту, який зможе автоматично визначати придатні місця для садіння.
Паралельно дослідники працюють і над створенням садильного робота. У майбутньому його планують доставляти на круті схили за допомогою вантажного дрона. Після цього робот зможе самостійно висаджувати дерева у важкодоступних або небезпечних для людини місцях.
У Баварських державних лісах вважають, що такі технології можуть суттєво змінити підходи до відновлення гірських лісів. Насамперед йдеться про безпеку працівників, швидкість робіт та можливість ефективніше відновлювати ліси в умовах складного рельєфу й змін клімату.
Збір даних у Кюрнаху є частиною масштабного дослідницького проєкту з автоматизованого лісовідновлення за підтримки дронів, який фінансує федеральний уряд Німеччини.
В Естонії цьогоріч висадять 19 мільйонів дерев і створять сотні гектарів нових лісів
В Естонії державне лісове господарство цього року робить особливий акцент не лише на відновленні вирубаних ділянок, а й на створенні абсолютно нових лісів. Державний центр управління лісами RMK планує висадити 19 мільйонів дерев та закласти нові ліси на понад 500 гектарах територій, де раніше лісу не було.
Нові насадження з’являться на малопродуктивних луках, чагарниках, територіях колишніх кар’єрів і навіть на ділянках після демонтажу ліній електропередач. Загалом у державних лісах буде відновлено 8 600 гектарів.
По всій країні висаджують 8,3 мільйона сосен, 7,3 мільйона ялин, 2,7 мільйона беріз і 650 тисяч чорних вільх. До робіт залучають сотні підрядників і тисячі сезонних працівників, а частину садіння виконують спеціальні машини.
Керівник напряму лісовирощування та розсадницького господарства RMK Тоомас Вяят наголосив, що цього року масштаби створення нових лісів стали безпрецедентними для державного лісового господарства країни.
«Ліс ми садимо й там, де його раніше не було, — загалом на 512 гектарах. Зокрема, на 21 гектарі ділянок під демонтованими лініями, на 142 гектарах малоцінних чагарників, на 326 гектарах трав’яних угідь, на двох територіях колишніх кар’єрів та інших нелісових землях», — сказав Вяят і додав, що в жоден із попередніх років створення нових лісів у державному лісі не здійснювали в такому масштабі.
У RMK пояснюють: висадити дерева — лише початок тривалого процесу. Протягом наступних десятиліть лісівники регулярно повертаються на ділянки для догляду за молодими насадженнями, щоб забезпечити формування повноцінного лісу.
«Садіння — це лише невеликий крок у лісовирощувальній роботі, адже протягом наступних 20 років фахівець із вирощування лісу в середньому сім разів повертається на те саме місце для виконання різних робіт, щоб висаджені рослини прижилися, а молодий ліс піднявся. Ми садимо, вирощуємо й підвищуємо цінність лісу», — наголосив Вяят.
У державних лісах Естонії перевагу надають хвойним породам, однак фахівці також формують змішані ліси, які вважаються більш стійкими та продуктивними. Усі саджанці RMK вирощує самостійно з власного насіння, а частину рослин додатково обробляють для захисту від шкідників.
Близько 62% усіх саджанців — контейнерні, із закритою кореневою системою. Такі дерева краще переносять посуху, легше транспортуються та швидше приживаються після висаджування.
Загалом цього року RMK інвестує у вирощування й догляд за лісами 22,6 мільйона євро. Значна частина коштів спрямована не лише на садіння, а й на подальший догляд за молодими лісами, адже саме це визначає якість майбутніх деревостанів.
Окрему увагу в Естонії приділяють і залученню людей до лісової справи. RMK регулярно організовує відкриті заходи та освітні програми для молоді, під час яких учасники можуть долучитися до висаджування дерев і більше дізнатися про сучасне лісівництво.
Зазвичай лісівники закликають українців завчасно запасатися дровами на зиму й не відкладати купівлю на осінь. Але цього року дрова розкуповують як ніколи активно. У середньому щомісяця відвантажують 225 тис. м³! Така динаміка в попередні роки спостерігалася виключно у пікові місяці опалювального сезону.
