Автор: News
ДП «Ліси України» вже цього літа реалізує унікальний проєкт — у лісовому масиві на Волині облаштовують перший повністю безбар’єрний простір для відпочинку та реабілітації. Його створюють на базі рекреаційного пункту «Лісовичок» у Колках Луцького району.
Саме ця зона рекреації вже сьогодні є однією з найбільш адаптованих для всіх без винятку відвідувачів. Тут інклюзія передбачена практично у визначальних моментах: відповідна ширина доріжок, облаштовані зручні переходи до альтанок, адаптовані під крісла колісні основні локації, а також комфортний доїзд із дороги.
Втім, у межах нового проєкту простір стане повністю безбар’єрним. Концепцію напрацьовували спільно з людьми, які щодня стикаються з проблемою доступності, — ветеранами, людьми з інвалідністю, спортсменами на кріслах колісних.
У проєкті вже передбачено реконструкцію вбиральні, облаштування інклюзивної парковки, встановлення перил на підйомах, спеціальних лавок та поручнів біля місць відпочинку. На екостежці з’явиться тверде покриття, щоб навіть у дощову погоду можна було безперешкодно прогулюватися лісом — із дитячим візком чи на кріслі колісному.
У межах Національного тижня безбар’єрності тут сьогодні, 26 травня, відбувся спортивно-реабілітаційний захід. Саме під час події остаточно узгодили концепцію майбутнього простору та всі деталі реалізації.
Проєкт втілюється у межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
До заходу долучилися демобілізовані працівники ДП «Ліси України», військові, які проходять реабілітацію у луцькому та рівненському реабілітаційних центрах, а також представники ГО «Зруш скелю», які на Волині є найсильнішою рушійною силою в напрямку реалізації ініціатив з безбарєрності.
«Проєкт розроблявся спільно з ветеранами війни та спортсменами на кріслах колісних — людьми, які найкраще розуміють, яким має бути справді доступне середовище. Концепція передбачає адаптацію простору для людей із порушенням зору та мобільності: карту території шрифтом Брайля, аудіогід, спеціальне покриття під альтанками, безпечні та рівні переходи між усіма локаціями комплексу», — повідомила керівниця соціальних проєктів ДП «Ліси України» Ксенія Григор’єва.
«Орієнтовно за два місяці тут буде повністю облаштована вся інфраструктура: інклюзивна парковка, адаптовані вбиральні, правильні кути переходів до альтанок та інших локацій. Особлива увага приділяється безпеці та комфорту — встановленню перил на всіх підйомах, спеціальних лавок і поручнів біля місць відпочинку», — розповідає завідувачка «Лісовичка» Яна Шпота.
«Наскільки це важливо, мені здається, вже навіть не варто зайве повторювати. Це відкриває можливість бути в лісі всім без винятку. А для хлопців, які проходять реабілітацію після важких поранень, це ще й важлива психологічна складова. Я пишаюся, що лісівники самі добровільно ініціювали та реалізовують такі проєкти. ДП «Ліси України» таким чином дійсно доводить, що є соціально орієнтованим підприємством», — каже Володимир Домінікін, воїн-лісівник із Рівненщини, який після важкого поранення та втрати ноги не здався, а сьогодні активно займається спортом і бере участь у багатьох змаганнях.
Під час заходу на «Лісовичку» люди на кріслах колісних мали можливість зіграти у мінігольф, порибалити, взяти участь у спортивних активностях, зіграти в шахи та шашки, а також долучитися до майстер-класу від вихованців Колківського шкільного лісництва.
А ще — було багато теплих розмов. Про спільний біль. Про силу. Про мотивацію рухатися вперед.
У структурі ДП «Ліси України» сьогодні понад 1000 рекреаційних пунктів «Лісовичок» — облаштованих локацій для відпочинку в лісі. Майже 200 із них — нового зразка. Уже цього року підприємство планує створити ще 74 нові рекреаційні пункти.
Щороку такі локації відвідують понад 3 мільйони людей. І вони мають стати справжнім «вікном у ліс» — простором, відкритим для всіх без обмежень.
За словами Ксенії Григор’євої, сьогодні тисячі людей мають обмежений доступ до природи через фізичні, соціальні або психологічні бар’єри.