Населенню та об’єктам соціальної сфери реалізовано майже 1,1 млн м³ дров’яної деревини, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2025 року (534 тис. м³).
Є всі передумови для того, щоб цього року вийти на найбільший з початку створення підприємства рівень споживання дров — понад 3 млн м³.
2023 рік — 2,97 млн м³;
2024 рік — 2,78 млн м³;
2025 рік — 2,45 млн м³.
Попри високий попит, дрова є в наявності. На складах підприємства накопичено близько 200 тис. м³ дров’яної деревини. Постійно контролюємо підтримання достатніх запасів у кожному з наших 1340 лісництв.
У планах до кінця року — заготовити ще 2 млн м³ для потреб домогосподарств. Ціни на дрова для населення залишатимуться стабільними. Наразі вони практично вдвічі нижчі за ціни, сформовані на біржі. За умови відсутності різких коливань цін на ПММ (пально-мастильні матеріали), послуги та логістику ДП «Ліси України» гарантує незмінність рівня цін на дрова до кінця опалювального сезону 2026/2027.
Традиційно найдорожчими є дрова твердих порід, які мають високу теплотворну здатність (I група — 1400 грн з ПДВ). Далі йдуть дрова II групи (сосна, вільха — 1100 грн з ПДВ), а найдешевшими є дрова III групи — 950 грн з ПДВ (ялина, ялиця, м’яколистяні породи).
Крім реалізації дров населенню, ДП «Ліси України» бере активну участь у тендерних закупівлях для соціальної сфери, бюджетних установ та підрозділів МОУ. З початку 2026 року укладено 813 договорів на постачання 247 тис. м³ дров, з яких уже відвантажено понад 130 тис. м³.
Голова комісії з перетворення Ігор Зубович разом із членами Наглядової ради ДП «Ліси України» відвідали лісові господарства Хмельниччини, де обговорили ключові напрями розвитку підприємства.
Засідання Наглядової ради цього разу відбулося на базі філії “Подільський лісовий офіс”. Поділля здавна славиться величними дубовими лісами, які є візитною карткою цього мальовничого лісостепового краю.
Зокрема, учасники засідання оглянули лісогосподарські роботи у Зіньківському лісництві Ярмолинецького надлісництва. Саме тут лісівники вже багато років формують дубові деревостани, що вважаються одними з найкращих у країні.
Секрет створення цінної товарної деревини, як кажуть місцеві лісівники, полягає у багатоступеневій системі догляду. У результаті головна порода — дуб — розвивається в найбільш сприятливих умовах. Це дає можливість «програмувати» потрібну товарну якість та досягати запасу деревини на одному гектарі до 350–450 куб. м.
Що важливо, роботи з догляду в лісництві — не лише інвестиція, а й спосіб заробітку. Виробництво майже безвідходне: порубкові рештки після освітлення і прочистки переробляють на паливну тріску та реалізують через Prozorro енергетичним підприємствам.
«Догляд за лісовими культурами — надважлива робота. Це якість деревостанів, які ми залишимо наступним поколінням. Підприємство продовжить інвестувати в сучасну техніку для проведення догляду. Водночас необхідно більш ефективно використовувати ресурс, який з’являється в результаті проведення робіт. Європейські колеги здивовані, що ми часто викидаємо те, що в ЄС давно навчилися переробляти. У цьому напрямі нам є над чим працювати», — зазначив Ігор Зубович.
У Зіньківському лісництві членам Наглядової ради продемонстрували технологію лазерного сканування лісового масиву методом лідарної зйомки за допомогою коптера та ручного лідара SLAM. За підсумками досліджень дані LIDAR-сканування порівняють із даними лісовпорядкування. У перспективі розвиток технології дозволить оцифрувати лісовий фонд і створити сучасну електронну платформу управління лісовими ресурсами.
У Михельському лісництві Ізяславського надлісництва учасники засідання ознайомилися з роботою лісозаготівельної техніки. В умовах гострого дефіциту робочих рук механізація — єдина можливість забезпечити стабільні обсяги заготівлі, особливо коли йдеться про прохідні рубки. Інвестувати в закупівлю харвестерів уже починають підрядники підприємства. Але власна лісозаготівельна техніка, в яку цього року інвестує ДП «Ліси України», — це менша собівартість виробництва і, що не менш важливо, гарантія своєчасного виконання контрактів на постачання продукції.