«ДП “Ліси України” це змінює. У межах реалізації Національної стратегії безбар’єрності першої леді Олени Зеленської ми системно впроваджуємо ініціативи, які підтверджують: ліс може бути простором відновлення для кожного», — наголошує вона.
У цьому році ідея ДП «Ліси України» масштабується. Підприємство запрошує до співпраці партнерів, готових долучитися до інклюзивного проєкту «Вікно у ліс»: громадські організації, соціально відповідальний бізнес, інформаційних партнерів, психологів, реабілітологів, спортивних тренерів, фахівців з інклюзії та волонтерів.
Перші три групи працівників ДП «Ліси України» завершили навчання з наближеного до природи лісівництва. Курси вже пройшли 65 лісівників – лісничі, їхні помічники, майстри лісу, інженери лісового господарства та менеджери з FSC-сертифікації Карпатської та Подільської філій. Після навчання слухачі склали іспити та презентували власні рішення щодо проведення рубок переформування.
Навчання організувала філія «Лісовий навчальний центр» у межах підготовки до переходу на нову модель ведення лісового господарства. Уже з травня 2027 року у гірських надлісництвах Карпатської та Подільської філій суцільні рубки головного користування будуть заборонені. Натомість лісівники працюватимуть за принципами наближеного до природи лісівництва – з вибірковими рубками, природним поновленням лісу та мінімальним втручанням у екосистему.
Самі учасники курсів кажуть: нова система змінить не лише підходи до заготівлі деревини, а й філософію роботи з лісом.
Майстер лісу Берегометського надлісництва Іван Колотило, який працює у галузі понад 20 років, найбільше оцінив практичну частину навчання. За його словами, вона дозволила побачити, як саме зміниться підхід до ведення господарства у високогірних лісах Карпат.
«Більше не буде суцільних рубок у високогірних лісах. При рубках переформування буде менше затрат, адже не потрібно буде вирощувати таку кількість посадкового матеріалу. Можливо, лише доповнювати лісові культури. Наближене до природи лісівництво – це насамперед про концепцію безперервного існування деревостану», – пояснює Іван Колотило.
Про необхідність точкового та обережного втручання у лісову екосистему говорить і інженер лісового господарства філії «Подільський лісовий офіс» Андрій Самушко. Під час курсів він навчився складати картки переформування, правильно відбирати дерева та планувати рубки з мінімальним впливом на природу.
«Наше завдання – правильно організувати процес, допомогти природі і не нашкодити лісу. Відбір дерев повинен бути точковим і продуманим, щоб максимально зберігати лісову підстилку та ґрунт. У перспективі високогірні ліси поступово повернуться до корінного типу і стануть більш схожими на ті, якими були сотні років тому. Вони будуть більш стійкими до кліматичних змін, хвороб та лісових пожеж», – каже інженер.
Водночас для ефективного переходу до вибіркових рубок потрібна і сучасна лісозаготівельна техніка. На цьому наголошує помічник лісничого Радехівського надлісництва Юрій Фарина.
«Для вибіркових рубок та рубок переформування підійде харвестер. Він є у нашому надлісництві. Харвестер дозволяє акуратно зрізати лише хворі, пошкоджені чи стиглі дерева, зберігаючи молодий підріст та біорізноманіття», – говорить Юрій Фарина.
Навчання триватимуть до жовтня. Загалом їх мають пройти 284 працівники гірських надлісництв Карпатської та Подільської філій. Саме вони впроваджуватимуть нову модель лісівництва, орієнтовану на природне відновлення та довготривале збереження лісів.
В умовах кліматичних змін, тривалих посух та воєнних ризиків лісові пожежі стають дедалі небезпечнішими й складнішими. Саме тому одним із ключових завдань залишається якісна підготовка фахівців.
Наразі у ДП «Ліси України» тривають регулярні навчання для працівників, залучених до гасіння лісових пожеж. Спеціалізовані програми «Підготовка лісового пожежного» та «Керівник гасіння лісових пожеж» проводять викладачі й інструктори Лугинського та Південно-Східного регіональних навчальних відділень філії «Лісовий навчальний центр».
Курс «Підготовка лісового пожежного» – це стартова підготовка для нових працівників лісових пожежних станцій.
Курс «Керівник гасіння лісових пожеж» призначений для досвідчених лісових пожежних, які вже мають відповідний досвід.