ДП «Ліси України» продовжує оновлення техніки для лісництв у межах інвестиційної програми компанії. Нещодавно філія “Північний лісовий офіс” отримала 14 нових сучасних тракторів, які вже працюють у лісництвах Сумщини та Чернігівщини.
Техніка використовується для догляду за лісовими культурами, підготовки ґрунту, а також вивезення лісопродукції. Для лісівників це не просто нові машини, а необхідне оновлення, адже частина старих тракторів експлуатувалася ще з часів лісгоспів.
Нові трактори – сучасні, потужні та прохідні, пристосовані до роботи у складних лісових умовах. Працівники зазначають, що працювати на такій техніці значно комфортніше та ефективніше. На контрасті зі старими машинами це справді відчутне оновлення.
ДП «Ліси України» продовжує інвестувати в розвиток та модернізацію галузі.
В Україні офіційно запровадили єдині правила державного обліку мисливських тварин та обсягів їх добування. Це важливий крок до створення прозорої системи моніторингу тваринного світу.
До цього часу уніфікованої системи обліку мисливської фауни в Україні не було. Хоча закон зобов’язував користувачів мисливських угідь проводити підрахунок тварин і фіксувати обсяги їх добування, кожне господарство робило це за власними підходами та методиками. У підсумку дані часто були непорівнюваними, а оцінка стану популяцій у різних регіонах могла суттєво відрізнятися.
Ситуацію змінила Стратегія розвитку галузі мисливського господарства України до 2035 року, яку уряд ухвалив у 2025 році. Одним із ключових пунктів документа стало впровадження вже у 2026 році єдиних правил обліку мисливських тварин. І цей пункт був виконаний.
Єдиний стандарт
Відтепер усі користувачі мисливських угідь в Україні працюватимуть за єдиними стандартами – Правилами державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування. Вони регламентують єдині вимоги до методів проведення обліку, форм облікових карток, актів обстеження та звітної документації, а також до правил використання та оприлюднення отриманих даних.
Уніфікований підхід дозволить отримувати точні та достовірні дані про:
– чисельність мисливських тварин;
– видовий склад популяцій;
– статево-вікову структуру;
– територіальне поширення;
– кількість загиблих тварин;
– обсяги добування.
Фактично йдеться про створення повноцінної системи моніторингу мисливської фауни в Україні. Це матиме безпосередній вплив на ефективність охорони та відтворення тваринного світу. Завдяки точним даним стане можливим якісніше планувати заходи зі збереження біорізноманіття, контролювати стан популяцій та уникати надмірного добування окремих видів.
Окрему увагу приділяють і питанням епізоотичної безпеки. Нові правила допоможуть оперативніше виявляти осередки захворювань серед диких тварин, контролювати природну міграцію та переміщення фауни, а також планувати профілактичні заходи для недопущення поширення небезпечних хвороб.
Як працюватиме нова система обліку
Процедура державного обліку мисливських тварин отримала чіткий і зрозумілий алгоритм дій.
Підготовка та вибір методики. На першому етапі користувачі мисливських угідь мають визначити метод обліку відповідно до особливостей території та видів тварин.
Правила передбачають використання офіційно затверджених методів: шумовий прогін на пробних ділянках (найбільш точний для лісових масивів), облік на підгодівельних майданчиках, авіаоблік та використання безпілотників (сучасний підхід для відкритих територій) та підрахунок за слідами на снігу або вологому ґрунті.
Важливо, що до проведення робіт залучаються не лише працівники мисливського господарства, а й представники територіальних органів Держлісагентства та Держекоінспекції.
Польові дослідження та фіксація даних. Облік проводитиметься щороку, переважно у січні-лютому. Під час польових робіт обов’язковими будуть картографування маршрутів, позначення місць виявлення тварин, класифікація особин за віком і статтю та фіксація випадків загибелі тварин та причин смерті.