У філії ДП «Ліси України» фахівців готують до управління всім процесом: планування тактики, координації підрозділів, взаємодії з ДСНС та іншими службами, розподілу техніки й особового складу. Окремий акцент – моделювання роботи оперативного штабу в умовах реальної надзвичайної ситуації.
Разом ці програми формують цілісну систему підготовки – від роботи безпосередньо на лісовій пожежі до ефективного керування її ліквідацією.
Цьогоріч підготовку уже успішно завершили 194 працівники за курсом «Керівник гасіння лісових пожеж» та 210 за курсом «Лісовий пожежний». Всього плануємо навчити 598 керівників та 1566 лісових пожежних.
ДП «Ліси України» також посилює міжнародну співпрацю у сфері протидії лісовим пожежам. Вже у червні представники підприємства візьмуть участь у міжнародних навчаннях «Forest Camp» у Польщі.
Відділ комунікацій ДП «Ліси України» продовжує збирати історії та перевіряти, як на місцях працює система підтримки пенсіонерів лісової галузі. Підприємство і надалі виплачує компенсації на паливну норму для ветеранів галузі — наразі вже опрацьовано 91% поданих заяв, а допомогу з початку року отримали 7,7 тис. пенсіонерів на загальну суму 61,6 млн грн.
Одна з таких історій — про 76-річного Романа Дмитровича Стасюка, який присвятив лісовому господарству сорок років життя.
«Я з майстра лісу починав, пройшов усіма сходами самостійно. Працював, поки мав сили. У сімдесят років уже остаточно пішов на заслужений відпочинок з посади головного лісничого. Ліс – це не просто робота, це все моє життя», – ділиться спогадами Роман Дмитрович.
Зараз ветеран галузі живе у приватному будинку. Хоча оселя газифікована, опалює її виключно дровами – так суттєво економніше для сімейного бюджету.
«Понад сорок років віддав професії, але пенсія невелика, бо за моїх часів заробітні плати у галузі були скромними. Це зараз лісівникам їх підняли, і це правильно. Газове опалення сам я просто не потягну. А от кошти на дрова, як пенсіонер лісового господарства, отримую щороку. Це рятує», – розповідає чоловік.
Для лісівників-ветеранів така підтримка є життєво необхідною, особливо в умовах нинішніх цін на енергоносії. У 2025 році по філії “Південний лісовий офіс” грошову допомогу на тверде паливо отримали 207 пенсіонерів галузі.
У 2026 році виплатами вже скористалися 92 людини. Цьогоріч розмір допомоги збільшили до 8000 гривень, що стало суттєвою підмогою для літніх людей. Роман Дмитрович каже, що для нього це вагома сума.
«Я щиро дякую нашій лісовій системі, що про нас пам’ятають. Вижити на одну пенсію складно. А завдяки цій виплаті ми взимку з теплом. Це найважливіше», – підсумовує лісівник.
Така допомога – це не просто цифри у звітах чи фінансова графа бюджету. Це реальна повага до сивини, мозолястих рук і десятиліть важкої праці тих, хто колись садив та оберігав українські ліси. Це просте людське тепло, яке повертається до ветеранів галузі саме тоді, коли вони найбільшого його потребують.
За тиждень лісівники ДП “Ліси України” ліквідували 22 лісових пожежі загальною площею 28,6 га. 14 з них виникло через ворожі обстріли.
Найбільше таких займань на Харківщині – лісівники спільно з ДСНС ліквідували дві великих пожежі (понад 22 га) в прифронтовому Ізюмському надлісництві. Гасіння ускладнювала наявність вибухонебезпечних предметів. Також ліквідовано 7 невеликих пожеж на Чернігівщині, спричинені ворожими БПЛА.
Решта невеликих пожеж – через необережне поводження з вогнем місцевими мешканцями на Рівненщині, Волині, Харківщині і Сумщині. Лісівники оперативно зреагували, залучивши нову протипожежну техніку та обладнання. Середня площа однієї пожежі не перевищила 1,3 га.
Щодо пожежі на схилах гори Пікуй у Карпатах!!