Документування та звітність. Усі результати одразу вноситимуть до затверджених облікових карток. Документи повинні бути підписані всіма членами облікової групи безпосередньо в день проведення робіт. Після цього на основі первинних матеріалів формуватимуть загальний акт обліку чисельності тварин у межах господарства. У ньому визначатимуть:
– фактичну чисельність кожного виду;
– щільність популяції;
– динаміку порівняно з попереднім роком;
– відповідність оптимальним показникам.
Надалі ці дані передаватимуть до територіальних органів Держлісагентства та використовуватимуть для формування Державного кадастру тваринного світу.
Саме на основі цієї інформації ухвалюватимуть рішення щодо лімітів відлову та відстрілу на наступні мисливські сезони.
Контроль і відповідальність. Нові правила також посилюють відповідальність користувачів мисливських угідь. Викривлення даних або порушення процедури обліку можуть стати підставою для відмови у погодженні лімітів чи навіть для призупинення права користування мисливськими угіддями.
Фахівці наголошують: запровадження єдиних стандартів – це не лише питання впорядкування мисливської галузі, а й важливий крок до європейського підходу в управлінні природними ресурсами. Прозорий та достовірний облік допоможе зберегти біорізноманіття, забезпечити баланс між використанням і охороною тваринного світу та зробити систему управління мисливськими ресурсами більш ефективною і сучасною.
Рішенням членів Наглядової ради з 1 липня 2026 року виконання обов’язків генерального директора ДП «Ліси України» покладено на голову комісії з перетворення підприємства Ігоря Зубовича.
Член Наглядової ради Робертс Стріпніекс зазначив, що кадрові зміни забезпечать суттєве посилення команди підприємства.
«“Ліси України” мають рухатись тим самим курсом, але з новою енергією. Перед новим керівником стоять серйозні виклики, але ми готові всіляко сприяти його роботі. Він користується цілковитою довірою з боку Наглядової ради», — наголосив Робертс Стріпніекс.
За словами члена Наглядової ради Янне Харьюнпяя, результати, досягнуті менеджментом підприємства за останні роки, є вагомими, але у процесі трансформації ДП «Ліси України» зʼявиться нові сила, нова енергія та експертиза.
Ігор Зубович зазначив, що його ціллю є запровадження нових підходів до управління підприємством — більш сучасних, прозорих та ефективних.
«Я дякую членам Наглядової ради за довіру та підтримку. Пріоритети роботи підприємства — це, в першу чергу, посилення прозорості управління, модернізація та запровадження сучасних технологій, досягнення балансу між економікою та екологією, наповнення бюджету і, що вкрай важливо, збільшення довіри суспільства до роботи лісівників», — заявив Ігор Зубович.
За результатами засідання Наглядова рада також ініціювала процес підготовки до конкурсного відбору на посаду генерального директора ДП «Ліси України».
Для проведення конкурсу підприємство зобов’язане залучити професійного консультанта з відбору персоналу, а також розробити та подати на затвердження Наглядовій раді умови проведення конкурсного відбору й критерії оцінки кандидата.
Крім розгляду кадрових питань, члени Наглядової ради затвердили звіт про виконання фінансового плану державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» за I квартал 2026 року та проміжний звіт про досягнення цілей діяльності, визначених у Листі очікування власника на 2026 рік.
Також було взято до відома: звіт керівника про виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку за I квартал 2026 року, результати аналізу організаційної структури ДП «Ліси України» та звіт незалежного аудитора щодо фінансової звітності підприємства за 2022–2024 роки.
Наглядова рада зобов’язала підприємство провести незалежний аудит фінансової звітності за 2026 рік та затвердила Порядок проведення конкурсу з відбору суб’єктів аудиторської діяльності.
Наглядова рада визнала необхідним впровадження на підприємстві єдиної ERP-системи (Enterprise Resource Planning) — програмного забезпечення для комплексної автоматизації та управління всіма ресурсами компанії.
Єдина ERP-система повинна виконувати функцію ключового інструменту трансформації бізнес-процесів, підвищення якості управління, прозорості обліку, оперативності формування управлінської та фінансової звітності, а також зниження ризиків використання застарілого та підсанкційного програмного забезпечення.
За словами члена Наглядової ради Маркіяна Витвицького, проведено велику підготовчу роботу для максимальної деталізації процесу впровадження ERP-системи, і наразі підприємство готове до старту першого етапу.