Вона виникла не у лісовому фонді ДП “Ліси України”, а на території НПП “Бойківщина”. Наші працівники допомагали підрозділам ДСНС у її гасінні аби не допустити поширення в лісовий фонд. Пожежу повністю ліквідували на площі 4 га. Нині правоохоронці розслідують причини її виникнення.
Це найбільша поставка легкової техніки за останні кілька років!
Техніку розподілять між надлісництвами Київщини та Житомирщини. Основне завдання – скоротити час реагування на пожежі та порушення у лісах. Особливо під час пожежонебезпечного періоду.
25 автомобілів – підвищеної прохідності. Такі автомобілі потрібні для роботи у лісах та на польових дорогах.
Автомобілі передадуть лісовій охороні, пожежним командам та працівникам, які займаються охороною і доглядом за лісом. Кожна машина матиме своє завдання.
Патрулювання лісів проводять щодня. Лісівники контролюють пожежну ситуацію та реагують на порушення. Часто доводиться долати великі відстані – від 250 до 500 км за день.
Частина автомобілів працюватиме у прикордонних та віддалених районах. У багатьох місцях складні дороги та важкий проїзд.
Оновлення автопарку – це насамперед про безпеку та швидкість роботи. Від справної техніки часто залежить, чи вдасться вчасно зупинити пожежу та не допустити великих збитків.
ДП «Ліси України» регулярно передає техніку для потреб Збройних сил України. Частина нових автомобілів надходить як заміна вже переданих у військо. Тримаємо баланс між потребами армії і роботою лісівників.
Процес висівання розпочався ще у березні. Наразі сіянці пройшли декілька етапів на шляху до вирощення – від висіву насіння у спеціальні касети до їхнього переміщення на поля дорощування.
Найбільші обсяги висіву здійснив Львівський лісорозсадник – 2,4 млн сіянців із ЗКС. Також серед лідерів Волинський (1,5 млн) та Чернігівський (1,1 млн) лісорозсадники.
Усі сіянці із ЗКС вирощуються з урахуванням потреб різних регіонів. Основну частку посівів становить сосна звичайна – 9,2 млн посівних місць. Також у наших лісорозсадниках висіяли сосну Палласа, дуб звичайний, модрину європейську, ялину європейську, бук лісовий та клен-явір.
Загалом у цьому році заплановано виростити 13 млн сіянців із ЗКС основних лісотвірних порід. Завершення посівної кампанії заплановане у перших декадах червня — поки зберігаються сприятливі погодні умови.
Які особливості вирощування?
Насіння пройшло через висівну лінію і потрапило в касети із субстратом, насиченим поживними речовинами.
Далі засіяні касети перебували у теплиці три-чотири тижні. В них підтримувався необхідний мікроклімат та забезпечувався автоматичний полив. Коли вони зміцніли, їх перенесли на поля дорощування, де зараз вони адаптуються до природних умов та формують міцну кореневу систему.
Що буде відбуватись з сіянцями у літній період?
Упродовж літа лісівники доглядатимуть за посадковим матеріалом: контролюватимуть полив і стан ґрунту, проводитимуть захист від бур’янів, хвороб та шкідників, а також регулярного підживлюватимуть добривами. Саме влітку сіянці активно нарощують кореневу систему та готуються до висадки у лісі.
Коли сянці потраплять на лісові ділянки?
Частина вирощених цієї весни сіянців буде використана під час осінньої лісокультурної кампанії. Інші – весною наступного року. Аби вони легко пережили зиму, восени лісівники огорнуть по периметру ізоляційним матеріалом виставлені піддони з касетами. Це допоможе стабілізувати температуру в прикореневій зоні.
Які плани на наступні роки?
З наступного року кількість вирощених сіянців із ЗКС плануємо збільшити до 19 млн, а у 2028 – не менше 25,4 млн. Це можливо за рахунок розширення площ для висіву. Для цього в різних лісорозсадниках заплановане будівництво 20 полів дорощування та 8 теплиць. Зараз розпочались будівництво чотирьох нових полів дорощування загальною площею 11,4 тис. м² у Чернігівському лісорозсаднику.
Анатолію Скуйбіді – 77 років. Увесь свій трудовий шлях він присвятив роботі в лісовому господарстві. Зараз чоловік на заслуженому відпочинку, проте підтримку від ДП “Ліси України” продовжує отримувати. У нинішній час, каже, це велика допомога для пенсіонерів.
Підтримка працівників, які вийшли на пенсію, залишається в пріоритеті для компанії. Кожного року підприємство надає одноразову допомогу, у розмірі 8 тисяч гривень, пенсіонерам-лісівникам. За ці кошти вони можуть придбати дрова. Допомога розрахована на людей, які пропрацювали в лісовому господарстві понад 15 років та мають пічне опалення.
Анатолій Скуйбід уже як два роки отримує таку підтримку від Слобожанської філії. Чоловік понад 50 років пропрацював у лісовій галузі. На заслужений відпочинок пішов з Чалівського лісництва на Полтавщині, де працював майстром лісу.
“Допомога від ДП “Ліси України” важлива для мене, а ще дуже приємна увага. Я добросовісно завжди ставився до своїх обов’язків, тепер і мене не забувають. Дякую за це,” – розповів пенсіонер Анатолій Іванович.
Загалом, з початку року у Слобожанській філії таку допомогу отримало 217 пенсіонерів. Це суттєва підтримка та допомога на час опалювального періоду людям, які довго працювали в лісі та пішли на заслужений відпочинок.
Два перші трелювальні трактори – скідери – із запланованої цьогоріч партії вже прибули до надлісництв філії “Карпатський лісовий офіс”.
Це частина інвестиційного плану ДП «Ліси України», у межах якого для Карпатської філії передбачено постачання 11 сучасних скідерів. Нова техніка працюватиме у надлісництвах зі складними умовами високогірного рельєфу, де важливими є прохідність, надійність, безпека та ефективне транспортування деревини.
Скідер – це спеціалізований трелювальний трактор, призначений для перевезення деревини від місця рубки до верхнього складу. Для Карпатського регіону така техніка особливо актуальна, адже значна частина наявного тракторного парку – це машини 80–90-х років або переобладнані сільськогосподарські трактори, які не завжди відповідають реальним умовам роботи в горах.
Нові скідери мають посилену раму, повний привід, високий кліренс, потужні двигуни та лебідки з великим тяговим зусиллям. Вони краще пристосовані до роботи у складній гірській місцевості, забезпечують вищу прохідність, маневреність і продуктивність. За один рейс така машина може транспортувати значно більший обсяг деревини, що скорочує тривалість робіт і зменшує витрати пального.
Окремий акцент – безпека та комфорт операторів. Сучасні системи керування, краща ергономіка та технічні можливості нових машин дозволяють працювати ефективніше й безпечніше. Саме тому найближчим часом у філії відбудуться спеціальні навчання для операторів, які працюватимуть на цій техніці.
Оновлення машинного парку – це не просто закупівля нових тракторів. Це важливі інвестиції у розвиток підприємства, безпечніші умови праці, ефективніше лісове господарство та сучасний підхід до роботи в Карпатському регіоні.
ДП «Ліси України» продовжує поступово замінювати застарілу техніку на надійну, продуктивну й адаптовану до реальних умов українських лісів.
У Державних лісах Польщі розпочалися безпосередні протипожежні заходи
По всій країні працює розгалужена система моніторингу, виявлення та гасіння пожеж, яка дає змогу швидко реагувати й обмежувати втрати в лісах.
Безпосередні протипожежні заходи є ключовим елементом системи охорони лісів, спрямованим на швидке виявлення загроз і негайне вжиття заходів із гасіння.
Заходи проводяться в період найбільшої пожежної небезпеки й охоплюють повну мобілізацію польових служб, спостережних пунктів, а також співпрацю з Державною пожежною службою та іншими службами.
У чому полягають безпосередні протипожежні заходи?
Безпосередні протипожежні заходи в Державних лісах Польщі — це етап функціонування системи протипожежної охорони, під час якого всі її елементи переходять у режим повної оперативної готовності. Їх запускають у період підвищеної пожежної небезпеки — найчастіше від ранньої весни до осені, коли погодні умови сприяють виникненню та поширенню вогню.
На практиці це означає посилення дій, пов’язаних із виявленням, локалізацією та швидким гасінням пожеж. Ключову роль тут відіграє система спостереження й оповіщення, що охоплює протипожежні спостережні вежі, наземні та авіаційні патрулі. Оператори спостережних пунктів здійснюють постійний моніторинг лісових територій, а в разі виявлення диму негайно передають інформацію до пунктів оповіщення та диспетчеризації.
Безпосередні протипожежні заходи також передбачають підтримання сил і засобів гасіння в постійній готовності. Лісівники співпрацюють із Державною пожежною службою та добровільними пожежними дружинами, а за потреби використовують також спеціалізовану техніку, зокрема літаки для гасіння пожеж і гелікоптери. Завдяки розгалуженій мережі протипожежних під’їздів і пунктів забору води можна швидко дістатися до місця події та ефективно проводити гасіння.
Важливим елементом безпосередніх заходів є також поточне прогнозування пожежної небезпеки. Щоденні вимірювання вологості лісової підстилки та аналіз метеорологічних умов дають змогу визначати ступінь небезпеки й відповідно коригувати рівень готовності служб. У крайніх ситуаціях запроваджуються тимчасові заборони на відвідування лісу.
Мета безпосередніх протипожежних заходів — якнайшвидше виявити пожежу й загасити її на початковій стадії. Статистика показує, що переважну більшість пожеж у польських лісах ліквідовують на дуже ранньому етапі, ще до того, як вони охоплять більшу площу. Це результат ефективної роботи системи та доброї організації лісових і рятувальних служб.
Не менш важливою є й роль суспільства. У період проведення заходів особливо важлива пильність людей, які перебувають у лісах: швидке повідомлення про загрозу може суттєво обмежити наслідки пожежі.
Система протипожежної охорони Державних лісів Польщі
Система протипожежної охорони в Державних лісах Польщі — це комплексний механізм, спрямований на запобігання лісовим пожежам у Польщі, їх швидке виявлення та ефективне гасіння. Завдяки її належному функціонуванню більшість пожеж ліквідовують на початковій стадії, ще до того, як вони встигають охопити більшу площу.
Основою протипожежної системи є постійний моніторинг лісів. По всій країні працюють спостережні вежі та сучасні системи камер, які дають змогу виявляти дим і швидко визначати місце загрози. Саме швидка локалізація пожежі має ключове значення для ефективності гасіння.
Моніторинг доповнюють наземні та авіаційні патрулі. Лісівники й екіпажі патрульних літаків контролюють території, особливо вразливі до пожеж, насамперед у періоди посухи та високих температур. Завдяки цьому можна швидко реагувати на загрози, що виникають.
Важливим елементом системи протипожежної охорони лісів є відповідна інфраструктура.
Державні ліси Польщі мають розгалужену мережу лісових доріг — так званих протипожежних під’їздів, — які дають змогу рятувальним службам швидко дістатися до місця пожежі. Важливу роль відіграють також пункти забору води та протипожежні смуги, що обмежують поширення вогню.
Система протипожежної охорони також базується на прогнозуванні пожежної небезпеки. Щодня проводять вимірювання вологості лісової підстилки та аналіз погодних умов. На цій основі визначають ступінь пожежної небезпеки в лісах, що дає змогу коригувати рівень готовності служб і запроваджувати можливі обмеження, зокрема заборону на відвідування лісу.
Ключове значення для ефективності системи має також співпраця
Державні ліси Польщі взаємодіють із Державною пожежною службою, добровільними пожежними дружинами та іншими службами. Спільні дії дають змогу швидко й ефективно гасити лісові пожежі та мінімізувати втрати для природи.
Невід’ємним елементом системи є також освітні заходи. Інформаційні кампанії нагадують, що більшість лісових пожеж у Польщі виникає з вини людини. Саме тому так важливо дотримуватися правил безпеки під час перебування в лісі.
Завдяки поєднанню сучасних технологій, доброї організації та залученості служб система протипожежної охорони Державних лісів Польщі ефективно захищає польські ліси від пожеж.
Польща має одну з найбільших кількостей лісових пожеж у Європі — третє місце за річною кількістю пожеж. Водночас середня площа однієї пожежі є однією з найменших: 25-те місце серед 28 країн.
Державні ліси Фінляндії відновили понад 30 тисяч гектарів боліт упродовж 2020-х років
У Фінляндії державне лісове господарство продовжує масштабні роботи з відновлення природних екосистем. Лише торік різні підрозділи державних лісів відновили природний стан приблизно 2 800 гектарів боліт, а загальна площа відновлених боліт у 2020-х роках уже перевищила 30 тисяч гектарів. Окрім цього, на державних землях і водних територіях покращували стан багатьох інших природних оселищ.
Стратегічна мета державних лісів Фінляндії — збереження та посилення біорізноманіття на державних землях і водних територіях. У країні вже понад 30 років займаються відновленням природного стану на природоохоронних територіях і в лісах багатоцільового використання. За цей час планування, виконання та моніторинг природоохоронних заходів розвивалися у співпраці практичних фахівців і науковців.
Минулого року природоохоронні роботи фінансували як за рахунок доходів державного лісового господарства, так і за рахунок бюджетних коштів Міністерства довкілля та Міністерства сільського і лісового господарства Фінляндії в межах державної програми відновлення природних оселищ.
Особливу увагу приділяли болотам і водним об’єктам у лісах багатоцільового використання. Тут торік було відновлено близько 1 400 гектарів боліт. Відновлені території виводять із господарського використання — у майбутньому там більше не проводитимуть рубок чи інших заходів, що впливають на водний режим.
Витрати на відновлення та інші природоохоронні роботи становили близько одного мільйона євро.
«Відновлення боліт — це балансування між впливами на біорізноманіття, клімат і водні об’єкти. Не всі вигоди можна отримати негайно», — зазначає керівниця з питань землекористування державного лісового господарства Ріікка Мюллюля.
Окрім відновлення боліт, у лісах багатоцільового використання проводять й інші природоохоронні заходи: догляд за широколистяними та сухими сонячними оселищами, а також контрольовані випалювання.
Останніми роками важливою частиною роботи стали заходи з покращення стану водних об’єктів. Зокрема, торік було усунуто 102 перешкоди для міграції риб та інших водних організмів, а також відновлено близько 47 кілометрів водотоків.
Для реалізації цих завдань у різних регіонах Фінляндії найняли нових фахівців із водного господарства, які займаються плануванням відновлювальних робіт і підтримують фахівців із лісогосподарського планування.
«Під час планування відновлення малих водних об’єктів ми прагнемо до розгляду на рівні водозбірних басейнів, тобто у водному плануванні лісогосподарських заходів враховуємо не адміністративні межі, а природні межі», — розповідає Ріікка Мюллюля.
Комплексна мета таких заходів — зменшення потрапляння до водойм поживних речовин, завислих частинок і шкідливих речовин. Роботи концентрують там, де їхній екологічний ефект буде найбільшим.
Значний обсяг робіт із відновлення природи також виконують природоохоронні служби державних лісів Фінляндії. У 2025 році вони проводили заходи з покращення стану різних типів природних оселищ на державних природоохоронних територіях.
«Роботи загалом пройшли за планом і добре. Відновлення лісів за допомогою випалювання природоохоронні служби виконали в меншому обсязі, ніж планувалося; головною причиною стала нестійка погода на початку літа», — говорить керівниця напряму послуг із відновлення Йоганна Руусунен.
Одним із найбільших проєктів 2025 року стало відновлення болотного комплексу Верккісуо в містах Оулу та Пудас’ярві. На ділянці Конікайстот, яка раніше була осушена канавами, минулого літа перекрили осушувальні канави на площі 154 гектари. Це дозволило суттєво відновити природний водний режим території.
«Саме такі комплексні об’єкти відновлення, завдяки їхній високій ефективності, визнані важливими також у роботі з підготовки національного плану відновлення, яка нині здійснюється під керівництвом Міністерства довкілля. У Фінляндії ми маємо перевагу порівняно з багатьма іншими країнами ЄС, оскільки відновлення проводиться, а досвід накопичується ще з 1990-х років. Програма відновлення природних оселищ та природоохоронні проєкти, виконані переважно за кошти Європейського Союзу, тепер окуповують себе», — говорить керівник напряму послуг природоохоронних служб Сантту Карексела.
Загалом у 2025 році природоохоронні служби державних лісів Фінляндії відновили 1 395 гектарів боліт, 347 гектарів традиційних біотопів, 71 лісове оселище та 23 прибережні природні об’єкти. Також було відновлено близько 7 кілометрів струмків, покращено стан водно-болотних угідь на 23 об’єктах і проведено випалювання лісів на площі 29 гектарів.
Своєю чергою державне лісове господарство у 2025 році відновило 1 403 гектари боліт у лісах багатоцільового використання, провело різні типи природоохоронних випалювань на площі 630 гектарів та відновило струмки й водотоки на 47 кілометрах.
У Румунії лісівники провели обробку понад 2,7 тисячі гектарів лісів від гусениць-шкідників
У Румунії Національна лісова адміністрація «Ромсільва» цієї весни провела масштабні заходи із захисту лісів від гусениць, що об’їдають листя дерев. У травні обробку здійснили на загальній площі 2 789 гектарів лісового фонду.
Найбільший обсяг робіт виконали в лісовому управлінні Яломіца — 1 404 гектари. Ще 887 гектарів обробили в лісовому управлінні Джурджу, 367 гектарів — у лісовому управлінні Келераші та 131 гектар — на територіях, якими управляє лісове управління Ілфов.
Необхідність проведення таких заходів визначили за результатами прогнозів і польових перевірок, які здійснювали фахівці Національної лісової адміністрації «Ромсільва». У кількох регіонах зафіксували збільшення чисельності гусениць-шкідників, здатних завдати серйозної шкоди листяним лісам.
Основною метою робіт було недопущення масового пошкодження деревостанів і збереження стійкості лісових екосистем.
Для обробки використали біологічний інсектицид на основі бактерій. У Національній лісовій адміністрації «Ромсільва» наголошують, що препарат вибірково діє лише на личинок шкідників і не впливає на здоров’я людей, лісову рослинність чи дику фауну в оброблених лісах.
Обробку лісів проводили за допомогою спеціалізованих літаків.
Подібні заходи в Румунії проводили й торік. Тоді обробку лісів від гусениць-шкідників виконали на площі 7 088 гектарів у лісових управліннях Джурджу, Яломіца та Келераші.
Наразі Національна лісова адміністрація «Ромсільва» управляє 3,13 мільйона гектарів державних лісів. Крім того, на договірних засадах вона надає лісогосподарські послуги ще для 1,1 мільйона гектарів лісів інших форм власності.
Усі державні ліси Румунії мають сертифікацію ведення лісового господарства відповідно до міжнародних стандартів.
У Швеції лісівники скорочують використання торфу у вирощуванні саджанців і переходять до екологічніших технологій
Шведська державна лісова компанія Sveaskog разом зі своїм підрозділом із виробництва садивного матеріалу «Шведські лісові саджанці» активно скорочує викиди парникових газів і змінює підходи до вирощування молодих дерев.
Уже сьогодні у виробництві саджанців вдалося замінити близько 75% торфу, який традиційно використовувався як основний компонент субстрату. Це дозволяє суттєво зменшувати вуглецевий слід кожного саджанця.
«Нам вдалося замінити 75% торфу для вирощування і при цьому вирощувати саджанці, які відповідають нашим високим вимогам до якості», — говорить Ребекка Ларссон, фахівчиня з вирощування у Sveaskog.
У компанії зазначають, що наступним кроком є повна відмова від торфу. Наразі активно випробовують альтернативні компоненти, зокрема деревне волокно, яке вже показує хороші результати у поєднанні з новими підходами до догляду за рослинами.
«2026 рік стане першим роком, коли ми взагалі не замовлятимемо чистий торф для вирощування. У всіх субстратах, у яких ми вирощуватимемо саджанці надалі, частку торфу буде в тій чи іншій формі зменшено».
Фахівці підкреслюють, що ключовим критерієм залишається якість посадкового матеріалу — насамперед добре розвинена коренева система та збалансований розвиток рослини. Саме це забезпечує кращу приживлюваність у лісі.
Результати вже помітні: саджанці добре приживаються та стабільно ростуть після висаджування. Їхній розвиток додатково відстежують у межах довгострокового моніторингу.
З 2023 по 2024 рік підрозділ «Шведські лісові саджанці» вже скоротив викиди парникових газів, пов’язаних із використанням торфу, на 17%. Загальна стратегічна мета компанії Sveaskog — зменшити викиди у своїй діяльності та ланцюгу постачання на 60% до 2034 року.
Сьогодні «Шведські лісові саджанці» є одним із найбільших виробників садивного матеріалу у Швеції, а вирощування здійснюється у п’яти розсадниках по всій країні.
